Як покращити адаптацію дитини до іншого місця проживання під час вимушеного переселення

• поясніть дитині, що відбувається та чому ви не можете повернутися додому;

• не ігноруйте питання дитини. Якщо дитина не чує відповідь, то її стан погіршується;

• обсудіть з дитиною чим вона може займатися, де може погратися, де спокійно посидіти;

• разом продовжуйте робити те чим ви займалися «раніше» (стабільність та безпека);

• дитина повинна взаємодіяти з іншими людьми – це можуть бути спеціалісти: психологи, арт-терапевти, соціальні працівники, волонтери, а можуть бути інші діти;

• частіше обіймайте дитину (не менше 12 раз в день);

• не приховуйте свої почуття (не обманюйте

• та не відходьте від відповіді), надайте дитині безпечну інформацію про те, що вас турбує;

• дивіться дитині в очі, коли слухаєте її. Такий контакт через погляд «каже»: «Як ти?», «Як твої справи?», «Я поруч, тобі зараз важко, я готова допомогти» (таким чином ви заглядаєте в душу дитини);

• не знецінюйте почуття дитини (дозволяйте плакати, боятися, сумувати та злитись). Кажіть, що це природньо для такої ситуації;

• будьте уважним слухачем «страшних» історій вашої дитини.

До уваги педагогів!

Поради учителям "як працювати з учнями переселенцями":

1. Знайомство з дитиною( ПІБ, звідки приїхав).

2. Не наголошуйте на ситуації, в якій була дитина. Але наголосіть, що зараз всі в безпеці.

3. У кожної дитини повинно бути чітке розуміння того, що в неї є люди, які її підтримують, які її люблять, які їй допоможуть. І тільки завдяки цій підтримці, тільки завдяки цьому ресурсу дитина зможе адаптуватися і пережити це все.

4. Приділити більше уваги  саме в навчанні.

5. Організувати спілкування дітей з дитиною- переселенцем.

6. Дозвольте їм сумувати, але слідкуйте за їх емоційним станом. У разі , якщо ви помітили, що дитина довгий час знаходиться в негативному емоційному стані, індивідуально запропонуйте допомогу фахівців.

7. Пояснюйте дітям про важливість бути зібраним і допомагати один одному.

8. Спілкуйтеся нормально, як з усіма учнями  не проявляйте жалість до них.

9. Переключайте дитину на посильні їй завдання, якщо вона

закрита.

10.Доцільно обговорювати з батьками можливі реакції дітей на події, тривоги та страхи у зв’язку з ними та як це відображається в поведінці дитини. Серед дітей у класі можуть бути ті, хто втратив батька чи матір через події в державі. Такі діти можуть переживати втрату і в такий період у них може знизитись успішність, можуть бути складнощі з концентрацією уваги, пригнічений емоційний стан.

11. Педагог може обговорити з дітьми ситуацію, яка склалася, ретельно добираючи слова. Будь-яка інформація повинна бути подана дитині, але у відповідності до її віку. Не вживати слів "бомба", "граната",  "не бійся", " викинь це з голови", "страшно". Вживайте "тривожно", "схвильовано*,  "напружена ситуація".

Варто знати, що як би дітей не оберігати від інформації, вона до них буде надходити від інших.

12. Непотрібно навішувати на таких дітей ярлик «проблемна» дитина. Важливо побачити в ній особистість .

13.. Підтримуйте постійний контакт з батьками дитини чи особами, які їх замінюють.

Програйте з усіма дітьми гру "Я не хочу хвалитися, але я умію....", з метою пізнання усіх дітей, в тому числі переселенців.

Бережіть себе! Миру усім!

Коли закінчиться війна? Що буде з нашою домівкою? Коли ми повернемося додому? Діти ставлять батькам складні питання, на які дорослі часто не мають відповіді. Ми попросили Олександру Чиркову, дитячого і підліткового психолога, запропонувати варіанти відповідей. Ці слова здатні підтримати силу духу дітей і дорослих.

Коли закінчиться війна?

І дорослим, і дітям складно не знати точної дати закінчення війни. Проте дещо нам точно відомо, і саме про це ми можемо поговорити з дітьми.

Варіант відповіді

• Війна безумовно закінчиться. Поки що складно сказати, коли саме. Зараз наша величезна сильна армія трощить ворога та перемагає його. Дуже важливо вигнати його повністю за кордони нашої країни, нам потрібна повна перемога.

• Спеціальні групи оборони територій (тероборона) охороняють кожен район, щоб був порядок і щоб вороги не змогли проникнути непоміченими.

• Волонтерів дуже багато, усі працюють на перемогу. Весь світ підтримує нас, посилає нам гарну потужну зброю, ліки, продукти.

• Крім того, багато компаній закрилися і не працюють у Росії, щоб вплинути на її громадян. Закрилися: Плейстейшн, TikTok, МакДональдз та багато інших.

• Наше завдання в цей час — вижити та зберегти любов у серці та розум у голові. Ми всі будемо дуже потрібні відразу після перемоги, а наразі ми потрібні одне одному. Це те, на що ми можемо вплинути своїми власними маленькими кроками.

Маленькі кроки для кожного

1. Піклуватися про гарний фізичний стан та самопочуття:

• повноцінно харчуватися;

• дихати повітрям;

• по можливості рухатися;

• не мовчати, якщо щось болить, повідомляти дорослим про це, не терпіти до останнього — це важливо;

• пити воду;

• обіймати та обійматися.

2. Піклуватися про стан душі:

• спілкуватися, жартувати;

• радіти маленьким речам у житті та нашим перемогам;

• сміятися, якщо смішно;

• плакати, коли гірко.

Так працює наша психіка — їй потрібні і сміх, і сльози, і обійми для здоров’я. Не соромтеся показувати одне одному меми, розказувати смішні історії, ділитися тим, про що сумуєте. Це і є те, що робить нас людьми, і цього в нас нікому не відібрати.

Із зовнішнім ворогом — армією Росії — ведуть боротьбу наші воїни. Із внутрішнім ворогом — безсиллям, безпорадністю, горем — ми можемо боротися, спілкуючись та підтримуючи одне одного.

Що буде з нашим домом?

Варіант відповіді

• Ми всі віримо в те, що наш будинок уціліє. Ми попросили друзів, які залишилися, щоб вони приглядали за нашим будинком/помешканням. Вони будуть постійно перевіряти, чи все добре з ним, та повідомляти нам.

• Якщо вже так трапиться, що наш будинок прийме на себе удар і захистить собою (як капітан Америка захищає своїм щитом) людей, значить ми побудуємо новий дім відразу після закінчення війни. Ми маємо для цього все необхідне.

• Тут доречна розмова про те, що таке дім. Наприклад, дім — це знайомі речі. Отже, потрібен час, щоб познайомитися з речами навколо тут.

• Дім — це аромат млинців зранку. Отже, варто спробувати зробити їх за можливості.

• Дім — це погратись із сестрою та мамою. Отже, варто погратись саме зараз.

• Відчуття дому — воно всередині, коли поруч гарні люди і коли безпечно, коли можна погратись.

Наприклад, навчити своєї улюбленої гри дітей, які опинилися разом з тобою, або навіть дорослих. Можливо, чимось обмінятись або поділитись, це теж буде дуже добре. Маленьке тепло власного дому, яке можна прямо зараз зробити тут, допоможе тобі та навчить інших дітей, яким це також потрібно.

Я сумую за своїми друзями і не хочу знайомитися з новими!

Варіант відповіді

• Це нормально, що зараз не хочеться ні з ким знайомитись. Коли довкола все швидко змінюється, то природно триматися за своє «старе», знайоме, звичне. Така реакція свідчить про хорошу роботу мозку і тіла.

• І зараз, і після закінчення війни потрібні будуть різні друзі. Коли ми знайомимося з новими людьми та однолітками, ми не зраджуємо старих друзів. Навпаки, ми готуємо ґрунт для них — щоб і в них стало більше знайомих і друзів.

• Не варто заводити зараз багато знайомств і одразу з усіма дружити. Достатньо приязних стосунків: просто привітатися, побажати гарного дня, обмінятися кількома жартами й усмішкою. Із часом це створить міцний ланцюжок хорошої дружби, на який згодом зможуть спертися всі ваші друзі.

• У такі моменти варто поговорити з дитиною, чого саме їй найбільше бракує тепер без спілкування з друзями? Коли ви чи дитина сумуєтете за кимось, варто одразу про це написати людині. Або навіть намалювати якийсь щасливий момент вашої дружби. Коли ви зустрінетеся, зможете показати цей малюнок, і тій людині буде важливо знати, що ви про неї пам’ятали і думали.

• А ще діти можуть показати новим знайомим ті ігри, у які гралися зі своїми старими друзями: так ви ніби стаєте провідником радості, дружби, і це допоможе іншим. Адже дружба — це те, що рятує нас від самотності, горя та страждань.

Як не стати жертвами торгівлі людьми при евакуації?

Під час евакуації варто бути уважними та дотримуватися наступних правил:

Не сідайте в машину наодинці.

Тримайте документи при собі.

Домовтеся з близькими людьми про певне кодове слово, знак або сигнал, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі.

За найменших підозр повідомляйте в служби та/або організації: поліцію, прикордонникам, волонтерам, працівникам гуманітарних місій тощо.

Гарячі лінії щодо запобігання торгівлі людьми:

Польща Helpline +48 22 628 99 99

Чехія +420 222 721 810, +420 222 717 171, 8 000 777 77

Болгарія 0800 186 76

Словаччина (гаряча лінія для громадян України) +421 918 366 968

Молдова 0 800 77777 (дзвінки з Молдови), +373 22 23 33 09 (дзвінки з-за кордону).

116 123 – La Strada Ukraine – національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми, гендерної дискримінації. За консультаціями, психологічною та правовою підтримкою також можна звертатися через Messenger, Telegram.

             Як подолати страх сирени (дітям будь-якого віку і дорослим теж допомагає ).

Одним з найдієвіших прийомів саморегуляції при підвищеній  тривозі у зв’язку з збудженням під час сирени є відтворення її своїм голосом. Дозвольте дітям, і може й собі, супроводжувати цей звук власним голосом. Це може бути іронічний звук, він може бути зі своєю мелодією чи може бути зовсім своїм буркотінням «собі під ніс».

Ми можемо це робити як під час сирени так і після неї - наприклад зробити конкурс на самий смішний чи самий незвичний тип сирени (тобто кожен вигадує свій звук, який йому до вподоби).

Якщо ці голосові вправи з’єднати з активними будь-якими рухами, то позитивний вплив буде більш виражений.

Таким чином людина отримує контроль над стресовою ситуацією і легше вернеться в стан спокою, тому що нервова система зможе себе врегулювати завдяки цим простим прийомам.

Також повільне дихання та ковтання ( невеликі ковтки води) є універсальними та дієвими засобами, які врегульовують збуджену нервову систему.