Школа медіаінформаційної культури
ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В СУЧАСНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ
Сучасна людина не може уявити життя без отримання інформації з різноманітних джерел: преси, телебачення, радіо, кіно, відео, комп’ютерних мереж. І обсяги отримуваного постійно збільшуються. Усі мас-медіа можуть як сприяти позитивному розвиткові людини, так і призводити до духовної та моральної кризи особистості.
Основне завдання медіаосвіти – системне і компетентне виховання дітей і молоді, які повинні навчитися не лише доречно користуватися різноманітними медійними засобами, а й розуміти закономірності їх функціонування, знати, як впливають медіа на формування особистості, та навчання їх критично мислити в процесі сприймання медіапродукції для розвитку особистісного, оцінного ставлення до продукції мас-медіа загалом і спиратися на етично-естетичні орієнтири.
Аналіз медіатекстів різних видів медіа
Однією з найважливіших цілей медіаосвіти вважають розвиток критичного мислення щодо сприйняття, оцінювання, розуміння, аналізу медіатекстів. І наймасштабніша перешкода на шляху до розвитку критичного мислення — гігантські досягнення мас-медіа в уміннях і технологіях маніпулювання поведінкою аудиторії. І не важливо, які цілі поставлено — комерційні чи ідеологічні.
Маніпуляції в медіа
Маніпулятивність відразу несе в собі негативне значення, тому це швидше публіцистичне визначення, а не наукове. Адже той феномен, який лежить в основі маніпулятивності, базується насправді на цілком об’єктивних засадах.
Вплив медіа на емоційний і вольовий розвиток: Проблема медіазалежності
Останнім часом багато дискусій розгортається навколо теми формування медіазалежності — такого розладу вольових процесів, коли потреба в медіа стає слабоконтрольованою, людина не може опанувати бажання дивитись і дивитись на екран (грати і грати в комп’ютерну гру), дарма що інші потреби відсуваються на другий план, залишаються не задоволеними. Особливо потенційно небезпечні занурення у віртуальність, яка дає привабливу насолоду потокового стану. Проте самі собою медіапрактики не причина вольових розладів.
Простежмо вікові особливості розвитку вольових процесів, бо саме ці механізми пов’язані з формуванням найхвильнішої проблеми — розвитку медіазалежності.
тенденції у сфері нових медіа: Інтернет
Інтернет — багатоаспектний медіум. Це означає, що він містить багато різних конфігурацій комунікації. Його різноманітні форми демонструють зв’язок міжособистісної комунікації та масової.
Характерні особливості нових медіа:
1) новини в реальному часі (миттєве доставлення);
2) мобільність (повідомляння звідусіль і всюди);
3) мультимедійність (новини у будь-яких форматах);
4) конвергентність (доставлення на будь-які носії);
5) інтерактивність (наявність зворотного зв’язку й можливості створювати свій потік новин);
6) персоніфікація і сегментація (під конкретну людину);
7) роль професійної журналістики стає все розмитішою, виникають дилеми блогерства та журналістики, швидкості та точності;
8) технології змінили світ і поведінку споживачів, традиційні медіа перебувають сьогодні на порозі глибокої кризи, виходу з якої поки не видно.
Авторське право та суміжні права в медіапросторі
Інтелектуальна власність — це результати досягнень людини в галузі духовної та науково-технічної творчості.
Авторське право — сукупність правових норм, що регулюють відносини з приводу створення та використання творів науки, літератури і мистецтва.
Науково-технічний прогрес підняв на технологічно новий рівень можливості використання творів шляхом аудіо- і відеозаписів, а також програм мовлення. Постало питання про захист інтересів виконавців, розробників фонограм, відеограм, програм мовлення. Виникло суміжне право.
Когнітивно-інституційний підхід до масової комунікації
Важлива особливість процесу масового спілкування — використання машин, різних технічних пристосувань, які дають змогу швидко збирати, обробляти, випускати і розповсюджувати інформацію в масовому масштабі на великій території й майже одночасно. Це відбувається завдяки швидкому розвиткові техніки. Великий прогрес технічних засобів масового спілкування має значення не тільки для духовного контакту людей, але і для розвитку економіки.
Медіаосвіта та медіаграмотність як освітні категорії
Причина актуальності медіаосвіти полягає в тому, що інформаційна революція та глобалізація зробили наше сприйняття світу значною мірою залежним від того, як його подають медіа.
За висновками Віденської конференції ЮНЕСКО, медіаосвіта пов’язана з вивченням усіх медіакомунікацій та охоплює друковане слово, графіку, звук і рухомі зображення, що доставляються за допомогою будь-яких технологій.
Медіаосвіта — частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії з сучасною системою масмедіа, як традиційними (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітніми (комп’ютерне опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа, з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.
