Офіційний сайт  

НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ З ВИВЧЕННЯ І РОЗРОБЛЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ІДЕЙ АКАДЕМІКА В. І. ВЕРНАДСЬКОГО

RESEARCH LABORATORY FOR THE STUDY AND DEVELOPMENT OF THE HUMANITARIAN IDEAS OF ACADEMICIAN V.I. VERNADSKY

web: https://sites.google.com/view/vernadsky-lab;  e-mail: vernadsky.lab@gmail.com

Проєкт Положення про науково-дослідну лабораторію з вивчення і розроблення гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського 

Проведено позачергове засідання  членів Лабораторії

Розглянуті такі питання:

1. Виступи членів лабораторії зі словами  прощання і вдячності нашому завідувачеві А.П.Самодрину.

2. Організаційні питання, зокрема з налагодження роботи лабораторії.

3. Завершення роботи над 3-м томом щорічної монографії.

4. Відзначення 160-річного ювілею В.І.Вернадського 12 березня 2023 року.

5. Участь у спільному засіданні Теософського товариства в Україні 16.03.2023 року, присвяченого ювілею В.І.Вернадського (на запрошення керівництва Товариства).

6. Різне 

Детальніше

Пішов із життя видний учений, чудова людина, вчитель, наставник та друг – Анатолій Петрович Самодрін.  Людина, котру я добре знав і поважав як Людину, як Вченого, як видатного Педагога і як справжнього Патріота.

  Життєвий та творчий шлях Анатолія Петровича – це приклад успішного та талановитого вченого, високі моральні якості якого сформували авторитет і заслужену шану серед керівництва, колег, аспірантів і студентів.

          До горя неможливо підготуватися, неможливо знайти слова, щоб загоїти пекучу рану вічної розлуки з дорогою людиною для рідних, друзів, співробітників…У цей важкий час приношу щирі співчуття сім’ї, рідним, колегам.  Розділяю ваш біль та схиляю голову в глибокій скорботі. А слова підтримки допоможуть перенести ваше родинне горе та полегшать гіркоту втрати найдорожчої для вас людини.  

Академік НАН України                                  Олександр Пономаренко

ПІШОВ  У  ВІЧНІСТЬ

ВІДОМИЙ  ПЕДАГОГ,  ВЧЕНИЙ  І  ПОЕТ  ПОЛТАВЩИНИ АНАТОЛІЙ  САМОДРИН 

Самодрин Анатолій Петрович – доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки і психології Міжнародного гуманітарно-педагогічного інституту «Бейт-Хана» (м. Дніпро), завідувач Науково-дослідної лабораторії з вивчення і розроблення гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського (м. Кременчук) при Комісії з розроблення наукової спадщини академіка В. І. Вернадського Національної академії наук України (м. Київ), Почесний професор Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля.

Анатолій Петрович – народився 16 січня 1954 року в селі Котовка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Після закінчення середньої школи навчався на фізичному факультеті Дніпропетровського державного університету імені 300-річчя Возз’єднання України з Росією, нині – Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, який закінчив у 1976 році та отримав спеціальність «фізик, викладач фізики».

Першим робочим місцем 1 вересня 1976 року стала посада вчителя Шевченківської середньої школи Магдалинівського району Дніпропетровської області, з 1979 року працював заступником директора з навчально-виховної роботи цієї ж школи.

У 1980-1989 роках служив у Збройних Силах СРСР, майор у відставці. У 1989 році, після звільнення в запас за скороченням Збройних Сил, – викладач початкової військової підготовки в СПТУ № 20 м. Кременчука Полтавської області.

У 1990-1991 роках навчався в Харківському державному педагогічному інституті імені Г. С. Сковороди, нині – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, отримав фах організатора народної освіти.

З 1991 по 2000 роки працював директором загальноосвітньої школи № 3 м. Кременчука Полтавської області, яка при ньому мала статус експериментального педагогічного майданчика і назву профільно-диференційованої школи. У 1998 році захистив кандидатську дисертацію «Організація діяльності профільно-диференційованої середньої загальноосвітньої школи» (спеціальність 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки).

З 2000 року – працював у закладах вищої освіти. У 2000-2002  роках – завідувач кафедри історії, культури і права Інституту економіки і нових технологій у м. Кременчук. У 2002-2004 роках працював проректором з наукової роботи Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету економіки і права й одночасно разом із колегами створював Сучасний гуманітарно-економічний інститут. Новостворений заклад у 2004 році було передано до Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»: з 2004 року проректор Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» – директор Кременчуцької філії, завідувач кафедри психології і педагогіки.

У 2007 р. присвоєно вчене звання дійсного члена (академіка) Міжнародної академії проблем людини в авіації і космонавтиці.

З грудня 2007 року, після приєднання студентів Кременчуцької філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» до Полтавського інституту економіки та права Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», працював доцентом, а з 2011 – професором та завідувачем кафедри соціально-гуманітарних дисциплін (і соціальної роботи, з 2013) у Кременчуцькому інституті Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля (до жовтня 2014 року).

У 2011 році присвоєно вчене звання «доцент» та захищено докторську дисертацію «Теоретичні засади системи профільного навчання в умовах регіону», присуджено науковий ступінь доктора педагогічних наук (спеціальність 13.00.09 – теорія навчання).

У травні 2014 року присвоєно звання «Почесний професор Кременчуцького інституті Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля».

З жовтня 2014 року обіймав посаду професора кафедри соціальної роботи і соціально-гуманітарних дисциплін (з вересня 2017 року кафедра має назву економіки, маркетингу та соціальної роботи, з вересня 2018 року – економічного проєктування і соціальної роботи) КІДУ імені Альфреда Нобеля.

У 2017 році обрано дійсним членом Міжнародної Академії Біоенерготехнологій (м. Дніпро).

З серпня 2018 року  обіймав посаду професора кафедри педагогіки і психології, з лютого 2020 – посаду проректора з науки Міжнародного гуманітарно-педагогічного інституту «Бейт Хана» (м. Дніпро). 

А. П. Самодрин, працюючи в галузі педагогічної науки, видав понад 300 публікацій. Його основні праці: «Архітектоніка профільної освіти», «Формування навчально-освітнього простору регіону», «Впровадження системи профільного навчання в умовах регіону», «Концепція комплексного моделювання навчально-освітнього простору регіону засадами профільного навчання (Проект)», «Вступ до профільного навчання», «Профільне навчання в середній школі», «Педагогічна організація регіону: теорія і практика», «Технологія відбору учнів до профілів навчання в умовах профільно-диференційованої школи: формування профілів в 6-11 (12), 5-9 класах гімназії, 8-11 (12) класах ліцею», «Профільно-диференційована школа як педагогічна проблема» (в 2-х ч.), «Навколишнє середовище», «Кременчуччина – основа проєктування освіти регіону під час випробувань і надалі» та ін. На теренах Кременчуччини разом із колегами ініціював цикл конференцій «Ідеї В. І. Вернадського в освіті».

12 березня 2022 разом із членами лабораторії Вернадського опублікував «Звернення до науковців і освітян світу з приводу російської агресії проти України».

А. П. Самодрин був членом спеціалізованих вчених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій зі спеціальностей 13.00.01, 13.00.04, 13.00.09; членом редколегій наукових видань – «Імідж сучасного педагога» (м. Полтава), «Sience Rise» (м. Харків), «Вісник Університету імені Альфреда Нобеля», серія «Педагогіка і психологія» (м. Дніпро), «Збірник наукових праць» ПУ ВНЗ «МГПІ «Бейт-Хана» (м. Дніпро); науковим редактором заснованого ним монографічного щорічника лабораторії Вернадського «Ноосфера Вернадського, сучасна освіта і наука» (м. Київ, м. Кременчук).

Він автор чотирьох поетичних збірок. Рядки вірша «Я вже не Є...» з останньої збірки «Думками посміхаюся» (2021) водночас і філософські, й інтимно-ліричні, й пророче-антирашиські (мільйони росіян не спромоглися «подолати в собі звіра», в їх душах, на відміну від автора, так і не «прокинулася Людина») :

Я вже не Є, не ту становлю силу...

Стаю ніким, ніхто мені не мил...

Світ допива мою гірку наливу

Звитяжних з того ж світу сил.

Я просвітлів – але ж не янгол Богу...

Молочним шляхом сам себе жену.

До осі Світу відшукав дорогу,

Й довідався, що там завжди й живу.

Чому ж в мені прокинулась Людина,

Хто ж напустив у душу Неба край?

Звідтоді себе краю безупинно,

Отримавши на серці безліч ран...

Я просвітлів і вилікував душу,

Й навчився в серця зілля добувати.

Та на останок все ж сказати мушу:

Не зміг в собі тварину подолати...

...І з нею зліг негоду переспати.

Науково-педагогічна і громадська діяльність А. П. Самодрина високо оцінені державою та професійною спільнотою. Він нагороджений знаком «Відмінник освіти України» (1995 р.), Грамотою Міністерства освіти  України (1978 р.), присвоєне звання «Почесний професор Кременчуцького інституту Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля» (2014 р.), мав інші відзнаки.

Смерть застала Анатолія Самодрина 2 лютого 2023 за редагуванням ІІІ-го тому щорічника «Ноосфера Вернадського, сучасна освіта і наука», який члени лабораторії під його керівництвом підготували до 160-ої  річниці від дня народження видатного українського вченого, яка відмічається світовою науковою громадськістю 12 березня 2023 року.

Похований відомий педагог, вчений і поет на Свіштовському цвинтарі м. Кременчука.

Глибоко сумуємо з приводу цієї непоправної втрати... Царствіє небесне Анатолію Петровичу! 

Світла пам'ять Ваша залишиться у ділах, книгах, долях Ваших вихованців, у наших спогадах. Творча Ваша спадщина – грандіозна! Тож зробимо так, щоб пам'ять Ваша стала вічною – злилася з творчістю найвидатніших діячів України та Світу, з їхніми долями.

Наукові, педагогічні і поетичні ноосферні здобутки видатного українця Анатолія Самодрина ще чекає висока оцінка і шана нащадків в Україні та світі.

Члени лабораторії висловлюють щире співчуття родині пана Анатолія – дружині, дітям, онукам.

Світла і вічна йому пам’ять...

Члени лабораторії Вернадського:

Валентин Рибалка, Олександр Вознюк, Марія Лещенко, Володимир Моргун, Геннадій Москалик, Оксана Овчарук, Інна Осадченко, Володимир Піддячий, Микола Піддячий, Віктор Стрельніков, Лариса Тимчук, Віктор Шакотько, Юрій Шилов

17.11.2022 Проведено чергове засідання Науково-дослідної лабораторії з вивчення і розроблення гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського 

                            Обговорено питання: 

1. Культурна місія жіночої особистості науковця в умовах ноосфери атомізованого суспільства: психопедагогічний аспект. Осадченко І.І.

2. Про сайт Науково-дослідної лабораторії. Шакотько В.В.

3. Різне.

Детальніше

30.09.2022 Проведено чергове засідання Науково-дослідної лабораторії з вивчення і розроблення гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського 

                            Обговорено питання: 

1. Сферологія ноосфери: погляд історика. Ю.О. Шилов. 

2. Про сайт Науково-дослідної лабораторії. Шакотько В.В.

3. Різне.

Детальніше

ДО ОСВІТЯН СВІТУ

1. Пізнати наукову істину неможливо логікою, можливо лише життям, вважав Володимир Іванович Вернадський (1863-1945) – передвісник  ноосфери як данини нашого часу. Тож, ми – люди Землі підійшли до дуже відповідального періоду життя на планеті – до корінної зміни нашого наукового світогляду. В його основі – пізнання людини самої себе, освітнє вивищення її особистості на такий рівень розуміння єдності світу, що дозволить перетворити гармонію сукупного інтелектуального ресурсу суспільства і його творчої енергії в рушійну силу науки ноосферної доби, у вирішальний фактор еволюції. Подальший розвиток ноосферної цивілізації – коеволюція в складі всіх форм життя.

 2. Україною у 2022 році через її враження війною з боку російських націонал-патріотів зі спробою звільнення Європи від українства (території сучасної України, яку вони вважають недокраїною, недодержавою) розпочата Велика Ноосферна революція. Цим самим на планеті посилились процеси руйнування конформістської свідомості народної маси й позицій колективного егоїзму окремих країн і союзів на користь колективного морального розуму з виявленням позиції кожної етносоціокультурної цілісності, кожного соціального угрупування й кожної особистості.

 3. Коеволюція людства в умовах становлення і розвитку ноосфери – неперервно зростаючий діалог в складі персоніфікованих траєкторій розвитку кожної людини і всіх разом з життям і космосом з утворенням нових соціальних інститутів. Смисл  життя криється в адаптації його з допомогою розуму до космосу – тому й людські інституції мають бути розумно гнучкими, антропокосмічними, реально діючими. У нас нині вибір – між ноосферою і некросферою

4. У час російської Z-агресії Українська держава і країна діалогічно в онтологічному вимірі історії стверджують пускову клітину нообіосфери у Всесвіті, цим виявляють внутрішній резонанс історичного розвитку людства й Україна перед Світом постає камертоном монадної організації людства –  змушує коеволюцію культур на засадах раціогуманізму.

5. Ноосфера як науковий шлях розвитку людства здійсниться звільненою енергією колективно-диференційованої праці в соборній особистості планети як проєкт освіти. Ноосферною освітою слід повести пізнання еволюції живої речовини з побудовою голови ноосфери вцілому і в кожному регіоні біосфери – зокрема, фрактально.

6. Патріотизм українця сьогодні – це позиція кожного землянина, хто стоїть за розвиток ноосферної культури психозою, за науковий шлях розвитку людства, за торжество миру на планеті. Пам’ятаймо, за кожним на нашій планеті стоїть вчитель – вершитель майбутнього. Закликаємо усіх освітян планети і усіх небайдужих до подій в Україні – вплинути на агресора, припинити війну в Україні, вдатися до діалогу про мир і майбутнє людства Землі.

Слава Україні!

Анатолій Самодрин – доктор педагогічних наук, завідувач Науково-дослідної лабораторії з вивчення і розвитку гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського при Комісії НАН України з розроблення наукової спадщини академіка В. І. Вернадського

TO EDUCATORS OF THE WORLD

1. Cognizing scientific truth is impossible with logic, it is possible only with life, believed Vladimir Ivanovich Vernadsky (1863-1945) - the harbinger of the noosphere as a tribute to our time. Therefore, we, the people of Earth, have approached a very responsible period of life on the planet - a radical change in our scientific worldview. It is based on cognition of human being of him- or herself, on educational elevation of his or her personality to such a level of understanding the unity of the world, which will allow transforming the harmony of society's aggregate intellectual resource and its creative energy into a driving force of science of the noosphere epoch, into a decisive factor of evolution. Further development of noosphere civilization will be coevolution as a part of all forms of life.

  2. Ukraine, in 2022 because of striking war of the Russian national-patriots with an attempt to liberate Europe from Ukrainianism (the territory of modern Ukraine, which they consider to be underdeveloped, underpowered), began the Great Noospheric Revolution. Thus, on the planet the processes of destruction of the conformist consciousness of the people mass and the positions of collective egoism of individual countries and unions in favor of a collective moral mind with the identification of the position of each ethno-sociocultural integrity, each social grouping and each personality have intensified.

 3. The coevolution of humanity in the conditions of the formation and development of the noosphere is a continuously growing dialogue as part of the personified trajectories of development of each person and everyone together with life and the cosmos with the formation of new social institutions. The meaning of life lies in its adaptation with reason to the cosmos - hence human institutions must be reasonably flexible, anthropocosmic, realistic. We now have a choice between the noosphere and the necrosphere.

          4. During the Russian Z-aggression the Ukrainian state and country dialogically in the ontological dimension of history approve the trigger cell of the noobiosphere in the Universe, thus revealing the internal resonance of humanity's historical development and Ukraine before the World becomes the tuning fork of the monadic organization of humanity – makes the coevolution of cultures based on Rational-Humanism.

 5. Noosphere as a scientific way of mankind's development will be realized by the released energy of collective-differentiated labor in the collective personality of the planet as a project of education. Noosphere education should lead the cognition of the evolution of living matter with the construction of the noosphere's head as a whole and in each region of the biosphere – in particular, fractally.

 6. Ukrainian patriotism today is the position of every earthling, standing for the development of noosphere culture with psychosis, for the scientific way of development of mankind, for the triumph of peace in the world. Remember, behind everyone on our planet there is a teacher – the master of the future. We call on all educators of the planet and all those who are not indifferent to the events in Ukraine – to influence the aggressor, to stop the war in Ukraine, to resort to a dialogue about peace and the future of humanity on Earth.

Glory to Ukraine!

Anatolii Samodryn - Doctor of Pedagogical Sciences, Head of the Research Laboratory for the Study and Development of Humanitarian Ideas of Academician V.I. Vernadsky at the Commission of NAS of Ukraine on the Development of the Scientific Heritage of Academician V.I. Vernadsky

Щодо стратегії  і тактики діяльності Науково-дослідної лабораторії з вивчення і розроблення

гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського

Ми вже підійшли до дуже відповідального періоду життя на планеті – до корінної зміни нашого наукового світогляду. В його основі – пізнання людини самої себе, освітнє вивищення її особистості на такий рівень розуміння єдності світу, що дозволить перетворити гармонію сукупного інтелектуального ресурсу суспільства і його творчої енергії в рушійну силу науки ноосферної доби, у вирішальний фактор еволюції.  Ноосфера як науковий шлях розвитку людства здійсниться звільненою енергією колективно-диференційованої праці в соборній особистості планети як проєкт освіти.

Стратегічним напрямом діяльності Науково-дослідної лабораторії з вивчення і розроблення гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського є наукове вивищення педагогічної свідомості, ноосферна модернізація освітньої системи з готовністю виховувати і розвивати людину істинну – синхронну біосфері, хронотоп якої повинен мати більш високий ступінь звільнення внутрішньої енергії для більш ефективної участі в геологічних процесах, ніж було до цього – ноосферний. На цьому шляху постать В.І. Вернадського і його наукова спадщина у великій мірі стає маркером світогляду людини ноосферної доби і її культури, по особливому актуалізується для України і Світу. Вивчення і розробка гуманітарних ідей академіка В.І. Вернадського – на часі.

Метою діяльності Науково-дослідної лабораторії з вивчення і розроблення гуманітарних ідей академіка В. І. Вернадського обрано:

здійснення міждисциплінарних наукових досліджень у галузі гуманітарної спадщини  академіка В. І. Вернадського, що зумовлено ноосферними трансформаціями нашої планети, які супроводжуються прискоренням історичного розвитку людської цивілізації (психозойська ера), світовими глобалізаційно-інтеграційними процесами,  експоненційним зростанням і поновленням знань, інформації і технологій, кардинальними соціально-економічними перетвореннями в Україні й світі, формуванням засад демократичної соціально-орієнтованої української держави, необхідністю створення рівних можливостей для діяльності людей у різних сферах суспільних відносин.

Головні завдання наукових досліджень і прикладних розробок у галузі гуманітарної спадщини академіка В. І. Вернадського:

- вивчення ноосферного доробку В. І. Вернадського щодо утворення космосоціопланетарного феномену – космічної координати в складі сучасного світогляду людини;

- освітній розвиток гуманітарної сфери країни на засадах думок В.І. Вернадського;

- концептуалізація освітніх орієнтирів руху до монокультури світу –  образу гармонійної світобудови і механізмів посилення діалогу Людини і Природи; принципів ноосферного гуманізму та основ психоконституційного проєктування розвитку особистості в складі цифровізованого психозою;

- здійснення методологічної координації теорії ноосфери, науки і освіти, можливостей сучасної системи освіти на рівні ІТ-гібридизації психології і педагогіки та їх обопільності, що відповідає запиту часу, її здатності розвивати соціальну свідомість в умовах нинішньої кризи й тих змін, що спричинили посилення соціальної відповідальності за майбутнє;

- забезпечення психолого-педагогічної підтримки освітніх зусиль, що супроводжують  процеси цифровізованого переходу біосфери в ноосферу  в гуманітарній сфері та спрямовані на підвищення ефективності сучасної людини, хронотоп якої повинен мати більш високий ступінь звільнення внутрішньої енергії для більш ефективної участі в геологічних процесах, що, в свою чергу, призведе до нового порядку життєдіяльності людського співтовариства на глобальному і регіональному рівнях – реальної ноосфери;

- розв’язання протиріч, пов’язаних з інформологічним проєктуванням освітньо-культурного каналу світового людства та України на засадах збільшення звільненої, здатної до виконання колективно-диференційованої роботи енергії наукової думки, зосередженої науковим потенціалом соборної особистості;

-  удосконалення регуляторної політики в освітньо-гуманітарній сфері з перспективами створення психолого-педагогічного ресурсу гармонізації цифровізованої особистості, збагаченої глибинною національно-культурною спадщиною українського народу, який неперервно вивчає і розвиває ноосферну цивілізацію від мікро до космічного рівнів;

- виробити практичні рекомендації фундаторам освіти з питань проєктування механізмів трансформації творчого еgo до стану творчого со-ego на засадах персоніфікованої творчої еволюції;

- вироблення тематики перспективних розробок гуманітарної спадщини академіка В.І. Вернадського і його прибічників;

- розвиток парадигми інформології освіти в концептосфері Володимира Вернадського: філософія, психологія, педагогіка;

- здійснення та апробація наукових досліджень, отримання наукових теоретичних результатів та створення новітніх науково-прикладних, науково-популярних розробок в світлі думок В. І. Вернадського тощо.