Організація харчування
Щоб діти не отримали небезпечної та неякісної їжі, у закладах освіти обов’язково проводять бракераж (оцінювання) готових страв або харчових продуктів. При цьому враховують:
температуру страви;
вигляд;
колір;
смак і присмак;
запах;
консистенцію;
ступінь термічної обробки кулінарних виробів;
термін придатності.
Кожну частину страви оцінюють за готовністю, формою нарізки, відповідністю рецептурі, наявністю чи відсутністю сторонніх домішок і фактичним виходом.
Проводить таке оцінювання бракеражна комісія, склад якої затверджує керівник закладу. До неї входять працівник, відповідальний за організацію харчування, кухар, комірник і медичний працівник, який безпосередньо знімає проби. До роботи бракеражної комісії можна залучити батьків, які пройшли належний медичний огляд.
Результати оцінювання вносять у хронологічному порядку до бракеражного журналу окремо щодо кожного продукту та готової страви. Лише після цього страва може потрапити до учнів.
Якщо під час оцінювання комісія виявляє недоброякісний продукт, страву або нестачу продуктів і/або страв, необхідно:
скласти акт бракеражу в трьох примірниках;
повернути постачальнику продукти або страви з одним примірником акта;
повідомити засновнику закладу освіти.
Постачальник зобов’язаний на вимогу керівника закладу протягом дня забезпечити заміну на якісні продукти, а в разі повернення готової страви замінити її протягом двох годин. У таких випадках саме акт бракеражу є підставою для заміни страв у щоденному меню.
Інколи керівники закладів, намагаючись не змінювати режим харчування в закладі або зберегти добрі стосунки з постачальниками неякісних продуктів, не звертають належної уваги на випадки порушення останніми умов договору. Проте, варто пам’ятати, що краще погодувати дітей стравою, якої немає у сьогоднішньому меню, ніж тією, яка виготовлена з неякісних продуктів, водночас убезпечивши себе від порушення законодавства щодо безпечності харчування в закладах освіти та адміністративної і кримінальної відповідальності.
Якщо постачальник не виконав свої зобов’язання за договором про закупівлю, договір з ним можна розірвати достроково. У такому разі компетентні органи за заявою керівника закладу можуть накладати штрафні санкції або вимагати від постачальника відшкодування збитків. Якщо протягом трьох років з дати розірвання договору цей недобросовісний постачальник братиме участь у тендерах на нові закупівлі того ж замовника, його пропозиції можна відхиляти на підставі норм Закону України Закону України «Про публічні закупівлі».
Проблемі безпечності харчування в закладах освіти для фахівців, які за це відповідають, присвячено низку вебінарів та окремий розділ «Безпечність харчування».
Реформа шкільного харчування, ініційована дружиною Президента України Оленою Зеленською, не обмежується оновленням підходів до харчування лише в школах, для садочків також передбачено низку змін і новацій.
Так, з 1 вересня 2021 року перестають діяти, зокрема для закладів дошкільної освіти, звичні норми харчування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1591, а також спільний наказ Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України про організацію харчування.
На заміну їм Уряд затвердив Норми та Порядок організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку — документ, спільний для садків, шкіл та інших закладів освіти.
Основою нового підходу, закладеного в документі, є збагачення раціону дітей фруктами та овочами, молочними продуктами, м’ясом і рибою, обмеження кількості солі, цукру, жирів, хліба та картоплі, а також виключення ковбасних виробів, сосисок тощо.
Важливою та довгоочікуваною зміною є можливість організувати дієтичне харчування для дітей з особливими дієтичними потребами, зокрема з непереносністю глютену та лактози. Тепер це чітко визначено документом та дає підстави закуповувати відповідні продукти харчування.
Водночас продовжує діяти Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, яка надалі буде оновлюватися відповідно до урядової постанови.
У планах реформи, зокрема, розроблення примірного чотиритижневого сезонного меню для зручності закладів дошкільної освіти. Так, садочки зможуть обирати, чи самостійно формувати меню відповідно до нових норм харчування (при цьому обов’язково погоджувати його з територіальними органами Державної служби України з питань харчових продуктів та захисту споживачів), чи використовувати вже готове та рекомендоване Міністерством охорони здоров'я України (без погоджень).
А поки ці документи розробляються, ознайомитися з тим, як організувати харчування за новими правилами, можна вже зараз в статті «Як організувати харчування в закладі освіти».
Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.
Привчайте дитину:
перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.
Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.
Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.
Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:
привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
виховувати слухняність, пошану до дорослих;
заохочувати висловлювати прохання;
навчати словам ввічливості.
Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.
У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.
• Не варто змінювати стереотип поведінки дитини, зокрема і звички харчування, в перші дні перебування в дошкільному навчальному закладі.
• Не можна змушувати дитину їсти, якщо вона відмовляється, — це посилить негативне ставлення до нового оточення.
• Слід підсолювати порцію дошкільника невеликою кількістю солі, якщо вдома дитина звикла до більш солоної їжі. Згодом кількість солі можна зменшити до загального рівня. Така поступова адаптація дитини до смакових особливостей їжі в дитячому садку триває два-три тижні.
• На початку періоду адаптації батькам варто годувати дошкільни- ка сніданком вдома, спокійно і без поспіху.
• Нову для дитини страву варто вводити в раціон невеликими порціями. Ліпше покласти дитині меншу кількість їжі, а потім, за її бажанням, додати ще.
• Слід пояснити дитині корисність нової страви, що допоможе побороти її неофобію та сприятиме виникненню зацікавленості новою стравою:
поінформувати дитину щодо складу страви, способу її приготування, смаку та користі для здоров»я;
долучити дошкільника до розмови про страву чи її компоненти перед обідом;
порадити батькам приготувати вдома нову страву відповідно до меню дитячого садка.
• Дошкільника-новачка під час обіду можна посадити за стіл до дітей, які добре їдять. Уплив однолітків, роль наочного навчання та бажання наслідувати оточення позитивно впливатимуть на харчову поведінку дитини.
яка подобається дітям. Це сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм рухів.
Варто стежити за температурним режимом. У приміщенні, де їдять дошкільники, не має бути душно чи жарко, адже це різко знижує апетит.
Не варто садовити дитину під час приймання їжі спиною до дверей, тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит. Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і зокрема бажання їсти.
Не можна об”єднувати за одним столом малят, які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали один одного від процесу харчування.
Не можна примушувати дитину сидіти за столом в очікуванні їжі – це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.
Під час годування дошкільників слід уникати негативних емоцій та неприємних розмов між працівниками дитячого садка та з батьками.
Не варто сварити дитину перед та під час прийому їжі, адже атмосфера впродовж вживання їжі має бути спокійною та приємною.
Не можна виправляти помилки дитини в грубій та різкій формі. Це негативно відображається на апетиті дошкільника і його ставленні до процесу харчування.
Найчастіше дитина не бажає обмежитися кількома гостями на своєму святі. Вона хоче запросити на свято всю групу дитячого садка, бо всі діти без виключення — її найкращі друзі.
Святкування дня народження у дитячому садку — вдале рішення, до якого вдаються більшість батьків. По-перше, тут є багато можливостей і простору для дитячих веселощів. По-друге, не треба домовлятися з батьками гостей — свято відбудеться під час перебування дітей у дошкільному закладі.
А яке ж свято без святкового столу? Не секрет, що у дошкільному закладі не дозволяють частувати дітей тортами з кремом, тістечками та солодкими газованими напоями. Як бути?
Частування дітей у дошкільному закладі
Минули ті часи, коли успіх свята визначали багатством наїдків на столі. Страви мають бути смачними і корисними. Діти не повинні страждати від переїдання та розладу шлунку.
У дошкільному навчальному закладі для харчування дітей заборонено використовувати:
• м’ясо та яйця водоплавної птиці
• м’ясні обрізки, субпродукти (за виключенням печінки та язика)
• річкову та копчену рибу
• гриби
• соуси, перець, майонез
• вироби у фритюрі, зокрема чіпси
• газовані напої, квас, натуральну каву
• морозиво, кремові вироби тощо