річний звіт

Аналіз роботи

Ясел-садка № 11

міста Сєвєродонецька Луганської області

за 2020 /2021 навчальний рік

Загальні відомості про Ясел-садок № 11

міста Сєвєродонецька Луганської області

Ясла-садок № 11 міста Сєвєродонецька Луганської області розташований за адресою: 93400, вул.Енергетиків , буд.28 – А, м.Сєвєродонецьк Луганської області.

Ясла- садок № 11 діє згідно з основними положеннями Конституції України , Законами України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально – виховного процесу», «Про охорону дитинства», Конвенцією «Про права дитини», законами «Про пожежну безпеку», «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарно – епідеміологічних норм», Положенням про дошкільний навчальний заклад, а також згідно нового Базового компоненту дошкільної освіти, Колективної угоди між адміністрацією, профспілковим комітетом та трудовим колективом, Правил внутрішнього розпорядку, Посадових інструкцій та власного Статуту.

Заклад працював за програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» , програмою розвитку дітей дошкільного віку «Впевнений старт».

У роботі дошкільного закладу використовувались парціальні освітні програми:

· «Україна – моя Батьківщина», програма національно – патріотичного виховання дітей дошкільного віку (авт. Кичата І.І., Наклуновська О.М., Панець Ю.М.; за наук.редагуванням Рейпольської О.Д.);

· «Дошкільнятам- освіта для сталого розвитку».(авт. Гавриш Н. В., Пометун О. М.)

У своїй роботі педагоги закладу використовували традиційні методики: В.С.Сухомлинського, С.Русової, М.Монтесорі та інноваційні технології: Л.Фесюкової, О.Л.Кононко, Н.В.Гавриш, Л.Калуської,; елементи методики В.Едигея, психолого – педагогічне проектування за Піроженко, дихальну гімнастику Стрельникової, науково – дослідницьку діяльність, мнемотехніку, коректурні таблиці, елементи казкотерапії та кольоротерапії, проектні технології тощо.

Режим роботи груп: 5-денний, 10, 5 годин на добу

- з 7.00 – до 17.30;

У 2020 – 2021 н. р. вихованцями опікувались 57 працівник, з них:

· директор – 1;

· вихователь-методист – 1;

· інструктор з фізичної культури – 1;

· керівники музичні – 3;

· практичний психолог – 1;

· вихователі – 18; по догляду за дитиною – 1;

· вчителі - логопеди – 2;

· обслуговуючий персонал – 29.

Всього педагогічний колектив складається з 28 педагогів, з них:

Освітньо – кваліфікаційний рівень педагогічних працівників на кінець року

Таблиця №1

Рік

Всього пед..прац

(без зав)

Мають кваліфікацію

Мають звання

«спеціаліст вищої категорії»

«спеціаліст І категорії»

«спеціаліст ІІ категорії»

«спеціалісти»

Старший вихователь

Вихователь-методист

2020-2021

3 (10.7%)

1 (3.5%)

3(10.7%)

21(75%)

1(3,5%)

Кадрове забезпечення ДНЗ на кінець року

Таблиця №2

Категорія працівників

Кількість штатних педпрацівників, фізичних осіб

З них закінчили вищі навчальні заклади

1 – 2 рівня акредитації

3-4 рівень акредитації

Всього

Завідувач

Вихователі

Вихователь – методист

Керівник музичний

Вчителі - логопеди

Практичний психолог

Інструктор з фізкультури

Колектив в цілому працездатний, згуртований, спроможний виконувати поставлені перед ним задачі.

У дошкільному закладі протягом навчального року функціонувало 11 груп:

Із них:

· раннього віку- 1;

· дошкільного віку – 8;

· спеціальних груп з вадами мовлення – 1

· Група конпесуючого типу - 1

У дошкільному навчальному закладі функціонують:

· кабінет директора;

· методичний кабінет;

· музична, спортивна зала;

· кабінет практичного психолога;

· тренінгова кімната практичного психолога;

· два логопедичних кабінети;

· медичний кабінет;

· кабінет каштелянної;

· кабінет завгоспа та комірника;

· кабінет керівника музичного та інструктора з фізкультури

На виконання Закону України «Про дошкільну освіту», «Про мови» у дошкільному навчальному закладі впроваджувався механізм забезпечення використання української мови у процесі виконання працівниками посадових обов’язків, ведення документації. Ручні види наочності оформлювались в закладі державною мовою (стенди, плакати, оголошення). Дошкільний заклад забезпечувався нормативною, методичною та додатковою літературою, надрукованою українською мовою.

При програмно – методичному забезпеченні освітнього процесу у поточному році дошкільний заклад керувався Переліком навчальних видань, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, що розміщений на офіційному сайті Міністерства (www.mon.gov.ua). Педагогічні працівники протягом навчального року відстежували оперативну інформацію про нові програми, посібники та іншу навчальну літературу, публікації у фахових періодичних виданнях.

Аналіз освітньо – виховного процесу

Дошкільний навчальний заклад здійснював свою діяльність відповідно до річного плану, який розроблено на навчальний рік та період оздоровлення. План роботи схвалено педагогічною радою закладу від 30.08.2020 року, затверджено завідувачем дошкільного закладу . Планування освітнього процесу здійснювалось згідно інструктивно – методичних рекомендацій «Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2020 – 2021 н. р.», листа МОНУ від 03.07.2009 № 1/9-455 «Планування роботи в ДНЗ», наказ МОНУ від 20.04.2015 р. №446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у ДНЗ різних типів та форм власності», наказу МОНУ від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді», Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305), нового Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 №234), інших нормативно-правових актів.

Річне планування відповідало завданням дошкільної освіти: керувалось нормативними документами з дошкільної освіти; відповідало сучасним вимогам наукових досягнень, передовому педагогічному досвіду; визначало перспективу розвитку дошкільного закладу; актуальні пріорітетні завдання, шляхи та засоби реалізації цих завдань через кожний розділ плану, враховуючи особливості та можливості дошкільного закладу.

Планування освітньої роботи в закладі здійснюється відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», програми розвитку дітей дошкільного віку «Впевнений старт».

В усіх педагогів в наявності календарне та перспективне планування, затверджене вихователем – методистом на початок кожного місяця. Перспективне планування змістовне та конкретне, реалізує планові завдання річного плану роботи дошкільного закладу на поточний рік.

Згідно з інструктивно-методичними рекомендацій «Про організацію освітньої роботи в дошкільному закладі», на педагогічній раді від 25.08.2016 року педагогічним колективом ДНЗ було затверджено науково-методичну проблему «Розвиток комунікативних здібностей як чинник формування соціальної компетентності дошкільника».

В 2020-2021 н. р. колектив продовжив роботу над третім етапом (підсумковим) реалізації науково-методичної проблеми. У межах підсумкового компонента педагогічні працівники підвищили свій рівень знань з поставленої мети, провели аналіз та підсумок роботи під час консультацій, семінарів, семінарів-практикумів, круглів столів, пед. годин,перегляду підсумкових занять, оформлення педагогічного досвіду, самоаналізу педагогічної діяльності, роботою с джерелами для самоосвіти. Діяльність розгорнулася насамперед в таких напрямках:

· роботи над оформленням педагогічного досвіду, результатів педагогічної діяльності;

· проведення підсумків та вивчення результатів моніторингів;

· робота над проектною діяльністю;

· проведення виставок-презентацій, висвітлення діяльності на сайті закладу, у вайбер групах ;

· проведення свят, розваг, творчих годин, акцій, тематичних днів, тижнів тощо;

· впровадження в роботу нових форм організації освітнього процесу;

Діяльність дошкільного навчального закладу регламентувалась планом, який визначав мету, завдання, а також зміст, форми, методи і засоби досягнення поставлених завдань. Колектив закладу комплексно підходив до вирішення поставлених перед ним на 2020-2021 навчальний рік пріоритетних завдань:

1. Створення психологічно безпечного освітнього середовища в дошкільному закладі як умови формування готовності дитини долати труднощі в широкому життєвому просторі.

2. Розвиток мовлення та творчих здібностей дошкільників засобами художнього слова та мистецтва.

3. Підвищення рівня професіоналізму, педагогічної творчості, активності, майстерності педагога як важливих чинників для вирішення викликів сучасності.

Головні річні завдання знайшли своє відбиття в усіх складових річного плану роботи. Вивчення стану навчально-виховної діяльності, результативності роботи педагогічного колективу здійснювалась за допомогою різних форм контролю, а саме:

· спостереження за діяльністю педагога

· анкетування педагогів і батьків

· аналізу контрольних зрізів

· аналізу відкритих, підсумкових занять

· аналізу стану здоров`я дітей

· аналізу тематичних перевірок

Методична робота з педагогічними кадрами за результатами вивчення освітньо-виховного процесу у 2020-2021 н. р. була спрямована на підвищення професійного рівня педагогів. Робота велась над такими завданнями:

· Підвищення соціально-психологічної культури педагогічних працівників.

· Вдосконалення педагогічної майстерності та сприяння особистісному професійному зростанню педагог.

· Підтримка ділового тонусу педагогів.

· Стимулювання розвитку ініціативи, творчості, пошуку.

· Стоврення психологічно безпечного освітнього середовища

· Підвищення здатності педагога протистояти стресам, професійному вигоранню.

Для виконання завдань постійно велась оптимізація педагогічного процесу, яка була спрямована на:

· Оновлення змісту дошкільної освіти.

· Активізацію творчого потенціалу педагогічних працівників.

· Організацію дієвого освітнього простору і середовища.

· Створення умов для праці в режимі розвитку, в напрямку опанування новими методами, прийомами, засобами, технологіями, системою навчання та виховання, підвищення комп`юторної грамотності.

Кількісний та якісний аналіз оцінювання методичних заходів, проведених у продовж навчального року, показав, що всі вони мали пізнавальний характер, були спрямовані на усунення недоліків, допущенних в питаннях організації навчально-виховного процесу. Достатньо уваги приділено проведенню інтерактивних форм роботи з кадрами, в ході яких кожний педагог мав би можливість бути активним учасником взаємодії, самостійно визначати свої досягнення, свій творчий потенціал.Вагома частина педагоів були слухачами у вебінарах., постійно оновлювали знання з методик. Систематично вихователь-методист ознайомлювала педагогічний колектив з новинками науково-методичної літератури та обговорення публікацій, журналів «Методична скарбника вихователя», «Дошкільне виховання», «Вихователь-методист», публікацій сайта Всеосвіта.

З метою підвищення ефективної педагогічної діяльності, адаптації до стилю роботи ДНЗ здійснювалось індивідуальне консультування, методичний супровід молодих педагогів Пономарьової О. С., Свистун К. К., Пухкало Ю. С., Мухіної Ю. І.

В навчальному році курсову перепідготовку, відповідно до переспективного плану, пройшли педагоги:

Таблиця №3

ПІБ

Посада

Заклад

Свідоцтво

Напрям

Броварська

Н. С.

вчитель-логопед

ЛОІППО

СЛ 183605

Вчитель-логопед

Сараненко О. І.

вихователь

ЛОІППО

СЛ 183164

Вихователі ДНЗ

Потапова Ю Г.

вихователь

ЛОІППО

СЛ 183162

Вихователь ДНЗ

Ярова В. А.

вихователь

ЛОІППО

СЛ 183172

Вихователь ДНЗ

Атестація педагогічних працівників проводилася згідно з перспективним планом відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про освіту», частини першої статті 32 Закону України «Про дошкільну освіту», частини першої статті 27 Закону України «Про загальну середню освіту», статті 25 Закону України «Про позашкільну освіту», частини четвертої статті 45 Закону України «Про професійно-технічну освіту», частини четвертої статті 48 Закону України «Про вищу освіту», наказ №930 від 06 жовтня 2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2010 р. за №1055/18550 «Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України», доповненнями і змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти України «Про затвердження Змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників» №1473 від 20.12.2011 із змінами, затвердженими наказом МОН України від 02.08.2013 р. №1135, законодавчо-нормативної бази стосовно атестації, кваліфікаційних характеристик для кожної кваліфікаційної категорії.

За підсумками атестації:

3 педагога підвищили свій професійний рівень:

1 педагог- «Спеціаліст вищої категорії (встановлено)

2 педагога – «Спеціаліст ІІ категорії» (встановлено)

1 педагога – «Спеціаліст» (підтверджено)

Атестуючі педагоги виконали всі необхідні вимоги і рекомендації, провели ряд заходів, оформили відповідну документацію.

Основним показником в оцінці роботи вихователів під час атестації було врахування результатів та висновків тематичних перевірок, контрольних зрізів по виконанню програм на кінець року, участь у міській та методичній роботі ДНЗ протягом попередніх п`яти років, а не тільки результати педагогічні результати напередодні атестації.

Педагоги, які атестувались та члени атестаційної комісії обізнані з нормативно-правовою базою з питань щодо атестації педагогічних працівників.

Накази про проведення атестації педагогічних працівників закладу в 2020-2021 н. р. та протоколи засідання атестаційної комісії відповідають вимогам Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року №930 та з урахуванням змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників , затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2011 №1473. У дошкільному закладі в наявності всі необхідні документи щодо організації та проведення атестації.

Питання проведення атестації педагогічних працівників розглялались на педагогічних радах, зборах трудового колективу. В дошкільному закладі створено куточок атестації педагогічних працівників, у якому висвітлювались матеріали засідання атестаційної комісії закладу, заходи з проведення атестації, матеріали щодо оформлення досвіду роботи.

Членами атестаційної комісії проводилось вивчення всіх аспектів роботи кожного працівника шляхом організації та перегляду відкритих форм роботи, вивчення документації, оснащення робочого місця .

З метою підвищення рівня педагогічної майстерності педагогів протягом начального року були проведені педагогічні ради:

· «На порозі нового навчального року 2020-2021» (протокол №1 від 30.08.2021 р.)

· «Створення та забезпечення психологічно безпечного середовища як умови формування готовності дитини долати труднощі в широкому життєвому просторі» (протокол №2 від 28.12.2021 р.)

· «Розвиток мовлення та творчих здібностей дошкільників засобами художнього слова та мистецтва» (протокол №3 від 28.04.2021 р.)

· «Про підсумки освітньо-виховної роботи дошкільного навчального закладу за поточний навчальний рік» (протокол №4 від 28.05.2021 р.)

Рішення чотирьох засідань педрад виконано на 95%.

На педагогічних годинах, нарадах при диреторкі розглядалися питання якісної підготовки до прогулянок, дотримання рухового режиму, підвищення самооцінки у дошкільнят, харчування, безпека, попередження травматизму, удосконалення навчально-виховного процесу, заслуховувались звіти педагогів, які пройшли курси підвищення кваліфікації, звіти роботи творчої групи, аналізувався стан інноваційної діяльності, стан фізичного виховання та аналіз захворюваності.

Для ефективного підвищення майстерності вихователів, вдосконалення теоретичної і практичної підготовки упродовж навчального року були проведені:

Семінар – практикум «Хто керує? Як керує? Або сучасний портрет вихователя дошкільного закладу.

Зан. № 1 «Як створити безпечні психологічні умови дитини в умовах карантину. Готуємо розвивальне середовище. »

Семінар – практикум

Зан. 2 «Якості особистості – найстійкіші характеристики, що мають вирішальний вплив на діяльність вихователя »

Семінар – практикум «Формування творчої особистості в умовах ЗДО»

Семінар-практикум

Зан. № 3 « Психопрофілактика наслідків станів, умов роботи та життєдіяльності»

Семінари допомогли вихователям вдосконалити теоретичну підготовку, професійні уміння і навички, познайомитись з сучасними науковими досягненнями.

З педагогами проводились педгодини :

· «Освіта без насильства»

· «Соціальне щеплення, або стимульні ситуації для сталої поведінки»

· «Форми організації з фізичного виховання дошкільників – традиції та інновації»

· «Свобода процесу самовизначення , або формуємо успішну особистість на етапі дошкільного дитинства»

· «Використання методів та прийомів на заняттях з художньої літератури »

· «Прийоми розвитку зв`язного мовлення дітей про які мають знати педагоги»

· «Аби сонце, повітря і вода стали найліпшими друзями: літнє оздоровлення»

· «Організовуємо життєдіяльність влітку»

· «Пісок на ігрових майданчиках: піклуємось про здоров`я дітей»

В межах робота над річними завданнями був організований та проведений Круглі столи: « Здоров`я дитини в садку і родині», «Творчість як ціннісна потреба дошкільника», майстер-клас для педагогів « Вихователь може все, що завгодно», Педагогічна кухня «Літературне кафе»

Відповідно до річного плану проводились консультації для вихователів, під час яких вони отримували теоретичні знання та рекомендації з питань адаптації, розвитку творчої уяви, виховання у дітей економічної культури, психологічним методам розвитку емоційних станів дощкільників, ігрової діяльності, про формування життєво компетентної особистості дитини. Вихователь-методист використовував в роботі з педагогічним колективом інтерактивні форми роботи як: ділову гру, школу мислення,педагогічний шоу-рум.

З метою підвищення фахової майстерності педагогів постійно проводилось взаємовідвідування занять та режимних процесів та колективні перегляди як однієї із високоефективних форм підвищення майстерності:

-Вихователь Жилякова В.І.: заняття з розвитку мовлення з використанням малих літературних форм «Врятуємо звіряток»

-Вихователь Свистун К. К.: інтегроване заняття « Подорож до лісу».

-Вихователь Пономарьова О. С.: заняття з розвитку мовлення «На пошуки сонечка»

-Вихователь Сараненко О. І заняття з розвитку мовлення «Зимова прогулянка».

-Вихователь Курпас Л. І..: заняття з розвитку мовлення «Весні дзвони»,

-Вихователь Ярова В. А. заняття з розвитку мовлення « Чарівний ліс».

-ВиховательЛучкіна О. В.: заняття з розвитку мовленняз використанням художньої літератури «Весну зустрічаємо».

-Вихователь Сидорєнко І. А.: заняття з розвитку мовлення « Казкова веселка»

-Вихователь Павлішина Т. П.: заняття з розвитку мовлення «Обери друга»

-Вчитель-логопед Броварська Н. С.: заняття з розвитку мовлення з елементами навчання грамоті « Летить сніжок»

-Вчитель-логопед Малолєтня О. В.: заняття з розвитку мовлення з елементами навчання грамоті «Лісові мешканці»

Всі заняття, які проводились педагогами з дітьми були змістовними, інтегрованими, з використанням інноваційних педагогічних технологій, з використанням ІКТ. Під час занять змінювались форми та види роботи з дітьми, витримувалась єдність освітніх, розвивальних, виховних функцій навчання, використовувались цікаві ігрові прийоми, заохочення та стимулювання дітей, доцільний роздатковий та демонстративний матеріал. Педагоги використовували особистісно-орієнтовану модель спілкування з дітьми, орієнтувались на індивідуальні потреби дітей. Впровадження інноваційних технологій не лише допомагає дітям в оволодінні знаннями але й розвиває особисті задатки, креативне мислення, що в цілому сприяє підвищенню рівня навчально-виховної роботи в закладі.

Протягом року педагоги працювали над обраною науково-методичною проблемою:

-Керівник музичний Агафонова Г.М.: «Розвиток вокальних здібностей дітей».

-Керівник музичний Нахмансон Н.Ю.: «Використання класичних, народних та сучасних рухів на музичних заняттях».

-Вчитель-логопед Броварська Н.С.: «Корекція складової структури мовлення»,

-Вчитель-логопед Малолєтня О.В.: «Дизартрія, стерта форма дизартрії».

-Практичний психолого Лаврінова О.А.: «Формування психологічних механізмів соціальної поведінки у дошкільників через взаємодію з однолітками та дорослими засобами арттерапії».

-Інструктор з фізкультури Смірнова І.А.: «Використання експерементально-опробовальних інноваційних методів оздоровчої роботи на заняттях з фізкультури».

-Вихователь Жилякова В.І. «Пісочна терапія як ефективний метод адаптації дитини до дитячого садка».

-Вихователь Курпас Л.І.: «Формування логіко – математичних уявлень дітей молодшої групи».

-Вихователь Лучкіна О.В.: «Використання дитактичних ігор з дітьми-логопатами».

-Вихователь Павлішина Т.П.: «Екологічна культура дітей дошкільного віку».

-Вихователь Ярова В.А.: «Використання нетрадиційних технік малювання в образотворчій діяльності з дітьми середнього дошкільного віку».

-Вихователь Сухенко Л. В.«Використання художньої літератури для мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку».

-Вихователь Пономарьова О. С. «Формування знань про природу рідного краю дітей середньої групи як один з чинників патріотичного виховання ».

Накопичення практичного і теоретичного досвіду педагогів дошкільного навчального закладу у 2020-2021 н. р. було спрямовано на оптимальний розвиток кожної дитини. Результативність цієї роботи підтверджують спостереження за позитивними змінами рівня компетентності дітей молодшого дошкільного та раннього віку відповідно до програми «Українське дошкілля», результати вивчення психолого-педагогічної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі.

Кількісний та якісний аналіз оцінювання методичних заходів, проведених упродовж навчального року, показав , що всі вони носили науково-методичний і пізнавальний характер, сприяли підвищенню професійної компетентності педагогів, підвищенню якості володіння різноманітними методами роботи.

Основними проблемами, які було з`ясовано під час вивчення рівня професійної компетентності педагогів:

-недостатня особиста зацікавленність певних педагогів, їх недостатня активність

особливо на початку та наприкінці навчального року

-недостатній рівень самоосвіти педагогів

-недостатньо здійснювався контроль за самоосвітою педагогів (за поглибленою роботою над науково-методичною темою)

З метою подолання вище зазначенних проблем за 2020-2021 н. р. доцільно збільшити в роботі з педагогічним колективом частку тренінгів , насамперед, тих, що навчають переконувати, долати природну недовіру до нового, страх небажаних наслідків у часі змін. Адміністрації:

-активізувати контрольно-аналітичну діяльність методичної служби дошкільного навчального закладу щодо роботи педагогів з питань самоосвіти

-розробити і ввести нові показники перевірки результатів роботи педагогічних працівників, які б спонукали до активності, творчості

-стимулювати тих, хто втілює нове, експерементує

-залучати вихователів до прийняття індивідуальних та колективнх рішень

Методичній службі:

-організувати колективний пошук оновлених методів, прийомів послідовного впровадження особистісно-орієнтованого підходу, наголошуючи на його перевазі

-організувати науково-методичну роботу з педагогами на основі діагностики їхніх утруднень

-проводити інформаційно-довідкову роботу: створювати картотеки, банки різнобічної педагогічної інформації щодо модернізації системи дошкільної освіти, поширювати освітньо-методичні матеріали, створювати тимчасові творчі групи.

Як свідчить наш досвід проектна діяльність якісно впливає на підвищення професійно-особистісного потенціалу, рівня кваліфікації і професіоналізму педагогічних працівників, реалізації індивідуальних можливостей, творчого потенціалу всіх учасників освітнього процесу. Тому педагоги закладу активно використовують метод проектування в своїй роботі.

Педагоги закладу впроваджують в роботу з дітьми квест-технологію. Цінність освітнього квесту полягає в його потужній мотиваційній складовій: освітні цілі реалізуються в захопливій ігровій формі з цікавим сюжетом,, що містить елементи пошуку і відкриття. Педагогами закладу був проведений квест « Веселе літо» присвячений Дню Захисту дитини. Спільна мета, елементи мозкового штурму, пошуково- дослідницька діяльність, командна гра, динамічність допомагають сформувати базові компетенції дошкільника, які є основою готовності дитини для навчання в школі.

Протягом року педагогами закладу велась робота з національно-патріотичного виховання особистості в умовах сучасного ДНЗ.

Під час роботи над завданням були визначенні напрямки:

Робота з педагогами:

· Знання педагогами нормативно-правових документів, що регламентують діяльність дошкільних навчальних закладів з громадянського виховання.

· Змістовність перспективного, календарного планування, системність та послідовність виконання завдань Державної базової програми з громадянського виховання, відповідність віковим особливостям дітей .

· Моніторинг оцінки розвитку формування соціально-моральних якостей дошкільника.

· Оснащення методичного кабінету.

· Підвищення професійної компетентності шляхом курсової перепідготовки, вивчення, узагальнення та впровадження досвіду, участі у проблемних і творчих групах, семінарах, консультаціях тощо.

· Використання різноманітних форм педагогічного просвітництва батьків.

Робота з дітьми:

· Ознайомлення з явищами суспільного життя.

· Ознайомлення з культурою і традиціями свого народу.

· Формування знань про історію держави, державні символи.

· Формування уявлень про сім`ю, рід, родовід.

Робота з батьками:

· Ознайомлення батьків з роботою ДНЗ з питань патріотичного виховання.

· Залучення батьків до співпраці та стимулювання їхньої активної участі в ній.

· Організація різноманітних заходів за участю батьків.

· Ознайомлення батьків з результатами навчання і розвитку дітей (висвітлення діяльності дітей у вайбергрупах, на сайті закладу)

Педагогічним колективом були підготовлені і проведені такі заходи:

· Тематичний тиждень «Серце все сповна віддів дитині» До дня народження В.Сухомлинського.

· День музики «Чарівний світ мистецтва»

· Проведення Дня захисника України.

· Проведення Дня Українського козацтва «Українцем я зовуся, Україною горджуся».

· Проведення заходів з українознавства до Дня Соборності та Свободи.

· Проведення Міжнародного дня рідної мови

· День поєзії «Криниця Лесиної поезії».

· Проведення тематичного тижня «Шевченкове слово живе».

· Міжнародний День птахів

· Міжнародний День Землі

· День довкілля

· Тиждень безпеки життєдіяльності

· Тиждень «Пом`ятамо, щоб не забувати»

· Проведення Всесвітнього дня Вишиванки «Чарівна краса вишиванки»

· День матусі

· Акція «Мак пам`яті».

Розваги за мотивами українського фольклору:

«Свято врожаю», «Щаслива дитина, міцна родина, квітуча Україна!», «На гостини до калини», « До дня Святого Миколая», « Це моя Україна», «Великодня гаївка», «Чарівна краса вишиванки»

Фольклорні свята: «Стрітення», «Весну зустрічайте, весну прославляйте»

Проведено спортивні свята: «Сто затій для сотні друзів», ігри-змагання з батьками «Батьки і діти-веселі квіти», «Зимова карусель », «Весняна спартакіада», «Ми веселі та спортивні діти України».

Проведення виставок: виставка родинних поробок, «Зимова симфонія», «Красуня весна», «Писанкова Україна», «Барви літа».

З метою ефективного вирішення завдання створено розвивальний життєвий простір дитини в групі:

· Національні куточки

· Куточки природи

· Куточки конструювання.

· Куточки сюжетно-рольових ігор ( «Лікарня», «Магазин», «Салон краси», «Сім`я», «Майстерня»

· Куточок безпеки життєдіяльності

· Куточок конструктивно-будівельних ігор

· Куточок образотворчої діяльності

· Куточок книги

· Театральний куточок

· Куточок чергових

· Куточок логіко-математичного розвитку

· Куточок усамітнення

· Куточки буккросингу

Велика робота в минулому навчальному році була проведена з батьками вихованців. Робота здійснювалась в умовах карантину, з використанням дистанційних форм роботи. У 2020-2021 н. р. адміністрація й педагогічний колектив роботу з батьками організували за чотирма напрямками:

· Інформаційно-аналітичний

· Пізнавальний

· Наочно-інформаційний

· Дозвіллевий

Інформаційно-аналітичний напрям:

· Анкетування батьків

· Моніторинг особливостей структурних родинних зв`язків кожної дитини, специфіка сім`ї та сімейного виховання.

Пізнавальний

· Загальні та групові батьківські збори (дистанційно)

· Консультації

· Виставки дитячих робіт, виготовлених разом з батьками

· Дні добрих справ

· Участь батьків до проведення свят

· Спільне створення предметно-розвивального середовища

· Робота з батьківським комітетом групи

· Батьківські вітальні

· Бесіди та консультації

Наочно-інформаційний:

· Батьківські куточки

· Папки-пересувки

· Сімейні та групові альбоми

· Відеоролики, фото у вайбер групах

· Скарбничка добрих справ

Дозвіллевий:

· Випуск сімейних газет

· Випуск родинних книжок

В рамках соціального партнерства педагогів школи, батьків та педагогів дошкільного закладу проводиться кропітка робота по підготовці дітей до школи.

Форма роботи через батьківські куточки , вайбер групи була традиційною. Для того щоб вона була дієвою, допомагала, активізувала батьків вихователями дитячого садка використовувались рубрики: «Це цікаво», «Зверніть увагу». В яких розташовується практичний матеріал, що дає можливість зрозуміти, чим займається дитина у дитячому садку, ігри, в які можна з нею пограти, поради та завдання для батьків.

Проведена робота дозволяє підвищувати психолого-педагогічну компетентність батьків у питаннях дитячо-батьківських відносин. На сьогоднішній день можна сказати, що в дошкільному закладі існує певна система в роботі з батьками. Використання різноманітних форм роботи дало певні результати: батьки з «глядачів» і «спостерігачів» стали активними учасниками зустрічей і помічниками вихователя, створена атмосфера взаємоповаги. Досвід роботи показав: позиція батьків стала більш гнучкою. Тепер вони відчувають себе більш компетентними.

З метою збереження , зміцнення фізичного, психічного здоров’я дітей педагогічний колектив протягом 2020 – 2021 н. р. працював над якісним забезпеченням фізкультурно – оздоровчої діяльності, підвищенням рівня фізичного виховання в дошкільному закладі.

Організація спортивного – масових заходів в дошкільному навчальному закладі здійснювалась згідно листа МОН України № 14.1./10-2574 від 23.07.13 року «Щодо фізкультурно – оздоровчої та спортивно – масової роботи в дошкільних, загальноосвітніх та професійно – технічних навчальних закладах» та направлена на активізацію рухової діяльності дітей, регулювання їх активності, спонукання до прояву самостійності, вольових зусиль. При цьому враховувався руховий досвід кожної дитини, притаманний їй темп, рівень рухливості, природні можливості та здібності.

Спільними зусиллями медичних працівників та педагогів в дошкільному закладі здійснювався контроль за станом фізичного розвитку дітей за такими напрямками: контроль за станом здоров’я, нервово – психічного та фізичного розвитку дітей, контроль за розвитком рухів і фізичних якостей у дітей (на початку та наприкінці навчального року), оцінка організації, змісту, методики проведення форм роботи з фізичного виховання, оцінка впливу різних організаційних заходів на дитячий організм, контроль за організацією рухового режиму, нагляд за санітарно – гігієнічними умовами приміщень, робота з батьками та персоналом закладу щодо фізичного розвитку дітей. У системі медико – педагогічного контролю головне місце відводимо аналізу занять з фізичної культури як основній формі організованого навчання дітей фізичним рухам та формування їх фізичної досконалості.

Зусиллями педагогічного колективу в ДНЗ створено всі умови здоров’я збережувального освітнього простору, що передбачає забезпечення у педагогічному процесі атмосфери комфортного поєднання усіх ланок впливу: педагогічного, психологічного, медичного, громадського, вдало поєднуються сучасні новаторські підходи, використовуються природні фактори, матеріали, нестандартні підходи. Позитивно впливають на здоров’я дітей профілактичні, оздоровчі, загартовуючи заходи. Природні умови допомагали впроваджувати в практику роботи різні форми терапії: піском, кольором, звуками, казкою.

Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишалось фізичне виховання. Його успіх залежав від правильної організації режиму дня, рухового, санітарно – гігієнічного режимів, всіх форм роботи з дітьми та інших чинників. Руховий режим впродовж дня, тижня визначався комплексно, відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах: молодший дошкільний вік – до 3-4 годин; старший дошкільний вік – до 4-5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечувалась шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації піших переходів, самостійної рухової діяльності тощо.

Особливе значення надавалось також оволодінню дітьми системою доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності. Уся робота з фізичного виховання здійснювалась з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного розвитку та підготовленості дітей, реальних умов роботи дошкільного навчального закладу і його окремих груп, родинного виховання під постійним медико – педагогічним контролем.

Про якість рівня навчальних досягнень дітей з фізичного виховання свідчать результати виконання норм фізичного розвитку дітей дошкільного віку по основним рухам, підвищенню рівня фізичного розвитку дітей.

Показник

Кількість обстежених дітей

Молодщі групи

Виконали

Не

виконали

Перевиконали

АВС

Біг на 10 м

100

Біг на 20 м

100

Стрибки в довжину с місця

100

Кидання набивного м`яча

100

Наклони тулуба вперед з положенння сидячи

Вправи на витривалість

Результати обстеження рівня рухового розвитку дітей.

Показник

Кількість обстежених дітей

Середні групи

Выиконали

Не

виконали

Перевиконали

АВС

Біг на 10 м

100

Біг на 20 м

100

Стрибки в довжину з місця

100

Кидання набивного м`яча

100

1,5

Наклони тулуба вперед з положення сидячи

Вправи на витривалість

Показник

Кількість обстежених дітей

Старші групи

Виконали

Не

виконали

Перевиконали

АВС

Біг на 10 м

100

1.4

Біг на 20 м

100

Стрибки в довжину з місця

100

1,4

Кидання набивного м`яча

100

1,4

Наклони тулуба вперед з положення сидячи

100

1,4

Вправи на витривалість

100

2,8

Дані показники свідчать, що протягом 2020– 2021 навчального року педагогічний колектив ДНЗ працював над створенням умов щодо збереження, укріплення фізичного, психічного здоров’я дітей. Простежується стабільне зростання якості фізкультурно – оздоровчої роботи за рахунок проведення сюжетних та ігрових фізкультурних занять з використанням оздоровчих методик. Виконання системи профілактично – оздоровчих заходів в дошкільному закладі спостерігається стабільне покращення показників рівня фізичного розвитку дітей, зменшення захворюваності, підвищення відвідуваності.

В цілому робота з фізичного виховання дітей, як засобу оздоровлення, проводилась на належному рівні. Однак, слід звернути увагу на такі недоліки: недостатньо забезпечені кількістю спортивного інвентарю спортивний майданчик, спортивні куточки в групах.

Невід’ємною складовою змісту навчально – виховного процесу в дошкільному навчальному закладі було розумове виховання. Для його здійснення застосовувалось як повсякденне життя дитини, так і спеціально організована навчальна діяльність у формі занять з розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім світом і природою, навчання елементів грамоти і математики, на яких варто поєднувати пізнавально – розвивальну роботу з різних розділів програми. Педагоги дошкільного закладу старались активізувати мислення дітей, робили сприймання і засвоєння ними матеріалу свідомим, заохочували дітей до постановки питань, висування гіпотез, пошуку самостійних рішень, перевірки їх правильності та інше. Арсенал дидактичних методів і прийомів розширювався за рахунок розвивальних ігор і вправ, проблемних запитань, логічних задач, пошукових ситуацій, елементарних дослідів, систематичних спостережень, розв’язання ребусів, кросвордів тощо.

Педагоги закладу застережливо відносились до надмірної інтенсифікації розумового виховання, до якої останнім часом схиляються батьки, мотивуючи це необхідністю якісної підготовки дитини до школи. Було посилено саме розвивальний і виховний аспекти розумового виховання дошкільників, звертали увагу на формування мотивів пізнавальної діяльності, розвиток інтелектуальних почуттів.

Одним із важливих завдань розумового виховання дошкільників було формування початкових математичних знань і умінь, оволодіння рідною мовою і мовленням як найголовнішим засобом пізнання і специфічно людським способом спілкування залишалось одним із першочергових завдань у роботі з дітьми впродовж дошкільного дитинства. Навчання мови та розвиток мовлення спрямовувався на формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної, діалогічної та комунікативної компетентності.

Мовленнєві заняття проводились інтегровано, комплексно розв’язуючи поставлені завдання. Здійснювався поступовий перехід від суто репродуктивних дій дітей (повторень, наслідувань зразка, переказів тощо) до продуктивних, творчих, що забезпечило своєчасне опанування дітьми мовних явищ, сприяло розвитку словесно – логічного мислення на порозі шкільного навчання.

Особливої уваги потребувала організація комунікативної діяльності (спілкування з однолітками і дорослими один на один, в підгрупах, в колективі); перед дітьми поставали нові завдання спілкування у різноманітних життєвих ситуаціях як природних, так і штучно створюваних, імпровізованих.

Протягом учбового року здебільшого приділялась увага розвитку дрібної моторики кистей рук, координації рухів очей і рук, фонематичного слуху, ознайомлення із словом, реченням, складом і звуком, навчання звукового аналізу.

Естетичне виховання як таке, що сприяє розвитку природних нахилів, творчих здібностей, обдарувань, творчої уяви, фантазії також розглядалось в контексті становлення дитячої особистості напередодні шкільного життя. Реалізація його завдань відбувалась на основі широкої інтеграції і пронизувала весь педагогічний процес в дошкільному закладі, охоплюючи різні форми роботи з дітьми (заняття, самостійна художня діяльність, свята, розваги, гуртки). В цих формах комплексно використовувались твори музичного, театрального, літературного, образотворчого мистецтва в контексті загальнолюдської і національної культури.

Першочерговими завданнями морального розвитку дошкільників було пробудження гуманних почуттів особистості, формування морально – вольових якостей, ознайомлення із змістом і значенням моральних вимог, норм і правил поведінки, морально – етичними цінностями. Особливе значення надавалось громадянському вихованню з дошкільних років: прищепленню почуттів любові і поваги до рідних та близьких, інших людей, батьківської домівки, дитячого садка, свого села, міста, інтересу та пошани до державних символів (прапор, герб, гімн), історичної і культурної спадщини українського народу, гордості за його досягнення та бажання долучитися до громадянсько – корисних справ і значущих суспільних подій.

Основним завданням трудового виховання дітей дошкільного віку, як одного із річних завдань та складової морального становлення було формування емоційної готовності до праці, елементарних умінь і навичок в різних видах праці, інтересу до світу праці дорослих людей. Важливим аспектом був індивідуальний та диференційований підходи до дитячої особистості (врахування інтересів, уподобань, здібностей, засвоєних умінь, особистісних симпатій при постановці трудових завдань, об’єднанні дітей в робочі підгрупи тощо) й моральна мотивація дитячої праці.

Одним з важливих питань залишається виховання екологічної культури у дошкільників. Його розв’язання здійснювалось у таких напрямках: формування реалістичних уявлень про явища природи, елементів екологічного світорозуміння, розвиток позитивного емоційно – ціннісного, дбайливого ставлення до природного довкілля, прищеплення практичних вмінь доцільного природокористування.

З метою реалізації БК дошкільної освіти, відповідно до чинного законодавства та нормативно – правових документів наступність є однією з обов’язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв’язок та узгодженість мети, змісту, методів, форм навчання й виховання з урахуванням вікових особливостей дітей на суміжних щаблях освіти.

Роботу з наступності між ЗСО № 5 та дошкільним закладом щорічно розпочинали зі складання в серпні Плану спільної роботи Ясел-садка і ЗСО № 5 з питань перспективності та наступності дошкільної і початкової освіти, що затверджувався на засіданні педагогічної ради. Цим планом передбачено організаційно – педагогічну, методичну роботу, графік відвідувань уроків перших класів школи і занять у старших групах ДНЗ, загальні батьківські збори, спілкування першокласників та дітей старших груп, екскурсії до школи, проведення спільних педагогічних рад. Корективи в план були внесені згідно вимог щодо дотримання карантинних заходів у зв`язку з поширенням коронавірусної інфекції.

Водночас надзвичайно важливу роль відігравала робота психологічної служби. Практичний психолог Лаврінова О.А. здійснювала психолого – педагогічний контроль за динамікою розвитку дітей, досліджувала рівень готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Робота з батьками майбутніх першокласників передбачала зустрічі вчителів початкової школи з батьками вихованців старших дошкільних груп на батьківських зборах, проведення анкетування, консультацій, організацію днів відчинених дверей для батьків у загальноосвітньому навчальному закладі та інші форми взаємодії.

Головною умовою забезпечення наступності у вихованні й навчанні дітей дошкільного віку та молодших школярів була спрямованість педагогічного процесу дитячого садка і школи на всебічний розвиток особистості дитини, формування її готовності до навчання у школі. Психологічну службу ДНЗ представляє практичний психолог вищої категорії Лаврінова Олена Анатоліївна.

Проблема над якою працює психолог: Формування психологічних механізмів соціальної поведінки у дошкільників через взаємодію з однолітками та дорослими.

Тому в організації психологічної роботи в 2020/2021 навчальному році було актуальним здійснення психологічного супроводу формування соціально-ціннісної поведінки у дошкільників засобами:

підвищення рівня психологічної компетентності педагогів;
забезпечення психолого-педагогічної обізнаності батьків;
запобігання виникненню негативних тенденцій соціально-емоційного розвитку дитини;

Згідно з планом роботи на 2020/2021 навчальний рік психологом було проведено:

Робота з дітьми

У ДНЗ № 11 вісім груп, в яких перебувають нові діти:

* 1 група – ясельна ( 15 новоприбулих дітей);

* 2 група – ясельна ( 17 новоприбулих дитини);

* 5 група – молодша ( 25 новоприбулих дітей);

*6 група – молодша ( 8 новоприбулих дітей);

* 8 група – молодша ( 4 новоприбулих дітей);

* 9 група – середня ( 3 новоприбулих дітей);

* 10 група – середня ( 6 новоприбулих дітей);

* 7 група – старша ( 2 новоприбулих дітей);

Загальна кількість новоприбулих дітей – 80. За результати медичного обстеження 69 % ( 55 дітей) здорові ( не мають зафіксованих лікарями відхилень у стані здоров’я), 31% (25 дітей) перебувають на диспансерному медичному обліку.

Вивчення процесу адаптації вихованців до умов ДНЗ проводилося протягом грудня і мало на меті:

виявлення загальних зон труднощів адаптації дітей;
виявлення дітей, які відносяться до дезадаптованих;
вивчення особливостей взаємодії вихователів з дітьми і особливостей перебігу процесу адаптації в залежності від стилю педагогічної діяльності;
знайомство з батьками з метою збору даних про ранній період розвитку дітей;
залучення батьків до активної участі у цілеспрямованій спільній роботі з педколективом, яка має на меті створення загально-сприятливого середовища для виховання і розвитку дітей.

З метою відстеження проходження адаптаційного періоду новоприбулими дітьми проводилася наступна робота:

Спостереження за різними видами діяльності новоприбулих дітей та їх поведінкою;
Фіксація вихователями і узагальнення психологом показників адаптованості дітей до ДНЗ (загальний емоційний стан, апетит, сон, активність, взаємовідношення з дорослими і дітьми, мовлення);
Анкетування батьків з метою збору достовірної інформації про ранній розвиток дитини, особливості сімейних обставин і перебіг адаптаційного періоду;
Ознайомлення батьків новоприбулих дітей з особливостями перебігу адаптаційного періоду на батьківських зборах в групах №№ 1,2,5,6,8 «Як запобігти ускладнень адаптації дитини до умов дошкільного закладу»;
Бесіди і консультації батьків, вихователів (надання рекомендацій щодо вибору методів педагогічного впливу на окремих дітей);

Психолого-педагогічному спостереженню і аналізу підлягали ті взаємопов’язані особливості розвитку, діяльності і емоційного стану дітей, які мають найбільш суттєве значення для збереження їх фізичного і психічного здоров’я в умовах суспільного виховання.

Передусім це:

- відмінності в умовах життя і виховання дітей вдома, адже саме вони визначають розвиток дитини і є його рушійною силою.

- також першочерговим фактором, який впливає на поведінку і розвиток маленької дитини, є її стан здоров’я. Як правило, ослаблені діти важче адаптуються до нових умов. На поведінку малюків накладають відбиток і особливості нервової системи.

- особливе значення в період адаптації мають індивідуальні особливості дітей у сфері спілкування. Досвід спілкування дитини з навколишніми, який він отримав до приходу у дитячий садок, значною мірою впливає на характер її адаптації до умов дитячого садка. Знання змісту потреби дитини у спілкуванні є умовою визначення характеру педагогічних впливів на неї в адаптаційний період.

Висновки та рекомендації.

За результатами проведеної роботи (включаючи опитування батьків і вихователів) станом на 14.12.2020 в ДНЗ № 11 зафіксовано наступні дані:

Рівень адаптації

Кількість новоприбулих дітей

Загальна

кількість дітей

по рівням

адаптації

Ясельна група

Молодші групи

Середні групи

Старша група

№1, 2

№ 5

№6

№8

№ 9

№

№7

Високий рівень

18%

Середній рівень

52%

Низький рівень

40%

Загальна к-ть новоприбулих дітей по груп.

100%

З наведених даних видно, що більшість новоприбулих дітей у визначений термін успішно пройшли процес адаптації до умов ДНЗ.

Серед дезадаптованих малюків найсуттєвішим фактором, що негативно вплинули на звикання до дитячого садка, слід вказати їх особистісні особливості та особливості сімейного виховання.

Ці діти зараховані до складу корекційно-розвивальної групи:

1. Глянько Каміла (2 група);

2. Весельський Гордій (2 група);

3. Стайнова Богдана (8 група);

4. Авад Тео (9 група);

5. Ласюченко Єва (7 група);

6. Соболєва Каміла (7 група);

Спостерігаючи протягом вересня та жовтня за адаптацією дітей раннього та дошкільного віку, слід зауважити, що у групах № 1,2,5 триває адаптаційний період. Деяким дітям дуже важко розлучатися вранці з батьками, у них спостерігається надмірна вразливість, плаксивість, капризування. Доречно зауважити, що на початок листопада діти у групах № 6, 8 розлучаються з батьками без особливих труднощів, здійснюють прямий зоровий контакт із дорослими під час розмови, легко вступають у контакт з однолітками, активно включаються в ігрову та навчальну діяльність, емоційний стан дітей поступово нормалізується.

Основними факторами успішної адаптації були:

1. Достатній рівень розвитку потреби дітей у спілкуванні.

2. Розвинені навички самообслуговування у малюків.

3. Свідоме відповідальне ставлення батьків до процесу підготовки дитини до вступу у ДНЗ, позитивна налаштованість на співпрацю з вихователями.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Враховуючи результати і перебіг адаптаційного періоду рекомендовано:

Педагогічному колективу продовжувати співпрацю з батьками, створювати атмосферу спільності інтересів, взаємної підтримки і взаєморозуміння для досягнення кращих результатів у процесі роботи з адаптації малюків до умов ДНЗ; орієнтуватися в роботі на створення умов, зорієнтованих на поведінку кожного малюка й на задоволення його фізіологічних і психологічних потреб.

Для роботи з дітьми низького рівня соціалізації рекомендувати:

1) Поступове введення у організовану навчальну діяльність.

2) Застосування музикотерапії;

3) Корекція страхів засобами арт-терапії (казкотерапія, робота з піском, малювання);

4) Використовування під час кореційно-розвивальних занять сенсорних ігор і вправ;

Батькам приймати посильну участь у налагоджені співпраці з педагогами;сприяти всебічному розвитку дітей; поступово формувати у дитини навички дотримуватись певного режиму дня; приймати участь в організуванні позитивного емоційного спілкування дитини з однолітками та персоналом дитячого садка.

ІІ. З метою відстеження динаміки розвитку дітей в старших групах проводилася наступна робота:

Згідно з планом роботи ДНЗ на рік з грудня 2020 року до травня 2021 року відбувалось тематичне вивчення роботи із психічного розвитку дітей дошкільного віку.

Мета тематичного вивчення:

- проаналізувати ефективність роботи вихователів із психічного розвитку дошкільників;

- вивчити рівень компетентності дітей різних вікових груп відповідно до вимог програми розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Система дошкільної освіти функціонуватиме цілісно й ефективно, якщо вона буде духовною, гуманною, спрямованою на всебічний розвиток дитини, організацію морально-правового середовища, виховання почуттів і волі дитини. Цілісне виховання моральності педагоги закладу розглядають як усебічний і збалансований розвиток особистості дитини.

Державна національна програма «Освіта»(«Україна XXI століття»), Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, закон України «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти в Україні основним освітнім пріоритетом проголошують всебічний розвиток особистості.

Дошкільний вік обрано предметом вивчення, тому що він сприятливий для формування та розвитку дитини, це час коли починає активно виявлятися інтерес до внутрішнього світу іншої людини, створюються природні передумови морального зростання.

Для контролю сформованості знань і вмінь щодо психічного розвитку дітей вихователі у грудні місяці провели первинну діагностику, що дало можливість відстежити засвоєння дошкільниками програмових вимог, планувати індивідуальну роботу, проводити консультації для батьків вихованців.

Ці результати визначили напрям подальшої роботи із психічного розвитку дошкільників.

Для підвищення фахової майстерності педагогів заплановано провести психолого-педагогічний семінар.

За результатами моніторингу:

Найбільш розвинені напрями психічного розвитку особистості дітей в старших групах у травні місяці 2021року :

Група

Самооцінка

Увага

Пам’ять

Мислення

Показник інтелектуального розвитку

Рівень розвитку ( У ВІДСОТКАХ)

Зв

В/ВС

Группа № 3, логопедична

60%

40%

2017-2018 р.

42%

49%

Группа № 4,

корекційна

41%

33%

26%

2017-2018 р.

10%

30%

60%

Группа № 7,

старша

83%

17%

2017-2018 р.

35%

48%

17%

Группа №11,

старша

55%

45%

2017-2018 р.

24%

52%

Висновки:

Зроблений аналіз результатів психічного розвитку дітей старших груп. Проаналізовано результати з якими діти цих груп прийшли до ясел садка у 2017, 2018 роках та результатами, які вони мають на сьогодні.

В 2017, 2018рр. з результатом низького рівня психічного розвитку було – 44,5% дітей, а на випуск у 2021 році таких дітей залишилось 6,5%. Враховуючи наявність в дошкільному закладі колекційної групи з затримкою психічного розвитку – це дуже хороший результат.

В 2017, 2018рр. з результатом високого рівня психічного розвитку було – 19% дітей, а на випуск у 2021 році таких дітей збільшилось до 60%.

Найбільш розвинені напрями психічного розвитку особистості дітей в старших групах у травні місяці 2021 року:

В логопедичній групі № 3 : найбільш високий рівень за такими показниками – Адекватна Самооцінка у 79%; розвинута Увага у 58% ; високий Об’єм Пам’яті у 65% дітей.

В корекційній групі № 4 : високий рівень - Адекватна Самооцінка у 60%; розвинута Увага у 68% ;

В старшій групі № 7 : високий рівень мають показники - Адекватна Самооцінка у 88%; розвинута Увага у 67% ; високий рівень Мислення у 60% дітей.

В старшій групі № 11 : високий рівень мають показники - Адекватна Самооцінка у 65%; високий Об’єм Пам’яті у 40% дітей; високий рівень Мислення у 35% дітей.

Ш. З метою відстеження готовності до навчання у школі дітей старших груп проводилася наступна робота:

Психологічне обстеження дітей – випускників старших груп закладу проводилося у лютому-квітні 2021 р.

Основна мета обстеження - виявити актуальний рівень психологічної готовності вихованців до шкільного навчання, знайти у розвитку дітей фактори ризику, які потребують спеціальної компенсації або підвищеної уваги з боку супроводжуючих дорослих, підбір варіантів навчально-виховної роботи відповідно до індивідуальних особливостей і можливостей дітей, визначення необхідності проведення у майбутньому спеціальної адаптивної роботи у школі.

Необхідність психологічного обстеження зумовлена головною метою діяльності психологічної служби - збереження рівня фізичного і нервово-психічного здоров’я дітей.

Визначення психологічної готовності до шкільного навчання є діагностичним етапом в загальній роботі психолога за напрямком психологічна готовність дітей до навчання у школі.

Таким чином, враховуючи вище вказані параметри психологічного статусу дітей, для визначення рівня психологічної готовності дітей старших груп закладу до шкільного навчання проведено:

1. Діагностичну роботу з батьками вихованців:

1) анкетування з метою збору загальної інформації про батьків, особливості сімейного виховання, фізичного і психологічного розвитку дитини;

2) тест –опитувальник “Оцінювання рівня тривожності і схильності дитини до неврозу” (автор А. Захаров);

2. Діагностичну роботу з вихователями старших груп:

1) анкетування з метою збору інформації про актуальний рівень розвитку пізнавальних процесів дітей;

2) визначення орієнтовного типу нервової системи й темпераменту дитини;

3) методика “ Формування соціально-моральних якостей дошкільника ” з метою визначення соціальної зрілості дитини (соціальної компетентності і комунікативних навичок), виходячи зі своїх повсякденних спостережень за нею.

4) експертні бесіди.

3. З дітьми:

1) визначення рівня біологічної зрілості дітей з метою вивчення досягнутого рівня розвитку дозрівання організму (комплекс методів оцінювання біологічної зрілості дитини, описаний у газеті “Психолог”, № 61, 2003 р., с.13);

2) орієнтаційний тест шкільної зрілості Керна-Йерасека (малюнковий субтест) з метою визначення рівня розвитку у дитини передумов до оволодіння навичками навчальної діяльності;

3) методика “Бесіда про школу” з метою вивчення особливостей мотиваційної готовності до шкільного навчання (автор Т. Нєжнова);

4) методика “Графічний диктант” (автор Д. Б. Ельконін) з метою визначення особливостей розвитку емоційно-вольвої сфери дітей;

5) дослідження особистісної самооцінки дитини за методикою “Сходинки” Дембо-Рубінштейна (в модифікації).

При ознайомленні з медичними картками дітей будуть додатково внесені у картку розвитку дитини показники фізичного розвитку.

У закладі - 4 старші групи, загальна кількість дітей у них - 65. Всього діагностичне обстеження пройшли 65 вихованців. За підсумками дослідження і за відповідними психолого-педагогічними характеристиками діти віднесені до різних груп:

1) висока вікова норма- 26 вихованця – шкільно-зрілі, в яких достатній рівень психофізіологічного розвитку;

2) діти середнього рівня готовності до школи – 26 дитини – середньо-зрілі, в яких переважає достатній і середній рівень розвитку психофізіологічних показників (допускається незначне відхилення по одному –двом показникам при умові загальної відповідності рівня психофізіологічного розвитку дитини віковим нормам з урахуванням особистісних особливостей і виховного соціального середовища);

3) діти недостатнього рівня готовності до школи – 13 дітей – “шкільно-незрілі” діти, в оцінюванні яких переважають середній, нижче середнього і низький рівні в різних співвідношеннях, але без наявності значних відхилень від вікової норми у психофізіологічному розвитку;

4) діти “групи ризику”:

– діти, які мають переважно оцінювання на рівні нижче середнього і низькому

– і (або) діти, які потребують тривалого психолого-педагогічного супроводу для покращення свого статусу відповідно до вікових норм;

– діти з порушеннями в стані здоров’я, які можуть значно ускладнити або взагалі виключити можливість навчання у масовій школі.

Обстеження проводилося змішаним (груповим і індивідуальним) способом і носить орієнтувальний характер. Групове обстеження складалося з декількох завдань, які діти виконували загалом приблизно протягом двох занять, потім кожна дитина обстежувалася психологом індивідуально, в середньому приблизно 30-40 хв.

За результатами виконання кожного завдання дитині приписувався бал у відповідності до розроблених раніше критеріїв. Окремо підраховувався відсоток дітей, які мають проблеми розвитку. Результати порівнювалися між групами.

Всі зацікавлені учасники навчально-виховного процесу (адміністрація закладу, вихователі, батьки дітей) будуть ознайомлені у необхідному обсязі з результатами психологічного дослідження.

Серед випускників в результаті обстеження була відібрана група дітей, які потребують індивідуальної роботи з психологом (поглиблена діагностика, корекційна робота).

У підсумку статистичного аналіза і інтерпретації якісних показників було отримано таблиці , які дозволяють порівняти середні узагальнені показники рівня психологічного розвитку дітей по групам.

За результатами дослідження встановлено:

Соціально-психологічна зрілість (вміння ладнати з однолітками, дорослими, дотримувати правил, прийняття на себе нового статусу у ролі школяра, здатність до пристосування в колективі однолітків, адаптаційні можливості):

- високий рівень (вищий за норму) - 4 дітей 6%;

- достатній рівень ( норма) - 59 дітей 91%;

- низький рівень (нижче за норму) - 2 дітей 3%;

Інтелектуальна готовність (словниковий запас, світосприйняття, рівень розвитку пізнавальних процесів, їх орієнтованість на зону найближчого розвитку дитини. Це вміння визначати навчальну задачу та перетворювати її на самостійну мету діяльності. Рівень розвитку наочно-образного розвитку та загального інтелекту).

Показник інтелектуального розвитку: високий рівень (вищий за норму) - 47 дітей 71,5%, середній та нижче за середній ( норма) - 17 дітей 27%, низький рівень (нижчий за норму) - 1 дитина 1,5%.

Мотиваційна готовність. У дитини є бажання ходити до школи, займати нову соціальну позицію школяра. Сформоване відношення до вихователя як до дорослого, що володіє особливими соціальними функціями, є бажання працювати з ним. Домінують мотиви навчання, є прагнення отримувати знання, інтерес до навчальних занять. Дитина вміє довільно управляти своєю поведінкою, пізнавальною діяльністю, що стає можливим при сформованості ієрархічної системи мотивів.

Високий рівень мотиваційної готовності (вище за норму) - 17 дитини 26%, середній та достатній ( норма) - 33 дітей 51%, низький рівень, навчальна мотивація не сформована (нижчий за норму) - 15 дитина 23%.

Емоційно-вольова готовність. Дитина вміє ставити цілі, намічати плани дій, приймає самостійні рішення та зусилля для її реалізації. Сформовані необхідні передумови навчальної діяльності, такі, як вміння уважно слухати й точно виконувати вказівки дорослого, самостійно виконувати завдання за зразком, підпорядковувати свої дії певним правилам, вміння орієнтуватися на задану систему вимог. Сформована довільність психічних процесів, наявне емоційно-позитивне відношення до навчання в школі, відсутні імпульсивні реакції та прояви надмірної тривожності.

Високий рівень (вище за норму) - 44 дитини 60%, середній рівень ( норма) – 17 дітей 34%, низький рівень (нижчий за норму) – 4 дитини 6%.

Біологічна готовність визначається рівнем розвитку основних функціональних систем організму, станом здоров’я та біологічним віком дитини.

Загалом рівень біологічної зрілості вище за норму 28 дітей 39%, норма 36 дітей 58 %.

Ліворукими виявилися 1 дитина 1,5% .

Вади мовлення виявлені у 12% досліджуваних, вони потребують консультації логопеда.

Гіперактивними можна вважати 4,5% дітей.

Особистісні та характерологічні якості

Самооцінка: завищена у 4 дітей 6%, знижена у 13дітей 18%, хлопч. 12 , дівчатка 9 .

Підвищену тривожність у малюнках демонструють 13 дітей 18%, хлопч. 12 , дівч. 9.

Імпульсивними виявились 4 дітей 6% обстежених, в т.ч. хлопчики 3.

Прояви агресивності властиві 4 дітей 6% дітей.

Замкненість характерна для малюнків 2 дітей 3%.

Невпевненість у собі демонструють 5 дітей 8%.

Демонстративними можна вважати 4 дітей 6%.

За результатами проведеного дослідження можна зробити наступний висновок про психологічну готовність випускників старших груп закладу:

Загалом достатній рівень психологічної готовності до школи мають близько 44% дітей, середній – 42%, недостатній і низький – 14%

1) Виявлено наступні значущі проблеми розвитку дітей:

¾ Недостатній розвиток зорово-просторових уявлень

¾ Втомлюваність; Довільність

¾ Емоційно-особистісні проблеми і проблеми коммунікації.

2) В індивідуальних протоколах діагностики готовності до школи вміщено рекомендації для вихователів і батьків дітей.

3) Виділена група з 15 вихованців, батькам яких буде запропоновано вирішити питання щодо проведення індивідуальної або группової коррекційно-розвивальної роботи з їх дитиною психологом , враховуючи паралельну роботу з батьками або спеціалістами.

ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ

РЕЗУЛЬТАТІВ ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПО ВИВЧЕННЮ РІВНЯ ДОШКІЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ШКОЛИ ВИПУСКНИКІВ ясел-садка № 11 у квітні 2020-2021 н. р.

№

КОМПОНЕНТИ ДОШКІЛЬНОЇ ЗРІЛОСТІ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ШКОЛИ

РІВЕНЬ РОЗВИТКУ

Низький

Нижче середнього

Середній

Вище середнього

Високий

Кіль-ть дітей

% від загальної кількості

Кіль-ть дітей

% від загальної кількості

Кіль-ть дітей

% від загальної кількості

Кіль-ть дітей

% від загальної кількості

Кіль-ть дітей

% від загальної кількості

Біологічна зрілість

Загальна моторика

Дрібна

моторика

Орієнтування у

навколишньому

Ставлення

до школи, мотивація

Емоційно-вольова зрілість

Увага

Пам’ять слухова короткочасна

Пам'ять слухова довготривала

Пам’ять зорова короткочасна

Словесно-логічне мислення

Візуальний інсайт

Узагальнення і класифікація

Соціальні навички

Навички навча-льної діяльності

Загальна кількість обстежених дітей старших груп - 65

Узагальнені результати психологічного обстеження дітей старшого дошкільного віку та рівень засвоєння вихованцями знань, розвиток їх умінь і навичок відповідно до вимог програми «Українське довкілля» свідчать, що кількість дітей, які мають високий рівень учбової мотивації зросла на 25%, що дає підстави зробити висновок про ефективність налагодженої системи роботи з формування шкільної мотивації. Рівень розвитку уваги збільшився , у порівнянні з початком навчального року на 24%. Випускники дошкільного закладу мають достатній рівень розвитку емоційно-вольової сфери. У них переважає емоційне самопочуття, вони розуміють свій емоційний стан, адекватно реагують на різні життєві ситуації. У переважної більшості дітей сформована учбова мотивація.

Корекційно-розвивальна робота

З метою розвитку інтелектуального та особистісного потенціалу у дітей та профілактики у них емоційних розладів ( в тому числі з дітьми з сімей внутрішньо-переміщених осіб) були проведені:

Групові заняття - за програмами:

- «Тропинка к своему «Я»» О.Хухлаєва;

- «Розвиток здібностей та обдарувань у дошкільників» О. Проценко;

- «Кольоровий ігротренінг» Н.М.Погосова;

- «Робота зі страхами» Ю.Царенко.

-Корекційно-розвивальні заняття з дітьми старшої групи № 7 – 11 занятть (1 підгрупа)

– 11 занятть (2 підгрупа)

-Корекційно-розвивальні заняття з дітьми старшої групи № 11 – 11 занятть (1 підгрупа)

– 11 занятть (2 підгрупа)

-Корекційно-розвивальні заняття з дітьми логопедичної групи № 3–11 занятть (1 підгр.)

– 11 занятть (2 підгрупа)

-Корекційно-розвивальні заняття з дітьми логопедичної групи № 4 – 11 занятть (1 підгр.)

– 11 занятть (2 підгрупа)

Індивідуальні заняття –

Протягом 2020-2021 н.р. були проведені індивідуальні заняття з 11 дітьми з груп №№ 2,4,7,9,10,11:

січень – 6 занять;

лютий - 7 занять;

березень – 11 занять;

квітень - 11 занять.

Просвітницька та Консультативна робота

З метою підвищення психологічних знань щодо розвитку і виховання дитини та спонукання батьків до активної співпраці проводились такі форми роботи з батьками:

виступи на батьківських зборах.

Батьківські збори - «Розвиваємо адаптаційні ресурси дошкільників» (як запобігти ускладнень адаптації дитини до умов дошкільного закладу);

Групові консультації для батьків:

«Як обрати правильну стратегію у період карантину»

«Дитина плаче: п’ять рішень для дорослих»

Оформлення інформації для батьківських куточків «Розвиваємо адаптаційні ресурси дошкільників під час карантинних обмежень».

серед батьків та вихователів з метою забезпечення їх допомогою з вирішення проблем:

Протягом 2020-2021 н.р. були проведені індивідуальні консультації:

- консультації для батьків майбутніх першокласників (40 консультацій);

- консультації для батьків дітей молодших груп (5 консультації);

- консультації для батьків дітей середніх груп (5 консультацій);

- консультації для батьків дітей старших груп (2 консультацій);

- консультації для батьків дітей з сімей внутрішньо-переміщених осіб (4 консультацій);

- консультації для вихователів та спеціалістів ( 30 консультацій);

1. Робота з педагогічним колективом дошкільного закладу

Проведена просвітницька робота серед вчителів з метою забезпечення їх знаннями та навичками з психолого-педагогічних технологій:

Основним ефектом учіння дорослих є узагальнення та систематизація їх практичних знань, розвиток гнучкості мислення, зокрема професійного. Мова йде про те, що внаслідок учіння має забезпечуватися не функціональний, а концептуальний розвиток вихователів, який знаходить своє вираження у розширенні та поглибленні їх уявлень і понять про оточуючу дійсність, у формуванні цінностей, смислових утворень та ідеалів особистості, у збагаченні власної концепції життя та освоєнні технологій її практичної реалізації.

Практичним психологом в грудні місяці:

- приймала участь у педраді;

- проведено заняття № 2 для педагогів ДНЗ «Якості особистості –найстійкіші характеристики, що мають вирішальний вплив на діяльність вихователя».

- було зроблене підведення підсумків за півріччя;

- надана стендова інформація для батьків та консультації вихователям «На допомогу батькам, діти яких ідуть до логопедичної групи»;

* В січні місяці:

- надана стендова інформація для батьків та консультації вихователям «Розвиваємо адаптаційні ресурси дошкільників під час карантинних обмежень».

- провела групову консультацію для батьків дітей старших груп «Як підготувати дитину до школи»;

* В лютому місяці:

- надана стендова інформація для батьків та консультації вихователям старших груп «Золоті правила для батьків першокласників».

- проведене первинне дослідження готовності до школи дітей груп №№ 3,4,7,11.

* В березні місяці:

- проведена підготовка та оформлення документів для участі у міській ІРЦ з дітьми, які потребують допомоги логопедів, дифіктологів та психолога;

- проведено семінар для педагогів ДНЗ «Як створити безпечні психологічні умови зростання дитини в умовах карантину. Готуємо розвивальне середовище».

* В квітні місяці:

- провела моніторінг готовності до школи дітей старших груп №№ 3,4,7,11.

- проведено семінар для педагогів ДНЗ «Психопрофілактика наслідків стресових станів, умов роботи та життєдіяльності педагогів під час карантинних обмежень».

* В травні місяці:

- проведен моніторінг дослідження пізнавальних здібностей дітей всіх груп №№1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11. Створені психологічні портрети на групи на кінець року;

- приймала участь у педраді. Підведення підсумків навчального року.

- надана стендова інформація для батьків та консультації вихователям «На допомогу батькам, діти яких ідуть до школи»;

- приймала участь у педраді;

На виконання Закону України «про дошкільну освіту», у зв’язку із збільшенням кількості дітей із порушенням мовлення та з метою створення сприятливих умов для вихованців з вадами мови, у дошкільному закладі функціонувало 2 логопедичні групи для дітей з порушенням мови. З дітьми працюють фахові спеціалісти вчителі – логопеди Броварська Н.С. та Малолєтня О.В. Комплектація логопедичних груп здійснюється на підставі витягів з ІРЦ, згідно з вимогами діючого законодавства.

До логопедичної групи зараховані діти , які мають такі мовленнєві розлади: фонетико фонематичне недорозвинення мовлення, загальне недорозвинення мовлення 1 – 4 рівнів, підтвердженого висновком ІРЦ Тривалість перебування дітей з порушенням мовлення встановлено ІРЦ в залежності від рівня та ступеня мовленнєвого порушення. В закладі функціонує 2 логопедичні кабінети. В наявності необхідне обладнання засобів індивідуальної корекції, підручники та посібники, ігри та наочно – демонстраційні матеріали для реалізації програмових завдань. В кабінетах та групах обладнано куточок «Поради логопеда» , в яких розміщено інформаційно – практичні матеріали для батьків.

У 2020 – 2021 навчальному році корекційна логопедична робота будувалась на основі перспективного планування для дітей с фонетико – фонематичним та загальним недорозвиненням мовлення згідно результатам проведеного обстеження.

Основні пріоритетні напрямки роботи вчителів – логопедів спеціалізованих груп:

- проведення ретельного обстеження дітей з метою уточнення діагнозів та напрямків роботи з дітьми – логопатами; направляти за потреби дітей з вадами мовлення до поліклініки для обстеження лікарями – спеціалістами;

- розвиток артикуляційної моторики, мовленнєвого дихання;

- формування фонематичних процесів (розвиток навичок мовного аналізу та синтезу);

- корекція недоліків звуковимови;

- розвиток фонематичного сприймання;

- розвиток мелодико – інтонаційного ладу;

- розвиток не мовленнєвих процесів (розвиток уваги, пам’яті, зорово – просторових уявлень, конструктивного праксису, розвиток просторових та часових уявлень);

- формування навичок самоконтролю;

- розвиток лексико – граматичної будови мовлення;

- вивчення та фіксація динаміки розвитку дітей, вироблення оптимальної педагогічної стратегії, проектування шляхів навчання, виховання, реабілітації та соціальної адаптації кожної дитини;

- провести обстеження усного мовлення дітей;

- посилити спільну діяльність вчителя – логопеда та вихователів для пошуку і реалізації найбільш ефективних шляхів подолання труднощів в оволодінні дітьми мовою;

- продовжити оформлення логопедичного кабінету роздавальним дидактичним матеріалом;

- використовувати нові інформаційні технології як перспективний засіб корекційно – розвивальної роботи з дітьми, що мають порушення мовлення;

- роз’яснювати спеціальні знання з логопедії серед педагогів, батьків (законних представників) дітей.

В логопедичній групі № 3 у 2020 – 2021 навчальному році навчалась наступна кількість дітей:

ЗНМ

*(ст..ф.дизартрії)

**(моторна алалія)

ФФНМ

Всього

1 рів

**2 рів

*3 рів

*4 рів

Полім.дислал

Ст..ф.дизарт

Прийнято в групу

Випущено

Залишено для продовження роботи

Вибуло

Організаційна робота

1. Проведено логопедичне обстеження дітей.

2. За результатами обстеження складені плани індивідуальної колекційної роботи.

3. Складений перспективний план навчання дітей на фронтальних заняттях.

4. Складено та узгоджено з адміністрацією Ясел-садка графік індивідуальної, під групової та фронтальної роботи з дітьми. З графіком ознайомленні вихователі груп та батьки.

5. Логопедичні кабінети підготовлені до початку занять.

6. Щомісяця оновлювався матеріал для батьків на інформаційному стенді дитячого садка та у груповому логопедичному куточку.

7. Логопедичні кабінети були поповнені новими посібниками:

Кабінет вчителя – логопеда Броварської Н.С.:

· Алябьєва О.А. «Віршовані вправи» в розвитку мовлення дітей 4 – 5 років»

· Картотека мовленнєвих ігор для формування лексико – граматичних категорій у дітей з ЗНМ

Кабінет вчителя – логопеда Малолєтньої О.В.:

· Роздаточні картки «Знайди місце звука в слові», за темою «Птахи», «Транспорт»

· Картки для знаходження слога в слові

· Посібники для дихальних вправ

· Логопедична література

Корекційна робота

Протягом навчального року вчителями – логопедами Броварськой Н.С.. Малолєтнєй О.В. проводилися корекційні фронтальні, під групові та індивідуальні заняття згідно графіку.

Методична робота

Вчитель – логопед Броварська Н.С.:

Протягом року проводила бесіди – консультації з вихователями логопедичної групи № 3 за темами:

- Характеристика рівня мовленнєвого розвитку дітей за результатами обстеження;

- Психолог – педагогічної особливості дітей з ЗНМ;

- Взаємозв’язок в роботі вчителя – логопеда та вихователя логопедичної групи;

- Особливості планування роботи вихователя в логопедичній групі;

- Вимоги до якості мовлення вихователя групи для дітей з порушенням мовлення;

- Динаміка розвитку мовлення дітей

Проводила роботу зі спеціалістами ДНЗ в напрямку:

- Співпраця вихователя, керівника музичного, вчителя – логопеда при підготовці свят і розваг;

- Спільна діяльність практичного психолога та вчителя – логопеда.

Підсумкові фронтальні заняття з розвитку фонетико – фонематичних та лексико – граматичних навичок «Звук та літера П.Одяг », «Весняна пригода».

Згідно річного плану навчально – виховної роботи ДНЗ на 2020 – 2021 навчальний рік проводила консультаційну роботу з вихователями ДНЗ.

Вчитель – логопед Малолєтня О.В.:

Для вихователів проводились консультації за темами згідно плану:

· Консультація «Індивідуальні особливості мови дітей за результатами обстеження».

· «Ігри та вправи в розвитку загальної, мілкої та артикуляційної моторики».

· Консультація для вихователів по звуковій культурі мовлення.

· Консультація «Розвиток фонематичного сприймання та навиків звукового аналізу дітей з ЗНМ»

· Консультація «Автоматизація та диференціація різних звуків».

· Фронтальне заняття за темою «Осінь », «У весняному лісі».

Робота з батьками

Вчитель – логопед Броварська Н.С.

Проведення групових батьківських зборів «Особливості організації роботи з дітьми логопедичної групи».

Проведення бесід – консультацій за темами:

- Індивідуальні консультації «Результати логопедичного обстеження, завдання та зміст індивідуальної колекційної роботи»

- Виготовлення пам’яток для батьків «разом розвиваємо і навчаємо дітей»:

«Вправи на розвиток мовленнєвого дихання»

«Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату»

«Вправні пальчики»

Виконання домашніх завдань з дітьми»

- Цикл консультацій «Граємо з дитиною всією родиною»:

«Дидактичні ігри та вправи для розвитку граматичної системи мовлення»

«Як розвивати зв’язне мовлення?»

«Сходинки грамоти» (вправи та ігри на профілактику дисграфії та дислексії)

- Індивідуальні бесіди «Ознайомлення батьків з динамікою мовленнєвого розвитку дітей»

- Батьківські збори «Підсумки проведеної роботи в логопедичній групі»

- «Що робити влітку майбутнім першокласника?» - поради батькам щодо закріплення набутих навичок з правильної звуковимови.

Оновлення інформації в батьківському куточку.

Проведення індивідуальних занять з дітьми в присутності батьків, з метою показу прийомів логопедичної роботи.

Вчитель – логопед Малолітня О.В.

За планом були проведені батьківські збори. Протягом року оформлювався логопедичний куточок, щотижня проводилися консультації для батьків:

· Про необхідність виконання артикуляційної гімнастики, розвитку дрібної моторики рук, формування навичок звукового аналізу, розвитку лексико – граматичної будови мовлення

· Автоматизація поставлених звуків

Проводились консультації для батьків за темами:

1. «Артикуляційна гімнастика – це важливо» та «Дихальні вправи».

2. Виконання корекційних логопедичних задач в сім’ї.

3. Консультація вчителя – логопеда щодо виконання домашніх завдань та організації індивідуальної роботи з дітьми вдома.

4. Розвиток фонематичного сприймання - одна із складових правильного мовлення.

5. Причина порушень мовлення у діток.

6. Консультація вчителя – логопеда про динаміку мовленнєвого розвитку дітей.

7. Розвиток мовного дихання в іграх та вправах.

8. Мовленнєва готовність дітей до школи.

Підвищення професійного рівня

Вчитель – логопед Броварська Н.С.

1. Участь у методичних об’єднаннях логопедів.

2. Участь у педрадах і семінарах.

3. Брала консультації у досвідчених логопедів міста.

4. Постійно знайомилась з новою методичною літературою.

5. Придбала нові методичні посібники та поповнювала практичний матеріал.

6. Опрацювала тему з самоосвіти «Дизартрія і її значення»

Вчитель – логопед Малолєтня О.В.

1. Приймала участь в методичних об’єднаннях логопедів.

2. Опрацювала методичну літературу:

· Варенцова Н.С., Колесникова Е.В. «Розвиток фонематичного слуху у дошкільників»

· Селеверстов В.І. «Ігри в логопедичній роботі з дітьми»

· Смирнова Л.Н. «Логопедія в д/с»

3. Працює за самоосвітою на тему «Корекція складової структури слова ».

4. Відвідувала відкриті логопедичні заняття у вчителів – логопедів інших д/с.

Протягом навчального року вчителями – логопедами проводився моніторинг рівня розвитку мовлення дітей. Динаміку розвитку усного мовлення дітей можна відстежити, спираючись на таблицю і графіки індивідуального мовленнєвого розвитку, а також на діаграми рівня розвитку мовлення в цілому дітей старших логопедичних груп № 3, № 4.

Проаналізувавши корекційно – логопедичну роботу за 2019 – 2020 навчальний рік, результати діагностики дітей, можна зробити висновок, що завдання, означені на початку навчального року – вирішені, намічені цілі досягнуті, відмічається позитивна динаміка розвитку усного мовлення у дітей.

Медичне обслуговування в дошкільному закладі здійснює сестра медична старша Посохова Віра Іванівна, освіта середня спеціальна, та сестра медичного з дієтичного харчування – Корчева Тетяна Федорівна, освіта середня спеціальна.

Медичне обслуговування дітей дошкільного закладу протягом року здійснювалось на безоплатній основі медичними працівниками, які входять до штату дошкільного закладу. Медичний персонал здійснював лікувально-профілактичні заходи, в тому числі проведення обов’язкових оглядів, контроль за станом здоров’я, фізичним розвитком дитини, організацією фізичного виховання, загартовуванням, дотриманням санітарно-гігієнічних норм та правил, режимом та якістю харчування. Медичне обслуговування в дошкільному закладі передбачало надання дітям допомоги у збереженні здоров'я та профілактиці захворювань, систематично здійснювався огляд дітей лікарями-спеціалістами, про що свідчать записи у дитячих справах.

У дошкільному закладі є медичний кабінет для роботи медичного персоналу та проведення лікувально-профілактичних заходів. Лікувально-профілактичні та оздоровчо-загартовуючи заходи проводились постійно, їх ефективність позитивна.

Протягом року медичними працівниками закладу було проведено ряд консультацій для вихователів. Проблема оздоровлення дітей розглядалась на педрадах, батьківських зборах із запрошенням старшої медичної сестри, на виробничих нарадах.

Медичні працівники закладу постійно здійснювали медичний контроль за станом здоров’я дітей, організацією загартовування та фізкультурних занять в залі, на прогулянці, консультували педагогів, батьків з питань впливу занять фізкультурою та спортом на здоров’я малят.

Відповідно до рекомендацій лікаря щодо стану здоров’я кожної дитини відбувалося дозування фізичного навантаження на дитячий організм. Моторна щільність занять з фізичної культури коливалася в межах норми. Для здійснення індивідуального навантаження діти були розподілені на медичні групи, на кожну дитину оформлено медичну картку. Джерелом одержання інформації були поглиблені медогляди.

В структурі загальної захворюваності в 2019 -2020 н. р. було охоплено медоглядом сімейного лікаря 100% дітей. Кількість диспансерних дітей – 76. Кількість дітей основної фізкультурної групи – 165 дітей, а кількість дітей підготовчої групи – 14. Заняття з фізичної культури відвідують усі діти. Упродовж навчального року педагогами враховувався стан здоров’я дітей під час проведення занять з фізичної культури, організації рухового режиму упродовж дня, підбору рухливих ігор, ігор-естафет.

Порівняльний аналіз захворюваності за 2020 / 2021 роки

Захворювання

2020

2021

Covid-19

ГРВІ, грип

Бронхіт

Пневмонія

Отит

Кон’юктивіт

Побутові травми

Отже, зменьшилась кількість захворювань на бронхіт, простудні та грип. Потребують більш пильної уваги захворювання плоскостопості, порушення осанки. Але загальна кількість захворювань серед новоприбулих дітей збільшується, отже, здоров`я дітей та фізкультурно-оздоровча робота в дошкільному закладі потребує більш пильної уваги, про що також свідчать результати.

Дані про відвідування та захворюваність дітей закладу

за 2020 -2021 навчальний рік

Кількість дітей за списком (середня)

Середнє відвідування

% відвідування

219

170

77%

Колектив дошкільного навчального закладу проводив роботу щодо зниження захворюваності: проводили роз’яснювальну роботу з батьками щодо профілактики захворювань, дотримувалися санітарних вимог, здійснювали загартовуючи заходи, такі як: ходіння по «стежці здоров’я», дотримання режиму дня, ранкова гімнастику, фізкультурні заняття, спортивні розваги, в тому числі і на свіжому повітрі. Належна увага приділялась організації рухової діяльності, проводились рухливі ігри між заняттями, фізкультхвилинки.

З метою організації повноцінного, якісного харчування вихованців у дошкільному навчальному закладі постійно здійснювався контроль як за станом здоров'я дітей, так і за їх харчуванням. Забезпечення продуктами харчування дошкільного закладу здійснювалось у відповідності до діючих нормативів. У дошкільному закладі організоване 3-разове харчування дітей у групах.

Старша медична сестра Посохова В.І. слідкувала за харчуванням дітей, дотриманням термінів зберігання та реалізації продуктів, виконанням норм харчування і технології приготування їжі. Проводились зняття проб готових страв кожного прийому їжі безпосередньо з котла за 30 хвилин до видачі в об'ємі порції відповідно до переліку блюд за меню-розкладкою. До 10 числа наступного місяця надавалась інформація про використання норм продуктів харчування. Забезпечувався належний стан ведення журналів бракеражу сирої та готової продукції відповідно до інструкції з контролю за якістю продуктів харчування та готової їжі. Здійснювався відбір та зберігання добових проб раціону згідно з інструкцією по контролю за якістю продуктів. Контролювалась роздачу їжі у всіх вікових групах дошкільного закладу згідно з режимом дня. Старша медична сестра була присутня при прийомі продуктів харчування, перевіряла накладні та довідки якості (сертифікати), контролювала дотримання санітарно-гігієнічних вимог під час прийняття продуктів харчування, дотримання термінів та умов їх зберігання, реалізації. Складала двотижневе перспективне меню та картотеку страв з урахуванням умов та технології приготування страв, що потребують вторинної термічної обробки.

Протягом року комірник робила своєчасну заявку постачальникам на завезення продуктів харчування в дошкільний заклад, приймала продукти харчування тільки високої якості відповідно до Державних сертифікатів, вимог НАССР, з усіма супроводжуючими документами. Вела журнал обліку продуктів харчування відповідно до вимог ведення ділової документації. Тримала комору та обладнання в належному санітарному стані.

Працівники харчоблоку дотримувались технології приготування їжі, термінів зберігання та реалізації продуктів. Видавали їжу згідно з графіком та нормами харчування на кожну дитину. Використовували знаряддя, інвентар, електроприлади лише за призначенням. Забезпечували належний санітарний стан харчоблоку.

Вихователі та помічники вихователів дотримувались режиму харчування дітей у кожній віковій групі. Робили роздачу їжі згідно з вихідними нормами на кожну дитину. Виховували культурно-гігієнічні навички у дітей відповідно до програмових та методичних вимог. Виконували вимоги санітарних правил щодо харчування дітей в кожній віковій групі. Дотримувались правильної сервіровки столу. Враховували методичні рекомендації щодо роботи в умовах карантину у зв`язку з поширенням корона вірусної інфекції.

Аналіз реалізації виконання норм основних продуктів є підставою стверджувати наступне:

- заявки постачальникам подавались вчасно,

- меню писалось згідно з картотекою блюд та перспективним двотижневим меню,

- всі продукти доставлялись від постачальників з відповідними документами (ветеринарні довідки, сертифікат якості продуктів),

-проводилась заміна відповідно до таблиці заміни продуктів.

Облік виконання грошових норм продуктів харчування протягом року вівся по накопичувальній відомості кожного місяця. Вартість харчування складала 12 грн. на день ясла, 15 грн. на день садові групи,

Адміністрація контролювала виконання вимог НАССР, санітарно-гігієнічних правил, дотримання особистої гігієни учасниками навчально-виховного процесу, здійснення заходів щодо своєчасної та ефективної профілактики шлунково-кишкових, інфекційних захворювань та харчових отруєнь, не допускала випадків прийняття на роботу у навчальний заклад працівників, які не пройшли медичне обстеження, забезпечувала належні умови для організації харчування в навчальному закладі. Вівся постійний контроль за забезпеченням товарного сусідства продуктів харчування, дотриманням вимог щодо обробки кухонного обладнання, режимом миття посуду та технологічного процесу приготування продуктів харчування тощо. Для проведення дезінфекційних заходів використовуються засоби, що внесені до державного реєстру України з урахуванням регламентів роботи. Забезпечувались усі заходи, передбачені чинним законодавством України, щодо профілактики та попередження харчових отруєнь і гострих кишкових захворювань.

При організації роботи з дітьми в ДНЗ значна увага приділяється соціальному захисту дітей. З метою координації роботи виконавчого комітету, як органу опіки та піклування, з установами та закладами освіти міста з питань своєчасного виявлення, обліку, влаштування, здійснення контролю за умовами проживання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, захисту прав та законних інтересів неповнолітніх, відповідно до п.п.4 п.б ч.1 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,згідно наказу по ДНЗ № 129 від 28.08.2014 року «Про призначення громадського інспектора з охорони дитинства в Ясел-садку № 11 призначено вихователя Сидорєнко І. А

Інспектором з охорони дитинства та педагогами вивчається соціальний стан дитячого колективу, проводиться моніторинг у вересні, січні, травні та організовується робота з дітьми різних категорій сімей.

Відповідно до опитувань батьків щодо соціального стану сімей маємо наступний

соціальний склад дитячого колективу ДНЗ № 11 у 2020 – 2021 н. р., який враховуємо при організації соціально – психологічного супроводу навчального процесу

№

Пільгові категорії дітей

Кількість

Діти, які залишились без піклування батьків

Кількість дітей ЧАЕС

Кількість дітей – переселенців, які відвідують заклад

Кількість дітей-інвалідів

Кількість неповних сімей

Кількість багатодітних сімей

Кількість малозабезпечених сімей

ВСЬОГО ДІТЕЙ ПІЛЬГОВОЇ КАТЕГОРІЇ

Аналіз роботи щодо охорони праці та організації безпеки життєдіяльності усіх учасників навчально – виховного процесу

Належну увагу адміністрація закладу приділяла виконанню Закону України «Про охорону праці», постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 №270 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру», наказу Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р №15 «Про затвердження Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою», наказів Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 №304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», від 01.08.2001 №563 «Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 20.11.2006 №782), від 31.08.2001 №616 «Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах». Між адміністрацією та профспілковим комітетом раз у п’ять років укладається колективна угода з охорони праці з метою укріплення трудової дисципліни в дошкільному навчальному закладі, сучасної організації труда, раціонального використання робочого часу, високої якості праці, підвищення відповідальності працівників та виконання посадових обов'язків. Два рази на рік на профспілкових зборах заслуховувався аналіз її виконання. Ознайомлення працівників дошкільного закладу з директивними документами щодо охорони праці носили системний характер, були затверджені Правила внутрішнього трудового розпорядку Ясел-садка № 11.

З метою забезпечення реалізації державної політики в галузі охорони дитинства та запобігання випадкам дитячого травматизму і дотримання порядку повідомлення та обліку нещасних випадків у закладі за 2020-2021 навчальний рік проведено аналіз стану профілактичної роботи з питань безпеки життєдіяльності та охорони життя і здоров’я дітей, який показав, що колективом закладу освіти проводилась відповідна робота щодо запобігання травматизму та збереження життя і здоров’я дітей.

Протягом навчального року адміністрація забезпечувала здійснення санітарно-гігієнічного режиму в закладі, контролювала дотримання санітарних правил, домагалась постійного утримання в чистоті приміщень та систематичного очищення території від сміття, опалого листя, сухостою, слідкувала за очищенням від снігу проїздів, проходів до будівель, забезпечувала справність зовнішнього освітлення, суворо дотримувалась протипожежних вимог під час проведення свят. При утепленні групових кімнат евакуаційні виходи не заклеювались, вентиляційні отвори тримались відкритими, двері на шляхах евакуації закривались лиш на внутрішні засови. Проводилась ревізія будинку закладі та підсобних приміщень з метою попередження виникнення пожежі від замкнення електропроводки. Обстежувалось обладнання та засоби пожежогасіння у навчальному закладі, протягом року проводилась перезарядка вогнегасників. Протягом осінньо-зимового періоду заборонялось використання нагрівальних приладів відкритого типу, а також підключення масляних радіаторів через подовжувач.

З метою привертання уваги працівників закладу та вихованців до питань дотримання вимог охорони праці та безпеки життєдіяльності проведено «Тиждень з ОБЖД», в рамках якого було проведено конкурс дитячого малюнка «Охорона праці», тематичні заняття.

Адміністрацією, педагогічним колективом проводилась певна робота щодо створення безпечних умов життєдіяльності та профілактики травматизму учасників навчально-виховного процесу: у відповідності до вимог велась документація, своєчасно видавались настановні та підсумкові накази, стан роботи з даних питань розглядався на нарадах, призначались відповідальні за роботу із запобігання всіх видів дитячого травматизму; проводились вступні, первинні, цільові та позапланові інструктажі та практичні заняття по евакуації на випадок пожежі.

Вчасно проводились обстеження та приймання комісією дошкільного закладу кімнат підвищеної небезпеки, спортивної зали і спортивного майданчика, малих форм щодо готовності до нового навчального року зі складанням відповідних актів, проводилось випробування спортивного обладнання.

Помічники вихователів суворо дотримувались правил збереження миючих та дезінфікуючих засобів, правил миття посуду, графіка прибирання приміщень. При відсутності дітей проводились протягові провітрювання. Суворо дотримувались вони правил одержання та роздачі їжі. Своєчасно вилучали з обігу битий та надщерблений посуд. Проводили заміну постільної білизни один раз в 10 днів, рушників та серветок - по мірі їх забруднення.

Працівники харчоблоку неухильно дотримувались правил особистої гігієни, здійснювали правильну гігієнічну обробку продуктів, виконували технологію приготування їжі.

Завгосп Бублик Л.Ф. слідкувала за станом меблів, обладнання, своєчасно виявляла неполадки та забезпечувала ремонт обладнання. Своєчасно забезпечувала закладу миючими, та дезінфікуючими засобами.

На нараді при директорці розглядалась проблема безпеки життєдіяльності дитини. Для вихователів проведені консультації, бесіди, семінари, практичні заняття та тестування з даного питання на теми: «Проведення тижня безпеки в ДНЗ», «Вогонь – друг чи ворог. Перша допомога при опіках», «Допомога при травмах дітям», проведено бесіди з вихователями для визначення рівня обізнаності педагогів щодо безпеки життєдіяльності вихованців.

Протягом року вихователі систематично здійснювали контроль за маркуванням меблів та їх відповідністю зросту дітей. Перед виходом з дітьми на прогулянку старанно оглядали прогулянкові майданчики, очищували їх від зайвих речей. Ігрове обладнання на майданчиках та спортивне обладнання на спортивному майданчику використовувалось дітьми лише за доглядом вихователя. Вихователі в групах створили куточки, виготовили макети, дорожні знаки, атрибути для сюжетно-рольових і рухливих ігор з безпеки життєдіяльності.

Відповідно до річного плану роботи закладу протягом року проводилася ретельна робота з дітьми по запобіганню дитячого травматизму: Протягом року проведені безліч занять у групах з питань ознайомлення дітей з правилами безпеки життєдіяльності, протипожежної безпеки, навчання дітей безпечної поведінки в оточуючому середовищі. Проводились цікаві колективні перегляди за темами: «Вогонь - і друг, і ворог», «Один вдома», розвага «Веселі пожежники», «Про здоров’я треба знати – про здоров’я треба дбати», лялькові вистави: «Небезпека на дорозі», конкурс «З вогнем не жартують».

Систематично проводилася робота з даного питання з батьками вихованців: оформлені папки-пересувки, поради батькам в батьківських куточках «Щоб не сталося лиха», та «Правила поведінки дітей під час літнього відпочинку (на воді, на дачі, у лісі, на морі, на дорозі)», розміщено консультативні матеріали у вайбер групах, на сайті закладу. На батьківських зборах розглянути такі питання як «Небезпека на вулиці», «Один вдома», «Обережно, гриби», «Правила пожежної безпеки» та інші.

Все це призвело до того, що протягом 2020-2021 навчального року не зафіксовано жодного нещасного випадку, що стався з учасником начально-виховного процесу.

Аналіз проведення навчально – методичних заходів з питань інформатизації освіти та використання ІКТ у навчально – виховному процесі

З метою впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у практику роботи дошкільного навчального закладу створюються умови для комп’ютеризації освітнього процесу та підвищення рівня інформаційної компетентності, комп’ютерної грамотності педагогічних працівників дошкільної освіти.

Дошкільний заклад укомплектовано різноманітними електронними приладами для використання інформаційно – комунікаційних технологій, а саме: 2 комп’ютера, 1 магнітофон, 2 принтера, ксерокс, 1 центр, телевізор, музичний центр, DVD-програвач, DVD-караоке, DVD-плеєр, ноутбук, інтерактивна дошка. Дошкільний заклад підключено до локальної мережі, яка функціонує. У квітні 2016 року запрацював сайт дошкільного закладу.

Аналіз стану управлінської діяльності щодо забезпечення інформатизації навчального закладу показав, що у 2020-2021 році в адміністративній діяльності та виховному процесі активно використовувались ресурси мережі Інтернет. Проводяться заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання ресурсів мережі Інтернет навчальним закладом. При встановленні та використанні комп’ютерних програм адміністрацією контролюється дотримання норм законодавства. Постійно проводилась робота щодо підвищення комп’ютерної грамотності педагогічних працівників.

З метою оптимізації обміну інформацією в освітній галузі призначений відповідальний за отримання та відправлення електронних документів. Електронні документи реєструються відповідно до інструкції з ведення ділової документації у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом МОН України від 30.01.1998 р. № 32. Документація ведеться в електронному вигляді, для документообігу використовується електронна пошта. під час проведення свят, розваг, батьківських зборів використовуються ІКТ. З метою автоматизації управлінської діяльності дошкільного навчального закладу, та обробки інформацій, приведення до єдиних зразків форм звітних документів у закладі систематично велась робота з базами даних «Міської освітньої мережі: «Дошкілля», які підтримувались в актуальному стані, наприклад «Вихованці», «Співробітники», «Приміщення», «ТМЦ», облік робочого часу, відвідуваність.

Аналіз господарської діяльності щодо укріплення матеріально – технічної бази

Важливим аспектом функціонування дошкільного закладу є стан приміщення, території, групових кімнат. Територія закладу і розташовані на ній приміщення відповідають санітарним нормам, загальна площа будівлі складає 1,343 кв. м, площа земельної ділянки 8,102 кв. м.

Дошкільний заклад розрахований на 11 груп, які і функціонували протягом року. Усі приміщення Ясел-садка відповідають не лише санітарно-гігієнічним нормам, але й сучасним вимогам до їх естетизації. У закладі є музична зала, спортивна зала.

Територія закладу має огорожу й захищену смугу по всьому периметру з одного ряду зелених насаджень. Кожна група має окремий ізольований майданчик із зеленими насадженнями, тіньовий навіс. На території розміщено фізкультурний майданчик, функціонують земельні ділянки, квітники. Озеленення постійно оновлювалось на протязі всього року – проводилось вирубання старих дерев і висадження нових.

Залучення коштів, отриманих від благодійних внесків батьків, дозволили проводити заходи, які підтримали матеріальну базу установи: для групових майданчиків завезено пісок, виконано ряд ремонтних робіт по благоустрою приміщень закладу,пофарбовані входи до дитячого садка, пофарбовано огорожу та ігрові і малі спортивні форми. Методичний кабінет поповнено методичною та дитячою літературою, проведена підписка на періодичну пресу.

Згідно з правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду, наказу Міністерства палива та енергетики України «Про підготовку теплових систем та електромереж закладів освіти», з метою якісної підготовки теплових систем та електромереж до роботи у осінньо-зимовий період у Ясел-садку призначались відповідальні за підготовку закладу до роботи в осінньо-зимовий період, вживались необхідні заходи щодо безперебійного функціонування систем електро-, тепло-, водопостачання та водовідведення згідно з нормативними вимогами. Складався «План заходів щодо підготовки закладу освіти до нового навчального року» із зазначенням переліку робіт, джерел фінансування та строків виконання.

При підготовці до нового навчального року силами батьків та співробітників закладу у всіх групах зроблено косметичні ремонти з використанням сучасних будівельних матеріалів. Минулого навчального року для покращення розвивального, ігрового середовища та безпеки всіх учасників навчально-виховного процесу, придбано сучасний ігровий та дидактичний матеріал; За допомогою батьків поповнений м’який інвентар, господарчі товари, іграшки, дитячі меблі, які мають привабливий естетичний вигляд та створюють комфортний, доступний, безпечний життєвий простір перебування дітей у дошкільному закладі. Придбані сучасні дитячі меблі, іграшки відповідно до віку дітей й атрибути для проведення сюжетно-рольових ігор, маніпуляцій з піском та водою, пошуково-дослідницької діяльності, сенсорні та настільні ігри, музичні інструменти, спортивно-моторні іграшки, методичні посібники, дидактичний матеріал.

Утримання та влаштування будівлі та території закладу відповідає санітарним нормам, санітарному регламенту, устрою й утримання дитячих дошкільних закладів. Технічний стан будівлі задовільний.

Аналіз результатів навчально – виховного процесу

У 2020 – 2021 навчальному році в дошкільному навчальному закладі проводилась планомірна, цілеспрямована, систематична робота з метою всебічного розвитку дошкільників на засадах особистісно – орієнтованого підходу, їх життєвої компетентності та індивідуальних здібностей, формування у дошкільників знань, умінь, навичок відповідно до їх вікових особливостей та вимог програми «Українське дошкілля», «Впевнений старт», Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція).

Аналіз планування роботи за минулий навчальний рік показав, що такі його принципи, як актуальність, конкретність, динамічність дотримуються. Головні річні завдання знайшли своє відображення у всіх складових річного плану. Покращилось дотримання принципів перспективності та безперервності планування, конкретності планування, що позитивно вплинули на цілісність системи внутрішнього контролю.

Під час проведення різних видів контролю навчально – виховного процесу було проаналізовано планування роботи вихователів. Перспективне та календарне планування в цілому відповідає вимогам щодо його складання. Проте поряд з цим у плануванні є недоліки:

- не приділяється достатньо уваги плануванню тематичних фізкультурних занять на свіжому повітрі, використанню новітніх оздоровчих технологій на заняттях і в повсякденному житті.

- недостатньо запроваджується планування особистісно – орієнтованих педагогічних інновацій в практику з дітьми.

- не завжди відстежується система у плануванні ігрових технологій, їх різноманітність, використання ігрових засобів в процесі навчальної діяльності дітей.

Виконуючи завдання намічені у річному плані, педагогічний колектив закладу намагався створити найсприятливіші умови для успішного розвитку, навчання та виховання дітей. Спрямував зусилля аби створити таке розвивальне середовище , у якому кожна дитина не тільки отримує знання від дорослого , а може активно рухатись та розвивати свої здібності, діяти самостійно, шукати відповіді на запитання і ставити нові, почуватись захищеною, упевненою у власних силах. На заняття виносився лише основоположний зміст програми, який знаходив подальше своє відображення в пошуково – дослідницькій діяльності, іграх, екскурсіях, цільових прогулянках. В роботі з дітьми поряд із традиційними, використовувались і нетрадиційні підходи.

Педагоги дошкільного навчального закладу здійснювали самоосвіту, працювали над самовдосконаленням. Перебудовою своєї позиції по відношенню до вихованців, вдосконаленням гуманістичної спрямованості на особистість дитини. Більшість педагогів прагнули до побудови педагогічного процесу на засадах суб’єкт – суб’єктного спілкування (співпраця, робота в групах, в прах). Працюючи з дітьми вихователі намагалися керуватися насамперед їхніми інтересами, потребами, нахилами, врахувати особливості й індивідуальний темп розвитку кожної дитини.

В спеціально – організованій пізнавальній діяльності дітей мало місце зміщення вектора педагогічного впливу на заняття з дитиною цікавим і корисним для її розвитку, формування єдиної цілісної системи розуміння дитиною довкілля (інтегровані заняття), залучення дітей до самоаналізу способів діяльності, стимулювання самооцінки, самопізнання і самовиховання в різних видах дитячої діяльності.

Працюючи над реалізацією особистісно – орієнтованої моделі дошкільної освіти педагогічний колектив дошкільного навчального закладу мав за мету створення процесу психолого – педагогічної допомоги дитині в становленні її особистості та життєвому самовизначенні.

Оцінюючи якість педагогічної праці у цьому навчальному році врахували перш за все вихованість дітей, їх комунікабельність, загальний розвиток, вміння застосувати набуті знання та практиці, емоційний фон в групі.

На підставі вищезазначеного аналізу, вважаємо досягнення цілей і задач педагогічним колективом у 2020 – 2021 н. р. задовільним. Таким чином, враховуючи аналіз освітньої і методичної роботи Ясел-садка № 11 в цілому за 2020 – 2021 н. р., педагогічним колективом визначені такі пріоритетні завдання на 2021 – 2022 н. р.:

1. Удосконалення роботи щодо розвитку мовлення дошкільників шліхом упровадження інноваційних методик та технологій.

2. Формувати у дошкільників стійку екологічну, економічну свідомість, навички практичного життя, готовності до взаємодії з навколишнім світом, орієнтований на сталий стиль життя .

3. Формувати стійку мотивацію педагогів до самоосвіти та творчої діяльності в умовах оновленого змісту освітнього процесу та викликів сьогодення.