Embedded Files
Створення дитячого об’єднання – рою. Вибір ройового отамана.
Створення дитячого об'єднання – рою. Вибір ройового отамана:
Цей пункт описує процес створення дитячого об'єднання (рою) та вибору його лідера – ройового отамана.
Створення рою: Це етап формування групи дітей для спільної діяльності. Роль отамана може полягати в керуванні роєм, координації діяльності, представленні групи та налагодженні взаємодії з іншими роями або організаціями.
Вибір ройового отамана: Це процес обрання лідера. Це може відбуватися шляхом голосування, шляхом обрання, або за результатами обговорення. Важливо, щоб отаман був відповідальною, авторитетною особою, яка вміє мотивувати та об'єднувати членів рою.
Заняття гуртка "Джура". Тема: Козацьке самоврядування. Вибори ройового отамана.
Запорізька Січ у своєму складі мала поділ - військовий і територіальний, у відповідності з яким і будувалося управління нею. Як військо, запорізька громада поділялася на 38 куренів, а територіальне - спочатку на п'ять, згодом на вісім паланок.
Запорізька Січ у своєму складі мала поділ - військовий і територіальний, у відповідності з яким і будувалося управління нею. Як військо, запорізька громада поділялася на 38 куренів, а територіальне - спочатку на п'ять, згодом на вісім паланок.
Козаки протягом усього свого історичного існування мали власне начальство - старшину, яке звичайно щороку змінювалося й неодмінно було неодруженим. Січовики самі собі обирали начальників за умови, що в разі незгоди з політикою керівництва чи якимись негарними вчинками з їхнього боку товариство могло будь-якої миті зібратися на раду і поміняти когось зі старшини, або і всіх начальників загалом. Верхівкою козацького управління була військова старшина - кошовий отаман, суддя, осавул, і писар. Головним серед товариства був кошовий отаман, котрий об'єднував у своїх руках військову, адміністративну, судову й духовну владу. Але кошовий не був необмеженим володарем запорізького війська: не маючи ні особливого приміщення, ні окремого столу, кошовий насправді був лише старшим серед рівних, «батьком» для всіх козаків. Кожного кошового обирали лише на рік, після чого на його місце ставав інший; виняток робили лише для небагатьох особливо видатних і популярних осіб, наприклад: Іван Сірко, Костянтин Гордієнко, Іван Малашевич і Петро Калнишевський. Тему комнтує Сергій Лях - завідувач кафедри Історії України ЗНУ.
Козаки протягом усього свого історичного існування мали власне начальство - старшину, яке звичайно щороку змінювалося й неодмінно було неодруженим. Січовики самі собі обирали начальників за умови, що в разі незгоди з політикою керівництва чи якимись негарними вчинками з їхнього боку товариство могло будь-якої миті зібратися на раду і поміняти когось зі старшини, або і всіх начальників загалом. Верхівкою козацького управління була військова старшина - кошовий отаман, суддя, осавул, і писар. Головним серед товариства був кошовий отаман, котрий об'єднував у своїх руках військову, адміністративну, судову й духовну владу. Але кошовий не був необмеженим володарем запорізького війська: не маючи ні особливого приміщення, ні окремого столу, кошовий насправді був лише старшим серед рівних, «батьком» для всіх козаків. Кожного кошового обирали лише на рік, після чого на його місце ставав інший; виняток робили лише для небагатьох особливо видатних і популярних осіб, наприклад: Іван Сірко, Костянтин Гордієнко, Іван Малашевич і Петро Калнишевський. Тему комнтує Сергій Лях - завідувач кафедри Історії України ЗНУ.
Слід мати на увазі, що у запорізьких козаків слово "курінь" вживалося у двох значеннях:
Слід мати на увазі, що у запорізьких козаків слово "курінь" вживалося у двох значеннях:
по-перше, як житло;
по-друге, як самостійна частина війська.
Термін "паланка" також мав два значення:
Термін "паланка" також мав два значення:
невелика фортеця,
певна частина території Запорізької Січі.
Найвищим органом козацького самоврядування, який вирішував найважливіші питання, були загальні або, як їх частіше називали, військові ради. Збиралися вони регулярно у точно визначені строки - 1 січня і 1 жовтня кожного року. Козацька рада збиралася і в інші строки, коли на те була воля товариства. На військових радах вирішувалися усі найважливіші питання життя Запорізької Січі: оголошувалася війна і укладався мир, об'являлися військові походи, каралися злісні злочинці, щорічно переділялися поміж куренями землі, річки, озера, ліси, рибні лови тощо, обиралася і зміщалася козацька старшина.
Найвищим органом козацького самоврядування, який вирішував найважливіші питання, були загальні або, як їх частіше називали, військові ради. Збиралися вони регулярно у точно визначені строки - 1 січня і 1 жовтня кожного року. Козацька рада збиралася і в інші строки, коли на те була воля товариства. На військових радах вирішувалися усі найважливіші питання життя Запорізької Січі: оголошувалася війна і укладався мир, об'являлися військові походи, каралися злісні злочинці, щорічно переділялися поміж куренями землі, річки, озера, ліси, рибні лови тощо, обиралася і зміщалася козацька старшина.
Крім загальних військових рад, у запорізьких козаків були ще й ради по куреням, які частіше звалися "сходками". Курінні сходки збиралися у разі потреби для вирішення дрібних справ, термінових питань, а також таємних справ.
Крім загальних військових рад, у запорізьких козаків були ще й ради по куреням, які частіше звалися "сходками". Курінні сходки збиралися у разі потреби для вирішення дрібних справ, термінових питань, а також таємних справ.
Були ще сходки по паланкам. Вони розглядали переважно дрібні господарські спори, оскільки населення паланок складалося з нежонатих козаків, які займалися господарством.
Були ще сходки по паланкам. Вони розглядали переважно дрібні господарські спори, оскільки населення паланок складалося з нежонатих козаків, які займалися господарством.
На Запоріжжі склалася своя адміністрація. Найважливішими її ланками у другій половині XVI - на початку XVII ст. були військові начальники - кошовий отаман, військовий суддя, військовий отаман, військовий писар, курінний отаман; військові чиновники - булавничий, хорунжий, довбиш, пушкар, гармаш, тлумач, шафар, канцеляристи; похідні і паланкові начальники-полковник, писар, осавул.
На Запоріжжі склалася своя адміністрація. Найважливішими її ланками у другій половині XVI - на початку XVII ст. були військові начальники - кошовий отаман, військовий суддя, військовий отаман, військовий писар, курінний отаман; військові чиновники - булавничий, хорунжий, довбиш, пушкар, гармаш, тлумач, шафар, канцеляристи; похідні і паланкові начальники-полковник, писар, осавул.
Кошовий отаман, військовий суддя і військовий писар складали так звану військову старшину. Вони обиралися військовою радою 1 січня і перебували на посаді один рік. До числа військової старшини інколи включалися курінні отамани. У мирний час військова старшина займалася адміністративними і судовими справами, а під час війни очолювала козаків, передаючи свої повноваження наказний старшині.
Кошовий отаман, військовий суддя і військовий писар складали так звану військову старшину. Вони обиралися військовою радою 1 січня і перебували на посаді один рік. До числа військової старшини інколи включалися курінні отамани. У мирний час військова старшина займалася адміністративними і судовими справами, а під час війни очолювала козаків, передаючи свої повноваження наказний старшині.
Кошовий отаман зосереджував у своїх руках вищу військову, адміністративну, судову і духовну владу. У воєнний час кошовий отаман був лише володарем Запоріжжя і в своїх діях керувався звичаями і традиціями козацтва. Обов'язки кошового отамана зводились до затвердження обраних військовою радою службових осіб, узаконення розподілу за куренями земель, розподілу військової здобичі і військових доходів, прийняття до Січі нових людей і звільнення старих козаків, встановлення дипломатичних контактів з сусідніми державами. При всій повноті влади кошовий отаман ніколи не був абсолютним диктатором. Його влада обмежувалась трьома умовами: звітом по закінченні строку повноважень перед військовою радою, річним строком перебування на посаді і, нарешті, самою військовою радою.
Кошовий отаман зосереджував у своїх руках вищу військову, адміністративну, судову і духовну владу. У воєнний час кошовий отаман був лише володарем Запоріжжя і в своїх діях керувався звичаями і традиціями козацтва. Обов'язки кошового отамана зводились до затвердження обраних військовою радою службових осіб, узаконення розподілу за куренями земель, розподілу військової здобичі і військових доходів, прийняття до Січі нових людей і звільнення старих козаків, встановлення дипломатичних контактів з сусідніми державами. При всій повноті влади кошовий отаман ніколи не був абсолютним диктатором. Його влада обмежувалась трьома умовами: звітом по закінченні строку повноважень перед військовою радою, річним строком перебування на посаді і, нарешті, самою військовою радою.
Військовий суддя був другою після отамана службовою особою на Запоріжжі. Його основний обов'язок — здійснення суду над козаками. Крім цього, він призначав начальника артилерії і навіть заміщав кошового отамана як наказний отаман.
Військовий суддя був другою після отамана службовою особою на Запоріжжі. Його основний обов'язок — здійснення суду над козаками. Крім цього, він призначав начальника артилерії і навіть заміщав кошового отамана як наказний отаман.
Військовий писар завідував канцелярією і вів усі письмові справи війська: надсилав накази по куренях і паланках, здійснював усі розрахунки, приймав укази і послання, що надходили на його ім'я.
Військовий писар завідував канцелярією і вів усі письмові справи війська: надсилав накази по куренях і паланках, здійснював усі розрахунки, приймав укази і послання, що надходили на його ім'я.
Військовий осавул пильнував за дотриманням козаками порядку в Січі, а під час військових дій у військових таборах стежив за виконанням судових рішень кошового отамана і військової ради, проводив дізнання щодо злочинів, які були вчинені на території Січі, заготовляв продовольство для війська на випадок війни, видавав хлібне і грошове забезпечення козакам, відав охороною кордонів та ін.
Військовий осавул пильнував за дотриманням козаками порядку в Січі, а під час військових дій у військових таборах стежив за виконанням судових рішень кошового отамана і військової ради, проводив дізнання щодо злочинів, які були вчинені на території Січі, заготовляв продовольство для війська на випадок війни, видавав хлібне і грошове забезпечення козакам, відав охороною кордонів та ін.
Після запорізької військової старшини йшли курінні отамани. Посада курінного отамана також була виборною. Курінними отаманами обирали людей здібних, хоробрих, рішучих. Обрання курінного отамана було внутрішньою справою певного куреня і виключало втручання у цей процес козаків інших куренів. Курінний виконував в Січі функції інтенданта: його прямим обов'язком було забезпечення козаків усім необхідним (продовольством, паливом тощо), збереження грошей і майна козаків у курінній скарбниці.
Після запорізької військової старшини йшли курінні отамани. Посада курінного отамана також була виборною. Курінними отаманами обирали людей здібних, хоробрих, рішучих. Обрання курінного отамана було внутрішньою справою певного куреня і виключало втручання у цей процес козаків інших куренів. Курінний виконував в Січі функції інтенданта: його прямим обов'язком було забезпечення козаків усім необхідним (продовольством, паливом тощо), збереження грошей і майна козаків у курінній скарбниці.
За військовою старшиною йшли військові чиновники, головною метою яких було надання допомоги службовим особам військової старшини у виконанні їх обов'язків.
За військовою старшиною йшли військові чиновники, головною метою яких було надання допомоги службовим особам військової старшини у виконанні їх обов'язків.
Військовий довбиш відав полковими літаврами, якими збирали козаків на раду. Крім того, він був присутній при виконанні судових вироків, забезпечував стягнення податків і торгового мита.
Військовий довбиш відав полковими літаврами, якими збирали козаків на раду. Крім того, він був присутній при виконанні судових вироків, забезпечував стягнення податків і торгового мита.
Військовий пушкар завідував всією запорізькою артилерією. Під його началом знаходилася військова в'язниця. Військовий тлумач виконував обов'язки перекладача. Інколи він відряджався у прикордонні райони для здійснення військової розвідки.
Військовий пушкар завідував всією запорізькою артилерією. Під його началом знаходилася військова в'язниця. Військовий тлумач виконував обов'язки перекладача. Інколи він відряджався у прикордонні райони для здійснення військової розвідки.
Військовий кантаржій був охоронцем військових мір та ваг, які були однакові для всього Запоріжжя. Військові шафарі збирали мито ("перевозне") на переправах через річки Дніпро, Буг, Самару.
Військовий кантаржій був охоронцем військових мір та ваг, які були однакові для всього Запоріжжя. Військові шафарі збирали мито ("перевозне") на переправах через річки Дніпро, Буг, Самару.
Військовий булавничий, бунчужний і хорунжий відповідно зберігали булаву, бунчуки як символ влади кошового отамана, а також військове знамено - хоругву. Військові чауші виконували функції посланників.
Військовий булавничий, бунчужний і хорунжий відповідно зберігали булаву, бунчуки як символ влади кошового отамана, а також військове знамено - хоругву. Військові чауші виконували функції посланників.
Безпосередньо за військовою старшиною стояла старшина похідна і паланкова. Вона вважалась вище за рангом від військових чиновників, але на відміну від них діяла за межами Січі в паланках. Похідну старшину складали полковник, осавул і писар. Вони діяли під час війни.
Безпосередньо за військовою старшиною стояла старшина похідна і паланкова. Вона вважалась вище за рангом від військових чиновників, але на відміну від них діяла за межами Січі в паланках. Похідну старшину складали полковник, осавул і писар. Вони діяли під час війни.
Паланкову старшину складали полковник, осавул, писар, підосавул і підписарій. їх влада поширювалась на козаків, які мешкали за межами Січі, у слободах і зимівниках. Усі представники паланкової старшини обирались на свої посади і залишали їх після загальної військової ради, тобто рівно через рік. Влада паланкового полковника у межах його паланки була досить широкою: він фактично виконував функції отамана, зрозуміло, в межах території паланки.
Паланкову старшину складали полковник, осавул, писар, підосавул і підписарій. їх влада поширювалась на козаків, які мешкали за межами Січі, у слободах і зимівниках. Усі представники паланкової старшини обирались на свої посади і залишали їх після загальної військової ради, тобто рівно через рік. Влада паланкового полковника у межах його паланки була досить широкою: він фактично виконував функції отамана, зрозуміло, в межах території паланки.
В організації козацького самоврядування, яке склалося в Запоріжжі, можна знайти зародки майбутньої української державної організації. Характерно, що ця своєрідна за структурою система органів військово-адміністративної влади мала можливість виконувати складні функції внутрішньої і зовнішньої політики, притаманні лише державній владі.
В організації козацького самоврядування, яке склалося в Запоріжжі, можна знайти зародки майбутньої української державної організації. Характерно, що ця своєрідна за структурою система органів військово-адміністративної влади мала можливість виконувати складні функції внутрішньої і зовнішньої політики, притаманні лише державній владі.
Основу структури складає рій — первинний козацький осередок за місцем навчання.
Основу структури складає рій — первинний козацький осередок за місцем навчання.
Заповіді члена Козацької республіки
Заповіді члена Козацької республіки
1. Козак — це людина, яка безмежно любить Україну, над усе цінує волю.
1. Козак — це людина, яка безмежно любить Україну, над усе цінує волю.
2. Козак шанує свій рід, інших людей, він вірний у коханні, побратимстві, дружбі.
2. Козак шанує свій рід, інших людей, він вірний у коханні, побратимстві, дружбі.
3. Козак — захисник слабших, молодших за себе, він шанобливо ставиться до людей, незалежно від їх статі та віку.
3. Козак — захисник слабших, молодших за себе, він шанобливо ставиться до людей, незалежно від їх статі та віку.
4. Козак — вірний принципам народної моралі.
4. Козак — вірний принципам народної моралі.
5. Козак — справедливий, працьовитий, скромний.
5. Козак — справедливий, працьовитий, скромний.
6. Козак стоїть на сторожі свободи і суверенності особистості, народу, держави, він друг усім, хто бажає Україні щастя і процвітання.
6. Козак стоїть на сторожі свободи і суверенності особистості, народу, держави, він друг усім, хто бажає Україні щастя і процвітання.
7. Козак турбується про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, береже природу, рідну землю, дружить з книгою, музикою, народними ремеслами.
7. Козак турбується про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів, береже природу, рідну землю, дружить з книгою, музикою, народними ремеслами.
8. Козак цілеспрямовано розвиває власні фізичні і духовні сили, волю, він — великий шанувальник рідної культури, правдивої історії, надійний захисник рідної України.
8. Козак цілеспрямовано розвиває власні фізичні і духовні сили, волю, він — великий шанувальник рідної культури, правдивої історії, надійний захисник рідної України.
9. Козак — людина мудра, великий шанувальник освіти, оберіг національних духовних скарбів народу, примножувач справи старших поколінь українського народу.
9. Козак — людина мудра, великий шанувальник освіти, оберіг національних духовних скарбів народу, примножувач справи старших поколінь українського народу.
Продовжіть речення
Веде канцелярію (за козачою традицією — це «міністр внутрішніх справ»)...
Відає господарством ; відповідає за трудові справи...
Відає і розпоряджається фінансами...
Головний розпорядник, адміністратор, координатор, стежить за поведінкою козачат,джур,молодих козаків за виконанням наказів, ухвал козацької громади; відповідає за військово – патріотичне виховання...
Головний прапороносець, відає козацькими стягами й хоругвами, крім того відповідає за спортивну роботу...
Завідує козацькими клейнодами — бунчуками, пірначами тощо, відповідає за культурно – мистецьку діяльність...
Очолює суд козацької честі...
Завідує військовими литаврами, якими скликає на збори, ради; завідує банком різної інформації...
Перекладач, знає іноземні мови; відповідає за навчання..
Охороняє військові ваги, міри, які служать нормою, збирає доходи на користь війська; відповідає за волонтерську роботу...
Під час походів заготовляє провіант, ключник, економ, домоуправитель; відповідає за озеленення класів...
Історичне значення Запорізької Січі важко переоцінити, це не тільки явище вітчизняної історії, це визначне явище європейської та загальносвітової історії, яке потрібно вивчати, досліджувати і не забувати.
Козацька звитяга
Козацька звитяга
Page updated
Google Sites
Report abuse