Новини ЦПРПП

Професійний розвиток

Професійний розвиток педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації, інші види і форми професійного зростання та оволодіння професійними компетентностями відповідно до кваліфікаційних категорій.

Професійний розвиток педагогів спеціальної та інклюзивної освіти у 2025 році

Асистенти вихователів ЗДО

Семінар-практикум «Елементи Денверської моделі раннього втручання для дітей з аутизмом» (3 год) - Березень

Семінар «Право дитини бути собою» - Листопад

Асистенти вчителів ЗЗСО

Круглий стіл «Співпраця асистента вчителя з класоводами, класними керівниками, вчителями - предметниками, корекційними педагогами щодо роботи в інклюзивних класах» - Березень

Семінар «Організація інклюзивного навчання в ЗЗСО. Написання ІПР» -Вересень

Вчителі-логопеди, дефектологи

Семінар «Елементи Денверської моделі раннього втручання для дітей з аутизмом» - Березень

Семінар «Роль сенсорної інтеграції у розвитку мовлення дітей з ООП» - Жовтень

Програма підвищення кваліфікації

Сенсорна інтеграція: ключ до розвитку мовлення у дітей з ООП

23 жовтня 2025 року згідно плану роботи центру професійного розвитку педагогічних працівників та інклюзивно-ресурсного центру відбувся семінар-практикум для вчителів-логопедів та дефектологів «Роль сенсорної інтеграції у розвитку мовлення дітей з особливими освітніми потребами».

У сучасному освітньому просторі все більше уваги приділяється інклюзивному підходу, зокрема роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП). Одним із фундаментальних аспектів цієї роботи, який безпосередньо впливає на формування мовлення, є сенсорна інтеграція.

Анна Васюта, фахівець-консультант інклюзивно-ресурсного центру дала поняття сенсорної інтеграції та показала її значення. Сенсорна інтеграція — це несвідомий неврологічний процес, що організовує відчуття від власного тіла та навколишнього середовища. Це фундамент, на якому будуються всі інші навички, включаючи увагу, поведінку та, безумовно, мовлення. Мозок дитини постійно отримує сигнали від сенсорних систем (вестибулярної, тактильної, пропріоцептивної), і від того, наскільки добре ці сигнали інтегруються, залежить її здатність взаємодіяти зі світом.

Для гармонійного розвитку мовлення необхідна взаємодія різних сенсорних систем. Саме тому, підкреслила Людмила Трачук, фахівець ІРЦ, використання сенсорних стимулів допомагає у розвитку мовлення та комунікації. На кожному етапі роботи активізації мовлення, роботи над порушенням складової структури слова, труднощами засвоєння лексико-граматичної сторони мовлення, постановки звуків, роботи над порушенням читання і письма варто використовувати різні сенсорні стимули, які допомагають прискорити логопедичну роботу і роблять її ефективною.

На заході було розглянуто питання про вплив сенсорної інтеграції на розвиток дітей з РАС. У дітей з розладами аутистичного спектра (РАС) часто спостерігаються значні порушення сенсорної обробки. Занадто сильна або занадто слабка реакція на сенсорні подразники може призводити до стресу та блокувати мовленнєвий розвиток. Заходи з сенсорної інтеграції допомагають цим дітям поступово адаптуватися до сенсорного середовища, зменшити тривожність та відкрити шлях для розвитку комунікативних навичок. Регулярна робота з сенсорними стимулами допомагає дитині почуватися безпечніше, що є важливою передумовою для імітації звуків та формування перших слів.

Під час практичної частини учасники семінару виконували прості вправи на стимуляцію сенсорних систем для поліпшення мовленнєвих навичок, працювали в групах, вирішували конкретні мовленнєві проблеми на основі поданого сенсорного матеріалу.

Проведений захід вкотре підтвердив, що розуміння та застосування принципів сенсорної інтеграції є не просто модним трендом, а життєво необхідним інструментом для фахівців та батьків, які працюють над розвитком мовлення дітей з ООП.

(Консультантка Катерина Красько)

Програма підвищення кваліфікації

Асистенти в освіті: підтримка, партнерство, розвиток

05 вересня 2025 року згідно плану роботи центру професійного розвитку та інклюзивно-ресурсного центру проведено семінар-практикум «Роль і функції асистента вихователя закладу дошкільної освіти та асистента вчителя закладу загальної середньої освіти в умовах інклюзивного навчання».

Інклюзивна освіта є сучасним підходом до організації навчання, що забезпечує рівний доступ до освітніх послуг усім здобувачам освіти, з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей. Ефективна реалізація принципів інклюзії потребує командного підходу, де особлива роль належить асистентам вчителя та асистентам вихователя, які виступають ключовими фігурами у створенні сприятливого освітнього середовища.

Фахівці-консультанти інклюзивно-ресурсного центру, Інна Патаєва та Ірина Касєєва, провели навчання для асистентів вихователя ЗДО і асистентів вчителя ЗЗСО, де розглядали роль асистента вихователя та асистента вчителя, функції та межі відповідальності, нормативно-правову базу, нову редакцію Примірного положення про команду супроводу, взаємодію з учителем, дитиною, класом, батьками; наголошували на основних завданнях асистента вчителя та вихователя, розвінчували міфи та говорили про реальну роботу асистента.

Інна Патаєва наголосила, що важливою компетентністю асистента є готовність до практичного реагування на складні або кризові ситуації (емоційні прояви, конфлікти, труднощі у спілкуванні), що потребує не лише педагогічних знань, але й навичок психологічної підтримки та вміння діяти спокійно й конструктивно.

Учасники семінару вирішували практичні ситуації, обговорювали та шукали відповіді на розв’язання проблемних ситуацій.

Ірина Касєєва звернула увагу присутніх на документацію асистента, індивідуальну програму розвитку, структуру, план роботи асистента, журнал та щоденник спостережень, ведення протоколів.

Спікери провели відкрите обговорення та давали відповіді на питання учасників семінару.

Таким чином, діяльність асистента вихователя та асистента вчителя в умовах інклюзивного навчання має системний та багатофункціональний характер. Вона спрямована на забезпечення індивідуалізації освітнього процесу, створення сприятливих умов для розвитку кожної дитини та формування інклюзивної культури закладу освіти.

(Консультантка Катерина Красько)

Програма підвищення кваліфікації

Професійний розвиток та самовдосконалення

04 квітня 2025 року згідно плану роботи центру професійного розвитку педагогічних працівників та інклюзивно-ресурсного центру відбулася зустріч асистентів вихователів, вчителів-логопедів та вчителів-дефектологів, вихователів-методистів, вихователів ЗДО на тему «Елементи Денверської моделі раннього втручання для дітей з аутизмом».

Спікер семінару-практикуму Людмила Трачук, консультантка інклюзивно-ресурсного центру, познайомила присутніх з особливостями програми Денверської моделі раннього втручання, показала на прикладах як побудувати ефективну систему корекційного спрямування і навчання дітей з розладами аутистичного спектру, яку роль відіграють батьки у його забезпеченні.

Педагоги поділились на групи, в кожній обігравались певні ситуації взаємодії дитини з РАС.

Якщо дитина з РАС не отримала раннього втручання в перші роки життя, то підходи Денверської моделі можуть бути застосовані і в більш пізньому віці, звичайно, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дитини.

Денверська модель об’єднує підхід, що базується на розвитку дитини в ході природної гри та взаємодії з дорослим, з принципами прикладного аналізу поведінки.
Досвід практиків показує, що під впливом роботи за Денверською моделлю у дитини з РАС може помітно зрости активність у спілкуванні, сформуватись здатність до достатньо ефективної взаємодії з близькими та педагогами, що стане в подальшому хорошим підґрунтям для навчання.

Для покращення здатності дитини вчитися на основі власного досвіду, для розвитку і спілкування, на зустріч були запрошені батьки.

(Консультантка Катерина Красько)