Медіакультура в бібліотечному просторі

І місце у Всеукраїнському конкурсі 

"Шкільна бібліотека - 2020"

Номінація: медіакультура в бібліотечному просторі 

Тема: Розширення світоглядних обріїв у "вселюдському храмі науки" (співпраця бібліотеки з педагогічним колективом)

У сучасному інформаційному суспільстві найпопулярнішим типом культури виступає медіакультура, оскільки саме вона пов’язана з трансляцією динамічних образів, що поширюються завдяки сучасним технічним засобам запису й передачі зображення та звуку (кіно, телебачення, відео, системи мультимедіа). Інтенсивність інформаційного потоку, насамперед Інтернету, ставить перед нашим ліцеєм, який багато років плекає українську еліту, потребу такої організації системи навчання й виховання обдарованих учнів, які мають бути не лише на «ти» з усіма медіа, а й самі вміють розкодовувати інформацію, створювати та поширювати медіаконтент.

З огляду на це, питання медіаосвіти та медіаграмотності  є актуальним для всіх учасників освітнього процесу: учнів, учителів та батьків. Постійно тримаючи руку на пульсі, слідкуючи за сучасними освітніми трендами, зокрема діджиталізацією усіх сфер життя, освітня діяльність в контексті медіаосвіти та медіаграмотності у ліцеї здійснюється під керівництвом директора ліцею Ганни Стефанівни Сазоненко, народного учителя України, кандидата педагогічних наук, лауреата Державної премії України в галузі освіти, та спільними зусиллями заступників директора, учителів, вихователів, практичного психолога, завідувача бібліотечно-інформаційного центру.

Ліцейним ресурсним осередком і експериментальним майданчиком, що забезпечує вільний доступ до навчальних платформ, якісних електронних підручників, енциклопедій, творчих лабораторій, наукових розробок, є бібліотечно-інформаційний центр (БІЦ). Сьогодні це 582 читачі, 14 486 примірників книжкового фонду.

Втілюючи ідеї медіаосвіти в ліцеї, ми прийшли до висновку, що однією з найважливіших компетентностей сучасного учня, а відповідно й вчителя, є інформаційна грамотність, а в ширшому розумінні – інформаційна культура. Їх розвиток – це довготривалий та безперервний процес, який відбувається систематично й поетапно.

В Українському гуманітарному ліцеї Київського національного університету імені Тараса Шевченка (ще 15 років тому) вперше на науковому рівні було розроблено систему бібліотечно-бібліографічних занять із теми «Інформаційна культура», в рамках яких розглядаються додаткові компоненти інформаційної культури, зокрема кyльтypа споживання iнфоpмaцiї (свідомо обpaний iнфоpмaцiйний cпоciб життя, iнфоpмaцiйне лiдеpcтво); кyльтypа вибоpy iнфоpмaцiї (системний погляд на iнфоpмaцiйне cеpедовище); уміння aнaлiзyвaти iнфоpмaцiйнy ситуацію; кyльтypа пошуку докyментiв; культypа опрацювання iнфоpмaцiї (aнaлiтико-cинтетичнa дiяльнicть); кyльтypа зacвоєння та викоpиcтaння iнфоpмaцiї; кyльтypа cтвоpення бiблiогpaфiчної iнфоpмaцiї; кyльтypа пеpедaчi iнфоpмaцiї (iнфоpмaцiйно-комyнiкaцiйнa дiяльнicть); кyльтypа pозповcюдження iнфоpмaцiї, iнфоpмaцiйна компетентність та iї cклaдовi тощо (Мозгова В. П. Інформаційна культура особистості в акмеологічних моделях середніх загальноосвітніх навчальних закладах: спроба компаративного аналізу / В. П. Мозгова // Шкільна бібліотека плюс. – 2010. – № 2. – С. 19-26.).

Сьогодні ці заняття трансформувались у систему теоретичних і практичних занять (медіауроків). Серед тем, які висвітлюються на таких заняттях, можна виокремити: розуміння поняття «інформація»; пошук, засвоєння, застосування корисної медіаінформації; способи її передавання та отримання; носії інформації; інформаційна безпека особистості; психологічний захист від надлишкової візуальної інформації; ознайомлення з методами аналітико-синтетичного опрацювання документів і переформатування інформації; інформаційна освіта, медіаосвіта, медіаграмотність; академічна доброчесність; цифрова компетентність. Ліцеїсти, використовуючи медіапродукти, навчаються ставити правильні запитання для аналізу медійних меседжів та доводити свою позицію. З інформацією про проведення таких уроків можна ознайомитись, переглянувши матеріали нашого сайту:   Кібербезпека у час диджиталізації; Академічна доброчесність: навчання заради успіху ; Година коду (Hour of code) в ліцеї, Цифрова година «Протидія кібербулінгу та сексуальній експлуатації дітей в Інтернеті» тощо.

У ліцеї успішно функціонує школа медіаінформаційної культури для вчителів, батьків. Під час  теоретичних  і практичних занять учителі мають змогу переглядати виставки літератури та інтернет-ресурси з означеної тематики, а також діляться інформацією, яку отримали, відвідуючи різноманітні конференції, семінари, вебінари. Майже всі вчителі пройшли онлайн курси з медіаграмотності на платформах Prometheus, EdEra, що дозволяє їм самим створювати власні медіазаняття.  

Відповідно до змісту занять бібліотекар постійно добирає інформаційні ресурси як із власного бібліотечного фонду, так і з мережі Інтернет; ознайомлює з їх змістом ліцеїстів та вчителів, робить інформаційний супровід учнівських проєктів, створює вчительські кейси, зокрема й на допомогу в організації педрад. 

Бібліотекар разом з учителями інформаційних технологій наповнює ліцейний медіаресурс, рубрику «Освітні матеріали», виступає експертом із пошуку та опрацювання інформаційних ресурсів учителями та ліцеїстами.

Діяльність ліцею представлено на сайті у рубриках «Новини» та на сторінці Фейсбук «Український гуманітарний ліцей КНУ імені Тараса Шевченка». Це найбільш цікаві й корисні підбірки для ліцейної родини від українських організацій, які популяризують медіаосвіту та медіаграмотність: Академії української преси, проєкт «Медіаосвіта і медіаграмотність», бібліотека  масової комунікації та медіаграмотності, Української бібліотечної асоціації, SAIUP (проєкт сприяння доброчесності в Україні), Національної бібліотеки України для дітей тощо. 

Запрошуємо всіх, хто цікавиться темою медіаосвіти та медіаграмотності, до нашого бібліотечного простору на умовах партнерства та співпраці.  Щиро будемо вдячні за корисні матеріали, пропозиції, які просимо надсилати на електронну адресу:  uhl-edu@ukr.net     

Книга – морська глибина. Вона – ключ до пізнання себе і світу, дзеркало мудрості, інформаційного багатства, стильового розмаїття, естетичної насолоди, кристалізації концептуального «Я» в системі координат і цінностей.

Книга – емоційний компас особистості, що простує стежкою життя, відкриваючи істину в сентенції В. Симоненка «Ти знаєш, що ти людина», якій належить, пізнавши себе, зайняти свою нішу в соціальній структурі суспільства.

У лабіринті земного буття надто важливим є цей надійний друг – книга, що освітлює підсвідомо генетичну пам'ять поколінь, що простували тисячоліттями до твоєї появи на карті земного буття… Чому це важливо? Бо справжня людина – це добродій (за висловом В. Стуса), і починається вона із вдячності і пам’яті. Саме ця траєкторія не дасть їй обірвати пуповину роду і народу… Наша стратегічна магістраль – сильна, незалежна соборна Україна, в якій живуть різні народи з різноманітно-унікальним баченням світу в пошанівку до України- матері, яка дбає про благо всіх.

Бібліотечний центр УГЛ – це мозковий центр успіху і зростання, плекання національно свідомих громадян, майбутньої еліти України, спроможних забезпечити стратегію й тактику розбудови держави з розвиненою інфраструктурою  й економічною стабільністю на правових, гуманістично-культурних засадах 

Наші ексклюзивні зустрічі з представниками науково-культурної еліти, провідними державними діячами сприяють розвитку критичного мислення ліцеїстів, а їх меседжі свідчать про поступ, пізнання й саморозвиток особистості, громадянську та духовну зрілість. 

Наукові здобутки, художні надбання, мистецькі твори складають золотий фонд УГЛ, є предметом захоплення, гордості й престижу закладу, свідченням високої інтелектуально-духовної шкали цінностей. 

В епіцентрі уваги БІЦ – інноваційні ідеї й новітні технології, прикладний аспект та компетентнісне спрямування. А як же інакше можна піднятися на вершину?

БІЦ – матриця бурхливого ліцейного життя, постійний пошук та вдосконалення – і все це для досягнення особистісної та духовної зрілості.

А ще БІЦ – це комунікація зі світом, який постійно змінюється, спонукаючи до творчого пошуку й альтернативи.