Микола Васильович Гоголь (рос. Николай Васильевич Гоголь)
31 березня 1809 – 21 лютого 1852
Прізвище при народженні Яновський (з 1821 року Гоголь - Яновський)
Був одним із засновників реалізму та заклав соціально-критичний («гоголівський») напрямок у російськомовній літературі.
Батько відомого письменника, сорочинський поміщик, був шанувальником театрального мистецтва та захоплювався написанням віршів.
Дитячі роки Гоголя минули у маєтку батьків Василівці (інша назва - Яновщина). Сам маєток здавна належав роду Гоголів-Яновських. Цей козацько-старшинський, а згодом дворянський рід походив від козака Якова (роки життя невідомі), а його представники мешкали та працювали у Лубнах, Диканьці, селах Кононівка та Олефірівка, у деяких населених пунктах Кобиляцького району Полтавської області.
Прадід був городничим міста Валдай, що у сучасній Новгородській області, а багато родичів займали важливі посади на Полтавщині.
Предок письменника Іван Петрович Гоголь-Яновський (1740 — ?) був військовим лікарем, який здобув освіту у Петербурзі та перебував на службі у своїх рідних землях. З 11 жовтня 1783 р. і до 24 лютого 1784 р. знаходився в с. Диканька для припинення лютування там епідемії чуми. За успішне сприяння щодо припинення небезпечної хвороби в м. Кременчук отримав 400 рублів з числа 4000 рублів виданих всім лікарям, що брали в цьому участь (1784–1785). Також, був підвищений до посади Кременчуцького повітового лікаря.
Микола Васильович про життя своїх славних предків дізнавався із розповідей бабусі та простих селян, котрі проживали у його рідному селі. Згодом, ці бувальщини стануть основою для його історичних повістей ("Тарас Бульба", "Гетьман" тощо)
Гоголь ріс хворобливим та слабким хлопчиком, пережив багато потрясінь, але завжди мав жагу до нових знань. Багатий родич щороку виділяв 1200 карбованців на освіту племінника, який від народження був обдарованим. Вже у 3 роки Микола міг читати і писати , у 5 - складав вірші, а в 12 вступив до Ніжинської гімназії вищих наук, яка зараз носить його ім'я.
Після закінчення навчального закладу переїхав до Петербурга, де провів більшу частину свого життя, відвідуючи при цьому різні місця в Україні (Одеса, Полтавщина,тощо).
Працюючи над "Мертвими душами" (1836-1839), подорожує Францією, Швейцарією, Італією та Німеччиною. Після повернення на батьківщину у 1848, психічне та фізичне здоров'я письменника залишилося остаточно підірваним, а у творчому житті настала криза.
Помер майстер слова 21 лютого 1852 року, та залишив народові величезну творчу спадщину