Речення із звертаннями, вставними словами

1. Мала  батьківщино  ти  в  серці  моєму  безмежна (Н. Олійник).

2. Я до  тебе  горнусь, як   до  рідної   матері  Україно  пшенична  моя (Н. Олійник).

3. Не відцурайся доле тої  пісні, в високих  нотах спів не обірвись (О. Герасименко).

4. Люди готуйте  свої  гроші, бо  у  нас є мед хороший! (Л. Сич).

5. Я люблю Вас Осене люблю! (О. Герасименко).

6. Пий  моя  доню  липовий  цвіт, то ліпший лік від сердечних бід (Н. Гербіш).

7. Доброго ранку соколику куди  це  ти  зрання? (Н. Гук).

8. Вітре буйний вітре буйний!  Ти з   морем говориш (Т. Шевченко).

9. Будеш батьку  панувати, поки  живуть  люди (Т. Шевченко).

10.  О мій  народе Прометея  ти  маєш   душу молоду (В. Сосюра).

11.  Добридень  тобі Україно  моя! (П. Тичина).

12.  Краю рідний Серце рветься, спогадавши твої жалі (Олена Пчілка).

13.  Не співай по весні соловейку мені (І. Манжура).

14.  Рідна мати моя ти ночей не доспала (А. Малишко).

ІІ. Прочитайте уривки з пісень, які виконувала Квітка Цісик. 

1. Бабусю, рідненька,

Ти все добре знаєш:

Яке в мене горе,

Ти, певно, вгадаєш?

2. Черемоше, Черемоше, 

Бистра твоя вода!

Дівчинонько з Верховини,

Пишна твоя врода!

3. Гандзю моя, Гандзю мила,

Чим ти мене напоїла?

Чи любистком, чи чарами,

Чи солодкими словами?

4. Чуєш, брате мій, товаришу мій,

Відлітають сірим шнурком журавлі у вирій.

5. Іванку, Іванку,

Купи ми рум'янку, 

Би м ся рум'янила, 

Як піду до танку.

6. Ніч така, Господи, місячна, зоряна,

Ясно, хоч голки збирай,

Вийди, коханая, працею зморена,

Хоч на хвилиночку в гай!

7. Дівчино-рибчино, чорнобривко моя,

Вийди-вийди, вийди-вийди чимскоріше до вікна!

8. Ой не світи, місяченьку,

Не світи нікому,

Тільки світи миленькому,

Як iде додому!

9. Ой верше, мій верше,

Мій зелений верше.

Уж мі так не буде,

Уж мі так не буде, 

Як, як било перше.

10. Рiдна мати моя, ти ночей недоспала,

Ти водила мене у поля край села,

I в дорогу далеку ти мене на зорi проводжала,

I рушник вишиваний на щастя дала.

11. Ой не плач, дівча, не ридай,

Чорних очей не стирай.

Ой горе-горе, не біда,

Карих очей не стирай.

12. Мила моя, люба моя,

Світе ясен-цвіт,

Я несу в очах до тебе

Весь блакитний світ.

ІІІ. Назвіть  звертання.  Які з них є риторичними? 

1. Буває часом сліпну від краси (Л. Костенко).

2. Чужа душа – то  кажуть  темний  ліс (Л. Костенко). 

3. Диво дивнеє  на  світі з  тим  серцем  буває (Т. Шевченко).

4. Ліс  теж   змінився.  Може  постарів (Л. Костенко).

5. А хлібам колосистим здається немає   кінця (Д. Луценко).

6. Серпневі ночі пахнуть кавунами, а повний  місяць динею здається (Г. Коваль).

7. А там  десь   може  на   чужих   планетах весна  дібровам листя роздає (Л. Костенко). 

8. Так часом  тяжко, що  мені здається, що  серце  в   грудях  вже  не   б’ється (Л. Костенко).

9. Життя  мізерне, варте  може  гріш (О. Герасименко).

10.  Здавалось пінилась   рілля від  сніжних  бурунів холодних (О. Герасименко).

11.  Проте життя – не  тільки  радість: в нім  є  і грози, і вітри (О. Герасименко).

12.  Чи  так  мені здається, а чи  сниться – я з ними  вся (О. Герасименко).

13.  Були  ви  може  поруч – я  не знала (О. Герасименко).

14.  Відвідай моїх  плодів, либонь  стомилася з   дороги (О. Герасименко).

15.  Вже  майже  осінь, але  все ще літо (Н. Олійник).

16.  Що  ще скажіть  для  щастя людям треба? (Н. Олійник).

17.  То так, звичайна  життєва  ситуація, яка  може трапитися в  житті з   кожним (Н. Олійник).