село, Подвысокский сельский совет, Бережанский район, Тернопольская область, Украина.
Код КОАТУУ — 6120485703. Население по переписи 2001 года составляло 122 человека[1
утиську в тяжкій нужді, ще наприкінці 40-их років, ховали їх у селах Куряни і Кути.
Як вже писала, у 1946 році у Гутиську помер і засновник лемківської школи дерев’яної різьби – Михайло Орисик, геніальний народний майстер плоскої і круглої різьби. Народився в лемківському селі Вілька. Його величезними дерев’яними скульптурами захоплювалися видатні польські і світові діячі. Його скульптури знаходяться у приватних колекціях. М.Орисик різьбив скульптури заввишки півтора метра, і нині невідома доля його п’яти таких робіт.(Його сини Андрій і Степан жили в Трускавці, де і поховані.
У селі Гутиську друге,третє і четверте покоління різьбярів, тікаючи від колгоспного ярма оселялися в містах Бережани, Тернопіль,Одеса, Трускавець,Моршин, Львів. Інші залишилися жити у Гутиську до нині. Роботи лемківських майстрів щороку поповнювали експозиції музеїв України і приватних колекціонерів.
Вперше різьбу лемків вдалося показати у 2008 році у Національному Палаці “Україна” . Там відбулася виставка лемківської дерев’яної різьби лемківських майстрів, приїхали і самі майстри, серед них і ті, що народилися на Лемківщині. Виставку відвідав Президент України Віктор Ющенко, про яку згодом захоплено розповів у ЗМІ. Президент Віктор Ющенко годинами оглядав виставку. Спілкувався з майстрами. Найстарші Степан Кищак і Андрій Сухорський ділилися спогадами і сказали Президенту України про те, що в їх долі виставку лемківської різьби оглядали два Президенти: Перший був Ігнацій Мосціцький , який оглядав роботи ще їхніх батьків, а другий президент – це сам Ющенко, який оглядає роботи і їхніх батьків і їхні роботи . Оглянувши виставку, Президент Віктор Ющенко, дав розпорядження нагородити лемківських різьбярів – Андрія Сухорського ,Степана Кищака, Андрія Красівського, Данила Долинського званням «Заслужений майстер народної творчості України». Ці нагороди майстри отримали 24 серпня 2009 року на День Незалежності України.
Отака історична арка в житті маленького села Гутиська, біля Бережан.
P.S. Село Вілька по війні було спалено. Зараз там поле, яке цвіте влітку польовими квітами і лише де-не-де стоять старі яблуні і груші, які нагадують, що тут жили колись люди. Село Балутянка існує, там є деревяна наша Церква.