З приходом на західноукраїнські землі австрійської влади почався розвиток освіти в селі. Згідно закону 1869 р. навчання стало обов'язковим. З 1873 по 1882 р. у селі вчителював батько Антона Лотоцького Лев.
Офіційною датою заснування громадою двокласної школи вважається 1893 рік. Вона була у хаті Федора Свища. Єдиним учителем був місцевий дяк. В цей час лише 17% селян були письменними.
З 1905 року діяла двокласна школа, у якій вчителювали Бояновська та Левицька. При школі була кімната для проживання вчителів. У 1936 році в школі вчителювала Галина Михальчук. В селі її з любов'ю називали «професоркою Галюсею».
В 1937 році в початковій школі почала працювати вчителька Г. Бачинська. Жила вона в шкільному приміщенні з сином Юрієм. З переказів відомо, що вона була полька, але навчання проводилося українською мовою. В цей час Західна Україна входила до складу Польщі. Навчання було необов'язкове. Деякі діти не навчались у школі через бідність. В 1946 році Бачинська виїхала в Польщу.
У 1939 році з приходом радянської влади, до вчительської праці в селі став Василь Степанович Лясковський, абсольвент Бережанської гімназії, уродженець села. Він проводив освітянську й національно-просвітницьку роботу, був керівником читальні і драматичного гуртка. З 1939 р. — директор початкової школи, де працювали вчителі Кордяк Діонісій, Т. Бесага.
Під час війни школа була початковою. Тоді ще працювала вчителька Ващенко.
Після другої світової війни класи були переповнені, до навчання залучали всіх дітей шкільного віку. Ті, що закінчили 4 класи і хотіли навчатися далі, ходили до Бережанської середньої школи. В цей час в селі вчителювали В. С. Лясковський, М. М. Новікова, М. М. Зінь. У 1946 році почала працювати вечірня школа (5,6 класи).
У 1948–1949 роках вчителями були Євгенія Гаврилівна Пасічник та Ірина Гаврилівна Пасічник.
У 1950 році приміщення школи розширили за рахунок церковного проборства, будинку де жив священик Шеремета, якого відтак заарештували і вивезли. Перед тим у хаті вивезеного священика перебував гарнізон — кілька енкаведистів і «яструбків», тут же проводили попередні допити затриманих «неблагонадійних». Школа міститься тут і понині. Правда за колгоспних часів, у 1969 р. старе приміщення розширено добудовою — громадським коштом і силами.
У 1951 р. початкова школа була реорганізована в семирічку, директором якої став Лясковський Василь Степанович.
З 1953 по 1969 рр. на посаді директора школи перебував Кошаровський Микола Васильович. Багато років трудової діяльності присвятили Вільховецькій школі: Р. М. Кошаровська, М. М. Ступницький, Д. Р. Шумада, В. М. Мрочко, Г. Ф. Раєвська, Т. М. Блага, Н. Г. Байда, Г. І. Мищишин, І. В. Храпцьо, В. А. Порохняк, М. Г. Лисяк, І. І. Олійник, С. О. Колісник, В. Н. Бузяк.
В 1958 р. школа стає восьмирічною.
З 1969–1972 рр. директором школи був В. С. Лясковський, завучем М. І. Харишин.
З 1972–1992 рр. директор школи М. І. Харишин, завуч М. М. Ступницький.
На сьогоднішній день школа розміщена в 3-ох корпусах. Очолює школу з 1992 р. Орест Васильович Цімерман, заступник Г. М. Мельник. Працюють в школі 18 вчителів, з них випускники місцевої школи: О. В. Цімерман, Г. М. Мельник, О. Р. Онишків, Г. І. Савків, Н. І. Онишків, С. М. Олійник, О. М. Кравчук, О. В. Лясковський, Р. В. Мартинишин, Г. В. Цюпера, Г. С. Олійник, М. І. Харишин, Л. М. Олійник. постійно проживають Г. К. Лужна, Г. П. Цімерман. Доїжджають: Я. А. Макух з Бережан, М. В. Грицик з с. Біще.
Із здобуттям Україною незалежності в 1993 р. у школі було створено гурток «Молода просвіта», яким керувала молода вчителька Лідія Степанівна Скальська. Хор Вільховецької ЗОШ І-ІІст. (під керівництвом Лідії Степанівни Скальської) був нагороджений почесною грамотою за творчі успіхи в обласному огляді — конкурсі Всеукраїнського фестивалю «Таланти твої, Україно» в серпні 1997 р., а у липні 1998 р. Дипломом І ступеня, як переможця обласного етапу Всеукраїнського фестивалю «Таланти твої, Україно».
За роки існування школи в с. Вільховець тут працювало понад 120 вчителів.
Неповну середню освіту з 1969 по 2005 рр. отримали 611 учнів.
13 березня 2002 року було закладено камінь під будівництво нової школи, проте вона так і не була добудована.