Від слова до пісні
Електронний посібник з української літератури
"Два кольори"
(Д. Павличко)
Як я малим збирався навеснi
Пiти у свiт незнаними шляхами,-
Сорочку мати вишила менi червоними i чорними,
Червоними i чорними нитками.
Два кольори мої, два кольори,
Оба на полотнi, в душi моїй оба,
Два кольори мої, два кольори:
Червоне - то любов, а чорне - то журба.
Мене водило в безвiстi життя,
Та я вертався на свої пороги.
Переплелись, як мамине шиття,
Щасливi i сумнi мої, щасливi i сумнi мої дороги.
Менi вiйнула в очi сивина,
Та я нiчого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
I вишите моє життя, і вишите моє життя на ньому.
«Два кольори» — популярна українська пісня, написана у 1964 році. Музика Олександра Білаша, слова Дмитра Павличка. Перший виконавець пісні — Анатолій Мокренко. Пісня у виконанні :Анатолія Мокренка, Дмитра Гнатюка, Василя Зінкевича, Квітки Цісик, Віктора Шпортько, Раїси Кириченко, Ярослаав Євдокимова, Віктора Павліка, Юрій Гуляєв, Василя Сліпака, Злати Огневич, Марії Яремчук, Вадима Дубовського, Таїсія Повалій, «Кому Вниз», «Явір».
Олеся Білаш, донька композитора Олександра Білаша, так розповіла історію створення пісні «Два кольори»:
Батько з Павличком сиділи на якомусь з'їзді комсомолу. Було нецікаво, вони почали поглядати наліво й направо — почали шукати гарних комсомолок, тому роздивлялися по залу. І раптом попереду побачив жіночку з накинутою на плечі хусткою: на чорному тлі — червоні троянди, такі яскраві, що просто очі виїдали.
— Бачиш оту жіночку? — спитав батько Павличка. — Дивись, яка хустка — червоне і чорне.
— Червоне — то любов, а чорне — то журба, — відповів Дмитро Васильович.
Вони потихеньку втекли із з'їзду, поїхали до Будинку творчості у Ворзелі. Написали пісню буквально за півгодини.
Адреса джерела: https://youtu.be/uUB9SRYnhz4