Embedded Files
Pильський почав писати рано, перший його вірш надруковано 1907, перша юнацька збірка поезій «На білих островах» вийшла 1910 року. Першою вже зрілою, що визначила появу видатного поета, була збірка «Під осінніми зорями» (1918, перевидана у понад пал. скороченому вигляді 1926).
У 1920-х роках вийшло десять книжок поезій, серед яких «Синя далечінь» (1922), «Поеми» (1925), «Крізь бурю і сніг» (1925), «Тринадцята весна» (1926), «Гомін і відгомін», «Де сходяться дороги» (1929), та декілька книжок поетичних перекладів, зокрема 1927 року — переклад поеми Адама Міцкевича «Пан Тадеуш».
Творчу діяльність поета умовно можна поділити на три етапи:
Ранній період.
Соцреалістичний період.
Період "третього цвітіння".
«... Рильський досить витончений і складний поет... I живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народом. Навіть за найтяжчих обставин можна, і потрібно, залишатися людиною, творити добро, служити своїй культурі і своєму народові, Рильському це вдавалося попри неймовірні перешкоди і ризики», - так сказав про М. Рильського М. Зеров.
Як і решта неокласиків, Рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «На світі є співучий Лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «Чумаках» чи поемі «Сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді. Така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом НКВД у 1931 році, після чого він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі. Його товариші-неокласики М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Зеров були репресовані й загинули в концтаборах.
Після ув'язнення, з 1931 року творчість Рильського зазнає змін, і в збірці «Знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття тогочасної дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору.
Лише після смерті Сталіна поет зміг виявити своє справжнє світобачення у збірках «Троянди й виноград» (1957), «Далекі небосхили» і «Голосіївська осінь» (1959) та «В затінку жайворонка» (1961).
Творчість Максима Рильського поділилася на дві частини – офіційну та ліричну, у якій йому вдалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори.
Максим Рильський лишив по собі 35 поетичних збірок.
У поетичному доробку поета є такі вірші, як «Бетховен», «Шопен», «Пісня», «Пісні», «Іванові Козловському», у яких розкрито велику силу музики й пісні.
Олесь Гончар: «Максима Тадейовича справедливо вважають визнаним майстром пейзажної та інтимної лірики, хоча ці поетичні струмені в його творчості раз у раз єднаються нероздільно, адже через тонко відчуту природу, через її настрої в художника слова завжди промовляє людська душа».
Різноманітність і багатство творчої спадщини майстра – незвичайні. Вже після смерті М. Рильського було видано книжку його ранньої новелістики "Бабине літо" (1967) – новели, оповідання, етюди. Вагому спадщину залишив Максим Рильський у галузі літературно-художньої критики, літературознавства та фольклористики. Наприкінці 80-х років завершено найповніше 20-томне наукове видання його творів.
ЗАВДАННЯ
ЗАПИТАННЯ 1 ЗАПИТАННЯ 2
Прослухайте вірш М.Рильського "Троянди й виноград" у виконанні Марії Бурмаки. Поміркуйте, чи змогла піснярка передати основну думку поезії засобами музики та вокалу?
Прослухайте вірш М.Рильського "Троянди й виноград" у виконанні Марії Бурмаки. Поміркуйте, чи змогла піснярка передати основну думку поезії засобами музики та вокалу?
Розподіліть художні засоби з віршів М.Рильського за видами.
Розподіліть художні засоби з віршів М.Рильського за видами.
Page updated
Google Sites
Report abuse