Сучасна людина не може уявити життя без отримання інформації з різноманітних джерел: преси, телебачення, радіо, кіно, відео, комп’ютерних мереж. І обсяги отримуваного постійно збільшуються. Усі мас-медіа можуть як сприяти позитивному розвиткові людини, так і призводити до духовної та моральної кризи особистості.

Основне завдання медіаосвіти – системне і компетентне виховання дітей і молоді, які повинні навчитися не лише доречно користуватися різноманітними медійними засобами, а й розуміти закономірності їх функціонування, знати, як впливають медіа на формування особистості, та навчання їх критично мислити в процесі сприймання медіапродукції для розвитку особистісного, оцінного ставлення до продукції мас-медіа загалом і спиратися на етично-естетичні орієнтири.

Останнім часом багато дискусій розгортається навколо теми формування медіазалежності — такого розладу вольових процесів, коли потреба в медіа стає слабоконтрольованою, людина не може опанувати бажання дивитись і дивитись на екран (грати і грати в комп’ютерну гру), дарма що інші потреби відсуваються на другий план, залишаються не задоволеними. Особливо потенційно небезпечні занурення у віртуальність, яка дає привабливу насолоду потокового стану. Проте самі собою медіапрактики не причина вольових розладів.

Простежмо вікові особливості розвитку вольових процесів, бо саме ці механізми пов’язані з формуванням найхвильнішої проблеми — розвитку медіазалежності.

Інтелектуальна власність — це результати досягнень людини в галузі духовної та науково-технічної творчості.

Авторське право — сукупність правових норм, що регулюють відносини з приводу створення та використання творів науки, літератури і мистецтва.

Науково-технічний прогрес підняв на технологічно новий рівень можливості використання творів шляхом аудіо- і відеозаписів, а також програм мовлення. Постало питання про захист інтересів виконавців, розробників фонограм, відеограм, програм мовлення. Виникло суміжне право.

Причина актуальності медіаосвіти полягає в тому, що інформаційна революція та глобалізація зробили наше сприйняття світу значною мірою залежним від того, як його подають медіа.

За висновками Віденської конференції ЮНЕСКО, медіаосвіта пов’язана з вивченням усіх медіакомунікацій та охоплює друковане слово, графіку, звук і рухомі зображення, що доставляються за допомогою будь-яких технологій.

Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії з сучасною системою масмедіа, як традиційними (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітніми (комп’ютерне опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа, з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.