Внутрішня система забезпечення якості освіти
Важливі напрацювання Форуму якості освіти-2023
Сформульоване бачення розвитку оцінювання освітньої діяльності, проведення інституційних аудитів шкіл в умовах війни та аналізу діяльності громад щодо забезпечення ними якості освіти, напрацьовано кроки для організації освітнього процесу «без освітніх втрат», запропоновано нову модель оцінювання професійної діяльності вчителя. Такі підсумки Форуму якості освіти, що відбувся місяць тому вперше в Україні.
20 Жовтня 2023
Основною частиною програми форуму була панельна дискусія «Забезпечення якості освіти в умовах війни — проєкція на Перемогу». У своєму виступі Голова Державної служби якості освіти України Руслан ГУРАК презентував чотири стратегічні завдання:
удосконалювати систему зворотного зв’язку про якість освітньої політики;
розбудовувати внутрішню та зовнішню системи забезпечення якості освіти;
формувати ефективну мережу закладів освіти;
актуалізувати систему оцінювання вчителів.
Після панельної дискусії учасники розділилися на групи, щоб опрацювати проблемні питання у секціях:
«Забезпечення доступу до якісної освіти. Діємо на рівні громади»;
«Школа в умовах війни — як забезпечити якість»;
«Оцінювання професійної діяльності вчителів: нові підходи та можливості».
Секція № 1 «Забезпечення доступу до якісної освіти. Діємо на рівні громади»
Засновники закладів освіти та представники місцевих органів управління освіти розглядали три питання:
забезпечення укриттями закладів освіти;
організація ефективного дистанційного навчання;
плинність педагогічних кадрів.
У результаті дискусій та роботи в групах запропоновано рішення про необхідність:
пошуку інвестиційних програм та залучення спонсорських коштів для будівництва/реконструкції укриттів;
спрощення процедури тендерних закупівель послуг ремонтних/будівельних робіт для облаштування укриттів;
залучення коштів засновників закладів освіти та спонсорських коштів для забезпечення комп’ютерною технікою учнів і вчителів;
підключення закладів освіти до швидкісної мережі Інтернет;
підвищення цифрової компетентності вчителів;
удосконалення системи фінансового заохочення педагогічних працівників;
надання пільгових кредитів працівникам системи освіти на придбання житла;
забезпечення працівників закладів освіти сільської місцевості службовим житлом;
фінансування підвезення педагогічних працівників до місця роботи;
фінансової підтримки педагогів, які здобувають другу вищу педагогічну освіту.
Секція № 2 «Школа в умовах війни — як забезпечити якість»
Керівники закладів освіти та їхні заступники обговорювали питання освітніх/навчальних втрат учнів та визначили такий покроковий алгоритм дій:
Приділяти увагу кожній дитині і максимально залучати її до освітнього процесу;
Здійснювати оцінювання рівня розвитку соціально-емоційних навичок та визначити чинники, що впливають на результати навчання;
Оптимізувати навчальний матеріал (візуалізація, опорні схеми, мнемонічні правила, створення банків відеолекцій та відеопояснень, інструктивних матеріалів), що має бути постійно доступним, де б не перебував учень;
Дбати про психічне здоров’я та добробут учнів і вчителів.
Задля відстеження динаміки успішності учнів слід проводити систематичні внутрішні моніторинги оцінювання рівня їхніх знань. Бажання директора оцінити, наскільки школа є ефективною та як це відображається на успіхах учнів, свідчить про розуміння керівником зв’язку між його роботою як менеджера та якістю освіти. Результати інституційних аудитів вказують на те, що більшість шкіл у тій чи тій формі практикують внутрішні моніторинги.
Щоб компенсувати «освітні втрати», варто застосовувати:
нові підходи до організації освітнього процесу (як-от, гнучкість навчальних планів та навчальних програм);
можливості для надолуження пропущеного навчального часу (освітні табори, використання варіативної складової навчальних планів для проведення індивідуальних і групових занять/консультацій);
формування в учнів навичок самостійної роботи, планування діяльності, самоконтролю;
застосування в навчанні цифрових технологій;
забезпечення постійної взаємодії з батьками під час онлайн-навчання дітей.
Секція № 3 «Оцінювання професійної діяльності вчителів: нові підходи та можливості»
У цій секції відбулося обговорення системи оцінювання професійної діяльності вчителів, що діє в Україні. В дискусії взяли участь сертифіковані вчителі, керівники закладів загальної середньої освіти та їх засновники, громадські діячі, представники наукової спільноти.
Учасники наголосили на необхідності розроблення єдиної уніфікованої процедури оцінювання професійної діяльності вчителів, яка б поєднувала кращі міжнародні практики та була прийнятною для системи освіти в Україні. Розглянуто різні аспекти оцінювання професійної діяльності вчителів (періодичність, інструментарій, суб’єкти оцінювання тощо).
У підсумку спільної роботи запропоновано:
розробити концепцію оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
внести зміни до законодавства в частині оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
розробити інструментарій оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників;
удосконалити процедуру внутрішнього та зовнішнього оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників.
Критерії, правила і процедури оцінювання.
Критерії, правила і процедури оцінювання учнів у ЗЗСО визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.
Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).
Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).
Оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):
з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;
з усіх предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:
з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».
Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).
Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою) і його результати позначаються цифрами від 1 до 12 (відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»).
Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.
Академічна доброчесність. Стаття 36 Закону України "Про освіту" присвячена академічній доброчесності.
Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти
Токмацького закладу загальної середньої освіти № 5 Токмацької міської ради Запорізької області
Проведення внутрішньошкільного моніторингу — невід'ємна складова сучасного освітнього процесу. Внутрішньошкільний моніторинг розглядається як система збору, обробки, зберігання та поширення інформації про освітню систему або її окремі елементи. Ця система орієнтована на інформаційне забезпечення управління та дозволяє робити висновки про стан об'єкта у будь-який момент. Вона дає прогноз його розвитку як комплекс процедур щодо спостереження, поточного оцінювання перетворень керованого об'єкта і спрямування цих перетворень на досягнення заданих параметрів розвитку об'єкта як узагальнене, комплексне оцінювання ефективності функціонування всієї системи освіти на основі системного аналізу всіх факторів.
Положення про моніторинг якості освіти у Токмацькому закладі загальної середньої освіти № 5
Токмацької міської ради Запорізької області
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Токмацькому закладі загальної середньої освіти № 5 Токмацької міської ради Запорізької області