Вихідне положення - основна стійка руки на пояс оберти головою 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - основна стійка, оберти в плечовому суглобі (руки прямі) 15 вперед/15 назад;
Вихідне положення - основна стійка, руки на поясі, оберти таза 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - стійка ноги нарізно, руки вперед в сторони, 6 махів лівою ногою до правої руки/6 махів правої ноги до лівої руки;
Вихідне положення - основна стійка, випади вперед ( 4 випади на кожну ногу, з затримкою на 10 секунд у нижній точці);
Вихідне положення сід на ліву або праву ногу, 10 перекатів з ноги на ногу;
Вихідне положення - ноги нарізно права рука на поясі ліва вгору, 8 нахилів вправо/ ліва рука на поясі права вгору 8 нахилів в ліво;
Вихідне положення - ноги разом, 10-15 нахилів вперед (коліна не згинати).
Біг у чергуванні з ходьбою 5 хвилин/Присідання або стрибки через скакалку (якщо вдома) 1- 1.5 хвилини.
Біг з високим підніманням стегна (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці)/біг з захлестом гомілки (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці);
Біг з підскоком (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 15 присідань);
Стрибка на правій/лівій нозі (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці).
У вихідному положенні ноги зігнуті в колінних суглобах, тулуб незначно нахилений вперед, руки в ліктьових і променезап'ясткових суглобах випрямлені, кисті з'єднані в «замок» і розташовуються перпендикулярно траєкторії польоту м'яча
Вихідне положення - основна стійка руки на пояс оберти головою 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - основна стійка, оберти в плечовому суглобі (руки прямі) 15 вперед/15 назад;
Вихідне положення - основна стійка, руки на поясі, оберти таза 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - стійка ноги нарізно, руки вперед в сторони, 6 махів лівою ногою до правої руки/6 махів правої ноги до лівої руки;
Вихідне положення - основна стійка, випади вперед ( 4 випади на кожну ногу, з затримкою на 10 секунд у нижній точці);
Вихідне положення сід на ліву або праву ногу, 10 перекатів з ноги на ногу;
Вихідне положення - ноги нарізно права рука на поясі ліва вгору, 8 нахилів вправо/ ліва рука на поясі права вгору 8 нахилів в ліво;
Вихідне положення - ноги разом, 10-15 нахилів вперед (коліна не згинати).
Біг у чергуванні з ходьбою 5 хвилин/Присідання або стрибки через скакалку (якщо вдома) 1- 1.5 хвилини.
Біг з високим підніманням стегна (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці)/біг з захлестом гомілки (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці);
Біг з підскоком (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 15 присідань);
Стрибка на правій/лівій нозі (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці).
Стоячи обличчям до сітки, одна нога попереду (для правшів - ліва і навпаки), інша ззаду зігнуті в колінних суглобах, тулуб нахилений вперед; М'яч на долоні лівої зігнутої руки на рівні пояса або трохи нижче. Праву руку відвести для замаху назад; Удар по м'ячу напруженої долонею випрямленої руки на рівні пояса;
Гравець стоїть обличчям до сітки. Ноги злегка зігнуті, ліва нога виставлена уперед. М'яч утримується лівою рукою, права піднята вгору для удару.
М'яч підкидається вгору і трохи вперед. У момент підкидання м'яча вгору тяжкість тіла переноситься на праву ногу, яка злегка згинається в колінному суглобі, тулуб нахиляється назад і злегка повертається в бік ударної руки.
Слідом за рухом тулуба, права рука, зігнута в ліктьовому суглобі, відводиться за голову. При ударі по м'ячу нога, що стоїть ззаду випрямляється, вага тіла переноситься на попереду стоячу ногу. Рука, що ударяє спочатку переміщується ліктем вперед, потім швидкість переміщення передпліччя зростає, і рука повністю випрямляється.
Вихідне положення - основна стійка руки на пояс оберти головою 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - основна стійка, оберти в плечовому суглобі (руки прямі) 15 вперед/15 назад;
Вихідне положення - основна стійка, руки на поясі, оберти таза 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - стійка ноги нарізно, руки вперед в сторони, 6 махів лівою ногою до правої руки/6 махів правої ноги до лівої руки;
Вихідне положення - основна стійка, випади вперед ( 4 випади на кожну ногу, з затримкою на 10 секунд у нижній точці);
Вихідне положення сід на ліву або праву ногу, 10 перекатів з ноги на ногу;
Вихідне положення - ноги нарізно права рука на поясі ліва вгору, 8 нахилів вправо/ ліва рука на поясі права вгору 8 нахилів в ліво;
Вихідне положення - ноги разом, 10-15 нахилів вперед (коліна не згинати).
Біг у чергуванні з ходьбою 5 хвилин/Присідання або стрибки через скакалку (якщо вдома) 1- 1.5 хвилини.
Біг з високим підніманням стегна (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці)/біг з захлестом гомілки (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці);
Біг з підскоком (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 15 присідань);
Стрибка на правій/лівій нозі (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці).
Перекид вперед
Техніка виконання.З упору присів (з опорою руками попереду стоп на 30-40 см), випрямляючи ноги, перенести масу тіла на руки. Згинаючи руки і нахиляючи голову вперед, відштовхнутися ногами і, перевертаючись через голову, зробити перекат на шию і лопатки. Спираючись лопатками об підлогу, різко зігнути ноги і взяти групування. Закінчуючи перекид, прийняти упор присів
Підвідні вправи для навчання.
1.Групування з різних в. п.
2. З упору присів перекат назад і перекатом вперед сід в
групуванню.
3. З упору присів перекид вперед в сід в групуванні.
4. З упору присів перекат назад і перекатом вперед упор присів.
5. З упору присів перекид вперед впритул присів.
Типові помилки.
1.Опора руками близько до стоп (призводить до удару спиною).
2.Відсутність відштовхування ногами.
3. Недостатнє групування.
4. Неправильне положення рук.
5. Опора руками ззаду при переході в упор присів.
Перекид назад в групуванні
Техніка виконання.З упору присів, руки дещоа попереду - масу тіла перенести на руки; потім, відштовхуючись руками, швидко перекотитися назад, збільшивши момент, що обертає, за рахунок щільного групування; у момент торкання опори лопатками поставити кисті за плечима і, спираючись на них, перекинутися через голову (не розгинаючи ніг) і перейти в упор присів
Підвідні вправи для навчання.
1. Перекид вперед.
2. З упору присів перекат назад в групуванні з наступною опорою руками за головою.
3. З упору присів перекид назад в групуванні в упор присів.
Типові помилки.
1. Неточна постановка рук (на кулаки, на тильну сторону кистей, непаралельна постановка кистей і ліктів).
2. Розгинання ніг у момент постановки рук і перевертання через голову.
3. Нещільне групування.
4. Відсутність опори і віджимання на руках у момент перевертання через голову.
5. Повільне перевертання.
Вихідне положення - основна стійка руки на пояс оберти головою 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - основна стійка, оберти в плечовому суглобі (руки прямі) 15 вперед/15 назад;
Вихідне положення - основна стійка, руки на поясі, оберти таза 15 в ліво/15 вправо;
Вихідне положення - стійка ноги нарізно, руки вперед в сторони, 6 махів лівою ногою до правої руки/6 махів правої ноги до лівої руки;
Вихідне положення - основна стійка, випади вперед ( 4 випади на кожну ногу, з затримкою на 10 секунд у нижній точці);
Вихідне положення сід на ліву або праву ногу, 10 перекатів з ноги на ногу;
Вихідне положення - ноги нарізно права рука на поясі ліва вгору, 8 нахилів вправо/ ліва рука на поясі права вгору 8 нахилів в ліво;
Вихідне положення - ноги разом, 10-15 нахилів вперед (коліна не згинати).
Біг у чергуванні з ходьбою 5 хвилин/Присідання або стрибки через скакалку (якщо вдома) 1- 1.5 хвилини.
Біг з високим підніманням стегна (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці)/біг з захлестом гомілки (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці);
Біг з підскоком (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 15 присідань);
Стрибка на правій/лівій нозі (якщо на вулиці 10м, якщо вдома 20 секунд на місці).
Техніка виконання акробатичних елементів: стійка на руках махом однією і поштовхом іншою, переворот в сторону. Підвідні вправи для навчання. Типові помилки. Страховка та допомога.
Стійка на руках махом однією і поштовхом іншою
Техніка виконання.Стоячи на маховій нозі, поштовхову вперед на носок, руки вгорі долонями вперед, кроком зробити випад, нахилити тулуб вперед, поставити прямі руки на підлогу на ширині плечей і махом однієї, поштовхом іншої вийти в стійку на руках. У стійці ноги з'єднати, дивитися на підлогу, трохи нахиливши голову назад
Підвідні вправи для навчання.
1. Стійка на руках махом однієї і поштовхом іншої з допомогою.
2. Стоячи на відстані двох кроків від стінки, кроком поштовхової ноги і махом іншої стійка на руках, п'ятами спертися об стінку.
Типові помилки.
1. Неправильне положення голови (не відхиляється назад).
2. Занадто прогнуте тіло.
3. Занадто широка або вузька постановка рук.
4. Не повністю випрямлено тіло в плечових і грудинноключичных суглобах.
Страховка і допомога. Допомагати з боку махової ноги, витягнувши одну руку вперед (над місцем постановки рук), другою захопити учня за стегно або гомілку махової ноги. Піднята рука служить орієнтиром. Учень повинен зупинитися у момент торкання її ногами.
Переворот у бік ("колесо")
Зі стійки за напрямком руху підняти руки вперед – угору долонями вперед і зробити крок тією ногою, в який бік виконується переворот,потім, нахиляючись уперед, спертися об підлогу однойменною рукою (якщо переворот виконується вліво, то лівою рукою) в цей самий бік на відстані кроку від поштовхової ноги й махом однієї та поштовхом іншої вийти в стійку на руках ноги нарізно. Відштовхнувшись по черзі руками, стати в стійку ноги нарізно, у сторони.
При виконанні перевороту учні не повинні згинати тазостегнові суглоби, поєднувати й розслаблювати ноги, а також опускати голову. На початку опанування руху вправу слід виконувати з допомогою та страховкою (підтримуючи біля колін, за поперек).
Стійка на голові
Виконують з опорою головою та руками. З упору присівши, спир чись головою (верхньою частиною лоба) попереду рук, утворюючи рівнос ронній трикутник, поштовхом стійка на голові зігнувши ноги з наступі ним випрямленням тулуба до прямого вертикального положення
Послідовність навчання:
1. З упору присівши стійка на голові зігнувши ноги.
2. Те саме з наступним випрямленням тіла до прямого положення.
3. З упору присівши поштовхом обома ногами стійка на голові й повернутися у вихідне положення.
При виконанні вправ має бути повне розгинання в тазостегнових суглобах, носки – відтягнуті.
Страховка: підтримувати однією рукою за гомілку, іншою – під спину.
«Міст» — це дугоподібне, максимально прогнуте положення учня спиною до опорної площини з опорою руками та ногами
«Міст» із положення лежачи на спині. Лежачи на спині, сильно зігнути ноги й розвести їх (на довжину стопи), носки розвернути назовні, руками обпертися біля плечей. Одночасно випрямляючи руки й ноги, прогнутися, сильно нахилити голову назад. У положенні «міст», розгинаючи ноги в колінах, перенести вагу тіла на руки. Згинаючи руки та ноги й нахиляючи голову вперед, повільно опуститися на спину у вихідне положення, випрямити руки й ноги.
Послідовність навчання:
Розім'яти м'язи спини та плечового пояса (нахили тулуба в різні сторони, обертання тулубом, рвучкі рухи руками).
Стоячи ноги нарізно біля гімнастичної стінки, опанувати вихідне положення та нахил голови назад.
З положення лежачи на спині виконати «міст» спочатку з допомогою, а потім самостійно.
У ході навчання слід звертати увагу на те, щоб ступні повністю стояли на підлозі, а плечі були на рівні кистей.
Страховка: стоячи збоку, притримувати однією рукою під спину біля лопаток, іншою під поперек. Після цієї вправи доцільно зробити 2—3 нахили вперед.
Вправа № 1:
Поставити ноги на ширині плечей, руки на пояс. Виконати нахили вправо-вліво. 12 разів.
Вправа № 2:
Поставити ноги разом - нахил вперед. Виконати 12 пружинистих рухів.
Вправа № 3:
Поставити ноги на подвійну ширину плечей - нахили вперед. Виконати 12 пружинистих рухів
Вправа № 4:
Випад у бік. Перемістити вагу тіла на праву ногу, ліву витягнути, потім поміняти положення ніг.
12 разів.
Вправа № 5:
Виконати випад в ліву сторону - перемістити вагу тіла на ліву ногу, праву витягнути, розгортаючи тулуб вправо на 90 градусів, перемістити вагу тіла на праву ногу, ліву випрямити, перейти в положення випад вперед. 8 разів вліво, 8 разів вправо.
Вправа № 6:
Виконати випад в праву сторону, ліву ногу витягнути. Розгорнути тулуб в праву сторону, перейти в положення випад вперед. Виконати 8 разів в праву сторону, потім перемістити вагу тіла на ліву ногу і виконати 8 разів на ліву сторону.
Вправа № 7:
Поставити стопи на півтори ширини плечей, захопити стопи руками, намагаючись сісти якнайнижче, випрямляючи спину і виводячи таз вперед. Виконувати протягом 1 хвилини.
Вправа № 8:
Сісти на підлогу, з'єднати ноги разом і виконати 12 пружинистих нахилів уперед.
Вправа № 9:
Сісти на підлогу і розвести прямі ноги в сторони, виконати пружинисті нахили вперед. 12 разів.
Вправа № 10:
Сісти на підлогу, ліву витягнути, праву зігнути в колініназад, виконати нахили вперед.8 разів до лівої ноги, потім поміняти положення ніг.
Вправа № 11:
Сісти на підлогу, сплести в "лотос" і виконати нахил вперед. 12 разів. Ліктями розвести ноги в сторони. 16 раз
Вправа №12:
Лягти на коврик. Витягнути ноги. Зігніть праву ногу в коліні і піднесіть її до грудей. Тягніть поки не відчуєте в стегні потягування.
Повторіть цю вправу з іншою ногою.
Вправа №13:
Початкове положення - лежачи спиною на коврику. Ноги зігнуті в колінах.
Одну ногу випрямити, і починайте плавно тягнути на себе. При цьому можете триматися за щиколотку, стегно або ікру. Повторіть аналогічні дії з іншою ногою.
Вправа № 14:
Лягти на живіт, взяти руками за стопи. Прогнути спину, голову підняти нагору.
Вправа № 15:
Випад на праву ногу. Затриматися. Сідаємо на шпагат. Теж з лівою ногою. Затриматися на 20 секунд.
Вправа № 16:
Стати ноги широко, руки на підлогу. Півприсяд і попружинити 20 разів. Сідаємо на поперечний шпагат. Затримуємося на 20 секунд.
Варіантів виконання стійки на лопатках три:
без опори;
з опорою;
Без опори іменується класичної. Необхідно лягти спиною на плоску тверду поверхню, витягнути руки вздовж тіла, розташувати долоні вниз, випрямити ноги. Ступні і колінні чашечки повинні торкатися один до одного. Закидаєте ноги за голову. Сгибаете руки в ліктях і укладаєте їх під поперек, випрямляєте кінцівки вгору. Тіло витягнуте рівно вгору, дихання рівне, сідничні і м’язи стегон сильно напружені. Груди стосується області підборіддя. Лікті разом. Виходити зі стійки треба дуже повільно, поступово, щоб не завдати травму різким рухом.
«Берізка» з опорою виконується під стіною. Опора рекомендована початківцям атлетам. Особам похилого віку. Стіна в даному випадку виступає, як гарант безпеки і правильного виконання вправи. Якщо відчуєте сильний біль, на стіну можна спертися в будь-який момент. Необхідно лягти спиною на плоску рівну поверхню, притиснути сідничні м’язи до стінки. Піднімаєте нижню частину тулуба, так, щоб стопи знайшли упор на стінці. Долоньки необхідно розмістити під попереком, а ноги, тим часом, випрямити. Тіло і підлога повинні опинитися в перпендикулярному відносно один одного становищі.
Вправа № 1:
Поставити ноги на ширині плечей, руки на пояс. Виконати нахили вправо-вліво. 12 разів.
Вправа № 2:
Поставити ноги разом - нахил вперед. Виконати 12 пружинистих рухів.
Вправа № 3:
Поставити ноги на подвійну ширину плечей - нахили вперед. Виконати 12 пружинистих рухів
Вправа № 4:
Випад у бік. Перемістити вагу тіла на праву ногу, ліву витягнути, потім поміняти положення ніг.
12 разів.
Вправа № 5:
Виконати випад в ліву сторону - перемістити вагу тіла на ліву ногу, праву витягнути, розгортаючи тулуб вправо на 90 градусів, перемістити вагу тіла на праву ногу, ліву випрямити, перейти в положення випад вперед. 8 разів вліво, 8 разів вправо.
Вправа № 6:
Виконати випад в праву сторону, ліву ногу витягнути. Розгорнути тулуб в праву сторону, перейти в положення випад вперед. Виконати 8 разів в праву сторону, потім перемістити вагу тіла на ліву ногу і виконати 8 разів на ліву сторону.
Вправа № 7:
Поставити стопи на півтори ширини плечей, захопити стопи руками, намагаючись сісти якнайнижче, випрямляючи спину і виводячи таз вперед. Виконувати протягом 1 хвилини.
Вправа № 8:
Сісти на підлогу, з'єднати ноги разом і виконати 12 пружинистих нахилів уперед.
Вправа № 9:
Сісти на підлогу і розвести прямі ноги в сторони, виконати пружинисті нахили вперед. 12 разів.
Вправа № 10:
Сісти на підлогу, ліву витягнути, праву зігнути в колініназад, виконати нахили вперед.8 разів до лівої ноги, потім поміняти положення ніг.
Вправа № 11:
Сісти на підлогу, сплести в "лотос" і виконати нахил вперед. 12 разів. Ліктями розвести ноги в сторони. 16 раз
Вправа №12:
Лягти на коврик. Витягнути ноги. Зігніть праву ногу в коліні і піднесіть її до грудей. Тягніть поки не відчуєте в стегні потягування.
Повторіть цю вправу з іншою ногою.
Вправа №13:
Початкове положення - лежачи спиною на коврику. Ноги зігнуті в колінах.
Одну ногу випрямити, і починайте плавно тягнути на себе. При цьому можете триматися за щиколотку, стегно або ікру. Повторіть аналогічні дії з іншою ногою.
Вправа № 14:
Лягти на живіт, взяти руками за стопи. Прогнути спину, голову підняти нагору.
Вправа № 15:
Випад на праву ногу. Затриматися. Сідаємо на шпагат. Теж з лівою ногою. Затриматися на 20 секунд.
Вправа № 16:
Стати ноги широко, руки на підлогу. Півприсяд і попружинити 20 разів. Сідаємо на поперечний шпагат. Затримуємося на 20 секунд.
Переворот у бік ("колесо")
Зі стійки за напрямком руху підняти руки вперед – угору долонями вперед і зробити крок тією ногою, в який бік виконується переворот,потім, нахиляючись уперед, спертися об підлогу однойменною рукою (якщо переворот виконується вліво, то лівою рукою) в цей самий бік на відстані кроку від поштовхової ноги й махом однієї та поштовхом іншої вийти в стійку на руках ноги нарізно. Відштовхнувшись по черзі руками, стати в стійку ноги нарізно, у сторони.
При виконанні перевороту учні не повинні згинати тазостегнові суглоби, поєднувати й розслаблювати ноги, а також опускати голову. На початку опанування руху вправу слід виконувати з допомогою та страховкою (підтримуючи біля колін, за поперек).
Стоячи на маховій нозі, поштовхову вперед на носок, руки вгорі долонями вперед, кроком зробити випад, нахилити тулуб уперед, поставити прямі руки на підлогу на ширині плечей і махом однієї ноги і поштовхом іншої вийти в стійку на руках. У стійці ноги поєднати, дивитися на підлогу, злегка нахиливши голову назад (Рис 1.)
Послідовність навчання:
1. Стійка на руках махом однієї ноги й поштовхом іншої з допомогою.
2. Стоячи на відстані двох кроків від стінки, кроком поштовхової ноги й махом іншої стійка на руках, п'ятками обпертися об стінку.
У ході навчання цієї вправи слід стежити за тим, щоб тіло було повністю випрямлене в плечових та грудоключичних суглобах.
Страховка: з боку махової ноги захопити за стегно або гомілку махової ноги.
Стійка на голові
Виконують з опорою головою та руками. З упору присівши, спир чись головою (верхньою частиною лоба) попереду рук, утворюючи рівнос ронній трикутник, поштовхом стійка на голові зігнувши ноги з наступі ним випрямленням тулуба до прямого вертикального положення
Послідовність навчання:
1. З упору присівши стійка на голові зігнувши ноги.
2. Те саме з наступним випрямленням тіла до прямого положення.
3. З упору присівши поштовхом обома ногами стійка на голові й повернутися у вихідне положення.
При виконанні вправ має бути повне розгинання в тазостегнових суглобах, носки – відтягнуті.
Страховка: підтримувати однією рукою за гомілку, іншою – під спину.
Ведення м'яча в баскетболі - прийом що дає можливість гравцеві рухатися з м'ячем по майданчику з великим діапазоном швидкостей і в будь-якому напрямку.
Ведення дозволяє піти від щільно опекающего захисника, вийти з м'ячем з-під щита після успішної боротьби за відскік і організувати стрімку контратаку. За допомогою ведення можна поставити заслін партнерові або, нарешті, відвернути на час суперника, опекающего партнера, щоб потім передати йому м'яч для атаки.
Баскетболіст при веденні зобов'язаний однаково добре володіти правою і лівою рукою.
Обведення зі зміною швидкості. До несподіваних змін швидкості ведення м'яча вдаються для того, щоб відірватися від захисника. Швидкість ведення залежить насамперед від висоти відскоку м'яча від майданчика і кута, під яким він прямує до майданчику. Чим вище відскік і менше його кут (в раціональних межах), тим більше швидкість просування. При відскоку, низькому і близькому до вертикального, ведення сповільнюється і може взагалі виконуватися на місці.
Обведення зі зміною напрямку. Її використовують головним чином для обведення суперника і проходів для атаки кільця. Змінюють напрямок таким чином: кисть накладають на різні точки бічній поверхні м'яча і випрямляють руку в потрібному напрямку. Використовують також обведення зі зміною висоти відскоку і з поворотами і переказами м'яча.
Широко використовується також спосіб обведення суперника з перекладом м'яча з однієї руки на іншу, таємно, за спиною або під ногою.
Вони складалися лише з 13 пунктів. З часом баскетбол змінювався, змін вимагали і правила. Перші міжнародні правила гри прийняті 1932 року на першому конгресі ФІБА, після цього вони багаторазово коректувалися і змінювалися, останні значні зміни внесені 1998 і 2004 року. З 2004 року правила гри залишаються незмінними. Правила гри дещо відрізняються в НБА і чемпіонатах, що проводяться під егідою ФІБА (Чемпіонати світу, Олімпійські ігри, Чемпіонати континентів, міжнародні та національні першості європейських клубів).
В баскетбол грають дві команди, зазвичай по дванадцять осіб (як чоловіки, так і жінки), від кожної з яких на майданчику одночасно діють п'ять гравців. Мета кожної команди в баскетболі — закинути м'яч у кошик суперника і перешкодити іншій команді опанувати м'ячем і закинути його в кошик своєї команди. М'ячем грають тільки руками. Бігти з м'ячем, не ударяючи їм в підлогу, навмисно бити по ньому ногою, блокувати будь-якою частиною ноги або бити по ньому кулаком — порушення. Випадкове ж зіткнення або торкання м'яча стопою або ногою не є порушенням.
Переможцем в баскетболі стає команда, яка після закінчення ігрового часу набрала більшу кількість очок. При рівному рахунку після закінчення основного часу матчу призначається овертайм (зазвичай п'ять хвилин додаткового часу), у разі, якщо і після його закінчення рахунок буде рівним, призначається другий, третій овертайм і т. д., до тих пір, поки не буде виявлений переможець матчу.
За одне влучення м'яча в кільце може бути зарахована різна кількість очок:
1 очко — кидок зі штрафної лінії;
2 очки — кидок з середньої або близької дистанції (ближче триочкової лінії);
3 очки — кидок з-за триочкової лінії на відстані 6м 75см (7м 24см в Національній баскетбольній асоціації);
Гра офіційно починається спірним кидком в центральному колі, коли м'яч правильно відбитий одним з гравців. Матч складається з чотирьох періодів по десять хвилин (дванадцять хвилин в Національної баскетбольної асоціації) з перервами по дві хвилини. Тривалість перерви між другою і третьою чвертями гри — п'ятнадцять хвилин. Після великої перерви команди повинні помінятися кошиками.
Гра може відбуватися на відкритому майданчику і в залі висотою не менше 7 м. Розмір поля — 28х15 м. Щит розміром 180х105 см від стійки. Від нижнього краю щита до підлоги чи ґрунту повинно бути 275 см. Кошик представляє собою металеве кільце, обтягнуте сіткою без дна. Вона кріпиться на відстані 0,31 м від нижнього обріза щита. Встановлена стандартами ФІБА для чоловічих змагань окружність м'яча — 74,9-78 см, маса — 567—650 г (для жіночих відповідно 72,4-73,7 см і 510—567 г).
Розміри поля за правилами ФІБА
Аут — м'яч вийшов за межі ігрового майданчика.
Пробіжка — гравець, який контролює «живий» м'яч, здійснює переміщення ніг понад обмеження, встановлене правилами.
Порушення ведення м'яча, що включає в себе проніс м'яча, подвійне ведення.
Три секунди — гравець нападу перебуває в зоні штрафного кидка більше трьох секунд у той час, коли його команда володіє м'ячем у зоні нападу.
П'ять секунд — гравець при виконанні вкидання не розлучається з м'ячем впродовж п'яти секунд.
Вісім секунд — команда, що володіє м'ячем із зони захисту не вивела його в зону нападу за вісім секунд.
24 секунди — команда володіла м'ячем більше 24 секунд і не здійснила жодного точного кидка в кільце. Команда отримує право на нове 24 секундне володіння, якщо м'яч, кинутий по кільцю, торкнувся дужки кільця, або щита, а також у разі одержання фолу від команди, що захищається.
Опікуваний гравець — гравець тримає м'яч більше п'яти секунд, у той час як суперник його щільно опікає.
Порушення повернення м'яча в зону захисту — команда, що володіє м'ячем у зоні нападу, перевела його в зону захисту.
Фол в баскетболі — недотримання правил, викликане персональним контактом або неспортивною поведінкою. Серед видів фолів такі:
персональний;
технічний;
неспортивний;
дискваліфікуючий
Гравець, який отримав 5 фолів (6 фолів у НБА) в матчі повинен покинути ігровий майданчик і не може брати участь у матчі (але при цьому йому дозволяється залишитися на лаві запасних). Гравець, що отримав дискваліфікуючий фол, повинен залишити місце проведення матчу (гравцеві не дозволяється залишитися на лаві запасних).
Тренер дискваліфікується, якщо:
він зробить 2 технічних фоли;
офіційна особа команди або запасний гравець здійснять 3 технічних фоли;
тренер здійснить 1 технічний фол, і офіційна особа команди або запасний гравець здійснять 2 технічних фоли.
порушується заборона нецензурної лайки і образ.
Кожен фол йде в рахунок командних фолів, за винятком технічного фолу, отриманого тренером, офіційною особою команди чи гравцем на лавці запасних.
Тактика гри — це доцільні, злагоджені дії гравців, спрямовані на досягнення перемоги в змаганнях.
В цей час технічна, фізична, психологічна підготовленість найсильніших команд знаходиться приблизно на однаковому рівні. Тому перемога у великих змаганнях дуже часто визначається зрілістю тактичної майстерності волейболістів.
Високий рівень тактичної підготовленості волейболістів характеризується:
· розвиненим тактичним мисленням (уміння аналізувати гру, швидко переключатися з одних дій на інші, уміння прогнозувати і швидко вирішувати рухові задачі);
· здатність бути готовим до виконання ігрових дій (вона досягається за рахунок максимальної напруги вольових і фізичних можливостей спортсменів, і управління нею здійснюється самим гравцем, тренером або лідером команди);
· хорошим орієнтуванням на майданчику і взаємодією з партнерами;
· ефективним використанням технічних прийомів;
· варіативністю тактичних дій.
Тактику гри у волейбол прийнято ділити на тактику нападу і тактику захисту, причому залежно від принципу організації розрізняють такі групи дій гравців: індивідуальні, групові і командні.
Кожна з цих груп розділяється на підвиди. Наприклад, індивідуальні дії в нападі розділяються на два підвиди: дії гравця без м'яча і дії з м'ячем. Залежно від конкретного змісту ігрових дій види розділяються на системи і способи. Наприклад, система гри в нападі з другої передачі гравця передньої лінії або система гри в нападі з другої передачі гравця задньої лінії, що виходить. Окремі способи, що мають особливості у виконанні, розділяються на варіанти і комбінації.
Руки зігнуті в ліктьових суглобах, кисті перед обличчям, пальці розведені й спрямовані вгору, лікті спрямовані вперед-всторони, ноги зігнуті в колінах і розставлені, одна нога спереду, тулуб трохи нахилений вперед.
У момент передачі м'яча ноги й руки випрямляють, пальцями торкаються м'яча, зм'ягшують поступовий рух, кисті в положенні тильного згинання, вони міцно охоплюють м'яч ззаду-знизу, утворюючи своєрідну «воронку» .
Нижня пряма подача
Стоячи обличчям до сітки, одна нога попереду (для правшів - ліва і навпаки), інша ззаду зігнуті в колінних суглобах, тулуб нахилений вперед;
М'яч на долоні лівої зігнутої руки на рівні пояса або трохи нижче.
Праву руку відвести для замаху назад;
Удар по м'ячу напруженої долонею випрямленої руки на рівні пояса;
Прийом м’яча – це технічний прийом гри, який використовується з метою прийняти його та довести до пасуючого. Виділяють прийом подачі, прийом в захисті і прийом-передача.
В сучасному волейболі використовуються такі способи прийому м’яча: двома руками знизу, двома руками зверху, однією рукою знизу у падінні. Прийом подачі в сучасному волейболі багато в чому визначає ефективність нападаючих дій команди. Показником якості прийому першого м’яча служить точність першої передачі.
Передачу двома руками знизу найчастіше використовують для приймання силових і планеруючих подач. Вихідне положення — основна або низька стойка. Прямі руки витягують вперед, лікті максимально зближують. Одна рука стиснута в кулак, друга — охоплює його так, щоб його великі пальці були паралельними. Тулуб тримається вертикально, руки працюють лише в плечових суглобах, м'яч приймається на передпліччя.
Для правильного виконання передачі слід своєчасно переміститися якомога ближче до траєкторії польоту м'яча, бажано перпендикулярно до неї. Якщо цього не вдається зробити, в окремих випадках м'яч можна приймати знизу однією рукою.
Для правильного виконання прийому м’яча однією рукою у падінні, з перекатом на спину, гравець після переміщення приймає низьку стійку, відбиває м'яч, потім поступово відводить плечі назад, сідає на п'ятку ноги, групується й падає назад перекатом на спину. Для виконання перекату на спину після передачі з випадом убік гравець повертає тулуб у напрямку витягнутої ноги перед ударом по м'ячу.
Падіння перекатом на спину, особливо з положення вбік, не дає гравцеві змоги прийняти положення готовності так швидко, як після виконання інших прийомів. Тому в останні роки практикують падіння з перекиданням через плече, використовуючи інерцію попереднього переміщення.
Блокування — це основний спосіб з протидії атакуючим діям суперника над сіткою. В сучасному волейболі блокування застосовують для ефективних захисних і контратакуючих дій. Блокування складається з переміщення, стрибка, винесення і постановки рук над сіткою та приземлення.
Одиночне блокування. Перед початком дій блокуючий приймає вихідне положення — ноги зігнуті, ступні на ширині плечей, руки перед грудьми. Визначивши напрямок передачі суперникові для удару, гравець переміщується приставними кроками або ривком вздовж сітки, на останньому кроці повертається обличчям до сітки. Розрахувавши, коли потрібно виконати стрибок для блокування, гравець, відштовхнувшись, виносить руки вгору. Виконавши блокування, гравець приземляється на зігнуті ноги, руки опускає вниз і готується до наступної дії повторного стрибка, самострахування, переміщення, виконання передачі.
Групове блокування. Виконується двома або трьома волейболістами. Подвійне блокування — основний засіб блокувального захисту певної зони майданчика. Узгодженими зусиллями двох гравців над сіткою створюється бар'єр з чотирьох рук перед м'ячем, що перелітає. Біля краю сітки блокуючі розвертають долоні так, щоб м'яч, торкнувшись їх, відскочив на майданчик суперника. Стрибати слід вертикально, щоб не перейти середньої лінії та не торкнутися сітки або не зіткнутися з іншим гравцем.
Вибір моменту стрибка блокуючого гравця визначається діями нападаючого. Конкретними орієнтирами служать:
· при швидкісному ударі з передачі, направленій близько до сітки, – пересікання рукою вертикалі при замаху нападаючого гравця;
· при швидкісному удару і передачі, віддаленій від сітки, – початок ударного руху нападаючого гравця;
· при швидкісному ударі з низької швидкої передачі, – момент відриву ніг від підлоги або виносі рук над головою при відштовхуванні перед нападаючим гравцем.
Потрібно зазначити, що всі орієнтири для початку стрибка блокуючого проти нападаючого ефективні при умові, якщо нападаючий і блокуючий приблизно одного росту. Блокуючому гравцеві більш низького росту потрібно вистрибувати трошки раніше, більш високому – пізніше. В кожному окремому випадку такі поправки слід вносити незалежно від умов гри та індивідуальних особливостей нападаючого гравця.
Середніми вважаються дистанції від 500 до 2000 м, а довгими - від 3000 до 10 000 м. Класичними з них є дистанції 800 і 1500 м, а також 5000 і 10 000 м, біг на які проводиться на стадіоні.
Основи техніки бігу найбільш консервативні в порівнянні з основами техніки інших легкоатлетичних видів і істотно не змінювалися протягом останніх десятиліть. Слід зазначити, що в міру збільшення дистанції відбувається небажане, але неминуче зниження швидкості бігу, а як засіб боротьби з цим велике значення набуває економічність зусиль. Тому вдосконалення техніки бігу на середні і довгі дистанції йде по шляху встановлення оптимального співвідношення між швидкістю бігу і економічністю рухів бігуна. В основі сучасної техніки бігу лежить прагнення домогтися високої швидкості пересувань, утримання цієї швидкості на протязі всієї дистанції при мінімумі витрат енергії, коли зберігаються свобода і природність в кожному русі.
Провідним елементом техніки є біговій цикл рухів в процесі бігу по дистанції. Біг на середні дистанції починається з високого старту
Біг по дистанції . Постановка ноги на доріжку в бігу на середні дистанції повинна здійснюватися з передньої частини стопи з наступним опусканням на всю стопу. Нога ставиться на опору як би загрібають рухом не надто далеко від проекції ЗЦМ. Стопи ставляться практично по одній лінії, шкарпетки не повинні бути розгорнуті в сторони, великий палець спрямований вперед. До моменту вертикалі в фазі амортизації нога більше згинається в колінному і тазостегновому суглобах.
Під час бігу необхідно прагнути зменшити вертикальні коливання ЗЦМ за рахунок ефективного відштовхування стопою. Відштовхування повинне бути спрямоване вперед і узгоджуватися з нахилом тулуба. Активному отталкиванию сприяє мах вільної ноги, спрямований вперед-вгору. Після проходження тулубом моменту вертикалі відбувається розгинання опорної ноги спочатку в тазостегновому суглобі, потім в колінному і тільки потім - підошовне згинання в гомілковостопному суглобі.
Коли толчковая нога повністю випрямлена, гомілку махової ноги паралельна її стегна. У момент активного відомості стегон (в фазі польоту) нога, що знаходиться попереду, починає опускатися, гомілку виводиться вперед, і постановка ноги здійснюється з передньої частини стопи. Нога, що знаходиться позаду, активно виноситься вперед, допомагаючи ОЦМ швидко наблизитися до місця постановки ноги, тим самим знижуючи силу гальмування. Момент відштовхування є головним елементом в техніці бігу, так як від потужності зусиль і кута відштовхування залежить швидкість бігу. Оптимальний кут відштовхування в бігу на середні дистанції приблизно дорівнює 50-55 °, на довших дистанціях він дещо збільшується. У кожному виді бігу необхідно говорити про оптимальну довжину кроку.
Біг на короткі дистанції - спринт - умовно поділяється на чотири фази: старт, стартовий розбіг, біг по дистанції, фінішування.
Найбільш важкими елементами спринтерського бігу є старт і перші кроки стартового прискорення. Саме вони вимагають від бігуна високою швидкості, сили, координації.
Початок бігу - старт. У спринті застосовується низький старт. Розрізняють звичайний, «зближений», і «розтягнутий» старт. Для швидкого виходу зі старту використовуються стартові колодки. Стартові колодки в обов'язковому порядку використовуються у всіх легкоатлетичних змаганнях на дистанціях до 400 м включно і не використовуються на інших дистанціях. Колодки можуть мати будь-яку конструкцію і оформ- лення за умови, що не заважають іншим спортсменам. Коли стартові колодки встановлені на доріжку, ніяка їх частина нс повинна заходити за лінію старту або на іншу доріжку. Стартові колодки повинні бути жорсткими, фіксуватися на доріжці декількома шипами.
Стартовий розбіг . Перший крок закінчується повним випрямленням ноги, відштовхується від передньої колодки, і одночасним підйомом стегна іншої ноги. Стегно махової ноги піднімається вище прямого кута але відношенню до опорної ноги. При правильному нахилі тіла стегно не доходить до горизонталі і помахом створює зусилля, спрямоване значно більше вперед, ніж вгору.
У бігу з низького старту всі зусилля повинні бути спрямовані на рух вперед. У першому кроці дуже важливо утримувати низьке положення ОЦМ і виконувати відштовхування з передньої колодки ближче до напрямку вектора горизонтальної швидкості. Правильне і стрімке виконання перших кроків зі старту залежить від виштовхування тіла під більш гострим кутом до доріжки. Початківцям бігунам можна привести образне порівняння, ніби вони штовхають вагонетку вперед: чим гостріше кут штовхання, тим більше зусиль вони докладають для створення швидкості. В даному випадку вагонетка - це тіло бігуна, а ноги - штовхачі.
Перший крок закінчується активним опусканням ноги вниз-назад і переходить в енергійне відштовхування. Бігуну в першому чи в двох перших кроках доводиться ставити ногу на доріжку ззаду проекції ЗЦМ тіла, в наступні кроки нога ставиться па проекцію ОЦМ тіла, а потім - попереду неї. Важливе значення для прискорення відштовхування, а значить, і просування бігуна вперед має швидке опускання ноги вниз-назад (по відношенню до тулуба). Чим швидше виконується цей рух в сукупності з швидким зведенням стегон, тим енергійніше відбувається наступне відштовхування. Чим активніше бігун ставить ногу на доріжку, тим швидше нарощується швидкість бігу. Перші кроки бігун виконує в нахилі, як би пробиваючи потилицею шлях для руху, потім з шестого- сьомого кроку починається підйом тулуба. Одночасно з наростанням швидкості і зменшенням величини прискорення нахил тіла зменшується, і техніка бігу поступово наближається до техніки бігу по дистанції. В кінці стартового розбігу бігунові важливо скинути з себе максимальну напругу і, немов продовжуючи біг по інерції, підтримувати швидкість. Природно, при цьому стомлення буде наростати повільніше.