8 класи

Поняття персонального навчального середовища

Реєструючись на сайтах, спілкуючись та обмінюючись файлами в Ін-тернеті, ви створюєте своє власне інтернет-оточення.

Слово персональне насамперед означає те, що навчальні цілі в кож­ної людини власні (персональні), тому й інформаційне середовище щодо навчальних цілей також буде персональним.

Персональне навчальне середовище (ПНС) — це інформаційне середовище, яке використовує людина для власних навчальних потреб.

Особливе місце у створенні ПНС займають сервіси Веб 2.0. До освітніх інтернет-ресурсів ПНС школярів з інформатики можна віднести: сайт дистанційного навчання інформатики dystosvita.mdl2.com; центр підтримки всеукраїнських інтернет-олімпіад з програмування №ЮІ www.olymp.vinnica.ua; центр проведення всеукраїнських олімпіад з інформаційних технологій ІОІТ itolymp.com та багато інших.

Щоб наповнити ПНС, необов’язково звертатися до інтернет-ресурсів — існує багато інших джерел його наповнення. Зокрема, потрібну інформацію ви можете дізнатися, запитавши вчителя, прочитавши книжку, переглянувши телепередачу.

Віддалене зберігання й опрацювання даних

У сучасному світі постає питання колективного опрацювання даних фахівцями, які не завжди зосереджені в одному місці. В епоху Веб 1.0 найпоширенішим способом віддаленої роботи з даними був обмін файлами за допомогою електронної пошти.

Хмарні технології

Для організації персонального навчального середовища зазвичай використовують хмарні технології.

Хмарні технології — це інформаційні технології, що передбачають віддалене опрацювання та зберігання даних.

Хмара — це деякий сервер або мережа розподілених центрів опрацю­вання даних, де зберігаються дані та програми, які використовують ко­ристувачі за допомогою глобальної мережі. Хмарні технології дають змо­гу споживачам використовувати програми без встановлення на власний комп’ютер й доступу до особистих файлів з будь-якого комп’ютера, що має доступ в Інтернет.

Користування хмарною системою зберігання даних надається у ви­гляді інтернет-сервісу. Зростання попиту користувачів на такі сервіси зумовлено зручністю користування інформаційними даними, зокрема:

• не потрібні потужні комп’ютери;

• менше витрат на придбання програмного забезпечення та його систематичне оновлення;

• необмежений обсяг збереження даних;

• доступність із різних пристроїв і відсутність прив’язки до робочого місця;

• забезпечення захисту даних від втрат і виконання багатьох ви­дів навчальної діяльності, контролю й оцінювання, тестування онлайн, відкритості освітнього середовища;

• економія коштів на утримання технічних фахівців.

Але користувачу доведеться пам’ятати пароль доступу, без якого дані назавжди залишаться у хмарному сховищі під замком. Найпростішим хмарним сховищем можна вважати скриньку електронної пошти, на яку можна відправляти дані самому собі.

Можна виділити такі популярні в Україні та світі хмарні сервіси збе­рігання даних: AmazonCloudDrive, AmazonCloudPlayer, Bitcasa, Box.net, Copy.com, Dropbox, Flickr, GoogleDrive, JungleDisk, iCloud, Mega, MediaFire, Mozy, Office365, OneDrive, Photobucket, Yunpan360, 4shared тощо.

Хмарне сховище можна використовувати для розміщення даних, які збережені у файлах на локальному диску, створення документів і надан­ня доступу до їхнього перегляду, редагування та коментування іншими користувачами мережі, що належать до вашого кола спілкування.

Найпопулярнішими серед спеціалізованих хмарних сервісів на сьо­годні є Dropbox і Google Drive. Безкоштовний обсяг даних, що можуть бути збережені зараз у хмарних сховищах, подано на малюнку: