Після громадянської війни одним із перших заходів радянської влади в селищі Тернуватому (станція Гайчур) було відкриття початкової школи. Спочатку у ній навчалося 42 учні. У 1921-1922 навчальному році в школі було вже 60 учнів (за даними Запорізького державного архіву).
Перша у селі вчителька Віра Петрівна Сосновська керувала жіночим відділом при селищній раді, в 20-і роки вона очолювала місцеву організацію Червоного Хреста.
До 1935 року директором школи працював Красносельський, а з 1935 року Таран Павло Степанович, після нього школою керувала Жукова Лідія Петрівна.
У 1935 році на базі початкової школи розпочала роботу семирічка, в якій навчалося 210 учнів.
У 1937-1938 навчальному році сіли за парти 325 учнів. На той час всі діти шкільного віку були охоплені навчання.
Напередодні війни Гайчур став селом суцільної письменності. У школі працювали 8 вчителів.
У Сільському будинку культури відбувалися вистави українських класиків та драматургів, демонструвались художні та документальні кінофільми. Сільська бібліотека налічувала близько 3 тисяч книг. У перші дні Другої світової війни близько 400 чоловік з Гайчура пішли на фронт. В тилу разом з дорослими працювали школярі. Підлітки разом з батьками збирали врожай, допомагали військовим будувати укріплення, а коли наблизився фронт вантажили на платформи і відправляли на схід хліб, техніку МТС, збирали гроші до фонду оборони та посуд для госпіталів.
6 жовтня 1941 року німецько-фашистські окупанти захопили Гайчур. На станції розмістились військова комендатура і польова жандармерія, фашисти запровадили режим терору і насильства над мирним населенням. Окупанти по звірячому вбили сільських активістів і голову сільської ради Н.М. Єрмака, І.А. Кочета, М.В. Безкупського та Н.П. В’ялу.
З 17 на 18 вересня 1943 року Гайчур було звільнено нашими військами від фашистів. Відступаючи, фашисти спалили станцію, елеватор, складські приміщення, клуб, колгоспні будівлі, школу, бібліотеку, багато житлових приміщень.
Через деякий час село почало відбудовуватися. Насамперед було відновлено діяльність фельдшерського пункту та школи.
Відновилось життя в селі, після перерви продовжилося навчання в школі. Директором школи була призначена Жукова Лідія Петрівна, вона ж працювала примусово при німцях.
У відбудові брали участь і школярі: збирали колоски, виливали ховрахів, допомагали батькам у полі.
1946 року село Гайчур перейменували на с. Тернувате – відновлено стародавню назву села яка походила від назви балки Тернуватої, схили якої були вкриті диким тереном.
Школа отримала статус семирічної з назвою «Тернуватська семирічна школа». Директором був призначений Шаховський Іван Іванович і працював ним до 1950 року. Викладав історію, німецьку мову, фізичну культуру. Вимогливий до себе, але чесний і справедливий до всіх, тримав залізну дисципліну в школі.
Вперше було запроваджено проведення ранкової фіззарядки для всіх учнів на подвір’ї школи. На уроках фізкультури були відведені окремі дні для вивчення зброї – гвинтівок та гранат, їх будови і дії.
Піонервожатою працювала Зайцева Мотя Фадіївна, а згодом Кащевцова Сіма Лук’янівна. В цей час у школі працювали хоровий і танцювальний гуртки. Проводились традиційні свята: жовтневі, новорічні, травневі, спартакіади.
У 1950 році школа одержала статус середньої школи. З цього і до 1965 року школу очолював вчитель історії Куриленко Степан Лазарович, а Шаховського І.І. було призначено завучем, а з 1970 року директором середньої школи, вчителем історії.
Знаменною датою в житті Тернуватого стало будівництво нового корпусу школи (1957 рік), що надихнуло учнів, вчителів і громадськість селища на активізацію діяльності.
Кількість учнів постійно збільшувалася, тому деякі класи, а саме 9ті у 1959 році, а 10ті класи у 1960 були поділені на паралелі.
1961 року відбувся перший випуск у Тернуватській середній школі.
На початку 60-х кількість учнів постійно збільшувалася. Нараховували від 500 до 700 школярів, у 1964 році навчалося 800 учнів, у1965 р. – 700 учнів.
З будівництвом школи була розширена її матеріально-технічна база, тому була запроваджена орієнтація на професійне навчання: на уроках трудового навчання школярі проходили курси тракториста і водія автомобіля (вчителі Бех М.І. та Удовиченко А.С.). Цікавою і захопливою для учнів була робота на пришкільній ділянці (вчителі Кащевцов С.О. та Овчаренко М.К.).
Удовиченко А.С.
вчитель хімії та біології