Пандемія і карантин залишили кордони України зачиненими для туризму і тому довелося їхати альтернативний рівнинний маршрут.

Але він виявився доволі насичений та повний цікавих місць, а легкий профіль висот зробили мандрівку дуже розслабленою, неважкою та без зайвих випробувань.

Підготовка

Якоїсь спеціальної підготовки до конкретно цього маршруту не було, проте кілька загальних моментів слід відзначити.

Протягом травня-червня проїхав на гревелі кілька доволі непростих дистанцій на всі відстані BRM: 200, 300, 400, 600 та 1000 км з яких 2 чисто ґрунтових івента на 200 та 300 км. Цими поїздками трохи прокачав витривалість.

Також в червні настало по-справжньому спекотне літо і жара реально виявилася проблемою. Тож зробив кілька тренувальних коротких виїздів у обідні перерви, щоб адаптувати організм до спекотної погоди. Спрацювало не погано.

Стартувати вирішив на світанку п'ятниці 24го червня. План проходження дистанції не складав і відразу вирішив їхати по самопочуттю без зайвих часових орієнтирів.

Намагався нічого зайвого не брати. До бардачка поклав: їжу у вигляді горіхів, батончиків, пару пачок сухих ковбасок, печиво та цукерки; павербанку і дроти для заряджання техніки та телефону; по одягу 2 запасних велошортів, одну джерсі, наколінники, ногова (не знадобилися), жилетку (не знадобилася), 2 пари носків, 2 легких бафа та дощовик; 2 запасні покри (не знадобилися); інструменти; спасковдру (не знадобилася); аптечку та гігієнічний пакет, ну і, саме головне, - готівку. Сам вдягнувся по літньому плюс легкі рукава та жилетка для нічної їзди.

Зважив завантажений транспортний засіб з двома повними флягами. Вийшло близько 14 кг. Майже порожняком.

600 км до першого привалу у Смілі

400 км до другого привалу в Києві

300 км до третього привалу у Кременчуку

260 км до фінішу в Харкові

Підсумки

Найдовша поки що моя подорож велосипедом у рамках одного івенту вийшла цікава та невиснажлива.

Втома від більш коротких та інтенсивних заїздів не йде ні в яке порівняння. Взагалі склалося почуття, що в такому темпі можна їхати скільки завгодно доки не набридне. Припускаю, що на подібних довгих марафонах райдери можуть зіткнутися з проблемами мотивації. Мене це оминуло, бо просто їхав та насолоджувався процесом та самотністю, а не намагався ставити якісь рекорди чи думати про якісь челенджи.

Також важливу роль зіграли сприятливі погодні умови та непогана фізична форма на час старту.

Видатки під час подорожі не рахував. Точно можу сказати лише вартість готелів: 500+400+300 грн. Всі інші трати були на їжу та напої. І ще 60 грн на музей та 40 грн на дендропарк.

Вийшло подолати 1560 км з набором висоти біля 8,5 км за 111 годин 40 хвилин з move ratio 0.6 та середньою швидкістю руху 23,3 кмг.

Дещо більше офіційного треку проте до ліміту у 125 годин ще був запас і я дозволив собі трошки додаткових цікавинок до маршруту.