Міністерство розвитку громад та територій України спільно з уініціативою Президента Bring Kids Back UA та партнерами розпочали інформаційну кампанію, яка допоможе дітям та молоді з тимчасово окупованих територій вступити до українських закладів вищої освіти.

🎓 Мета кампанії — надати підтримку, роз’яснення та необхідну інформацію для всіх, хто прагне отримати українську освіту, незважаючи на складні умови.

📲 Детальна інформація доступна за QR-кодом на зображенні нижче.

🟦 Закликаємо поширювати цю інформацію серед родин, які можуть бути зацікавлені.

Разом допоможемо нашим дітям здобути гідну освіту в Україні! 🇺🇦

Світова громадськість почала захоплюватися колекціонуванням  поштових марок, у зв’язку з чим виникли різні поштові заходи, емісії марок в обмеженій кількості, випуск екземплярів з метою пропаганди, соціальної допомоги або благодійності.

Термін «філателія» виник не одразу. З французької мови слово timbre перекладається як поштова марка. Тому захоплення збиранням марок спочатку назвали темброфілією, потім – маркоманією, бо більшість ентузіастів збирали екземпляри не заради вивчення, а для накопичення. У 1864 році французький колекціонер Жорж Ерпен запропонував термін «філателія», який відображає любов до збирання та вивчення усіх засобів поштової плати – конвертів, марок, документів, штемпелів тощо.

Українська філателія має свій самобутній стиль та традиції, представлена численними тематичними добірками поштових марок. Надзвичайно чарівною є колекція українських різдвяних поштових марок.

День глобальної любові традиційно святкується в багатьох країнах світу 1 травня. Це свято поєднує усіх, кому близька любов одне до одного, до дітей, до природи, до усього живого, до свободи, до планети Земля. Заснував Global Love Day Фонд Любові у 2004 році. 

Ідея створення свята прийшла засновнику фонду Гарольду Беккеру одного осіннього вечора, у листопаді 2003 року. Він запропонував свято, що символізує єдність та є проявом любові до планети та усього людства, радості та свободи. В цей день лунає заклик до мирного співіснування людей усіх націй, релігійних сповідань та світогляду, до гармонії та безпечного існування.

В цей день прийнято освідчуватися своїм коханим, казати теплі слова близьким та рідним. Треба прощати образи, вибачатися перед людьми, яким ви завинили. Слідуючи цим правилам, можна помітити, як міняєтесь не лише ви, а й світ та люди навколо вас. Засновники свята вважають, що лише розвиваючи у своєму серці глобальну любов до усього людства, міняючи себе зсередини, можна змінити навколишній світ на краще.

За останні 50 років стало зрозуміло, що зміни в стані довкілля та клімату незворотні. І ми не

маємо планети Б – відоме гасло екологічних рухів і маршів. Саме тому сучасна наука екологія

набула такої популярності, а кліматичні й екологічні рухи стають дедалі масовішими.

Аби оцінити стан ресурсів нашої планети та її здатність відновлювати їх, науково-дослідницька

організація «Глобальна мережа екологічного сліду» (Global Footprint Network, GFN) 1987 року

запропонувала відзначати День екологічного боргу. День, коли потреба людства в ресурсах

перевищує об’єм, який планета може відновити протягом одногу року є Всесвітнім днем

екологічного боргу.
Цей день настав 28 липня у 2022 році. На зображенні можна побачити загальний негативний

тренд, із якого вибивається 2020 рік. Тоді, через пандемію COVID-19, частина типової для нас

економічної активності на певний час зупинилася. Стався короткотривалий позитивний ефект.

Для України 2022 року день екологічного боргу настав 27 серпня.

Ми маємо тільки одну планету, та водночас, наразі використовуємо у 1,75 разів більше

ресурсів на рік, ніж планета здатна нам забезпечити (відновити)

Якщо така тенденція зберігатиметься й надалі, то для задоволення потреб людства в 2030 році

нам буде потрібно вже дві планети.

«Глобальна мережа екологічного сліду» (Global Footprint Network, GFN) розробила калькулятор

екологічного сліду. Перевіряйте власний екологічний слід й діліться підрахунками!

Щорічно останнього тижня квітня відзначається Всесвітній тиждень імунізації. Свято започаткувала Всесвітня організація охорони здоров’я. В Україні відзначається з 2005 року.
Протягом тижня ми будемо ділитися з вами цікавими фактами про здоров'я і як його зміцнити.
Як що до вуличного бруду?
Діти обожнюють бруднитися. Калюжі притягують їх, як брудні магніти - якого б кольору не були їхнє взуття чи одяг. Але не поспішайте їм це забороняти - адже багнюка може мати суттєвий вплив на їхнє здоров'я.

"Не забруднись!" - цей заклик постійно лунав у всіх родинах, коли батьки з розпачем спостерігали, як їхні діти псують свій найкращий одяг. Незалежно від того, чи бігали вони полями, лазили по деревах чи ловили пуголовків, наприкінці дня дитячий одяг неминуче ставав коричневим.

Сьогодні багато батьків, можливо, таємно бажають, щоб їхні діти мали можливість трошки забруднитися. З розвитком урбанізму та спокусою відеоігор і соцмереж діти контактують з природою набагато рідше, ніж раніше. У багатьох просто немає можливості попорпатися у багнюці.

Безперечно, батьки мають менше клопоту з пранням - але водночас діти можуть втратити користь для здоров'я. Згідно з останніми дослідженнями вчених, вуличний бруд містить дружні мікроорганізми, які можуть тренувати імунну систему та виробляти стійкість до низки захворювань, зокрема алергії, астми та навіть депресії та тривожності.

Їхні висновки свідчать проте, що фізичні вправи на свіжому повітрі корисні не лише через можливість вільно рухатися, але й тому, що певні природні матеріали, такі як ґрунт і бруд, також містять напрочуд потужні мікроорганізми, позитивний вплив яких на здоров'я дітей ми лише починаємо розуміти. 

21 квітня кожного року відзначається Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності. Свято з’явилось у 2002 році, а у 2017 році Організація Об’єднаних Націй проголосила його міжнародним днем. 

Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності має за мету збільшення обізнаності суспільства щодо необхідності творчого підходу до розв’язання проблем та важливості інновацій для всебічного суспільного розвитку, залучення до креативного мислення, генерування творчих ідей і позитиву.

Записуйте усі творчі ідеї та втілюйте їх у життя, адже саме творче мислення допомагає створити щось унікальне, нове, цікаве й корисне для нашої планети.

Волонтерський рух виник у Франції у 1920 році, коли молодь організувала добровільне відновлення зруйнованих під час Першої світової ферм. Волонтерством одразу зацікавились інші країни, а вже у 1990-х роках воно дійшло до України. Зараз волонтери активно допомагають українській армії.

Метою Дня вдячності волонтерам є привернення уваги суспільства до волонтерської діяльності, подяка волонтерам за їх відважність, доброту, безкорисливість та щиру допомогу армії, людям, які опинились в скрутному положенні, дітям, тваринам.

В Україні під час війни волонтерський рух продемонстрував усьому світові цю потужну силу, що здатна об’єднувати, організовуватись, допомагати та вирішувати надскладні завдання та протистояти викликам найважчих часів нашої держави. Волонтерських дух охопив значну частину населення, навіть, малі діти, долучилися до волонтеської діяльності. Разом до перемоги!

Чому це цікаво. З давніх часів воду у Великодній понеділок вважали цілющою. Мовляв, якщо нею облити, людина буде здоровою і щасливою.

Детальніше. Обливаний чи Поливаний понеділок — стародавній звичай, який походить з язичницьких часів. Давні слов’яни вважали, що у цей день вода має чудодійні властивості. Приміром, вона проганяє злі сили. Обливання символізувало очищення від усього лихого. Обливали водою не лише людей, але й худобу, ікони та навіть могили.

У пізніші часи звичай став елементом залицяння. Юнаки з відрами води ходили по хатах, де жили неодружені дівчата, та обливали їх. А ті натомість дарували хлопцям писанки на знак вдячності. Існувала народна прикмета: якщо дівчину в цей день обіллють, то вона вийде заміж за коханого.

Велика Субота. У Велику Суботу в обов’язки господаря входило підготувати кошик для посвяти – його промивали в проточній воді й сушили на сонці. Жінки ж малювали писанки, готували смажене й варили їсти, пекли паски. А ввечері наповнювали кошик.
А зараз пропоную разом скласти Великодній кошик. Що ж символізує паска? (хліб вічного життя).

- Що символізує ковбаса? (Освячення м’ясних страв сягає коренями ще до старозавітної Пасхи: на це свято споживали жертовне ягня. Ягня – це прообраз Ісуса Христа, який своєю жертвою відкупив наші гріхи).
- Що символізують сир і масло? (сир і масло є символами жертовності та ніжності Бога).
- Що символізують часник і хрін? (символізують міцність, яку може дати людині віра у Воскресіння Господа Ісуса Христа).
- Що символізує писанка і яйце? (писанка символізує життя, достаток, вічний рух; крашанка – побажання усякого добра, яйце – символ зародження життя, знак життя нового, воскресіння).
- Що ж тоді символізує свічка? (джерело життя і світла, тепла домашнього вогнища, захисту)

Страсна п'ятниця  ‒  день жалоби на спомин про смерть Христа. Богослужіння Великої п'ятниці проникнуті Духом жертовної любові. Цього дня християни строго постять. Заборонено в Страсну П’ятницю співати й веселитися. 

Страсний четвер ще називають Живним, або Чистим. За стародавнім звичаєм на світанку цього дня дорослі й діти особливо урочисто милися. Український звичай велить це робити біля криниці або річки. До Чистого четверга оселя має бути прибрана, чиста. Господині розвішували в будинку рушники. Свічкою, принесеною увечері з церкви, випалювали зображення хреста на одвірку, над входом до хати. Страсну свічку зберігали до наступного Страсного четверга. Традиційно у Чистий Четвер до свята купували дітям обновки. Також саме в Чистий Четвер дівчата розписували писанки для коханих та готували великодні листівки. 

Чиста середа – день своєрідного завершення найважливіших робіт. У середу під вечір слід було впоратися з городом, навести лад у хаті, прибрати її зовні. Увечері починали причиняти тісто для пасок, дівчата вибирали яйця для писанок, готували віск, писало, природні барвники. Хлопці ж прибирали подвір’я, складали дрова, звільняли двір від всякого мотлоху тощо. 

За традицією, український люд у Страсний понеділок прибирав свою оселю – фарбував, мив, чистив. У понеділок, особливо для жінок, день починався рано. Ще до сходу сонця мати будила дочок, і вони, умившись, починали порядкувати, змащувати жовтою глиною долівку на призьбі, потім мили ладу (скриня на одяг), лавиці, стіл, двері, чистили вікна тощо. Після обіду йшли на город, аби до живного четверга посіяти все насіння. 

У вівторок жінки прали, прасували білизну, готували до свята святковий одяг. Чоловіки тим часом оглядали поля й заготовляли дрова для випікання пасок. 

Великий піст триває 7 тижнів. Він потрібен кожному для того, щоб очиститися від гріхів і приготувати свою душу до світлого свята. Упродовж усього посту людина має відмовитися від їжі в пам'ять про сорокаденний піст Ісуса. Упродовж 40 днів християни повинні відмовлятися від розваг і задоволень, присвячуючи час самопізнанню і молитвам  

Великдень ‒ світле і духовне свято, яке щороку об’єднує сотні людей по всьому світу. Це одне з найбільших весняних свят у християнській релігії,  традиції його святкування складалися сторіччями. Великдень – Свято пов’язане з воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день (Великдень). Запашні страви, весняне сонце, давні традиції роблять Великдень значною подією року. Але які б коріння не мав Великдень, традиції у багатьох країнах відрізняються [1].

Дата святкування встановлюється наперед, але щороку припадає на різні дні ‒ із 22 березня по 25 квітня (за старим стилем).  Що ж то за свято ‒ Великдень? З’явилася ця назва наприкінці І тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Це день воскресіння Ісуса Христа. За легендою, у день, коли народився Ісус Христос, було надзвичайно сонячно, а тривалість його дорівнювала аж сімом сучасним дням. Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Святу передував Великий піст, під час якого тваринна їжа заборонялася. Наші пращури були мудрими людьми. Під час посту організм очищався від непотрібних шлаків і ставав здоровішим. Та й у кожного заощаджувалися харчі до свята: заливались ковбаси жиром, коптили шинку та окороки, назбирували багато яєць. Упродовж 7-го тижня посту наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни зсередини й знадвору, прикрашали покуть, вивішували найкращі рушники. Увесь тиждень перед Великоднем прийнято називати Великим  або Страсним, Білим або чистим тижнем. Кожен день цього тижня має своє призначення 

Сучасний світ неможливо уявити без селфі — пристрасть до нього набула глобального характеру, охопивши всіх — від топ-політиків та зірок шоу-бізнесу до звичайних людей. Фотографувати себе, щоб потім розміщувати фото в соціальних мережах, зараз дуже просто — це дозволяють вбудовані камери смартфонів чи інших мобільних пристроїв. Але якщо захоплення селфі стає надмірним, то з простої розваги чи способу самопрезентації воно перетворюється на залежність та може становити загрозу для життя.  Щоб людям було легше усвідомити негативний бік селфі та відволіктися від цього заняття, існує незвичайне свято — День без селфі, який відзначають щороку 16 березня. 

4 березня кожного року світ відзначає День генія (Celebrate Scientists Day, Genius Day). Свято започаткували на честь вченого Альберта Ейнштейна. За дату святкування обрали день народження великого фізика (14 березня 1879 року).
Ейнштейн відомий як засновник теорії відносності та нобелівський лауреат. Журнал Time проголосив Альберта Ейнштейна Людиною століття. Цікаво, що після смерті вченого його мозок зберегли для досліджень.

Великий фізик наголошував на пошуку цінностей, а не успіху, вважав, що уява краще за знання та вчив людей, що помилятись цілком нормально.

14 березня можна відвідати музей Ейнштейна, поринути у вивчення праць вченого-фізика чи його біографії, або ж присвятити цей день науці.

День Державного гімну України, що відзначається 10 березня, був затверджений у 2021 році 7 грудня Кабінетом Міністрів України.

Твір композитора Михайла Вербицього та поета Павла Чубинського “Ще не вмерла України…” став державним символом нашої країни.

Дата відзначення Дня Державного гімну України обрана відповідно до події, коли вперше прозвучав цей твір на концерті, присвяченому Дню памяті Тараса Шевченка. Концерт відбувався у Пшемислі (Польща), а композиція на тому концерті звучала, як заключна.

1862 – Павло Чубинський написав текст майбутнього гімну

Максим Рильський

ШЕВЧЕНКО

Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду:

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Він любив усе прекрасне

Все ненавидів потворне, —

І його ім’я — незгасне,

Світлий образ — неповторний.

Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

Ось чому в сім’ї великій,

У цвіту садів прекрасних

Буде жити він вовіки,

Як безсмертний наш сучасник. 

Хай зігрівають душу Вам красою!
Весни тендітні пелюстки,
І розливаються джерельною водою
Кохання й щастя гомінкі струмки!

Цей день святкується за рішенням міжнародного об’єднання письменників — ПЕН‑клубу, — яке виступає на захист принципів свободи інформації всередині кожної країни і між країнами, проти таких негативних аспектів ЗМІ, як навмисна фальсифікація, спотворення фактів або тенденційна їх інтерпретація заради політичних та особистих інтересів.

Свято є чудовою нагодою розповісти дітям про непросту і дуже відповідальну працю письменника, про книгу як джерело цікавої та корисної інформації, дати малятам змогу самим побути письменниками

Міжнародний день рідної мови проголошено Генеральною конференцією ЮНЕСКО з метою сприяння мовній і культурній різноманітності та багатомовності, поширенню і збереженню мов народів світу. Адже будь‑які кроки в цьому напрямку зміцнюють солідарність людей на основі взаєморозуміння, терпимості та діалогу.

Мова — душа народу, його безцінний скарб, тож у цей день ознайомте дітей з історією рідної мови, народними традиціями українців, нашими піснями, казками, приказками тощо, розкажіть про важливість бережного та дбайливого ставлення до рідної мови.

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Пам'ятний день встановлено указом Президента України Петра Порошенка 11 лютого 2015 року з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.[1]

Цього дня 2014 року під час Єврореволюції на Інститутській вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Усього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». О 22:17 Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу. День 20 лютого став переломним у ході подій Революції гідності.

Це день захисту всіх морських ссавців та інших живих істот, що мешкають у морях і океанах.

Розкажіть дітям про фауну морів, розкрийте дивовижність та своєрідність океанських мешканців, наголосіть на тому, що ми маємо дбайливо ставитися до морських багатств, охороняти моря, зберігати їхній природний вигляд.

У цей день намагайтеся бути добрими до всіх. І не просто добрими, а добрими безмежно і безкорисливо.

Розкажіть дітям, що потрібно допомагати знайомим та незнайомим людям, не розраховуючи на віддяку, що справжнім подарунком може стати добре слово, вчасно вимитий посуд, прибрані іграшки тощо, і не потрібно чекати особливого приводу, щоб порадувати іншу людину подарунком.

Це народне свято виникло ще за часів Давнього Риму. Багато років воно було і залишається традиційним для Канади і США, та його популярність уже вийшла за межі цих країн. Спостерігаючи у цей день за бабаком, який вилазить зі своєї нори, люди визначають, чи скоро настане весна. Вважається, що досвідчений бабак майже ніколи не помиляється, тоді як офіційна гідрометеорологія і досі не береться робити такі довготривалі прогнози.

Якщо другий день лютого буде похмурим і бабак не зможе побачити свою тінь, але спокійно залишить насиджену нору, висока ймовірність того, що весна буде рання. Якщо день буде сонячним і бабак, спостерігаючи свою тінь, заховається в нору, то зима, швидше за все, триватиме ще шість тижнів.

Під час святкування цього дня традиційно проводять багато різноманітних заходів: фестивалі, народні гуляння, ярмарки тощо.

Саме у цей день у 1922 році власник магазина солодощів у місті Онава (штат Айова, США) Християн Нельсон отримав патент на ескімо. Ескімо (“пиріжок ескімоса”) — це вершкове морозиво на паличці, покрите шоколадною глазур’ю. І, звісно ж, ескімо — не просто морозиво, а й символ безтурботних літніх днів, смак дитинства... 

22-е січня 1990-го року. Мільйони українців вишикувалися в справжню живий ланцюг, що розтягся від Києва до Львова. Вони відзначали День Соборності, День своєї української єдності та свободи.

21-го січня 1999-го року відповідно до Указу Президента України № 42/99 День Соборності був закріплений на законодавчому рівні суверенної держави. Потім, 30-го грудня 2011-го року, відповідно до Указу Президента України № 1209/2011 під назвою «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят», День Свободи, який раніше відзначався 22-го листопада був об’єднаний з Днем Соборності і свято набуло свою нову назву - «День Соборності та Свободи України».

Толерантність — це повага, сприйняття та розуміння різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людини.
Щоб бути толерантним, необхідно:
усвідомлювати те, що всі люди різні;
навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагатися змінити в них те, що нам не подобається;
цінувати кожну людину як особистість, поважати її думки, почуття, переконання, незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
зберігати власну гідність і за будь-яких обставин залишатися собою. 

Допис в рамках місячника толерантності та протидії булінгу 

Мета свята — підвищити інтерес до зимових видів спорту і залучити молодь до активного способу життя. Цей день дає можливість насолодитися снігом, зануритися у світ зимових видів спорту. 

Чи знаєте ви, що об’єднує водні лижі, хутряні навушники, фруктове морозиво на паличці й шрифт Брайля? Всі ці предмети були винайдені дітьми! Щороку більше 500 тис. дітей і підлітків винаходять різні гаджети та ігри, створюють і модифікують роботів і техніку. І дитячі винаходи, поза сумнівом, роблять наше життя зручнішим 

Це професійне свято всіх заливників льоду — і фахівців, що працюють на великих льодових аренах, і любителів, котрі заливають для дітвори ковзанки у дворах. Дата вибрана не випадково — саме 16 січня 1901 р. народився американський інженер Френк Замбоні, який винайшов ресурфейсер — льодовий комбайн для відновлення льоду на ковзанках (доти це робилося вручну).

На будь-якій льодовій арені вся увага зазвичай прикута до спортсменів. Однак для успіху виступів важлива не тільки їхня майстерність, а й умови, в яких проходять змагання, і однією з найважливіших серед них є стан льоду. Саме за нього і відповідають льодовари.