Максим Рильський писав не лише глибоку філософську та громадянську поезію, а й вірші для дітей, які передають красу природи та вчать малечу спостерігати за навколишнім світом.
Білі мухи
Білі мухи налетіли —
Все подвір'я стало біле.
Не злічити білих мух,
Що летять, неначе пух.
Дівчина
Бджілки злотисті
В квітах літають,
Роси перлисті
З трав опадають.
Не кидайсь хлібом, він святий !
Хто зерно сіє золоте
В землі палку невтому,
Той сам пшеницею зросте
На полі вселюдському.
Зимовий ранок
Дрімає білий ліс.
А між кущами зайчики маленькі
вже гулянки веселі почали
і в'ються у танку,
неначе пух легенький,
у тихім морі мли.
Максим Рильський уплітає в рядки поезії надзвичайні яскраві спостереження, майстерно відтворює звуки природи, тонко розуміє її «мову».
Ой, весела в нас зима,
веселішої нема –
грає срібними зірками,
в’ється синіми димками,
снігом землю обійма.
Ой, струнка ялинка в нас!
Скільки сяє тут прикрас!
Ми зібралися юрбою,
Разом з піснею новою
Рік Новий зустріти час.
"Я ніколи не сидів на дідових колінах, навіть дитиною. Він не читав мені казок, як це робили інші дідусі. Проте наша з ним розмова була найкращою у світі – ми мовчали", – говорив Максим Георгійович Рильський, онук відомого поета.
Максим Рильський дуже любив свого онука, якого також звали Максим. Він присвятив йому багато часу й навіть написав зворушливі вірші.
ЗАВДАННЯ