Перелік питань для поетапної атестації з Матеріалознавства
1. Що таке волокно, як поділяють волокло за будовою, довжиною?
2. Як класифікують волокна за походженням і хімічним складом?
3. Які показники характеризують основні властивості волокон і як їх визначають?
4. Яку будову мають волокна під мікроскопом?
5. Який хімічний склад рослинних, тваринних, мінеральних, синтетичних волокон?
6. Яка відмінність у властивостях волокон льону та бавовни?
7. Які натуральні волокна виявляють пластичну деформацію, не стійкі до світла та вологи?
8. Як поводяться натуральні волокна під час спалювання?
9. Що служить основною сировиною для отримання хімічних волокон і яка загальна схема їх виробництва?
10. Якими властивостями характеризуються штучні волокна? Перелічіть їх недоліки.
11. Якими властивостями характеризуються синтетичні волокна?
12. Що таке пряжа, які операції передбачає процес прядіння?
13. Як поділяється пряжа за способом прядіння, будовою?
14. Яким способом отримують нитки, як їх поділяють за будовою, волокнистим складом?
15. Властивості пряжі та ниток.
16. Які основні операції передбачає виробництво тканин?
17. Послідовність обробки бавовняних тканин.
18. Якими способами відбувається фарбування тканин?
19. У чому полягає особливість обробки лляних тканин?
20. Яка послідовність обробки вовняних тканин, в чому полягає особливість обробки камвольних і суконних тканин?
21. Послідовність і зміст операцій обробки шовкових тканин (натуральних і тканин з хімічних волокон)?
22. Які спеціальні види обробок застосовують при виробництві шовкових тканин?
23. Як поділяють тканини за волокнистим складом?
24. Охарактеризуйте органолептичний і лабораторний методи визначення волокнистого складу тканин.
25. Як впливає структура пряжі та ниток на будову й властивості тканин?
26. Перелічіть ткацькі переплетення і охарактеризуйте їх.
27. На які групи поділяють ткацькі переплетення, які види переплетень належать до кожної з груп?
28. Фактура тканин, поділ їх за видом фактури.
29. За якими ознаками визначають у тканині лицьовий та виворітний бік, напрямок основної та пітканної ниток?
30. Які властивості тканини належать до механічних, від чого вони залежать і як їх визначають?
31. Перелічіть фізичні властивості тканини, від чого вони залежать?
32. Які властивості тканим належать до естетичних, як їх враховують у швейному виробництві?
33. Які властивості тканин належать до технологічних, як їх враховують на всіх етапах швейного виробництва?
34. Які параметри визначають режим волого-теплової обробки тканин, в чому полягає режим та особливості волого-теплової обробки різних за складом та будовою тканин?
35. Що таке асортимент тканин, як він поділяється відповідно до стандартної, прейскурантної й торгової класифікації?
36. Поділ бавовняних тканин згідно зі стандартом і призначенням.
37. Які класичні бавовняні тканини належать до білизняних платтяно-сорочкових?
38. Як поділяють лляні тканини відповідно до стандарту та призначення?
39. Перелічіть особливості білизняних і платтяно-костюмних лляних тканин.
40. Як поділяють шовкові тканини за призначенням, волокнистим складом, характером поверхні?
41. Які класичні шовкові тканини належать до платтяних, платтяно-костюмних?
42. Охарактеризуйте штапельні шовкові тканини.
43. У чому полягає складність технологічної обробки тканин з шовкових ниток і пряжі, штучних, синтетичних ниток і пряжі?
44. Як відрізнити камвольну, тонкосуконну, грубосуконну вовняні тканини?
45. Які класичні вовняні тканини належать до платтяних?
46. Призначення та різновиди бавовняних швейних ниток.
47. Перелічіть властивості швейних ниток.
48. Натуральні шовкові нитки, їх використання.
49. Синтетичні нитки і їх застосування.
50. Охарактеризуйте каркасні й текстуровані нитки.
51. Клейові матеріали та їх застосування.
52. Якими властивостями характеризуються з'єднання, утворені на основі клеїв?
53. 10. Які матеріали належать до одягової фурнітури?
54. Як поділяють ґудзики за способом виробництва, призначенням, формою, матеріалом?
55. Перелічіть основні властивості перламутрових, фенопластових, амінопластових, акрилатових, полістиролових ґудзиків.
56. Охарактеризуйте гачки й петлі, кнопки та застібки-блискавки.
57. Які оздоблювальні матеріали застосовуються у швейному виробництві?
58. Стрічка, її властивості та різновиди.
59. Які докладні стрічки використовують під час пошиття одягу?
60. Чим відрізняється тасьма від стрічки?
61. Як поділяють шнури за способом виробництва, де їх застосовують?
62. Як отримують мереживо, яких видів воно буває?
63. Охарактеризуйте гіпюр, тюль, шитво.
64. Від яких основних факторів залежить збереження якості швейних матеріалів?
65. Як складають текстильні матеріали і якою може бути довжина куска, сувою тканини?
66. У яку тару пакують різні види текстильних матеріалів?
67. Які вимоги ставлять до складських приміщень для збереження швейних матеріалів?
https://drive.google.com/open?id=17C_usYLpnOP4wsdVrTpEy2ZdI6vZ15UL
Підручник К.Р. Лазур, "Швейне матеріалознавство"
АСОРТИМЕНТ БІЛИЗНЯНІ ТКАНИНИ
За призначенням білизняні тканини поділяються на тканини для натільної, постільної, столової білизни, рушникові та для носових хусточок.
За волокнистим складом це переважно бавовняні, лляні та напівлляні тканини. їх виробляють переважно полотняним переплетенням, деякі види - зворотною саржею, атласним та велико-візерунковими переплетеннями. За забарвленням та оздобленням - вибіленими, з різним ступенем білизни, деякі види - строкатими та надрукованими білоземельними; з невеликим змістом апрету. Тканини виробляють з відносною щільністю близько 40-60%; поверхневою щільністю - 80-140 г/м2.
Білизняні тканини повинні бути гігієнічними, тобто мати високі: гігроскопічність, повітряпроникливість, м'якість; зберігати свої якості після прання. Крім того, вони повинні бути міцними, стійкими до стирання, до дії води, поту, мила, високих температур при пранні та прасуванні. Усадка тканин не повинна перевищувати 3%.
Бавовняні білизняні тканини поділяються на три підгрупи: бязеву, міткалеву та спеціальну.
Бязева підгрупа включає тканини, які використовуються для виготовлення постільної та чоловічої натільної білизни. В дану підгрупу входять такі тканини, як бязі та полотна.
Білизняні бязі - це щільні вибілені тканини полотняного переплетення з кардної пряжі підвищеної товщини: 20,8-33,3 текс в основі та 29,4-35,7 текс в утоку. Бязі виробляють шириною 138-150 см; з відносною щільністю по основі 55-61%, по утоку - 46-50%; поверхневою щільністю 138-150 г/м2; з жорсткими крохмальними апретами. Деякі бязі випускають надрукованими білоземельними.
Полотна - це більш грубі, важки та щільні тканини, ніж бязі, їх випускають шириною 80-150 см; поверхневою щільністю 115-181 г/м2; з кардної пряжі лінійної щільності 18,5-33,3 текс в
основі та 26,3-84 текс в утоку. Полотна можуть мати різні назви: наджма, кавказьке, для простирадл. Останні виробляють шириною 125-150 см. Наджма - це найбільш тонке полотно; строкаті полотна для простирадл - найбільш щільні та важки.
Міткалева підгрупа включає міткалі і шифони.
Міткалі - це тканини полотняного переплетення з кардної пряжі середньої товщини (15,4-18,5 текс), з відносною щільністю 53-54% по основі та 42-43% по утоку; шириною 62-95 см; поверхневою щільністю 101-103 г/м2. Міткалі більш тонкі та легкі, ніж бязі. їх випускають вибіленими або гладкофарбованими в ніжні кольори, з напівжорсткими оздобленнями. Міткалі залежно від оздоблення можуть мати різні назви: міткаль з м'яким оздоблення називають мусліном; з жорстким оздобленням - мадаполамом.
В дану підгрупу входять також тонкі, легкі тканини з гребінної пряжі: шифони, батисти, маль-маль. їх виробляють також полотняним переплетенням з тонкої гребінної пряжі (14,3-15,4 текс в основі та 11,8 текс в утоку); з відносною щільністю по основі близько 60%, по утоку - 45%. Поверхнева щільність тканин - 90-104 г/м2; ширина - 75-90 см. Тканини випускають вибіленими, гладкофарбованими в світлі кольори або надрукованими білоземельними, з м'якими апретами. Мадаполами, бязі та міткалі використовують для виготовлення наволочок та підковдр; мусліни, шифони, батисти, маль-маль - для виготовлення натільної білизни для немовлят, нічних сорочок.
Спеціальна підгрупа включає тканини для відомчих білизняних виробів. Це такі тканини, як тік-ластик та гринсбон, які мають високі: щільність, міцність, еластичність та зносостійкість.
Тік-ластик виробляють атласним переплетенням з кардної пряжі середньої товщини (25 текс в основі та 29,4 текс в утоку); щільністю по основі близько 80%, поверхневою щільністю 180 г/м2; шириною 75 см; вибіленим або гладкофарбованим. Тканина має гладку поверхню, стійка до стирання.
Використовують тік-ластик для виготовлення напірників для матраців та подушок, чоловічої натільної білизни.
Гринсбон виробляють переплетенням зворотна саржа з кардної пряжі підвищеної товщини (25 текс в основі та 35,7 текс в утоку); щільністю по основі 70%, по утоку - 53-68%; поверхневою щільністю 165-197 г/м2; шириною 63-80 см; вибіленим або гладкофарбованим. Тканина має високу міцність, еластичність, стійкість до стирання. Використовують гринсбон для виготовлення натільної чоловічої білизни, халатів.
Для виготовлення корсетних виробів використовують вибілені або гладкофарбовані в світлі кольори щільні малорозтяжні та зносостійкі тканини з кардної бавовняної пряжі або віскозних ниток; простих жакардових переплетень з різноманітними малюнками рослинного характеру. Це такі тканини, як "Грація", корсетна жакардова, дамаст. Крім того, для виготовлення жіночих корсетних виробів використовують міткалі та шифони, вишиті технікою "рішельє" - шитво; мереживні віскозні та капронові полотна, а також розтяжні полотна зі спандексу.
Рушникові тканини виробляють вафельними та махровими переплетеннями з кардної бавовняної пряжі середньої товщини; тканини для носових хусточок - з кардної або гребінної пряжі; переплетеннями полотняним або комбінованими (з каймою по периметру). За оздобленням та забарвленням їх випускають мерсеризованими, вибіленими, строкатими або надрукованими.
Поновлення асортименту бавовняних білизняних тканин здійснюється завдяки випуску бавовняно-сиблонових тканин, які містять до 33% віскозного високомодульного волокна, а також завдяки застосуванню нових видів оздоблення тканин (гофрирування, протиусадочні та інші).
Лляні білизняні тканини виробляють полотняним переплетенням (полотна) та великовізерунковими. Залежно від волокнистого складу тканини поділяються на чистолляні та напівлляні (з бавовняною основою). Тканини для столової білизни (іноді і тканини для постільної білизни) можуть містити до 7-8% лавсану, що надає їм більшого блиску, шовковистості, зносостійкості та зменшує зминання.
Чистолляні полотна виробляють з гребінної пряжі мокрого прядіння лінійної щільності від 18 до 166 текс, і залежно від товщини пряжі, вони поділяються на дуже тонкі, тонкі, середні, напівгрубі та грубі. Найтонке лляне полотно артикулу 04111 називають лляним батистом і використовують для виготовлення натільної білизни та носових хусточок.
Чистолляні полотна виробляють шириною 80-90 см та 138-200 см; поверхневою щільністю 106-300 г/м2; вони блискучі, гладкі, легко очищуються при пранні.
Напівлляні полотна менш гладкі та блискучі, ніж чистолляні. В основі у них бавовняна пряжа (25-29 текс) або льнолавсанова (45-75 текс). Напівлляні полотна виробляють шириною 90-180 см; поверхневою щільністю 140-210 г/м2. Випускають полотна напівбілими, вибіленими, строкатими (з кольоровою каймою, в смужку, клітинку), а також з надрукованими малюнками. В полотнах для скатертин, серветок, рушників пофарбована пряжа може поєднуватися з вибіленою, суворою або напівбілою. Для збільшення ступеня білизни та блиску тканини обробляють апретами, які містять оптичні відбілювачі, віск або стеарин.
Різноманітні нарядні тканини для столової білизни та рушникові виробляють великовізерунковими переплетеннями з гребінної лляної пряжі середньої товщини. Це так звані камчатні тканини з традиційними пишними рослинними або складними геометричними візерунками. їх випускають відбіленими з високим ступенем білизни або строкатими.
Поновлення асортименту здійснюється завдяки розширенню випуску лляних полотен з яскравими друкарськими малюнками, використанню оздоблень типу ЛO (легкість у пранні) та інших.
ІНСТРУКЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА
Лабораторно-практичного заняття №1(КРЗ)
Тема: Розпізнання виду тканин, їхнього волокнистого складу, лицьового і виворітного боку та властивостей.
Мета: Навчитися визначати назву, волокнистий вміст, обробку, властивості, лицьовий та виворітний бік, призначення тканин.
МАТЕРІАЛЬНО – ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
1. Зразки тканин.
2. Сірники.
3. Текстильна лупа.
4. Попільнички.
5. Клей.
6. Інструкційно-технологічна карта.
Список літератури:
К.Р. Лазур « Швейне матеріалознавство»
Е.П. Мальцева « Материаловедение швейного производства»
Теоретичні відомості.
Асортимент тканин – це перелік видів і різновидів тканин за певними ознаками (способом виробництва, волокнистим складом, призначенням, обробкою та ін.)
Класифікація тканин переважно починається з поділу асортименту всіх тканин на групи й підгрупи за будь-якою важливою ознакою. Існує стандартна, прейскурантна, торгова, загальнодержавна, навчальна класифікація текстильних матеріалів. В основу навчальної класифікації покладено такі ознаки: призначення; волокнистий склад; вид переплетення; спосіб обробки; галузева ознака.
Асортимент тканин змінюється й поповнюється завдяки оптимальному добору необхідних видів сировини, зміні пряжі, широкому використанню нових спеціальних видів обробки.
2. Підготовчі роботи.
2.1. Ознайомлення з інструкційно-технологічними картами.
2.2 Підготувати робоче місце.
3. Порядок виконання роботи.
3.1.Вивчити теоретичні відомості.
3.2. Підібрати зразки тканин білизняної групи (три зразки) різних за призначенням.
3.3. Визначити в зразках тканини напрямок нитки основи та утоку, лицьовий та виворітний боки тканини.
3.4. Прикріпити зразок тканини до листка в зошиті лицем догори.
3.5. Показати напрямок нитки основи і утоку стрілками поряд зі зразками тканин.
3.6. Визначити вид ткацького переплетення по рисунку лицьового боку тканини.
3.7. Охарактеризувати розфарбування тканини та вид оздоблення.
3.8. Визначити волокнистий вміст тканини.
3.9. Вказати режими обробки для кожного зразка тканини ( номер голки, номер ниток, температура праски).
4. При виконанні роботи слід дотримуватись правил з техніки безпеки.
4.1 Правильно організувати робоче місце.
4.2 Інструменти зберігати в спеціально відведеному місці.
4.3 Після закінчення роботи прибрати робоче місце.
5.Вимоги до оформлення звіту.
В зошиті треба записати:
5.1 Тему та мету роботи.
5.2 Звіт оформити відповідно до пунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7, 3.8,3.9.
5.3 Висновок