11 клас ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ПОВТОРЕННЯ. ВСТУП 

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Знати:

– основні етапи розвитку українського суспільства другої половини XX ст. – початку XXI ст.;

– алгоритми комплексного опрацювання різних типів історичних джерел.

Розуміти:

– зміст понять: «воєнні злочини», «геноцид», «злочини проти людства», «права людини», «постіндустріальне (інформаційне) суспільство», «тоталітарна імперія», «українська громадянська (політична) нація»;

– масштаби людських і матеріальних втрат України в 1914–1945 рр.;

– як суспільно-політичні зміни позначаються на свідомості та повсякденні людей.

Уміти:

– застосувати знання про історію України як інструмент для аналізу розвитку суспільства 

Урок 1. Особливості курсу історії України від 1945 р. до сьогодення  

Розділ 1. УКРАЇНА В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД 

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Знати:

– дати ключових подій політичного, соціально-економічного життя в Україні повоєнного періоду;

– факти «радянізації» західних областей УРСР та боротьби з учасниками ОУН і вояками УПА.

Розуміти:

– зміст понять: «відбудова», «депортація», «державний антисемітизм», «ждановщина», «культ особи», «лисенківщина», «операція “Вісла”», «операція “Захід”», «спецпоселення»;

– наслідки «радянізації» західних областей УРСР та боротьби ОУН і УПА;

– особливості відбудови промисловості та сільського господарства;

– штучний характер масового голоду 1946–1947 рр., його наслідки;

– сутність повоєнних депортацій як злочинів тоталітарної імперії проти українців;

– мотиви тривалого опору УПА та націоналістичного підпілля в різних регіонах УРСР.

Уміти:

– встановлювати послідовність і синхронність подій про: формування територіальних меж УРСР; масові депортації та обміни населенням; «радянізацію» та репресії; український визвольний рух у 1944–1950-х рр.; процеси відбудови господарства і культурне життя республіки; ідеологічні кампанії;

– показувати на карті зміни адміністративно-територіального устрою УРСР, місця локалізації осередків ОУН та збройного опору УПА на території України;

– визначати передумови та наслідки депортацій українців із західних областей УРСР та південно-східних областей Польщі, ідеологічних кампаній, їхнього впливу на суспільну свідомість;

– аналізувати політичну діяльність Микити Хрущова, Лазаря Кагановича як провідників союзної/імперської влади в Україні;

– характеризувати науковий/творчий доробок Володимира Філатова, Катерини Білокур, Ніла Хасевича, Олександра Богомольця, Олександра Палладіна, Сергія Лебедєва, Тетяни Яблонської; укласти історичні портрети Йосипа Сліпого, Романа Шухевича. 

Урок 2. Україна в системі міжнародних відносин 

Урок 3. Встановлення кордонів УРСР із сусідніми державами 

Урок 4. Відбудова промисловості. Становище сільського господарства 

Урок 5. Посилення проявів «культу особи» Й. Сталіна в УРСР 

Урок 6. «Радянізація» західних областей УРСР 

Урок 7. Вирвані з коренем. Депортації українців у 1944 – 1951 рр. 

Урок 8. Особливості розвитку культури. Повсякденне життя населення України 

Урок 9. Україна в повоєнні роки 

Розділ 2. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ 

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Знати:

– суть хрущовських надпрограм;

– хронологічні межі децентралізації управління економікою УРСР; дати передання Кримської області до складу УРСР, утворення Українського національного комітету та Української робітничо-селянської спілки;

– прояви дисидентського руху.

Розуміти:

– зміст понять: «відлига», «воєнно-промисловий комплекс», «десталінізація», «децентралізація управління», «дисидент», «культ особи», «лібералізація», «раднаргосп», «реабілітація», «російщення», «шістдесятники»;

– основні протиріччя реформування промисловості, сільського господарства, соціальної сфери;

– сутність імперської політики російщення України;

– зв’язок між розвитком культури, освіти, науки і внутрішньополітичними процесами.

Уміти:

– встановлювати послідовність подій, пов’язаних із десталінізацією і лібералізацією суспільного життя, модернізацією економіки, формуванням феномену «шістдесятництва» і розгортанням дисидентського, зокрема опозиційного руху, культурним життям;

– використовувати карту як джерело інформації про адміністративно-територіальний устрій УРСР;

– визначати прояви, наслідки політики російщення українського суспільства;

– аналізувати, робити аргументовані висновки щодо політичного, економічного, соціокультурного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – першій половині 1960-х рр.;

– обстоювати свої судження щодо розвитку культури у період «відлиги» та зародження «шістдесятництва» й дисидентського руху;

– характеризувати науковий/творчий доробок визначних особистостей (Борис Патон, Василь Симоненко, Віктор Глушков, Ліна Костенко, Михайло Янгель, Сергій Корольов); діяльність таких осіб, як Алла Горська, Іван Світличний, Левко Лук’яненко, Ярослав Стецько. 

Урок 10. Внутрішньополітична ситуація в УРСР 1953 – 1964 рр.  

Урок 11. Десталінізація: зміст, ідеологічні обмеження 

Урок 12. Крим і кримські татари після депортації 

Урок 13. Децентралізація управління економікою. Розвиток промисловості 

Урок 14. Особливості соціальної політики. Антирелігійна кампанія 

Урок 15. «Шістдесятництво». Зародження дисидентського руху 

Урок 16. Особливості розвитку культури 

Урок 17. Україна в умовах десталінізації 

Розділ 3. УКРАЇНА В ПЕРІОД СИСТЕМНОЇ КРИЗИ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК 

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Знати:

– хронологічні межі випуску «Українського вісника»; діяльності Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод;

– напрями опозиційного руху, методи боротьби влади з інакодумцями.

Розуміти:

– зміст понять: «адміністративно-командна система», «депопуляція», «дефіцит», «застій», «компартійно-радянська номенклатура»,«правозахисний рух», «розвинений соціалізм», «самвидав»;

– мотиви активізації дисидентського руху в другій половині 1960-х – на початку 1970-х рр., прояви репресій щодо інакодумців;

– протиріччя розвитку культури.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «застою»;

– використовувати карту як джерело інформації про політичне, соціально-економічне життя у період загострення кризи радянської системи;

– порівнювати, аналізувати, робити аргументовані висновки щодо особливостей економічного розвитку УРСР у другій половині 1950-х – 1960-х рр. і в 1970-ті – на початку 1980-х рр.;

– схарактеризувати правозахисний рух в УРСР;

– визначати закономірність системної кризи тоталітарної імперії, прояви цієї кризи в УРСР;

– виявляти суперечливі процеси в розвитку освіти, наук, літератури та мистецтв;

– розкрити особливості політичної діяльності Петра Шелеста, обґрунтувати суперечливий характер діяльності Володимира Щербицького як провідника союзної/імперської влади в УРСР; описати творчий доробок/схарактеризувати наукову/творчу діяльність Володимира Івасюка, Івана Миколайчука, Марії Приймаченко, Миколи Амосова, Ніни Вірченко, Олега Антонова, Сергія Параджанова, Наталії Полонської-Василенко; означити досягнення у спортивній/тренерській діяльності Валерія Лобановського; схарактеризувати громадсько-політичну діяльність Василя Макуха, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, Івана Дзюби, Миколи Руденка, Мустафи Джемілєва, Олеся Гончара, Петра Григоренка. 

Урок 18. Зміни в системі влади. Неосталінізм 

Урок 19. Активізація дисидентського руху: течії, форми й методи боротьби 

Урок 20. Українська громадська група сприяння виконанню Гельсінських угод  

Урок 21. Опозиційна діяльність режимові в середовищі національних меншин 

Урок 22. Наростання економічної кризи 

Урок 23. Життєвий рівень населення. Етносоціальні зміни в УРСР 

Урок 24. Повсякденне життя в місті та в селі 1970 – 1980-х рр.  

Урок 25. Особливості розвитку культури 

Урок 26. Україна в період системної кризи СРСР 

Урок 27. Україна в період системної кризи СРСР 

Розділ 4. ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ, ЇЇ РОЛЬ У РОЗПАДІ СОЮЗУ РАДЯНСЬКИХ СОЦІАЛІСТИЧНИХ РЕСПУБЛІК 

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Знати:

– дати: Чорнобильської катастрофи, ухвалення «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення державної незалежності України», Всеукраїнського референдуму і виборів Президента України 1 грудня 1991 р.

Розуміти:

– зміст понять: «багатопартійність», «державна незалежність», «інфляція», «мітингова демократія», «неформальні організації», «опозиція», «плюралізм», «політика гласності», «політика “перебудови”», «прискорення», «суверенітет»;

– передумови, протиріччя політики «перебудови» і «гласності» в УРСР;

– вплив аварії на Чорнобильській атомній електростанції (АЕС) на зміни суспільної свідомості, активізацію екологічного, національно-демократичного, антиімперського рухів;

– значення прийняття «Декларації про державний суверенітет України», «Акта проголошення незалежності України»; референдуму 1 грудня 1991 р. як акту підтримки населенням України державної незалежності;

– необхідність відновлення замовчуваних сторінок історії України;

– ціну перебування України в складі СРСР: масштаби територіальних, людських, духовних, культурних втрат;

– закономірності процесів розпаду СРСР як імперії та відродження національної держави України.

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність і синхронність подій, явищ періоду «перебудови»;

– використовувати історичну карту для реконструкції, пояснення та інтерпретації подій;

– виявляти послідовність і суперечливість змін у політичному житті України;

– висловлювати аргументовані судження щодо спроби державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р., його наслідків в Україні; ролі й місця України в загальносоюзних суспільно-політичних процесах у 1991 р.;

– пояснювати передумови «Революції на граніті» та її вплив на відродження державної незалежності України; передумови, значення відновлення Кримської АРСР;

– схарактеризувати діяльність В’ячеслава Чорновола, Ігоря Юхновського, Левка Лук’яненка, Леоніда Кравчука. 

Урок 28. Політика «перебудови-прискорення-гласності» та її наслідки в УРСР 

Урок 29. Чорнобильська катастрофа 

Урок 30. Виникнення націонал-демократичної, антикомуністичної опозиції 

Урок 31. Особливості розвитку культури. Відродження релігійного життя 

Урок 32. Економічне і соціальне становище УРСР у період перебудови 

Урок 33. Становлення суверенної України 

Урок 34. Відновлення державної незалежності України, її роль у розпаді СРСР 

Розділ 5. РОЗВИТОК УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ 

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Знати:

– хронологічні межі Помаранчевої революції, дати схвалення Конституції України, Тузлівської кризи, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію;

– основні державотворчі процеси в Україні впродовж 1991–2013 рр.

Розуміти:

– зміст понять: «багатовекторність зовнішньої політики», «дефолт», «євроінтеграція», «корупція», «олігархічна система», «Помаранчева революція», «приватизація», «прожитковий мінімум», «тіньова економіка»;

– історичне значення прийняття Конституції України, запровадження національної валюти, проголошення курсу на євроатлантичну інтеграцію, суперечливі наслідки Будапештського меморандуму;

– чинники формування громадянського суспільства в незалежній Україні;

– значення «Помаранчевої революції».

Уміти:

– встановлювати хронологічну послідовність подій, що відображають процеси державотворення в Україні, синхронізувати їх з відповідними подіями регіональної історії, історії країн Центрально-Східної Європи;

– використовувати історичну карту для інтерпретації та реконструкції подій;

– визначати: 1) основні тенденції та протиріччя соціально-економічного розвитку України в 1991–1998, 1999–2004, 2005–2009, 2010–2013 рр.,

2) ознаки формування олігархічної системи в Україні; 3) суперечності пошуків Україною зовнішньополітичних орієнтирів;

– висловлювати аргументовані судження про перебіг державотворчих процесів; важливість розвитку України як незалежної демократичної держави, її європейської інтеграції;

– схарактеризувати політичну діяльність Віктора Ющенка, Леоніда Кучми, Віктора Януковича. 

Урок 35. Державотворчі процеси в Україні у 1991 – 2004 рр.  

Урок 36. Основні тенденції суспільно-політичного життя в 2004 – 2013 рр. 

Урок 37. Утвердження ринкової економіки 

Урок 38. Демографічна та етносоціальна структура населення України 

Урок 39. Зміни у соціальній структурі українського суспільства 

Урок 40. Здобутки українців у сфері культури. Релігійне життя 

Урок 41. Багатовекторність зовнішньої політики України та її наслідки 

Урок 42. Інтеграція України в європейський та світовий економічний простір 

Урок 43. Розвиток України як незалежної держави 

Розділ 6. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР УКРАЇНИ. РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКА ВІЙНА 

Результати навчально-пізнавальної діяльності 

Знати:

– хронологічні межі Революції Гідності та російсько-української війни XXI ст., оборони Донецького аеропорту та міста Маріуполь, дати окупації Криму, трагедії біля міста Іловайськ та в місті Буча, широкомасштабного вторгнення військ РФ в Україну;

– основні регіони і місця бойових дій російсько-української війни.

Розуміти:

– зміст понять: «безвізовий режим», «волонтерський рух», «гібридна війна», «денацифікація України», «добробат», «Євромайдан», «злочин агресії» «інтеграція», «кіборги», «колабораційна діяльність», «люстрація», «рашизм», «реімперіалізація», «російсько-українська війна», «русскій мір», «статус кандидата на членство в ЄС», «тимчасово окупована територія», «томос»;

– передумови та значення Революції Гідності;

– необхідність вшанування пам’яті героїв Небесної Сотні та російсько-української війни;

– характер російсько-української війни як справедливої, визвольної для України, несправедливої, загарбницької для Росії;

– псевдореферендуми в Криму та на Донбасі, анексію Автономної Республіки Крим (АРК) та міста Севастополь, російсько-українську війну як прояви процесу реімперіалізації Росії;

– широкомасштабне вторгнення, злочини російських військ в Україні 2022 р. як акт геноциду української нації;

– захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки, як обов’язкову умову незалежності;

– роль громадянського суспільства у розвитку української держави та забезпеченні її обороноздатності;

– важливість для України повноправного членства в ЄС і Організації Північноатлантичного договору (НАТО);

– значення міжнародної підтримки територіальної цілісності та державної незалежності України.

Уміти:

– встановлювати хронологію подій російсько-української війни;

– використовувати карту як джерело інформації про перебіг російсько-української війни;

– обґрунтувати на основі аналізу документів злочини РФ як геноцид українського народу;

– визначати передумови, ознаки та наслідки збройної агресії Росії проти України;

– висловлювати обґрунтовані судження щодо можливих шляхів розвитку України в Європі та у світі;

– схарактеризувати діяльність Петра Порошенка, Володимира Зеленського, інших знакових постатей політичного, громадського, культурного, церковного життя сучасної України (на вибір учительки/учителя, учениці/учня). 

Урок 44. Геополітичний вибір України: утвердження євроінтеграційного курсу 

Урок 45. Початок війни РФ проти України 

Урок 46. Суспільно-політичне та економічне становище України в 2014 - 2022  

Урок 47. Широкомасштабне вторгнення російських військ на терени України 

Урок 48. Повсякдення в умовах війни 

Урок 49. Stand with Ukraine. Міжнародна підтримка України 

Урок 50. Європейський вибір України. Російсько-українська війна 

Урок 51. Узагальнення 

Урок 52. Узагальнення