Ця книжка містить не лише інформацію про професії та тенденції на ринку праці, а й поради підліткам щодо того, як розкрити власний потенціал, набути вмінь та навичок, що зроблять їх затребуваними в тій сфері, у якій вони мають на меті самореалізуватися. Розповіді про знаних у всьому світі й успішних людей сучасності та відверті відповіді на запитання молодих співвітчизників, ровесників України про їхнє професійне становлення тим, хто вміє міркувати, стануть найкращими життєвими настановами. Для підлітків, їхніх батьків, учителів, усіх тих, хто відкритий до щирих порад щодо того, Я:КИМ СТАТИ. 

«Ким ти хочеш стати, коли виростеш?», – цим питанням дорослі страшенно люблять надокучати дітям! А малюки не завжди й знають, яким широким і багатим є вибір можливих професій. Та що там: без профорієнтаційних курсів не всі дорослі вміють у цьому розбиратися! Виправити таку ситуацію і змалечку відкрити для дітей розмаїтий світ дорослих професій та ремесел допоможуть ці книжки. 

«Ким хочеш стати, коли виростеш?», – питання, яким полюбляють починати смол-токи з дітьми дорослі і яке самих дітей (а особливо – тінейджерів) інколи страшенно дратує. Нас чи не з пелюшок спонукають обрати справу, якою хотітиметься займатися через десять-двадцять років. Але лише зрідка пояснюють, як це зробити. За порадами, як дитині чи підлітку вже змалечку обрати свою мрію чи власний шлях і збудувати щасливе майбутнє, ми вирішили звернутися до нових дитячих та підліткових видань. І на основі них сформулювали 5 важливих кроків.

«Чоловік має керувати», «Філологія — не чоловіча справа», «Чоловічий мозок — для технарських фахів» — ці стереотипи часто заважають хлопцям побудувати кар’єру мрії. Сьогодні в рамках кампанії «#CVIDOMI: відбудовувати країну» спростовуємо ці та інші міфи. А допомагає нам у цьому Тетяна Пашкіна — кар’єрна консультантка, експертка платформи з розвитку кар’єри «Happy Monday». 

Кампанію «#CVIDOMI: відбудовувати країну» реалізує Мала академія наук України в партнерстві з UNFPA Ukraine та Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України в межах проєкту «Трамплін до рівності» та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні. 

Соціальні та поведінкові науки, гуманітаристика, культура й мистецтво, освіта — традиційно «жіночі» напрями освіти, адже їх вибирають лише до 30% чоловіків. Але в Україні маємо кейси, коли науковці-чоловіки успішно реалізуються і в освіті, і в мистецтві, і в соціальній роботі. 

У межах кампанії «#CVIDOMI: відбудовувати країну» ми поспілкувалися саме з такими інфлюенсерами в українській науці, які відкинули стереотипи й побудували кар’єру в «жіночих» галузях. Про їхній шлях до професії, боротьбу з упередженнями й навички, що допомогли стати крутезними фахівцями, читай далі!

За статистикою Програми розвитку ООН в Україні, 14% жінок навчаються за STEM-спеціальностями у вищих навчальних закладах, тобто опановують природничі науки, інженерію, технології й математику. Серед причин такого показника — стереотипи щодо «чоловічості» цих наукових напрямів. Попри це, маємо чимало історій українських науковиць, яких такі кліше не зупинили. Нині в межах кампанії «#CVIDOMI: відбудовувати країну» поговоримо з деякими з цих жінок. В інтерв’ю науковиці поділилися, як подолали гендерні стереотипи й побудували кар’єру мрії.  

«Наука — то для інтровертів», «Мозок жінки не заточений під фізику», «Та все вже винайшли без нас!» — такі стереотипи можуть повторювати ті, хто відмовляє тебе від наукової кар’єри.

Сьогодні разом із засновницею та CEO платформи з розвитку кар’єри Happy Monday Анною Мазур спростовуємо ці та інші міфи в рамках кампанії «#CVIDOMI: відбудовувати країну»

«ІТ — тільки для “технарів”», «Хочеш у списки мільйонерів “Форбс” — йди в айтішку!», «Що не кажи, а кодять краще чоловіки» — такі стереотипи подекуди все ще чуємо. Сьогодні разом з експерткою спростовуємо ці та інші міфи у рамках проєкту «Cyber Future: 10 професій майбутнього». Це профорієнтаційний відеопроєкт за підтримки Lenovo — бренду, який робить смарттехнології зрозумілими для кожної та кожного. 

За дослідженням міжнародної ІТ-компанії «GlobalLogic», кількість жінок в ІТ-сфері України поступово зростає: у серпні 2022 року цей показник сягнув уже 24%. Та попри тренди на гендерний баланс в ІТ, чимало дівчат і жінок досі остерігаються омріяного шляху до розробки чи дизайну інтерфейсів. Їх часто зупиняють упередження на кшталт «жінкам дорога лише у філологію», «жіночий мозок не подужає фронтенду» чи «ніхто всерйоз не візьме жінку в DevOps».