В Україні втрачена національна ідея. Україні необхідна національна ідея.

В Україні в основу національної ідеї заклали якусь духовну основа життєдіяльності нації. Що це таке ніхто не розуміє й толком пояснити не може та не поясне.

Не духом єдиним живе людина – це й відповідь, це й заперечення.

В ганянні українців за національною ідеєю, за якоюсь ідентичністю,  у українців вкрадено все: надра, земля, вода, ліси, нафта, газ, повітря та свобода. Не українці керують державою. Державою керує духовна основа, на вівтар якої українці мають покладати своє життя, свій добробут. 

Скажу відверто: жодна наукова чи науково-публіцистична стаття, жодне наукове дослідження, жодна існуюча теорія про національну ідею (свідомість чи щось схоже) до того, як ви прочитаєте цю статтю,  не варті бумаги на якій вони надруковані.

Культура, мистецтво, побут, свідомість з’явились тоді, коли у людини з’явився вільний час, коли людина перестала як мавпа займатись постійним здобуттям їжі поїдаючи листя чи копаючи черв’яків палкою-копалкою. А вільний час у людини з’явився тоді, коли у людина змогла робити запаси їжі, що стало можливо виключно тоді, коли людина почала господарювати на землі.

Так, вирощування зерна, формування з нього запасів й надало духовності. Все логічно! Спочатку їжа, а потім й інші розмови ні про що.

Національна ідея, в першу чергу, повинна жити в суспільно-економічних відносинах й вона відповість на всі так звані духовні питання від культури до ідентичності.

Українська національна ідея повинна дати відповідь хто такий українець, власником чого він є, як відбувається усуспільнення, яку роль грає держава й що таке влада для українця.

Виходячи з того, що українці пограбовані владою і національною ідеєю від влади, то одним з перших кроків реальної національної ідеє є повернення народу всього, що належить йому за конституцією (хоча тут необхідно уточнити, бо конституцію переписують як хочуть і як владі треба): земля, надра, повітря, критична інфраструктура, ліси, вода, газ, нафта.

Одним словам необхідна націоналізація, одержавлення й усуспільнення – щоб землі була наша!

Коли в країні починається націоналізація, то й війни припиняються – стара греко-римська говірка!  Чому так – подумайте й потім ще поговоримо.