Сторінка батьків

Enot_01_digital_v09_1.mp4

Enot_02_digital_v10.mp4

Enot_03_digital_v13_1.mp4

Рекомендації для батьків вихованців

1. Співпрацювати з педагогічними працівниками ЗДО щодо організації освітнього процесу дітей дошкільного віку в дистанційному форматі в умовах війни.2. Підтримувати зв’язок з вихователями щодо місця перебування та стану здоров’я дитини.3. Відстежувати негативні наслідки пережитих психотравмуючих подій. Вони можуть проявлятися не одразу, тому дорослі, вихователі та батьки, мають постійно стежити за психоемоційним станом дітей, їхнім самопочуттям, виявляти хвилювання, тривоги. Необхідно звертати увагу на збудливість, тривожність, агресивність, заглиблення в себе. Також слід уважно стежити за здоров’ям дітей, зокрема сном, апетитом, настроєм, частотністю вередування, наріканнями на головний біль тощо. Такі показники загального стану здоров’я дітей переважно є об’єктивними показниками втоми, перевантаження, хвилювання, страхів та проявами наслідків психотравми.4. Пам’ятати, що щоденне спілкування та спільне проведення вільного часу з дитиною є запорукою її успішного подальшого майбутнього. Для дітей надзвичайно важливо відчувати повну емоційну присутність батьків. З цією метою можна послуговуватися матеріалами, які розміщені на платформі розвитку дошкільнят НУМО, а також на сайті МОН «Сучасне дошкілля під крилами захисту». Допомагати дитині, якщо в неї щось не виходить, підтримувати її, бути терплячими. Пам’ятати, що педагоги завжди готові до співпраці з питань виховання, розвитку дитини і надання необхідної професійної допомоги, не зволікати й звертатися до них за порадами та рекомендаціями.5. Дотримуватися режиму дня, звичних ритуалів, що допоможе дитині встановити зв’язок не лише з минулим, а взагалі з життям та безпекою.6. Сприяти формуванню у дітей навичок безпечної поведінки, використовуючи рекомендовані онлайн матеріали та відео, підготовлені МОН, ДУ «Український інститут розвитку освіти"

Десять кроків, щоб стати кращими батьками

1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.

2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.

3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.

4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.

5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли з Вами робили не справедливо.

6. Хваліть і заохочуйте Вашу дитину, особливо за хорошу поведінку.

7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозволяйте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.

8. Плануйте розпорядок дня дитини. Салі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.

9. У ккожній є свої правила. Будьте послідовними у їх дотриманні, не намагайтеся виявити певну гнучкість щодо дотримання цих правил з маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого - відміняється.

10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає нагадувати надто важку працю, і Ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, тщо приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтесь

Як зняти психологічне напруження дитини

Глибоке дихання.

Зробити глибокий вдих, випинаючи живіт уперед до відчуття участі в цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше, видихаючи повітря до втягування живота всередину

Фізичні навантаження

Найкращим способом зняття нервового напруження є фізичні навантаження - фізична культура та фізична праця. Якщо в дитини поганий настрій, їй необхідно гратися на свіжому повітрі в рухливі спортивні ігри: футбол, волейбол, теніс тощо, здійснювати велосипедні прогулянки з ровесниками, а ще важливіше - разом із батьками.

Живопис

Живопис своїм розмаїттям кольорів, світла і тіні створює особливу музику картини. Колір сам по собі, незалежно від предмета, якому він властивий, справляє на глядача особливий психофізіологчний вплив.

Художнє слово

Читання цікавої казки, оповідання сприяє зменшенню нервового напруження і заспокоює дитину.

Театр

Вважають, що він має магічну силу впливу на психіку людини.

Позитивні емоції

З давніх - давен відомо, що усмішка, жарт, гумор знімають психічне напруження і заспокоює дитину.

Музика

Людям здавна відомо про цілющі властивості музики. Російський невропатолог і В. Бехтєєв довів, що в дитячому віці нормальному, здоровому розвитку організма сприяють ніжні колискові пісніі, спокійна музика.

Спілкувуння з природою

Природа заспокоює нервову систему, робить людину добрішою. Тому прогулянки з дитиною у парку або виїзди на природу усією сім'єю - найкращі ліки від нервових перенапружень та чудовий засіб зміцнення родинних стосунків.

Гра

Гра - явище феноменальне, вона притаманна всім дітям. БЮез неї дитина не може нормально жити та розвиватись. Особливого значення набуває участь в іграх дітей та батьків під час спільного проведення відпочинку.

Дитина чесна зі своїми батьками тільки тоді, коли:

1. Довіряє їм.

2. Не боїться їх гніву чи осуду.

3. Впевнена, щоб не сталося його (її) не принизять як особистість.

4. Обговорювати будуть не її, а вчинок, який потрібно виправити.

5. Допоможуть, підтримають, коли їй погано.

6. Дитина твердо знає, що Ви на її боці.

7. Впевнена, якщо накажуть, то мудро, справедливо.

Як можна допомогти дитині добре поводитись

Більшість батьків замислюються, чи правильно вони себе поводять з дитиною. Звичайно, немає ідеальних батьків. Усі вони мають труднощі й іноді не впевнені, чи добре виховують своїх дітей. Однією з проблем, що найбільше непокоїть батьків, є питання поведінки: що треба зробити аби діти поводилися добре? Скористайтеся нашими порадами.

• Подавайте дітям приклад хорошої поведінки.

• Діти вчаться, наслідуючи поведінку дорослих.

• Змінюйте оточення, а не дитину.

• Краще тримати цінні, крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях, аніж потім карати дітей за їхню природну цікавість.

• Висловлюйте свої бажання позитивно.

• Кажіть дітям, чого Ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.

• Висувайте реальні вимоги.

• Запитуйте себе, чи відповідають Ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.

• Не надавайте надто великого значення заохоченням і покаранням.

• В міру дорослішання дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на Ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні зі старшими дітьми, а з меншими — використовуйте тактику переключення уваги.

• Обирайте виховання без побиття та крику.

• На початку це може здаватися результативним, однак незабаром виявиться: щоразу Ви змушені бити все з більшою силою, щоб досягти бажаного результату. Крик або постійні докори є також шкідливими та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру.

• Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших.

Що робити, якщо малюк обманює?

• Намагайтеся зрозуміти причину.

• Не сваріть, навіть якщо піймали на брехні.

• Не намагайтеся будь-як «вирвати» зізнання.

• Якщо дитина сама визнала свою провину, обов'язково похваліть її.

• Обговоріть ситуацію з малюком наодинці і намагайтеся разом знайти вихід.

• Краще не розповідайте про це нікому, тому що маляті буде неприємно слухати, що обговорюють його промахи.

• Не порівнюйте дитину з іншими дітьми,— це не матиме користі.

• Демонструйте позитивний приклад — будьте щирим із дитиною в почуттях і вчинках.

Як навчити дитину гарних манер?

• Показуйте приклад своєю поведінкою.

• Не намагайтеся навчити всього відразу.

• Будьте позитивними і конкретними. Говоріть про те, що потрібно зробити, а не про те, чого робити не можна.

• Щоб дитина запам'ятала, чому так не можна поводитися, пояснюйте причини.

• Намагайтеся виправляти дитину віч-на-віч, а не в присутності інших людей.

• Хваліть дитину за будь-які прояви гарних манер.

Як можна зрозуміти дитячий малюнок?

• Виберіть момент, коли в дитини буде гарний настрій, і запропонуйте їй помалювати.

• Запропонуйте маляті намалювати Вашу родину або родину яких-небудь звірят.

• Не будьте поруч із дитиною, коли вона буде малювати.

• Не обговорюйте при маляті результати малювання,— йому це зовсім ні до чого.

• За допомогою своєї інтуїції намагайтеся побачити в малюнку все те, що маля хотіло Вам сказати.

Шановні батьки!

Не забувайте основні аксіоми виховання!

1. Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.

2. Якщо дитину оточує ворожа обстановка – вона вчиться агресивності.

3. Якщо дитину постійно висміюють – вона стає замкнутою.

4. Якщо дитина зростає у докорах – у неї формується почуття провини.

5. Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе.

6. Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.

7. Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.

8. Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.

9. Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

10. Якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Роль іграшки в адаптації до ДНЗ

В житті багатьох дітей є улюблені іграшки, зякими вони не розлучаються. З іграшками вони розмовляють, діляться радощами і роздумами, разом сплять, їдять, беруть їх на вулицю.Це так звані «Іграшки-друзі», здатні допомогти малюкові у важких ситуаціях. Близькість такого друга полегшує малюкові переживання небезпеки або самотності, дає відчуття потрібності й самостійності.

У садочку улюблена іграшка захопить увагу дитини і допоможе їй відволіктися від розлуки із близькими. Нехай іграшка ходить у садочок разом із малюком щодня і знайомиться там з іншими дітьми. Батькам слід дізнатися, що з іграшкою відбувалося у дитсадку, хто з нею дружив, хто кривдив, чи не було їй сумно. Адже діти часто наділяють іграшку своїми рисами і «віддають» їй свої переживання. Таким чином, батьки дізнаються багато про перебіг адаптації малюка.

Як боротися з дитячою істерикою?

Кожен з батьків коли - небудь обов'язково стикався з цим, не самим приємним моментом з життя дитини - істерикою. Губи затремтіли, на очах з'явилися сльози. почувся несамовитий крик. І потім кілька хвилин (а іноді й довше) - усе на одній і тій же високій ноті. Таке може вивести з себе не тільки ласкаву й люблячу маму, але і вічно незворушного і спокійного тата. А якщо істерика трапилася в людному місці (кафе, магазин, дитячий майданчик), то ефект збільшується в багато разів. Але давайте не будемо виходити із себе, а замість цього спробуємо розібратися спочатку в причинах такої поведінки дитини. По - перше, дитина в більшості випадків не хоче і не вміє чекати. Всі бажання, які у неї з'явилися, їй хочеться реалізувати негайно. А дуже часто це неможливо. І ми з вами це розуміємо. А от дитина - ні. Вона розуміє тільки те, що рішенням батьків її бажання залишилися невиконаними. По - друге, дитина не завжди може сформулювати те, що їй хочеться. Це особливо характерно для дітей 2-3 років. Звичайно, якщо дитині хочеться сік чи цукерку, то проблем виникає. Але часто потреби дитини можуть випереджати її розмовні здібності. У результаті батьки не розуміють, чого хоче їхнє чадо, зате чадо розуміє, що йому знову відмовили. І знову істерика. Ситуацій, в яких починається істерика може бути дуже і дуже багато, але суть весь час залишається однією і тією ж - бажання дитини не були виконані.Так що ж робити? Кидатися виконувати всі мислимі і немислимі бажання дитини? Цікаво. Навіть у тому випадку, якщо у вас є можливість виконати всі її забаганки, не варто цього робити під тиском істерики. Дитина дуже швидко зрозуміє, що це хороший спосіб управління батьками, і тоді вам доведеться витримувати такі бурхливі прояви, нові бажання ще дуже і дуже довго.

Абетка виховання

1. Відповідайте на запитання дитини терпляче і чесно.

2. Сприймайте запитання і висловлювання дитини всерйоз.

3. Надайте дитині кімнату або куток лише для її справ.

4. Знайдіть місце, де дитина змогла б показувати свої роботи і досягнення.

5. Не лайте дитину за безладдя на столі, якщо це пов'язано з її творчим процесом. Проте вимагайте робити лад після закінчення роботи.

6. Покажіть дитині, що її люблять і приймають, безперечно, такою, якою вона є, а не за її успіхи і досягнення.

7. Доручайте своїй дитині посильні справи і турботи.

8. Допомагайте їй будувати власні плани й ухвалювати рішення.

9. Допомагайте їй поліпшувати результати своєї роботи.

10. Беріть дитину в поїздки цікавими місцями.

11. Допомагайте дитині спілкуватися з ровесниками різних культурних середовищ.

12. Не порівнюйте свою дитину з іншими, вказуючи при тому на її недоліки.

13. Не принижуйте свою дитину, не давайте їй відчути, що вона гірша за вас.

14. Привчайте дитину мислити самостійно.

15. 3абезпечте дитину книжками, іграми та іншими потрібними їй речами для улюблених занять.

16. Спонукайте дитину придумувати історії і фантазувати. Робіть це разом із нею.

17. Привчайте дитину з малих, років до регулярного читання.

18. Уважно ставтеся до її потреб.

19. Залучайте дитину до спільного обговорення загальних сімейних справ.

20. Не дорікайте дитині за помилки.

21. Хваліть за будь-які успіхи.

22. Учіть її спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

23. Розробляйте практичні експерименти, що допомагають дитині

більше дізнаватися.

24. Не забороняйте дитині бавитися з усяким непотребом - це стимулює її уяву.

25. Спонукайте дитину знаходити проблеми і потім розв'язувати їх.

26. Хваліть дитину за конкретні вчинки й успіхи і робіть це щиро.

27. Не обмежуйте теми, цікаві для дитини.

28. Давайте дитині можливість самостійно приймати рішення і

нести відповідальність за них.

29. Допомагайте стати особистістю.

30. Допомагайте знаходити варті уваги телепрограми і радіопередачі.

31. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її можливостей.

32. Заохочуйте максимальну незалежність від дорослих, не втраючи при тому поваги до них.

33. Вірте у здоровий глузд вашої дитини і довіряйте їй.

34. Намагайтеся, щоб основну частину роботи, за яку взялася ваша дитина, вона виконувала самостійно, навіть якщо ви не впевнені в позитивному кінцевому результаті. Дайте дитині таку можливість.

35. Ведіть щоденник спостережень за розвитком вашої дитини й аналізуйте процес розвитку.

П'ять основних правил якими варто керуватися у вихованні дошкільнят

Менше сварити - більше хвалити!

Менше карати - більше любити!

Менше вимог - більше послідовності!

Менше скарг - більше життєлюбства!

Менше погроз -більше радості!

Коли не можна карати і сварити

1. якщо дитина хвора;

2. якщо дитина не зовсім одужала після хвороби;

3. якщо дитина їсть;

4. після сну;

5. перед сном;

6. під час гри;

7. під час виконання завдання;

8. одразу ж після фізичної або душевної травми (падіння, бійка, погана оцінка) – необхідно перечекати поки зупиниться гострий біль (але це не означає, що необхідно утішати дитину);

9. якщо дитина не справляється зі страхом, з лінню, з рухливістю, з роздратованістю, із будь-яким недоліком, але щиро намагається його подолати;

10. у всіх випадках, коли у дитини щось не виходить;

11. якщо внутрішні мотиви вчинків найпростіших або найстрашніших порушень вам не відомі;

12. якщо ви самі в поганому настрої, якщо втомилися, якщо роздратован, в цьому стані гнів завжди не правий

Поради батькам

1. Навчіть вашу дитину, що вона має право сказати "Ні” будь-якому дорослому, якщо відчує витікаючу від нього небезпеку.

2. Навчіть свою дитину голосно кричати "Це не моя мама!” (Або "Це не мій тато!”). Якщо хтось спробує схопити його. Це приверне увагу оточуючих і відлякає злочинця.

3. Навчіть вашу дитину повідомляти вам, куди вона іде, коли збирається повернутися і дзвонити по телефону, якщо несподівано плани зміняться.

4. Намагайтеся САМІ забирати дитину з дитячого садка або школи. Якщо за ним прийде хтось інший, попередьте про це заздалегідь вихователя або шкільного вчителя.

5. Придумайте пароль для вашої дитини і навчіть його ніколи не сідати в машину до незнайомої людини і нікуди не йти з ним, якщо він не знає пароль.

6. Переконайте вашу дитину в тому, що гуляти в компанії друзів набагато безпечніше, ніж одній, особливо в пізній час. Злочинця завжди привертає самотньо гуляюча дитина.

7. Навчіть вашу дитину користуватися телефоном-автоматом (включаючи міжнародний). Номери домашнього телефону, телефонів батьків, телефонів служб допомоги (101, 102, 103, ), він повинен знати напам’ять. Навчіть вашу дитину дзвонити з мобільного телефону на короткі номери (112).

8. Фотографуйте вашу дитину не рідше одного разу на рік, а наявний у вас опис зовнішності і особливих прикмет дитини допоможе вам в тому випадку, якщо вона загубиться чи буде викрадена.

9. Якщо ваша дитина виїжджає за кордон (на відпочинок, на лікування, на конкурс, олімпіаду і т.д.), їй необхідно мати при собі закордонний паспорт. Всі документи, необхідні для оформлення паспорта, батьки САМІ (нікому не доручаючи) повинні представити в паспортно-візовий відділ.

10. Будьте такими батьками, яким дитина зможе розповісти про все, що з нею трапиться. Дитина повинна бути впевнена в тому, що ви завжди будете любити її і ніколи не перестанете шукати, якщо вона загубиться чи буде викрадена.

Коли не потрібно хвалити

1. Похвала має властивість наркотику: ще й ще! І якщо було багато і стало менше, або взагалі не стало, у дитини може виникнути стан непотрібності, самотності і, можливо, страждання.

2. Не можна хвалити за те, що досягнуто не своєю працею (фізичною, розумовою, душевною).

3. Якщо дитина не заслужила, не долала труднощів – немає за що хвалити.

4. Похвали потребує кожна дитина, у кожної є своя норма похвали, ця норма завжди змінюється і треба її знати. Якщо дитина ослаблена, травмована фізично або душевно, хваліть її кожен день!

Увага! Дуже важливо!

Похваліть дитину зранку, якомога раніше! І похвала на ніч (або просто поцілунок) теж не зашкодить…

10 золотих правил виховання щасливих дітей

1. Формуйте самоповагу

2. Навчіть дитину спілкуватися

3. Пильнуйте, щоб дитина не стала "телеманом"

4. Виховуйте відповідальність і порядність

5. Навчіть дитину шанувати сім'ю

6. Живіть у хорошому оточенні

7. Будьте вимогливими

8. Привчайте дитину до праці

9. Не робіть за дітей те, що вони можуть самі

10. Розвивайте інтелект дитини

ДИТЯЧІ ЗАПОВІДІ ДЛЯ БАТЬКІВ, БАБУСІВ І ДІДУСІВ

1. Дорогі батьки, пам'ятайте, що ви самі запросили мене до своєї родини. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва бути людиною.

2. У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені: Що? Коли? Чому?- кожен із нас у ньому має робити.

3. Мої ручки ще маленькі - не очікуйте від мене досконалості, коли я застилаю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.

4. Мої почуття ще недозрілі - прошу, будьте чуйними до моїх потреб.

5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене - лише мої вчинки.

6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на них учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

8. Я вчусь у вас усього: слів, інтонацій голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, найкращого. Пам'ятайте що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному.

9. Я хочу відчути вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

10. Любі мої, я вас дуже люблю! Покажіть мені, що ви також мене любите.

Практичний порадник

55 енергійних ігор та розваг для дітей вдома

(адже карантин – не жарт)

Стежити

Що робити, якщо застрягли з дітьми вдома? Цей великий перелік активних заходів в приміщенні компенсує потребу ваших дітей – від малюків до підлітків – в фізичній активності.

Всі ми розуміємо, що «діти + енергія+ під замком» – рівняння, яке може дорівнювати хаосу та неминучій катастрофі. Тож пропонуємо активні ігри та заняття у приміщенні, завдяки яким ваші діти будуть рухатися та рухатися, навіть у найпохмуріші дні.

Ці ідеї не лише допоможуть боротися з нудьгою від перебування в закритому приміщенні, але й стимулюватимуть мозкову та фізичну активність, зміцнюючи тіло та звільняючи невгамовну енергію.

Ігри зі стрічкою (тейпами)

Простий рулон тейп-стрічки стане вашим новим найкращим другом, як тільки ви спробуєте ці геніальні ідеї, завдяки яким діти проявляють свою енергію різними творчими способами.

Ігри зі стрічкою у форми, букви та цифри. Використовуйте цю стрічку, щоб розмістити на підлозі різноманітні форми, букви та/або цифри. Попросіть дитину стати на улюблений елемент, а тоді давайте їй вказівки, за якими вона слідуватиме, та попаде до наступного пункту призначення. Наприклад: «Ведмідь повзе на площу», «Скакайте, як жаба до Т», «Біжіть до прямокутника». Гра тримає дитину в русі, а також допомагає вивчити форми, букви та цифри.

Лінії зі стрічки. Зробіть 5-10 окремих ліній стрічки, кожна приблизно на відстані 30 см одна від одної, на підлозі чи килимі. Позначте першим рядок «Старт», а потім дайте дітям прості інструкції:

Довгий стрибок: подивіться, скільки ліній вони можуть перестрибнути. Нехай намагаються кожного разу побити власний рекорд. Експериментуйте з положенням рук – розмахуючись, тримаючи за спиною тощо.

Стрибок з розбігу: тепер нехай діти розганяються та стрибають. Чи зможуть з розбігу побити попередній рекорд?

Довгий стрибок назад: підвищуйте рівень складності. Тепер – стрибки задом наперед, тобто назад.

Коник: Як далеко вони можуть стрибати на одній нозі?

Дотягнутися до n-ї стрічки: наскільки далеко зможе дотягнутись їхня нога з лінії старту до якоїсь стрічки.

Створіть трек для автомобілів. Використовуйте стрічку художника, щоб створити величезну дорожню систему для іграшкових автомобілів дитини. Мисліть ширше. Будуйте дорогу і на меблях, і на диванах та інших перешкодах. Ключовий фактор, щоб активізувати такий трек, його масштабність. Чим більший трек, тим більше основних м’язів залучатимуть діти, повзаючи з машинками по ньому.

Числові квадрати. Зробіть великий квадрат зі стрічки, розділіть його на 9 або більше маленьких квадратів, позначивши випадкові числа у кожному. Тепер попросіть дитину здійснити певний рух, щоб дістатись до наступного числа, наприклад «стрибок до 10», «збільшення до 3», «ковзання до 67» тощо.

Ігри з повітряними кулями

Діти завжди раді повітряним кулькам. Підніміть це захоплення на наступний рівень, додавши кілька «правил», і вони будуть радісно рухатися, розвиваючи свої рухові навички та спалюючи якусь частину своєї безкінечної енергії.

Проте нагадуємо, що шматочки лопнувших кульок можуть становити серйозну небезпеку задухи для молодших діток, тож подбайте про їхню безпеку та контролюйте ігри із повітряними кульками.

Не дозволяйте повітряній кулі торкнутися землі. Класична гра, якій діти раді щоразу. Правила прості – запустіть кулю в повітря, але не дайте їй торкнутися землі. Щоб ускладнити завдання для дітей старшого віку, запропонуйте їм жонглювати більше однієї повітряної кулі або грати із зв’язаною однією рукою за спиною. Нехай діти контролюють час, скільки триматимуть кульки в повітрі (і ставлять рекорди, змагаючись із собою), або ж рахують, скільки разів встигнуть вдарити кулю, тримаючи у повітрі. Гра чудово підходить для покращення сили рук та координації рук і очей.

Пінгвінова хода. Поставте повітряну кулю між колінами дитини і рухайтесь по кімнаті, тримаючи її. Ускладнюйте завдання для старших дітей, попросивши їх обійти кілька перешкод. Якщо вони загублять кульку, мають повернутися на початок гри. Для декількох дітей можна запропонувати таку команду гру, фіксуючи час, за який вони пройдуть перешкоди із кулькою, затиснутою між ногами.

Підвішена кулька. Повісьте повітряну кулю так, щоб вона була на кілька сантиметрів вище за зріст дитини. Нехай спробують стукнути кульку рукою. Порахуйте, скільки разів поспіль вони зможуть її штовхати/стукати, без перерви та пропусків. Це дуже втомлює! Підніміть складність завдання. Чи зможуть діти підстрибувати і торкатися повітряної кулі головою? Можливо, для цього варто підвісити кульку дещо вище.

Перегони кулі подихом. Встановіть «курс» і подивіться, чи може дитина додмухати повітряну кулю аж до фінішу. Для цього доведеться робити багато армійських повзань, працюючи верхньою частиною тіла та втрачаючи багато сили цією дорогою.

Балансування повітряної кулі. Киньте виклик дітям, чи зможуть вони збалансувати повітряну кулю на тильній стороні руки, і подивіться, як довго вони можуть це робити, перш ніж кулька впаде на землю. Ви були б здивовані, скільки вони будуть рухатися для виконання такої вправи.

Кульки на веслах. Використовуйте мухоловку, ракетку для тенісу/бадмінтону або зробіть щось подібне на «весло», використовуючи паперову тарілку та велику паличку/пластикову ложку, і нею, а не руками, грайте у всі ігри із кульками, подані вище.

Такі інструменти цікаві для балансування повітряної кулі. Нехай діти намагаються тримати свою кульку на «веслах», коли вони пересуваються через перешкоди або бігають по дому. Це зовсім непросто.

Балансування кульки ногами лежачи. Нехай діти ляжуть, піднявши ноги в повітря, і спробують врівноважити повітряну кулю на ногах. Це непросте завдання і вимагає великої концентрації. Чудова основна тренування!

Волейбол повітряною кулькою. Створіть «сітку» між двома стільцями (можна із ниток), а потім попросіть дитину вдарити повітряну кулю вперед і назад, бігаючи з однієї сторони на іншу, намагаючись утримати її над підлогою. Якщо дітей більше, попросіть їх тримати кульку в повітрі над сіткою настільки довго, скільки вони зможуть.

Хокей повітряною кулькою. Використовуйте невелику хокейну паличку або зробіть власну з картону. Завдання – перемістити повітряну кулю в ворота, якими можуть стати корзина для білизни або коробка, перевернута на бік тощо.

Веселі та дуркуваті ігри

Одразу попереджаємо. Вам буде складно вирішити, у що грати спершу, адже усі ці ігри веселі та настільки цікаві, що і дорослі їх полюбляють.

Липка павутина. Використовуйте тейп або скотч, щоб створити сітку-павутинку в дверному отворі. Дайте дітям якусь газету, щоб вони згорталися і кидалися в цю мережу. Або проявляйте творчість та використовуйте інші легкі об’єкти, наприклад, повітряні кулі. Попросіть їх підрахувати, скільки об’єктів прилягає до кількості, скільки не потрібно для додаткових балів.

Липкі записки на дверях. Прикріпіть липкі записки до дверей і напишіть на кожній з них літери (у довільному порядку). Зробіть лінію «старт» на певній відстані від дверей (подалі для дітей старшого віку), і попросіть дитину стояти за нею з м’яким м’ячиком, мішком з бобами, іграшкою, парою згорнутих шкарпеток. Нехай тепер звідти спробують поцілити в «A», «T» тощо. Гравці з більш досконалими цілеспрямованими та орфографічними навичками можуть спробувати складати слова з літер. А для вищої складності, якщо одна з літер буде пропущеною, нехай починаються заново! Можна ввести елемент змагання, визначивши бали або кількість очок, обмежити кількість спроб тощо.

Боп на підлозі. Необхідно наклеїти липкі папірці на підлогу. Замість того, щоб прицілюватися вгору, дітям тепер доведеться кидати предмет просто на папірці на підлозі. Правила можуть бути ті ж самі, що і в грі «Липкі записки на дверях».

Кольорові кидки. Як і в попередній грі, розмістіть на підлозі кольорові шматочки будівельного паперу або килимки. І почніть кидати іграшки, шкарпетки тощо у нові цілі. Створіть власну оціночну систему, коли отримаєте 1 або 5 балів. Наприклад, завдання – кидати, стоячи на одній нозі, або вцілити всіма знаряддями лише у зелені килимки тощо.

Ловець пінг-понг кульок. Візьміть пластикові чашки та кілька кульок для пінг-понгу (або будь-який невеликий предмет, який поміститься у чашці). Діти мають кинути м'яч партнеру та спробувати його спіймати своєю чашкою. Почніть з ближчої відстані між вами і поступово збільшуйте її, роблячи крок назад. Можна грати й одному – кидати м'яч у повітря і ловити його чашкою.

Алея алігаторів. Просто розкидайте кілька «островів» або «човнів» по підлозі, використовуючи подушки, іграшки, книги тощо, а потім дозвольте дітям стрибати з одного островка на інший, не потрапляючи у «воду», де водяться голодні алігатори.

Крабова прогулянка. Навчіть дитину ходити, як краб, а потім подивіться, наскільки швидко вона зможе просуватися по кімнаті. Проведіть перегони з братами та іншими дітьми. Підвищуйте рівень складності, наприклад, дитина має тримати іграшку на голові тощо, а якщо та впаде – починай спочатку.

Перегони бавовняних кульок. Зробіть кульку з бавовни (вати). І влаштуйте перегони – ложкою необхідно переганяти кульки з однієї кімнати в іншу.

Крокет в приміщенні. Створіть власний критий крокет, використовуючи рулони туалетного або будівельного паперу. Підвищуйте складність, придумуючи активні завдання на кожен пройдений «тунель». Наприклад, як тільки м'яч пройде через тунель, необхідно зробити 15 стрибків або 2 рази збігати по якомусь маршруту.

Ланцюгова реакція. Для гри необхідні щонайменше два гравці. Перша людина починає з певного руху, чогось простого, наприклад, два стрибки, або складнішого – тримання дошки протягом 30 секунд. Наступна людина повинна повторити перший рух і додати новий. Наступна людина повторює попередні 2 рухи, додає свої. Гра продовжується, поки ланцюжок не буде розірваний (як правило, забутий). Останній, хто пам’ятатиме і повторить весь ланцюжок рухів, стає переможцем.

Картопляні перегони. Учасники мають зафіксувати картоплину між колінами, з нею пройти визначений маршрут і на фінішній лінії опустити у визначену миску або відро. Якщо картоплина впала, або якщо до неї торкаються руками, потрібно повернутися на старт і спробувати ще раз. Класна гра для великої кількості людей, коли можна розділитися на команди і проводити естафети.

Дзеркало-дзеркальце. Встаньте обличчям до дитини, тримаючи невеличку дистанцію, і починайте рухатися. Дитина має спробувати скопіювати всі ваші рухи. Підніміться і потягніться до неба. Зробіть 10 стрибків. Пробіжка на місці. Мавпячі рухи. Робіть усе весело та енергійно, і тоді вам обом буде не лише цікаво, а й швиденько спітнієте від активності. Поміняйтеся ролями та тепер копіюйте дитину. Тепер вона точно заливатиметься від сміху, і ви також.

Літак на посадку. Зробіть паперові літачки та запустіть їх. Впав? Тепер потрібно забрати їх та повернути до стартової лінії в будь-який спосіб, окрім звичайної ходи, – біг, стрибки, повзання тощо. Нехай діти самі вигадують нові рухи та будуть творчими!

Матрац-гірка. Гарний спосіб замінити дітям дитячі майданчики, коли застряли вдома. Візьміть матрац з ліжечка, підіпріть його на ліжко або до стільця, щоб створити гірку. Тепер діти можуть підніматися вгору і ковзати вниз знову і знову. Переконайтеся, що конструкція надійна і безпечна.

Практика влучності. Встановіть якісь цілі, наприклад, порожні пляшки з-під води, рулони з паперу тощо. Попросіть дітей спробувати їх збити, використовуючи іграшкові пістолети, або кидаючи в них м'які предмети. Контролюйте дистанцію від стартової лінії до об’єктів, ускладнюйте завдання, щоб діти якомога більше рухалися.

Мисливці

Ми постійно щось губимо вдома та знаходимо. Але на відміну від нашого стану, коли невчасно (завжди) губляться ключі, гаманець та телефон, діти можуть весело пограти у мисливців.

Полювання на кольори LEGO. Улюблена гра для малюків і надзвичайно проста у виконанні. Виберіть 4 аркуші паперу різного кольору і по 10 елементів з LEGO, які відповідають кожному кольору, тобто 10 жовтих частинок LEGO для жовтого аркуша паперу. Тепер сховайте всі елементи LEGO в одній кімнаті і покладіть кольоровий папір на стіл або підлогу поруч. Запустіть годинник, і малюки розпочнуть полювання. Щойно вони знайшли LEGO, нехай покладуть на відповідний папірець. Подивіться, скільки часу знадобиться, щоб знайти усі елементи. На новому колі гри можна спробувати побити власний рекорд. а потім сховайте їх, щоб вони могли спробувати менше часу.

Коли діти стомляться шукати, хай щось збудують зі знайдених елементів.

Полювання на частини пазлів. Оберіть дерев’яні пазли. Сховайте всі шматочки головоломки і попросіть дитину їх розшукати, повертаючи кожен знайдений шматок на дошку. Ця гра змушує тіло рухатись, а мозок працювати. До того ж, діти люблять досягати мети в таких іграх. Тож коли вони все знайдуть, попросять знову все заховати.

Полювання на літери. Попросіть дітей ходити по дому з кошиком, збираючи предмети, які починаються з кожної літери алфавіту: Я – яблука, Б – Барбі, О – олівці тощо. Дайте контрольний список літер, тобто абетку, щоб вони відмічали, які предмети вже відшукали. Запустіть таймер, щоб рухалися швидше.

Полювання на нестандартні предмети. Відправляйте дітей на веселе полювання будинком, збираючи різні предмети, які ви їм попередньо перерахували. Але загадуйте предмети весело, не навиваючи конкретну річ, а абстрактно – «улюблена іграшка для ванни», «рожева шкарпетка». Ускладнюйте завдання, загадуючи ще більш загальні категорії предметів, наприклад, «щось, що починається з літери T» тощо. Звичайно, встановіть таймер.

Полювання в темряві. Якщо у вас є кімната, в якій може бути досить темно (і безпечно), вимкніть світло, закрийте жалюзі та відправте дітей на пошуки прихованих предметів в темряві за допомогою ліхтарика. Діти шаленіють від цієї гри.

Лабіринт та смуги перешкод

Як створити власний саморобний лабіринт або перешкоди? Є ідеї! Ці ігри перевірять стратегічні навички дитини.

Місія неможлива. Використовуючи креп-папір, паперову стрічку або нитки, створіть складний лабіринт. Встановлюйте лінії високо та низько, змушуючи дітей їх переступати, повзати тощо. Дітям сподобається така гра настільки, що точно будете повторювати.

Книжковий лабіринт. Використовує книги або інші предмети домашнього вжитку – одяг, спортивний інвентар, палиці тощо, тобто все добре спрацює. Створіть масштабний лабіринт, у якому діти будуть повзати, скакати або ходити. Чудова гра для дошкільнят, щоб працювати над їхньою просторовою обізнаністю та навичками вирішення проблем.

Смуга перешкод. Ця ідея – перевірений хіт. Створіть захопливу смугу завдань, яка включає різноманітні рухи – стрибки, повзання, врівноваження тощо. Ось декілька креативних ідей для смуги перешкод: перестрибувати обручі, стрічка для балансування, скакати між подушками (на ліжку тощо), пройтися як краб під ковдрою, натягнутою поміж двох стільців, щось перекотити, бігати, тримаючи щось у руках або на інших частинах тіла.

Гру можна робити кожен раз різною, щоб вона ніколи не старіла. Чудова гра для дітей різного віку. Можна змагатися на час.

Спортивні ігри

Ще один спосіб залучення дітей до активності – адаптація спортивних ігор, у які зазвичай граємо на свіжому повітрі, до кімнатних умов. Спробуйте скористатися цими варіантами.

Баскетбол. Якщо у вас є баскетбольне кільце вдома, то ви вже готові до гри в домашніх умовах, просто використовуйте м'який м'яч з піни. Якщо ж кільця немає, не хвилюйтесь. Просто візьміть кілька кошиків для білизни або пляжні відра, встановіть на підлозі або повісьте до дверної ручки чи гачка. Зробіть кульки-м’ячі з газети, вати, м'яких іграшок або змотаних у клубок шкарпеток.

Подивіться, хто може зробити удар з найдальшої відстані. Або використайте стрічки, щоб встановити декілька ліній старту, та фіксуйте, хто більше разів поцілить у кошик з кожної лінії. Або встановіть таймер на 1 хвилину і змагайтесь – хто якомога більше поцілить кульок у кошик.

Фігурне катання. Виділіть ділянку підлоги для встановлення «катка». Візьміть шапку та рукавиці та зробіть вигляд, що ви ковзаєте по льоду. Щоб виглядало все це максимально реально, використовуйте паперові тарілки, в які можна стати ногами та ковзати; натягніть на ноги вовняні рукавиці, які гарно ковзають по підлозі (а діти вважатимуть це дуркуватим та веселим); ковзайте на папері, шматках тканини, простирадла або чомусь подібному.

Боулінг. Зробіть свою лінію старту для вашої «доріжки». Кеглями стануть пластикові пляшки, паперові стакани. Використовуйте будь-який тип шарів, м’ячів, кульок, які збиватимуть ваші кеглі. Мета – збити якомога більше. Кеглі можна встановлювати як в звичайному боулінгу, так і пірамідкою тощо.

Футбол. Встановіть зовнішні стінки воріт, використовуючи 2 конуси, пластикові стаканчики, стільці або стрічку. Використовуйте будь-який м'який м'яч та грайте!

Міні-гольф. Візьміть декілька паперових стаканчиків, покладіть їх на бік та зафіксуйте на підлозі. Можна створити цілі тунелі з шматочків будівельного паперу. Ключкою можуть стати довгі рулони обгорткового паперу, хокейні палички, поролонові труби для басейну тощо. Правила встановлюєте ви – потрібно поцілити м’яч у встановлені лунки.

Класичні ігри-змагання

Перегони з яйцями на ложці. Візьміть ложку та будь-який невеликий круглий предмет, який поміститься зверху (або якщо ви сміливі та у вас легко чистити підлогу, можете використовувати справжні яйця!). Створіть для дитини смугу перешкод. Можна починати! Чи зможуть діти пройти лінію, тримаючи яйце в ложці? Як тільки вони зможуть легко долати смугу перешкод, починайте змагатися на швидкість!

Перегони у мішках. Оновіть цю класику, використовуючи звичайні наволочки. Нехай діти залізуть в них, тримають біля талії, і в такий спосіб проходять якийсь маршрут. Гра проста, але дітям весело та вони дійсно швидко втомлюються, виконуючи таке завдання.

Триногі перегони. Зв’яжіть щиколотки дітей чимось м’яким і еластичним (штанами, шарфом, еластичнім бинтом тощо). Тепер їм доведеться працювати в команді, координувати свої рухи, щоб дістатися від точки А до точки Б. Ця гра не лише на координацію, але також чудово підходить для встановлення зв’язку між дітьми.

Скласти головоломку, пересуваючись на руках, без ніг. Встановіть дерев'яну дошку-головоломку, пазл тощо та розкиньте шматочки по кімнаті. Візьміть дитину за щиколотки або стегна, щоб полегшити задачу, так, щоб вона ходила на руках і збирала розкидані частинки. Потрібно скласти головоломку. Чудова активність для зміцнення верхньої частини тіла.

Червоний, зелений, жовтий. Встановіть завдання для кожного кольору: жовтий – повільне повзання по землі; зелений – стрибайте, як жаба; синій – спробуйте і торкніться неба; фіолетовий – веселий танок. Змінюється колір – змінюється активність.

Твістер. Граючи в цю гру, матимете гарну розтяжку. Немає гри? Зробіть свою, наклеївши паперові кола на підлогу.

Парашут. Залучіть усю родину! Візьміть простирадло, кожен тримає якийсь кінець та швидко рухає руками вгору та вниз. Покладіть у простирадло невеликі кульки або повітряні кульки і спробуйте їх виштовхнути назовні або навпаки втримати усередині. Діти люблять цю просту гру.

Драматичні ігри

Створіть шоу. Запропонуйте дітям створити власну гру (ви – глядачі). Бажано, щоб ви задавали якийсь напрям. Наприклад, це може бути спорт, заняття (карате, танці, гімнастика), циркове шоу зі спробами жонглювання та стрибків через обручі тощо. Як тільки діти будуть готові до виконання, зніміть відеозапис, щоб вони відчували себе справжніми артистами. А потім ви відпочиватиме, коли діти переглядатимуть такий запис (а вони це люблять).

Модний показ. Діти люблять одягатися, а ця ідея виводить їхню любов до нарядів на новий рівень. Створіть подіум зі стрічки або крафтового паперу і запросіть моделей до дефіле. Ви можете бути суддею та виставляти бали за стиль, креативність та загальну підготовку.

Як з користю провести час з дитиною на карантині?

Батьки, зробіть зі своєю дитиною аплікацію кактус! Залучайте дитину разом з вами нарізати трубочки (2-3 см), приклейте до будь-якого яскравого, але однотонному малюнку. Потім товстою ниткою або шнурком протягніть по всьому малюнку. Це покращить дрібну моторику, візуальну перцепцію, візуально-моторні навички, взаємодію обох рук і увагу!

Також до дня Матері Ви разом зі своїми дітьми можете створити шедеври не тільки ручками, але й ніжками!

Ось приклади робіт, які Ви можете створити!

Як допомогти дитині адаптуватися у дитячому садочку?

Більшості дітей буває складно адаптуватися до дитячого садочка, ця складна адаптація виражається в поганому сні дитини, втраті апетиту, плаксивості. Часто батьки ставлять самі собі питання про те, як же допомогти дитині адаптуватися до дитячого садка.

Для того, щоб період адаптації дитини пройшов безболісно, рекомендується:

Спочатку пояснити дитині, що таке дитячий садочок і навіщо туди ходять діти. Головне, постаратися простими словами створити позитивний образ садка (наприклад, в дитячий садок приходять такі ж як і ти діти, вони там разом грають, вчаться, їдять, в групі багато іграшок і добрі вихователі, які піклуються про дітей).
2. Заочно познайомити дитину з дитячим садком під час вашої прогулянки. Якщо ви вже визначилися з вибором, можна під час прогулянок ненадовго заходити з дитиною на територію садка, в групи, щоб дитина поступово звикала. Свідомо познайомитися з розпорядком садочка (режимом сну, що дитина повинна уміти вже робити самостійно), і поступово вводити цей режим дня дома, а також навчати тому, що знадобиться в групі (уміння самостійно одягатися, умиватися, їсти).
3. До того, як відвести дитину в дитячий садок, рекомендується провести комплекс заходів щодо загартування дитини, а також пройти медичний огляд, щоб переконатися, що дитина здорова.
4. Бажано в перші два-три тижні залишати дитину в групі лише на декілька годин, поступово збільшуючи цей час до необхідної норми.
5. У присутності дитини не показувати, що ви нервуєте і переживаєте з приводу того, що дитина йде в дитячий садок. Не дозволяйте собі також критики в адресу дитячого садка у присутності дитини, оскільки все це буде тут же негативно сприйняте нею, що викличе страх, невпевненість і небажання йти в це місце.

Період адаптації в середньому займає пів року, саме тому батькам слід запастися терпінням і з розумінням відноситься до капризів дитини в перші місяці відвідин дитячого садка.

Ми хочемо Вас заздалегідь попередити, як протікатиме період входження дитини в колектив, і взагалі в дитячий садок.

По-перше, не лякайтеся, якщо на другий день (саме на другій, а не на перший) дитина сильно плакатиме. Малюк вже зрозумів, що його мама (тато, бабуся, дідусь.) збираються залишити його тут на довгих декілька годин.

Адже в перший день для нього все нове. Багато іграшок, багато таких же чоловічків, як і він, тітка-вихователь (деякі малюки називають перший час вихователя мамою). І дитина не відразу помічає, що вона залишилася без батьків. Ваше завдання в перший день полягає в тому, щоб Ви забрали дитину до того, як вона це зміркує. Отже краще всього не йти з садка, а бути десь по близу. І по першому заклику вихователів забрати дитину додому.

А на другий день малюк вже розуміє, що його мама піде, і він залишиться зовсім один. Але повірте, дуже мало дітей протягом всього дня плачуть так само, як в перші хвилини, коли малюк переступає поріг дитячого садка, тримаючи маму за руку. Всім відомо, що наші діти – це маленькі маніпулятори. До тих пір, поки мама не пішла, дитина вірить, що якщо голосно плакати, то мама зглянеться і забере його звідси. Як правило, тільки мама залишає дитину в групі, увага дитини швидко перемикається на щось цікаве, що захоплює, наприклад, на нову гру, або яскраву іграшку.

Батькам необхідно дотримуватись таких правил:

Не залишати малюка в дошкільному колективі на цілий день, якомога раніше забирати малюка додому перші два-три дні (до прогулянки, до обіду, до сну, відразу після сну).
2. Створити спокійний, безконфліктний клімат для маляти в сім’ї.
3. Щадити його ослаблену нервову систему. Створити дома, по можливості, такий же режим, який існує в дитячому садку. Режим дня групи повинен бути в куточку батьків.
4. Суттєво скоротити перегляд телепередач.
5. Якомога раніше повідомити лікаря і вихователів про особові особливості малюка.
6. Не кутати дитину, а одягати її так, як необхідно відповідно до температури в групі. Обов’язково в шафці дитини повинен бути повний змінний комплект одягу. І теплі речі на випадок похолодання або дощу.
7. Не обговорювати у присутності дитини вихователів, оскільки педагог втратить авторитет в очах дитини. Крім того, все що Ви говорите або робите удома при дитині, стає надбанням громадськості. Оскільки малюк поспішає поділитися з вихователем і одногрупниками всім, що дізнався і побачив нового.
8. Кожен вечір необхідно цікавитися у дитини про те, як пройшов день, що трапилося нового і цікавого.
9. Якщо період адаптації у вашої дитини затягнувся на дуже тривалий час, зверніться до психолога дошкільного закладу. Психолог проведе з вашою дитиною коректувальну роботу (тренінг, який складається з декілька цікавих ігор) направлену на прискорення періоду адаптації до умов дитячого садка.

Найголовніше призначення дитячого садка в тому, щоб дати дитині можливість спілкуватися і грати з однолітками. І яким би не був дитячий садок хорошим, не допускайте непоправну помилку – не вважайте, що він замінює родину.

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

З відновленням повноцінної роботи у ЗДО «Сонечко» продовжують діяти посилені заходи профілактики.

Ми всі розуміємо, що вірус Covid-19 потенційно небезпечний для усіх!

Рекомендуємо уважно ознайомитися з офіційними рекомендаціями МОЗ, щоб у разі чого не панікувати, а діяти чітко та згідно з правилами. Доводимо до вашого відома наступний алгоритм дій у разі виявлення хворої дитини у закладі:

Крок 1.

Вихователь телефоном інформує директора ЗДО, медпрацівника та батьків.

Медпрацівник забирає дитину до ізолятора та повідомляє директора про приміщення, яке необхідно дезінфікувати.

У разі потреби медпрацівник викликає швидку медичну допомогу.

Батьки зобов’язані у найкоротший термін забрати дитину з ознаками хвороби з ізолятора ЗДО додому.

Дітей групи ізолюють (припиняється рух дітей по садку).

Крок 2.

Помічник вихователя дезінфікує приміщення групи.

Директор інформує управління освіти про виявлення дитини з ознаками хвороби, обмежується вхід до приміщення, де перебуває дитина із симптомами хвороби.

Крок 3.

Вихователь проводить інструктаж з дітьми, які контактували з дитиною з ознаками хвороби.

Діти з групи, де виявили дитину із симптомами, переходять на самоізоляцію до отримання результатів лабораторних досліджень.

Крок 4.

Якщо тест не підтверджує COVID-19, діти повертаються до дитячого садка.

Якщо тест підтверджує COVID-19, діти даної групи не відвідують заклад протягом двох тижнів.

Нагадуємо, що основними симптомами COVID-19 є підвищена температура, лихоманка, сухий подразнюючий кашель, утруднене дихання, задуха, стискання в грудях, біль у горлі.

Вірус може приховувати себе якийсь час. Перевіряйте стан дитини до виходу з дому! Якщо на Covid–19 хворіє хтось, хто мешкає з дитиною разом, не ведіть дитину до ЗДО. Якщо Ваша дитина захворіла на Covid–19 (або є підозра на те, що вона хвора) повідомте негайно про це вихователя для подальшого спостереження за іншими дітьми у групі.

Бережіть себе та своїх близьких! Бажаємо всім міцного здоров’я!

Пам’ятайте, що соціальна відповідальність – НАЙГОЛОВНІШЕ!

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

діти яких відвідують ЗДО «Сонечко» у період адаптивного карантину

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

Перш ніж привести дитину в заклад дошкільної освіти, зверніть увагу на стан її здоров`я. За найменших підозр у дитини та членів усієї родини захворювань (ГРВІ, нежить, підвищення температури тощо), необхідно залишити дитину вдома, звернутися до сімейного лікаря, прийняти міри самоізоляції та обов’язково попередити вихователя групи.

Завжди надавайте вихователеві правдиву інформацію стосовно стану здоров’я дитини та членів родини.

Дотримуйтесь режиму роботи закладу: приводьте дитину до ЗДО своєчасно з 7.30 до 8.00, зберігаючи соціальну дистанцію з працівниками та іншими батьками 1,5 м. Уникайте скупчення людей в громадських місцях.

Ранковий прийом дітей здійснюється вихователями на території ЗДО (на майданчиках вікових груп). Вранці та кожні чотири години протягом дня дітям проводиться температурний скринінг. Діти з температурою тіла понад +37,2°С та з ознаками респіраторних захворювань будуть відсторонені.

Батьки, або особи які їх замінюють, що супроводжують дитину на території закладу повинні бути в захисних масках з покритими носом та ротом, відповідно до карантинних вимог.

Попередьте вихователя, якщо у вашої дитини можливі алергічні реакції на миючі, дезінфікуючі засоби та антисептики.

Забороняється приносити з дому іграшки, їжу, ґаджети та інший матеріал (олівці, книги, тощо), окрім особистих речей та засобів гігієни: одяг, змінне взуття, паперові та вологі серветки, головний убір.

Надайте вихователеві свій достовірний мобільний номер телефону або інших членів родини для зв’язку у разі виникнення непередбачуваної ситуації (погіршення стану здоров’я дитини, тощо).

З метою отримання оперативної інформації про зміни в організації роботи ЗДО (режим, освітній процес тощо) щоденно переглядайте офіційний сайт закладу, сторінку Вашої групи в Viber, де буде розміщено актуальну інформацію.

Для вирішення нагальних питань, отримання інформації стосовно роботи закладу звертайтесь до адміністрації в телефонному режимі

Дотримуйтесь режиму обмеженого перебування дитини в громадських місцях. Це є небезпечним для її здоров’я навіть під час послаблення карантину.

Шановні батьки! Лише спільними зусиллями ми зможемо зберегти власне здоров`я та здоров’я дітей! Здоров`я дитини та кожної родини – це головне!

Вдячні за розуміння і підтримку!

ДЛЯ САЙТА.docx

За крок до школи!

"Від п'ятирічної дитини до мене

тільки крок, від новонародженого до

п'ятирічного – страшна відстань".

Л.Толстой.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

«Зарядка мозку» для майбутнього першокласника

Пешокласники з перших днів шкільного життя зазвичай добре навчаються. Проте через деякий час у класі з’являються учні, яким складно витримати темп уроку, який завдає учитель. Вони відчувають труднощі під час засвоєння нових завдань, а відтак розчаровуються в самому процесі навчання. Аби цього не сталося, варто з дітьми переддошкільного віку проводити вправи з нейробіки.

( Нейробіка – це розумова гімнастика. Вона полягає в тому, щоб робити звичайні справи оригінальним способом, «дивувати» мозок, створювати нові асоціації)

Вправи для «хвилинок нейробіки»

Запалюємо зірки

Витягніть руки прямо перед собою долонями вниз. Одну долоню стисніть у кулак, пальці другої – розчипірте. Ритмічно змінюйте позиції рук і примовляйте: «Зірочка запалала і згасла»

Кільця з пальчиків

Почергово з’єднуйте пальці рук у кільце з великим пальцем: великий із вказівним , великий із середнім тощо. Відтак якомога швидше перебирайте пальцями. Виконуйте вправу від вказівного до мізинця і навпаки.

Через деякий час ускладнюйте вправу. На лівій руці з’єднайте вказівний і великий пальці, а на правій – великий і мізинець. У такт рахунку або під музику виконуйте виконуйте лівою й правою рукою одночасні різноспрямовані рухи. На лівій руці з’єднуйте почергово великий палець із середнім, безіменним і мізинцем, а на правій відповідно – з безіменним, середнім і вказівним.

Вухо – ніс

Лівою рукою торкніться кінчика носа, а правою – за протилежне вухо. Одночасно відпустіть вухо й ніс, плесніть у долоні й виконайте навпаки

Велосипед

Виконуйте вправу в парах. Станьте один навпроти одного, торкніться долонями долонь партнера. Здійснюйте разом рухи, що нагадують рухи ніг під час їзди на велосипеді.

Пам'ятка батькам майбутніх першокласників.

1. Любіть дитину, не забувайте про тісний контакт з дитиною. Знаходьте радість у спілкуванні з дітьми. Дайте дитині місце у сім'ї.

2. Хай не буде жодного дня без прочитаної книжки.

3. Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтеся справами і проблемами дитини.

4. Дозвольте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати, наклеювати, ліпити.

5. Надайте перевагу повноцінному харчуванню дитини, а не розкішному одягу.

6. Обмежте перегляд телепередач до 30 хвилин.

7. Привчайте дітей до самообслуговування і формуйте трудові навички і любов до праці.

8. Не робіть з дитини лише споживача, хай вона буде рівноправним членом сім'ї зі своїми правами і обов'язками.

Коли вважати дитину готовою до школи?

- Головні параметри - фізичне і психічне здоров'я. Нормальна, фізично і розумово здорова шестирічна дитина без знання літер, уміння читати, лічити, здатна успішно зростати духовно і інтелектуально, а отже, добре навчатись.

- Коли вона вміє слухати і чути, відповідати на поставлені запитання, виконувати завдання, виділяти в них підзавдання, тобто здійснює певні розумові операції.

- Важливо, щоб у дитини була сформована увага в межах вікових можливостей.

- Першокласник має добре орієнтуватись у просторі. Повинні бути сформовані поняття "вгору", "вниз", "вліво", щоб не було проблем під час роботи із зошитом.

- Розвинена пам'ять, яку можна і слід тренувати, розучуючи віршики, пропонуючи запам'ятовувати порядок розміщення предметів чи малюнків.

- Виконувати прохання чи вказівки з першого разу.

- Велике значення має ровинене мовлення. Дитина має:

*вміти переказувати текст;

*виділяти в ньому головне;

*правильно формулювати запитання та відповіді на них;

*обгрунтовувати свій вибір;

*складати речення та невеличкі оповідання.

- Культура поведінки. Якщо культура поведінки сформована, дитина вмітиме поводитись у колективі, спілкуватися із дорослими і ровесниками.

- Уміння правильно сидіти за столом під час письма, належно тримати ручку і олівець.

Домашні завдання для батьків

***

1. Розкажіть дитині про свою сім'ю, родичів. Намалюйте разом родовідне дерево.

Відвідайте із сином (донькою) могили ваших предків , розкажіть про них, упорядкуйте могили , посадіть квіти.

2. Доберіть разом з дитиною до кожного режимного моменту образний віршик, прислів'я , приказку, принагідно скористайтеся ними.

3. Визначте рівень розвитку спостережливості сина (доньки).

Поміркуйте, що ви можете зробити для розвитку пізнавальних інтересів, порадьтеся з вихователем.

4. У бесіді з сином (донькою) з'ясуйте, які заняття викликають інтерес, які ні. Порадьтеся з вихователем, як викликати інтерес до „нецікавих” занять.

5. Виявіть нахили, улюблені заняття, здібності вашої дитини. Порадьтеся з психолгом, як розвинути здібності, стимулювати нахили, інтереси.

6. Визначте тип темпераменту дитини. Враховуйте особливості темпераменту у спілкуванні з нею.

7. Передплатіть для сина(доньки) дитячу газету, журнал. Регулярно просіть дитину переказати прочитані матеріали, обговорюйте їх.

8. Розподіліть між членами сім'ї постійні домашні обов'язки. За потреби уточніть обов'язки, внесіть зміни в їх розподіл.

9. Всією сім'єю обговоріть витрати на кожного протягом останнього часу. Сплануйте витрати на найближчий час (тиждень, місяць, перспективу).

10. Придивіться, як Ваша дитина спілкується з ровесниками. як звертається до них, вирішує конфліктні ситуації, чи намагається прийти на допомогу, чи прагне до лідерства та ін. Які дії Вашої дитини радують Вас, які засмучують. Продумайте свої дії.

Готуємось до школи!

Вербальний інтелект

З його допомогою визначається здатність дитини сприймати значення слів, а згодом, через певний час, повторювати їх в усній та письмовій формах, розуміти складніші словесні структури, в тому числі словосполучення, фрази, вирази, параграфи та цілі книжки.

Що ви можете зробити?

v Постарайтеся, щоб дитина сприймала максимальну кількість слів як на слух, так і зором, та щоб словниковий розвиток і гра зі словами стали постійною й веселою частиною вашої сімейної культури. Не думайте, що малюк не розуміє, вас, бо не вміє говорити. Для нього мовлення – це засіб комунікації з вами, і до двох років він уже вимовлятиме якісь звуки, що згодом складуться в слова. Коли маля почне говорити, залучайте його до сімейних бесід, наприклад за обіднім столом. Так дитина не тільки збагачуватиме свій словник, а й розумітиме загальну суть самої розмови. Варто виробляти свій стиль розмови з дитиною.

v Подбайте про те, щоб слова в голові малюка повсякчас пов'язувалися із зоровими образами.

Пам'ятайте вербальний інтелект традиційно тісно пов'язаний з успіхами дитини в школі, а згодом в університеті, професійній діяльності.

Логічний інтелект

Він зумовлюється здатністю мозку маніпулювати "алфавітом" чисел, починаючи з елементарної лічби, засвоєння основних арифметичних дій додавання, віднімання, множення та ділення і до вищої математики.

Що ви можете зробити?

v Добре було б, щоб ваша дитина до школи легко із задоволенням лічила. Це надасть їй упевненості в собі. Навчання лічби має відбуватися без примусу – як частина повсякденних дитячих ігор. Наприклад, ідучи вулицею, можна лічити дерева, плитки на тротуарі або ліхтарі. Якщо ваша дитина не любить ходити, (а це типово для багатьох дітей), лічба стане додатковим стимулом для піших прогулянок.

v Гра з числами, як і зі словом, має стати частиною вашої родинної культури. Якщо ви виїжджаєте на прогулянку всією родиною, поділіться на дві команди й улаштуйте змагання, хто полічить більше собак, червоних автомобілів, тощо.

v Навчіть свою геніальну дитину робити усно прості обчислення ( не записуючи цифри на папері) та приблизно прикидати в голові відповіді на математичні задачі, головоломки й загадки. Ви можете допомогти дитині подружитися з числами, заохочуючи її спроби подумки розв’язувати задачі. Навчайте її робити приблизні оцінки, а не обчислювати точно результат. Постарайтеся зробити так, щоб ці обчислення були швидше грою, ніж математичною проблемою.

Конструктивний інтелект

Наявність конструктивного інтелекту дає дитині змогу орієнтуватись у таємничому й загадковому тривимірному світі – йдеться про довжину, ширину та висоту, які лежать в основі характеристик реальних об’єктів. Цей вид інтелекту охоплює різне : спостереження за взаємним розташуванням предметів довкілля; і фахові навички художника, скульптора, архітектора, і вміння визначати своє місце в безмежному світі, притаманне морякам, льотчикам та космонавтам.

Конструктивний ( просторовий) інтелект можна розвинути й удосконалити.

Що ви можете зробити?

v Схвалюйте бажання дитини виконувати розумові вправи, особливо такі, як складання пазлів, креслення, гра в шахи.

v Тільки – но малюк почне проявляти цікавість до того, як влаштована та чи інша річ, при змозі розберіть її з ним. Відайте йому старого радіоприймача, яким не користуєтеся, - нехай сам розбере його та складе! Стежте, звісно, за тим, щоб він не засунув у рот дрібні деталі й не проковтнув їх.

v Купуйте дитині іграшки, які сприяють розвиткові просторового інтелекту. Це різноманітні кубики, конструктори, набори "Лего", а також ті іграшки, які потребують певних маніпуляцій, щоб змусити їх працювати. А ще – вчіть складати комбінації з різних видів і типів іграшок. Набір звичайних кубиків можна використати для побудови чудового мосту, під яким проїжджатиме дитячий паровозик.

Замість купувати дорогі іграшки налагодьте обмін ними з іншими родинами або створіть спільну ігротеку.

Послуговуйтесь підручними матеріалами, щоб самостійно виготовити іграшки. Гарненьку м'яку ляльку можна зробити із залишків тканини, набивши її ватою, перев’язавши "шию" еластичною стрічкою та пришивши вовняні нитки замість волосся. Очі, ніс та губи вишийте або просто пришийте ґудзики й інші предмети.

Все, що ви робите власноруч разом з дитиною, розвиває її творче мислення. Пам’ятайте : якщо батьки переймаються творчістю, то й діти зростають творчими особистостями.

v Ще з малку навчіть сина чи доню визначати сторони світу за компасом, який ви подаруєте, орієнтуватися на карті. Виїжджаючи на природу, запропонуйте дитині самостійно віднайти потрібний шлях. Вона відчуватиме, що корисна для інших, а водночас у неї розвиватиметься просторовий інтелект.

v Під час прогулянок та поїздок вигадуйте ігри, в ході яких малому доведеться рухатися в різних напрямках, долати певні відстані й досягати точок призначення, користуючись певними орієнтирами на місцевості. Організуйте пошук заздалегідь прихованих "скарбів " за допомогою компаса. Так само можна грати й у схованки – все це розвиває просторовий інтелект дитини, а також сприяє розвиткові пам'яті, та вміння мислити. Варто навчити її ще й користуватися збільшуваним склом та мікроскопом, біноклем та домашнім телескопом.

Кінетичний інтелект

Це важливо життєвий для дитини, яка росте, вид інтелекту: до нього входять здатність тіла чутливо реагувати на своє положення й місце у навколишньому світі. Він дає змогу оцінювати швидкість руху від найменшої до надзвичайно великої; місцезнаходження тіла у просторі щодо інших предметів; відстань до рухомих предметів ( наприклад м'яча) і співвідносити це з власною м'язовою силою, гнучкістю та інтенсивністю серцево – судинної діяльності.

Що ви можете зробити?

v Надайте своїй дитині, особливо в перші п’ять років життя цілковиту свободу руху відтоді, як вона почне повзати.

v Щодня грайте з дитиною у рухливі ігри. Якщо вона вже трохи підросла, гойдайте на руках і ногах , бігайте "наввипередки" або розвивайте її координацію, граючи з нею у м'яча. ( Спершу користуйтеся великим надувним, а вже з часом переходьте до твердих і невеликих м'ячів)

v Враховуйте, якщо кожна людина має добрі атлетичні навички, то, швидше за все, вона й твердо мислитиме.

v Зробіть фізичне здоров'я частиною сімейної культури й проводьте свій час із користю для розвитку. Якщо ви захоплюєтесь спортом, нехай і дитина часом буде присутньою на ваших змаганнях чи тренуваннях, щоб зрозуміла, як це цікаво. Коли вона постаршає, віддайте її в якусь дитячу спортивну секцію.

За правильного виховання кінетичний (тілесний) інтелект швидко розвиватиметься.

Постанова КабМіну № 211.pdf

Page updated

Google Sites

Report abuse