ЯК ОДЯГАТИСЯ В САДОК
Купуйте одяг, який дитина може одягнути або зняти самостійно (штани з еластичним поясом, сорочки з великими ґудзиками, светри з широким коміром)
Одяг має бути зручним. Для дитини садок на цілий день як домівка, тому в строгому костюмі або сукні, котру шкода зім’яти буде незручно.
Одяг повинен бути чистим та охайним! Саме від цього залежить відношення до вашої дитини. Зрозуміло, що в садку трапляються усілякі казуси – грав на полу, облився супом, впав на вулиці, тому краще мати декілька комплектів одягу на зміну.
ЩО ВЗЯТИ З СОБОЮ
Візьміть у дитячий садок улюблені іграшки дитини, з якими вона зазвичай грає або засинає.
Якщо дитина починає сумувати за батьками, можна через вихователя передати для неї маленьке привітання з дому: цукерку, картинку або будь-яку гарну річ. У потрібну хвилину таким подаруночок підніме настрій дитині.
ЯК ПОЛЕГШИТИ ВХІД ДО КОЛЕКТИВУ
Пограйте з дитиною та іграшками в дитячий садок: розподіліть ролі дітей і вихователів, та спробуйте розіграти різна ситуації, що зможуть виникнути у дитини. Орієнтуйте гру на позитивні результати.
Поговоріть з дитиною про можливі труднощі та до кого вона може звернутися по допомогу. Наприклад: якщо ти захочеш пити, підійти до виховательки т скажи: «Я хочу пити», і Світлана Миколаївна наллє тобі води» і т.п.
На початку відвідування дитячого садка приведіть дитину в першій половині дня, коли діти гуляють. Вона охоче познайомиться з однолітками ф поступово включиться у спільні ігри. Заберіть дитину перед обідом. Нехай перспектива пообідати за загальним столом здається їй привабливою та бажаною.
Якщо умови дозволяють Вам не квапити події, то у перші три-чотири тижні дитину краще забирати з садка перед денним сном. Засинання – ритуал дуже домашній, при якому дитина особливо потребує фізичного зв’язку з мамою у затишному ліжці, під звичною ковдрою.
Розробіть разом з дитиною нескладну систему прощальних знаків уваги і їй буде простіше відпустити Вас.
БАТЬКИ-ВИХОВАТЕЛІ
Повідомте вихователів про звички та вподобання Вашого малюка, про особливості здоров’я, поведінки, харчування.
Тримайте тісний зв’язок із персоналом групи. Будьте певні, що працівники приймуть і зрозуміють Вашу дитину, та по материнські дбатимуть про неї.
ПОДБАЙТЕ ПРО ЗДОРОВ’Я ДИТИНИ
Якщо є можливість, з 4 по 10 день зробіть перерву у відвідуванні дитиною садочка з метою профілактики захворювань, тому що саме в цей період слабшають захисні сили організму і дитина може занедужати.
ЗУСТРІЧАЙТЕ ЧЕМПІОНА
Будьте готові до того, що, після відвідування дитячого садку, дитина зміниться. З’являться нові слівця, звички…Не кожен з батьків позитивно оцінює такий досвід, а даремно: разом з ним дітям приходить впевненість у собі та перші навички суспільного життя.
ВОГОНЬ ДІТЯМ НЕ ІГРАШКА!
Шановні батьки!
Щоб не допустити пожежі, необхідно дотримувати таких правил пожежної безпеки:
зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;
не дозволяти дітям розводити багаття;
не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;
не дозволяти користуватися газовими приладами;
не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;
не залишати малолітніх дітей без нагляду;
не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;
не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;
не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);
не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);
не сушити речі над газовою плитою;
не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;
не влаштовувати піротехнічних заходів з балкону та поряд з будівлею;
не палити в ліжку.
Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! Роз’яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна та людей! Своїм прикладом навчайте дітей суворого дотримання протипожежних вимог. Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей найкращим методом виховання.
У разі виникнення пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».
«ОСОБЛИВІ ДІТИ – ОСОБЛИВІ ПОТРЕБИ»
Сьогодні в Україні дуже важливою є проблема освіти дітей з особливими освітніми потребами. Більш широкого розвитку набуває інклюзивна освіта, яка передбачає, що діти з особливими освітніми потребами відвідують звичайний дошкільний заклад, школу, навчаються і виховуються разом зі своїми ровесниками. Як свідчить практика передових європейських країн, більшість дітей з особливостями психофізичного розвитку може навчатись та виховуватись у навчальних закладах загального типу за умови відповідної системи навчально-виховної роботи.
Головний принцип інклюзії: «Рівні можливості для кожного».
Конституція України, Закон України «Про освіту» гарантують усім дітям право на освіту, отже і можливість реалізувати це право в усіх державних навчальних закладах належно від статі, раси, національності, соціального та майнового стану, стану здоров'я, місця проживання та інших чинників.
Діти з особливими потребами мають право задовольняти свої потреби так само, як і всі інші члени суспільства.
Сьогодні, ми часто вживаємо новий термін інклюзивна освіта.
Що ж дає інклюзивна освіта дитині з особливими потребами?
1. Перебування в групі зі здоровими ровесниками дає дитині з особливими освітніми потребами можливість розвивати, відповідно її віку, комунікативні та соціальні навички;
2. Щодо інтелектуального розвитку - заняття з залучення дітей з особливими потребами сприяють концентрації уваги дітей, посилення їхньої мотивації до навчання;
3. Досвід успішного перебування в інклюзивній групі є добрим підґрунтям для подальшого освітнього залучення та підвищення кваліфікації протягом усього життя.
Перший етап залучення дітей з особливостями психофізичного розвитку до загально-освтінього простору здійснюється у дошкільному навчальному закладі.
Навчання та виховання зазначеної категорії дітей передбачає використання особистісно орієнтованих підходів у навчально-виховному процесі, застосування індивідуальних, групових форм роботи, ураховуючи вплив різних видів розладів і хвороб на процес навчання.
Пріоритетними напрямами роботи є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини для того, щоб вона почувалася неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.
Життя серед дітей допомагає таким дітям адаптуватись до нормальних життєвих ситуацій, позбутися почуття ізольованості, відчуження. З другого боку, діти, які їх оточують, та дорослі вчаться спілкуватися та працювати разом, формується почуття відповідальності за товаришів, які потребують не лише допомоги, а насамперед - прийняття та визнання.
Поради й рекомендації вихователю, у групі якого навчається дитина з особливими потребами
1. Навчитися толерантно ставитися до особливих дітей, але в ніякому разі не акцентувати увагу на дитині.
2. Сприяти тому, щоб кожна дитина відчула себе прийнятою.
3. Сприяти створенню у дитячому колективі атмосфери доброзичливості,
справедливості й терпимості.
4. Надавати індивідуальну підтримку, але при цьому не відокремлювати дітей з особливими потребами від основної групи дітей.
5. Намагатися наблизити навчальні завдання до потреб і можливостей такої дитини.
6. Співпрацювати з іншими педагогами (логопедом, психологом, лікарями) та батьками в одній мультидисциплінарній команді.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
1. Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потребами - це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
2. Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
3.У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами.
4. Чітко визначте і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в навчальному закладі
5. Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості - хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
6. Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі.
7. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
8. Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
