Іваненко Олена Сергіївна_історія

Інформаційна картка

учасника всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2020»

у номінації «Історія»

Прізвище, ім’я, по батькові: Іваненко Олена Сергіївна

Посада (відповідно до запису в трудовій книжці): Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель історії

Місце роботи (найменування закладу освіти відповідно до статуту): Запорізький академічний ліцей «Вибір» Запорізької міської ради Запорізької області

Освіта (найменування закладу вищої освіти, рік закінчення навчання): Запорізький державний університет 1998, Запорізький національний університет 2010 (магістр)

Самоосвіта (зазначається за останні 3 роки в порядку зменшення за категоріями: друга освіта; очні, дистанційні курси; конференції, семінари; конкурси тощо)

Курси підвищення кваліфікації : КЗ ЗОІППО (30.09.-11.10.2019) – СПК №02136146/4346-19, тренінги «Внутрішнє забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти» (листопад 2018) – сертифікат № 2018-10662, «Соціальне партнерство закладу освіти і громади» (2018) - сертифікат № 2018-10685, участь у науково-методичному заході Міський проект «Наукова підтримка інновацій» практикум для вчителів історії «Особливості підготовки учнів до ЗНО з історії в 2019 р» (жовтень 2018 – сертифікат №18, березень 2019 – сертифікат №30), слухач Всеукраїнського онлайн-марафону «Як зробити урок ефективним» (вересень-жовтень 2019)

Педагогічний стаж 28 років

Кваліфікаційна категорія: Спеціаліст вищої категорії

Педагогічне звання: Учитель-методист

Посилання на відеорезюме: https://youtu.be/H3M6j1bdOOo

Педагогічне кредо: Не вести дітей за собою, а навпаки, навчити їх самостійно вести себе по життю. Ф. Дольто

Нинішній урок — демократичний, який проводиться не для учнів, а з учнями. І. Підласий

Посилання на урок:

«Технологія розвитку критичного мислення

як засіб формування комунікативної компетентності учнів на уроках історії»

Здатність мислити критично – не вроджена ознака і не дар Божий, як власне і розумові здібності людини. Це величезне поле для щоденних тренувань і розкриття інтелектуального потенціалу. На мою думку, діти краще володіють навичками критичного мислення, ніж дорослі, адже вони не бояться сумніватися в почутому чи побаченому, задавати безліч запитань, досліджувати невідоме. І це треба заохочувати та розвивати. Проблема комунікативних навичок особливо актуальною є в підлітковому віці, адже підлітковий вік, сенcитивний до комунікативного розвитку, є періодом остаточного відшліфовування даного роду умінь і навичок, засвоєння зразків поведінки і соціальних ролей, набуття досвіду спілкування, його культури. Вчені-дослідники та вчителі-новатори вважають, що у центрі уваги сучасної освіти мають бути не тільки навчальні предмети, а способи мислення і діяльності школяра. Тобто, необхідно навчити дитину критично мислити, вирішувати складні проблеми шляхом аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати і враховувати альтернативні думки, приймати виважені рішення, дискутувати, спілкуватися з іншими людьми. Саме тому я вирішила працювати над проблемою «Технологія розвитку критичного мислення як засіб формування комунікативної компетентності учнів на уроках історії»

Провідна педагогічна ідея: інтегрувати активні, інтерактивні методи технології розвитку критичного мислення навчання учнів, завдяки яким можна створювати умови для формування в учнів комунікативної компетентності та діяльних умінь в процесі вивчення історії.

Актуальність досвіду:

Модернізація освіти України передбачає переорієнтацію на виховання людини, яка не тільки буде володіти знаннями, уміннями, навичками та способами діяльності, але й виконуватиме свої обов’язки на рівні світових вимог та стандартів. У сучасних вимогах розвитку суспільства дуже важливим є використання засвоєння знань в повсякденному житті, тобто компетентність особистості Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, тому конкурентноспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість.

З’ясувавши особливості використання технології критичного мислення, я розпочала активно впроваджувати цю методику в практику своєї роботи

Перший етап уроку – «виклик» («розігрів»). Форми роботи

- «Спочатку було слово» - пропоную учням ключове слово уроку чи історичне поняття, яке вивчатиметься на уроці, з якого вони повинні встановити нові слова. Наприклад – «модернізація» – модерн, нація, мода, рація, дім.

Серед інтерактивних методів навчання я віддаю перевагу методу побудови «асоціативного куща». На початку роботи визначаю одним словом тему, над якою проводитиметься робота, а учні згадують, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку висловлюються найстійкіші асоціації, потім – другорядні. Фіксую відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається». Цю стратегію можна використовувати і на етапі актуалізації і рефлексії як під час групової роботи, так і індивідуально. Я побачила, що ніщо так не стимулює роботу мозку, як те, що викликає інтерес. Тому використовую короткочасну розповідь, бесіду, демонстрування наочності, нескладні інтерактивні технології «Мозковий штурм», «Мікрофон».

Найважливішою умовою для розвитку критично­го мислення є створення проблемних ситуацій під час навчання. На своїх уроках створюю проблемну ситуацію, направляю учнів на її вирішення, організовую пошук рішення. У контексті розвитку в учнів соціальних, комунікативних компетенцій на уроках історії використовую наступні інтерактивні методи групової діяльності: метод колективного обговорення, відбору та розміщення за ступенем важливості, який передбачає систематизацію широкого кола ідей, що виникають при обговоренні проблем, протягом дуже обмеженого часу, та організацію їх в чіткий ряд аргументів. Це завдання сприяє обговоренню і виробленню вміння слухати, тлумачити, пояснювати, доводити слушність своєї думки та йти на компроміс. Такий вид роботи є дуже вдалим при визначенні причин воєн, повстань, інших історичних подій.

Другий етап уроку – усвідомлення нового матеріалу. На цьому етапі використовує різноманітні стратегії та методи. Метод соціально-економічного розшарування я використовувала при вивченні складних, об’ємних тем «Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVII ст. Відродження Української держави», «Революція XVІІ ст. в Англії» (8 клас), «Велика французька буржуазна революція» (9клас), «Події російської революції 1905—1907 рр. в Україні», «Українська революція (1917-1918)» (10 клас) та ін. Метод ситуативного моделювання я використовувала при вивченні конкретних історичних подій, наприклад, хрещення Русі, прихід до влади П. Скоропадського, Карибська криза тощо. Метод-симуляції, який дає можливість учням глибоко вжитися в проблему, зрозуміти її з середини . Такий вид роботи є дуже вдалим при вивченні доби Центральної Ради, періоду становлення демократії у Східній Європі. Групові методи застосовую на всіх етапах навчальної діяльності, тобто під час вивчення нового матеріалу, при повторенні, для контролю знань і підготовки домашнього завдання. Аналіз конкретних ситуацій (АКС) полягає в тому, що в навчальному процесі я створюю проблемні ситуації. Цінність цього методу в тому, що у процесі розв’язання конкретної ситуації, учні використовують свій досвід, застосовують аналіз, не тільки здобувають потрібні знання, а й навчаються використовувати їх на практиці.

Третій етап уроку – «рефлексія» (самоаналіз,роздуми проте, що людина знає, відчуває, думає). На цьому етапі використовую метод «Мікрофон» (учні по черзі висловлюють свою думку про роботу на уроці), сенкан (кожен виявляє свій погляд на певний об’єкт, явище). Доречним на цьому етапі є використання стратегії "Знаємо-Хочемо дізнатись - Дізнались" (заповнення таблиці), методу «Займи позицію», «Шкала думок».

Я вважаю, що навчання повинно мати характер навчально–пізнавальної діяльності учня, яка є результатом не засвоєння певної суми знань, вмінь та навичок, а зміну якостей, рис особистості, формування компетентностей. Учень повинен перетворитися з об’єкта навчання на суб’єкт навчання, тобто разом з учителем стати співавтором уроку, бути зацікавленим у досягненні позитивних результатів. Педагог на уроці повинен виступати організатором, керівником і помічником учня в процесі навчально–пізнавальної діяльності, а не основним джерелом знань учня та їх оцінювачем. Учень на основі власного життєвого досвіду, враховуючи свої можливості, знаходить істину та робить відповідні висновки. Навчання стає проектним, бо я намагаюся спланувати поступовий мовленнєвий розвиток кожного учня, а це дає можливість школярам проявити власне «я», вільно спілкуватися, аргументовано доводити свою думку, визнавати власні помилки, додержуватися культури мовлення, дискусії, навчає уникати категоричності, використовувати адекватну лексику.

Людиною, яка оволоділа мистецтвом критичного мислення, складніше маніпулювати та вводити в оману. Вона не вірить в неймовірні збіги та чудеса, а шукає базу доказів та виводить причинно-наслідкові зв’язки.

Головний екзаменатор наших вихованців – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати і контролювати власну діяльність, тобто успішно її виконувати, залежить насамперед від школи, від того, в якій мірі у них будуть сформовані ключові компетентності, в тому числі, комунікативні.

Притча

Є притча про сон однієї жінки – ніби вона у фірмовому магазині, де за прилавком стоїть сам Бог.

- Що ви тут продаєте? – спиталася вона.

- Все, що хочете, - відказав Бог.

Ледве вірячи тому, що чує, жінка вирішила попросити усе найкраще, чого тільки може бажати людська душа.

- Я хочу лагідних думок, і любові, і щастя, і мудрості, і свободи від страху, - перелічила вона, а згодом додала: - Не лише для мене, для кожного для землі.

Бог усміхнувся:

- Ти не зрозуміла, люба моя. Я не продаю плодів, лише насіння.