Методи дослідження

Для розвитку творчих здібностей я використовую:

1. Метод гри.

Гра, як основна діяльність дитини в молодшому шкільному віці, є постійною її супутницею. Гра для дитини – перша можливість проявити себе, самовиразитись і самоствердитись. В іграх діти не тільки відображають реальне життя, а й перебудовують його. За словами Виготського, «гра дитини – це творче переосмислення пережитих вражень, комбінування їх і побудова з них дійсності, яка відповідає запитам і інтересам самої дитини», тобто гра розглядається як творча діяльність, в якій наочно виступає комбінуюча дія уяви. 

Застосування творчих ігор залучає учнів не тільки відтворювати набуті знання, вміння й навички, але й сприяє головним чином розвитку пізнавальної активності, творчих здібностей та формує компетентності учнів.

Центральним аспектом цього процесу є розвиток творчого мислення школяра. 

  Розвивальні творчі ігри мають велике значення для розвитку мовлення і мислення учнів; активізують та збагачують їх словниковий запас; прищеплюють інтерес до навчання. 

Тому в своїй роботі використовую розвивальні ігри як засіб навчання і виховання.

В добукварний період, на уроках навчання грамоти, використовую такі ігри:

Гра «З яких звуків складається слово?»

Основна мета цієї гри – навчити дитину вслухатися в слово, чути звуки, з яких воно складається, і визначати послідовність цих звуків.

Гра «Заміни звук»

Гра вдосконалює фонематичний слух, розвиває уяву, розумові операції аналізу і синтезу.

Гра «Відгадай слово»

- Перший звук у слові кріт, другий – у слові міст, третій звук – у слові торт.

- Яке слово утворилося? (Кіт).

Гра «Плутанина слів»

АМК - … (МАК)                 ОРГА - … (ГОРА)               РОКЛИ – (РОЛИК)

НОГМ – (ГНОМ)                 РОКУЦ – (ЦУКОР)             УЛГОБ – (ГОЛУБ)

Гра «Склади звукову модель слова-відгадки»

Гра «Слова навпаки»

Запишіть 5 односкладових слів, що від перестановки звуків  (першого й останнього) набули б нового значення.

Наприклад: мир – Рим.

Відповідь: кіт – тік, кат – так, лік – кіл, рік – кір (хвороба), 

 лід – діл (низовина), рай – яр, бук – куб.

На уроках використовую навчальні ігри «Розумові розминки»:

Гра «Чому так трапилось?» Річка вийшла з берегів і затопила навколишнє поле.

Гра «Висновок»: Оленка старша за Марійку, а Марійка старша за Миколку. Хто найстарший? Наймолодший?

Гра “Хто? Що?”

Учитель показує предметні малюнки із зображенням людей, тварин, речей, рослин і т.ін. У відповідь учні, сигналізують картками “Хто?” “Що?”

Гра “Лото назв”.

На картках написано по декілька слів, що означають назви предметів. Учитель розкриває зміст певного слова, а учні повинні знайти його на картках і закрити.

2. Методи Інтерактивного навчання

 Термін “інтерактивна педагогіка” відносно новий: Його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. Лінгвістичне тлумачення слова, що представлено в іншомовних словниках, свідчить, що поняття “інтерактивність”, “інтерактив” прийшли до нас з англійської мови. “Іntеr“ – взаємодіяти, “асt“ – діяти. Інтерактивність в навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, знаходження у режимі бесіди, діалогу, дії. Відповідно, у дослівному розумінні інтерактивним може бути названий метод, у якому той, хто навчається, є учасником. Який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власно створюючи це. 

Суть інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор, який ніколи не “замикає” навчальний процес на собі. Головним у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

Організація такого навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації тощо. 

Вони дають змогу учням:

-  полегшити процес засвоєння знань;

-  аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу;

- навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати;

-  моделювати різні соціальні ситуації і збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації;

-  слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, прагнути до діалогу;

- вчитися будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати, шукати компроміси;

-   знаходити спільне розв’язання проблем, розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Крім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співробітництва тих, хто навчає і тих хто навчається, вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює доброзичливу атмосферу, значно підвищує мотивацію учнів до навчання.

У початковій школі в ході роботи варто використовувати як групові так і індивідуальні форми роботи. Я часто застосовую такі інтерактивні технології як: 

«Мозковий штурм»

Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».

Його організовують за такими правилами:

1.  Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).

2.  Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.

3.  Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.

4.  Обирають найкращі рішення.

Правила поведінки під час «мозкового штурму»:

• Намагатися висунути якомога більше ідей щодо вирішення проблеми.

• Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.

• Ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників.

• Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.

«Займи позицію»

Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає можливість висловитися кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.

2.  Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.

3.  Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.

4.  Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.

5.  Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).

«Навчаючи — вчуся»

Цей метод дає учневі можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим, у даному разі своїм однокласникам під час уроку.

Роботу організовують таким чином:

1.    Після того як учитель назвав тему та мету уроку, роздав картки із завданнями, учні ознайомлюються з інформацією, що міститься на картках.

1. Якщо щось не зрозуміло, учень запитує про це та перевіряє в учителя, чи правильно він зрозумів інформацію.

2. Учні готуються до передавання цієї інформації іншим у доступній формі.

3. Всім необхідно ознайомити зі своєю інформацією однокласників. Учень має право говорити тільки з однією особою одночасно. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з іншими учнями й самому дізнатися про щось від них.

4. Коли всі поділилися та отримали інформацію, розкажіть у класі, про що ви дізналися від інших.

«Мікрофон»,  дає можливість кожному висловлювати думку, швидко, по черзі, відповідаючи на запитання.

Правила проведення «Мікрофону»:

• говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон;

• відповіді не коментують і не оцінюють;

• коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.

«Акваріум» метод розвитку вміння вести дискусію .

Після того як учитель розподілив учнів на дві-чотири групи й запропонував їм завдання для виконання та необхідну інформацію, одна з груп сідає в центр класу, утворивши внутрішнє коло. («Акваріум»).

Всі учасники цієї групи починають обговорювати запропоновану вчителем проблему. Всі інші учні мовчки спостерігають за обговоренням.

Групі, що працює, для виконання завдання необхідно:

• прочитати вголос ситуацію;

• обговорити її в групі, використовуючи метод дискусії;

• дійти спільного рішення.

На цю роботу групі дають 3—5 хвилин. Усі інші учні класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. Після закінчення часу група займає свої місця, а вчитель ставить класу запитання.

• Чи погоджуєтеся ви з думкою групи ?

• Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

• Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію (проблему). Всі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі», і результати роботи кожної з них мають бути обговорені в класі.

3. Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

«Крісло автора»

Учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

«Опиши (намалюй) навпаки»

Учитель показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

4. Для розвитку творчих здібностей учнів використовую також стратегію комбінаторних дій:

- таблиці – тренажери;

- гра «Утвори слово» (рис – сир);

5. Розвиток творчого мислення неможливий без формування розумових операцій, тому в своїй роботі використовую такий метод розвитку уяви, як «морфологічний аналіз».

Мета даного методу полягає в тому, щоб

-формувати у дітей уміння давати велику кількість різних категорій відповідей у рамках заданої теми;

-створювати умови для оцінки дитиною отриманих ідей;

-учити деталізувати найбільш продуктивні.

Необхідно заповнити таблицю. Потім можна вибірково взяти деякі ознаки і придумати фантастичну тварину.

6. Метод «Думай про інше»

Багато винаходів у нашому житті мають «аналоги» у природі. Літак схожий на птаха, вертоліт – на бабку, підводний човен – на рибу. Щоб винаходити потрібно бути спостережливим, уміти придумувати на що схожі різні предмети.

Розумовий розвиток дитини залежить від того, наскільки вона бере участь у продуктивних видах діяльності. Кожна продуктивна діяльність передбачає вміння планувати, тобто спершу уявляти образ того, що створюється, а потім утілювати його в практичній діяльності. Саме участь у продуктивних видах діяльності я використовую у своїй роботі вже з учнями першого класу. Залучаю дітей до таких видів художньої діяльності:

- зображувальна діяльність (малювання, ліплення, аплікація);

- музична діяльність (сприймання музики, ігри, хороводи);

- художньо – мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, створення власних творів);

- театралізована діяльність (інсценізація казок).