У Шишацькому районі в селі Гоголево розташований Національний музей-заповідник Миколи Гоголя. Зараз Департамент будівництва, містобудування і архітектури та ЖКГ ПОДА проводить тут реконструкцію будинку культури та облаштовує територію. Роботи планують закінчити наприкінці березня.

Садиба Гоголя — батьківський маєток, у якому пройшли дитячі та юнацькі роки відомого письменника. Музей входить до Всеукраїнського туристичного маршруту «Гоголівські місця в Україні» та відомий полтавцям і гостям області.

Садиба у Гоголевому — весільний подарунок бабусі письменника

Садиба національного музею у селі Гоголево була подарована бабусі Миколи Гоголя — Тетяні Лизогуб. Вона — правнучка гетьмана війська Запорізького Івана Скоропадського, у супротив батькам вийшла заміж за звичайного сина священика Афанасія Гоголя-Яновського. Після батьки змилосердилися та подарували їй садибу на хуторі, тоді ще, Купчинського. На додачу ще 260 кріпаків. Пізніше хутір перейшов до батька письменника Василя, який назвав його на свою честь — Василівкою.

Тут майбутній письменник Микола Васильович провів свої дитячі та юнацькі роки. Життя на хуторі для хлопця проходило у звичайному селянському та панському побуті. Згодом ці враження Гоголь помістив у свої повісті. Він не раз писав листи матері, щоб дізнатися ще більше дрібниць та деталей побутового життя.

Відкриття музею на 175-річчя Гоголя та участь у проекті полтавського архітектора Лева Вайнгорта

Над відбудовою садиби працював полтавський архітектор Лев Вайнгорт. Він детально вивчав життя письменника: їздив у Петербург, зустрічався з науковцями та істориками, які досліджували біографію Гоголя.

— Потрібно було донести ідею відбудови садиби керівництву міст та держави. Це була кропітка робота. Потрібно було об’їздити всі садиби, музеї. Їх передивитися як це все виглядало у ті часи, щоб передати автентичність. Так би мовити передати дух тодішньої садиби, — розповідає краєзнавець та історик, член правління ГО SavePoltava Борис Тристанов.

Головним завданням Вайнгорта було адміністрування відбудови музею. Про початок робіт архітектор мріяв дуже довго, ще коли працював доцентом на архітектурному факультеті у будівельному інституті. Тоді Лев Вайнгорт почав давати курсові завдання студентам по відбудові музею-садиби Миколи Гоголя.

Поступово збиралися й історичні відомості: фотографії, плани, креслення самого Миколи Гоголя, спогади сучасників, адже будівлі садиби згоріли під час Другої світової війни.

Разом зі студентами Лев Семенович виїздив до садиби. Згодом багато з них теж зацікавилися проектом та долучилися до роботи. Частину їх робіт використали для майбутньої відбудови. Потім Лев Вайнгорт звернувся до обкому партії та облвиконкому Полтави з пропозицією почати роботи у садибі Миколи Гоголя.

Далі вийшла Постанова ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 17 липня 1979 року: «Про створення музею-заповідника Миколи Гоголя у селі Гоголевому Полтавської області». Тоді й почалася відбудова, яка тривала близько двох років. Також до роботи долучився головний архітектор області Юрій Петрук. Частину його проекту по відбудові садиби теж використали.

— Музей-заповідник Миколи Гоголя відкрили на 175-річницю до Дня народження письменника. Зараз тут проводяться обласні та всеукраїнські свята, міжнародні конференції та круглі столи. До нас приїжджають гоголезнавці, деякі колекціонери та митці. Наш музей став відомим науково-культурним центром не тільки на Полтавщині, а й за її межами, — розповідає директор музею-заповідника Миколи Гоголя Лідія Єнко.

Сучасний вигляд музею-заповідника у Гоголевому

Зараз музей-заповідник поєднує батьківський будинок, будинок культури, флігель, подвір’я, ставки, парк-сад із малими архітектурними формами. Тут представлені особисті речі письменника та його родини, старовинні літографії і перші видання творів Миколи Гоголя.

— Музей-заповідник — один з туристичних центрів нашої області. До нас приїжджають багато гостей. Розвиток туристичної привабливості — це про майбутнє. Розвиваючи цей комплекс, ми у нього інвестуємо, — стверджує голова Полтавської ОДА Валерій Головко.

Зараз Полтавська ОДА займається реконструкцією будинку культури та облаштуванням території. 1 квітня планують відкрити оновлену будівлю. Вона стане сучасним Центром дозвілля.

Підрядник уже облаштував сцену, гримерки, вбиральні, приміщення для галереї, встановив кілька ліхтарів та лавки.

— Робітники вже виконали більше 90% робіт. Залишились тільки оздоблювальні та внутрішні роботи. Об’єкт відповідальний та масштабний, тому постійно контролюємо роботи та влаштовуємо тут виїзні наради, — розповідає директор Департаменту будівництва, містобудування і архітектури та ЖКГ ПОДА Тимофій Голбан.

Джерело