Український конституціоналізм в умовах воєнного стану
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Які органи державної влади приймають рішення про введення воєнного стану?
Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України (частина 20 статті 106 Конституції України).
Верховна Рада України затверджує протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію (частина 31 статті 85 Конституції України).
Воєнний стан в Україні було введено Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану".
Указ затверджено Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року.
Конституційні права та свободи
в умовах воєнного стану
За статтею 64 Конституції України в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56. 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.
У статті 41 Конституції України зазначено, що в умовах воєнного стану може бути обмежено право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Допускається примусове відчуження об'єктів приватної власності з наступним повним відшкодуванням їх вартості.
Відповідно до статті 43 Конституції України людина має право на працю, за яким вона вільно обирає або вільно погоджується на працю. Конституція України забороняє використання примусової праці. Проте за статтею 43 не вважається примусовою працею робота чи служба, яка виконується особою відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
У статті 3 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану" говориться про тимчасове (на період дії правового режиму воєнного стану) обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
Особисті (громадянські) права та свободи
На період воєнного стану не обмежуються права та свободи
право на життя (стаття 27 Конституції України);
право на вільний розвиток своєї особистості (стаття 23 Конституції України);
право на повагу до людської гідності (стаття 28 Конституції України);
право на свободу й особисту недоторканність (стаття 29 Конституції України);
право на свободу світогляду і віросповідання (стаття 35 Конституції України).
На період воєнного стану можуть обмежуватися права та свободи
право на недоторканність житла (стаття 30 Конституції України),
право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (стаття 31 Конституції України),
право на невтручання в особисте й сімейне життя (стаття 32 Конституції України),
право на свободу пересування і вільний вибір місця проживання (стаття 33 Конституції України),
право на свободу думки й слова (стаття 34 Конституції України),
Приклад обмеження свободи слова в умовах воєнного стану:
24 березня 2022 року Верховна Рада України внесла зміни до Кримінального кодексу України, за якими:
поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України чи Міністерством оборони України або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років;
поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Політичні права та свободи
На період воєнного стану не обмежуються права та свободи
право на об'єднання в політичні партії та громадські організації (стаття 36 Конституції України);
право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових і службових осіб (стаття 40 Конституції України).
На період воєнного стану можуть обмежуватися права та свободи
право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнських і місцевих референдумах, вільно обирати й бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування (стаття 38 Конституції України),
право на мирні збори, мітинги (стаття 39 Конституції України).
Приклад обмеження виборчих прав громадян в умовах воєнного стану:
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняється проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.
За статтею 83 Конституції України у разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Економічні, соціальні та культурні права
На період воєнного стану не обмежуються права та свободи
право на соціальний захист (стаття 46 Конституції України);
право на відпочинок (стаття 45 Конституції України);
право на житло (стаття 47 Конституції України);
право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (стаття 48 Конституції України);
право на охорону здоров'я (стаття 49 Конституції України);
право на безпечне для життя й здоров'я довкілля (стаття 50 Конституції України);
право, зумовлене гарантуванням вільної згоди на шлюб, а також охороною материнства, батьківства, дитинства і сім'ї (стаття 51, 52 Конституції України);
право на свободу творчості та на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності (стаття 54 Конституції України).
На період воєнного стану можуть обмежуватися права та свободи
право кожного володіти, користуватися й розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (стаття 41 Конституції України);
право на підприємницьку діяльність (стаття 42 Конституції України);
право на працю (стаття 43 Конституції України);
право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів (стаття 44 Конституції України);
право на освіту (стаття 53 Конституції України).
Приклад обмеження права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обрано або на яку вільно погодився / погодилася:
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" може бути запроваджена трудова повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер. Трудова повинність полягає у виконанні суспільно корисних робіт задля задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури.
Запровадження трудової повинності регламентовано також Постановою Кабінету Міністрів України № 753 від 13 липня 2011 року. За нею до суспільно корисних робіт можуть бути залучені працездатні особи віком від 16 років, які не мають обмежень за станом здоров'я до роботи в умовах воєнного стану, а саме:
безробітні та інші незайняті особи;
працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погогдженням з їх керівниками);
особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
особи, які забезпечують себе роботою особисто;
студенти закладів вищої освіти, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів (що означає: в умовах воєнного стану право на освіту може бути обмежене).
Відеозапис лекції до Дня Конституції України (конституційні цінності - перегляд із 3 хв.; розвиток українського конституціоналізму - перегляд із 8 хв. 43 сек.; обмеження конституційних прав і свобод в умовах воєнного стану - перегляд із 27 хв. 36 сек.)
Відеозапис виступу Лизенко Дар'ї, здобувачки освіти Слов'янської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 11 Слов'янської міської ради Донецької області, щодо обов'язкової евакуації мешканців Донецької області та реалізації права на житло ВПО
Місцеве самоврядування: конституційні засади та функціонування в умовах воєнного стану
Право територіальної громади здійснювати управління своєю територією закріплено та гарантоване Конституцією України. Місцеве самоврядування як форма реалізації народовладдя є безумовною ознакою дійсної демократії в такій країні.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (стаття 140 Конституції України)
Територіальні громади села, селища, міста управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю (стаття 143 Конституції України).
Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради (стаття 140 Конституції України).
Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання (стаття 143 Конституції України).
12 травня 2022 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування. За ним право громадян на участь у місцевому самоврядуванні було тимчасово обмежено:
У разі утворення військової адміністрації населеного пункту повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови здійснюються начальником військової адміністрації (частина 2 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Розширено повноваження сільського, селищного, міського голови територіальної громади, на території якої не ведуться бойові дії та не прийнято рішення про утворення військової адміністрації.
Зокрема. сільський, селищний, міський голова може прийняти рішення щодо:
-звільнення земельних ділянок комунальної власності від незаконно розміщених тимчасових споруд, у тому числі тих, що були встановлені, але не введені в експлуатацію у встановленому законодавством порядку;
- обстеження будівель і споруд, пошкоджених внаслідок бойових дій;
- демонтажу будівель і споруд, які за результатами обстеження визнані аварійно небезпечними (частина 4 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану");
- передачі коштів з відповідного місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України та/або для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану (частина 5 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану") та ін.
Також сільський, селищний, міський голова може призначати осіб на посади та звільняти з посад в органах місцевого самоврядування, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування (частина 9 статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
В умовах воєнного стану особа, яка претендує на зайняття посади в органах місцевого самоврядування, посади керівника комунального підприємства, установи, організації та призначається начальником військової адміністрації або сільським, селищним, міським головою, не подає декларацію, документ підтвердження володіння державною мовою (частина 6 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"). Щодо такої особи не здійснюється спеціальна перевірка, передбачена Законами України «Про запобігання корупції» та «Про очищення влади» (частина 7 статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").
Під час воєнного стану органи місцевого самоврядування, військово-цивільні та військові адміністрації можуть не оприлюднювати проєкти рішень (частина 10 статті 9 Зкону України "Про правовий режим воєнного стану").
Як в умовах воєнного стану реалізувати своє право на участь в управлінні державними справами на місцевому рівні?