Embedded Files
Розділ 1. ОБЛАШТУВАННЯ ПОВОЄННОГО СВІТУ
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Знати:
– час створення ООН, Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Світового банку; поділу Німеччини; утворення НАТО і ОВД.
Розуміти:
– поняття: «біполярний (двополюсний) світ», «доктрина», «конфронтація», «соціалістичний табір», «холодна війна»;
– характерні риси Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;
– мету, принципи та механізми діяльності ООН, спеціалізованих організацій під егідою ООН, критерії ефективності діяльності ООН;
– вплив «плану Маршалла» на відбудову повоєнної Європи і формування «двополюсного світу»;
– значення «Загальної декларації прав людини» (1948 р.) і міжнародних пактів про права людини (1966 р.) як основи сучасного міжнародного права.
Уміти:
– встановити послідовність подій повоєнних часів, пов’язаних з утворенням «двополюсного світу»;
– використовувати карту як джерело інформації про територіальні зміни в Європі за підсумками війни;
– встановити причини і наслідки розв’язування «холодної війни».
Розділ 2. ДЕРЖАВИ ПІВНІЧНОЇ АМЕРИКИ ТА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ: ФОРМУВАННЯ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Знати:
– час рейганоміки і тетчеризму, падіння авторитарних режимів у Греції, Португалії та Іспанії, виступів афроамериканців за громадянські права у США; «червоного травня» у Франції; укладення Римських угод та Маастрихтського договору.
Розуміти:
– поняття: «брекзит», «економічне диво», «маккартизм», «науково-технічна революція», «неоконсерватизм», «неолібералізм», «рейганоміка», «соціальне ринкове господарство», «тетчеризм»;
– основні тенденції розвитку політичних систем країн Заходу у другій половині XX – на початку XXI ст.;
– причини утвердження США як провідної держави «вільного світу»;
– значення об’єднання Німеччини й утворення Європейського Союзу;
– внесок української діаспори в науково-технічну революцію.
Уміти:
– встановити послідовність і синхронність подій, пов’язаних з утвердженням у Західній Європі ліберальної демократії та соціальної ринкової економіки;
– використовувати карту як джерело інформації про процеси економічної інтеграції Західної Європи;
– схарактеризувати шведську соціальну модель, процеси зміцнення демократії та формування соціального ринкового господарства на Заході в другій половині ХХ – у першій чверті ХХІ ст.; етнонаціональні проблеми Заходу та оцінити шанси на їх розв’язання у найближчому майбутньому;
– визначити особливості «економічного дива» у Федеративній Республіці Німеччині (ФРН) та Італії;
– визначити причини та наслідки руху афроамериканців за громадянські права, боротьби за права конфесійних, мовних і сексуальних меншин у країнах Заходу;
– визначити причини та ознаки кризових явищ в ЄС, розробити стратегію їх подолання;
– визначити роль США та ЄС в сучасних міжнародних відносинах;
– висловлювати обґрунтовані судження про громадсько-політичну діяльність Ангели Меркель, Бориса Джонсона, Джозефа Байдена, Джона Кеннеді, Конрада Аденауера, Маргарет Тетчер, Мартіна Лютера Кінга, П’єра Трюдо, Рональда Рейгана, Франсуа Міттерана, Шарля де Голля.
Урок 7. Зміцнення демократії на Заході після ДСВ: розширення прав людини
Урок 8. Прояви етнонаціоналізму Падіння авторитарних режимів у Пд-Зх Європі
Урок 9. Німецьке та італійське «економічне диво»
Урок 10. Глобалізація економіки. «Рейганоміка». «Тетчеризм»
Урок 11. Рухи за громадянські права
Розділ 3. ДЕРЖАВИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Знати:
– час Угорської революції, «Празької весни», утворення РЕВ; перебудови в СРСР/СССР, «оксамитових революцій», розпаду СРСР/СССР, Югославії та Чехословаччини
Розуміти:
– поняття: «гласність», «оксамитова революція», «перебудова», «Празька весна», «самоврядний соціалізм», «соціалізм із людським обличчям», «шокова терапія»;
– вплив на розвиток регіону Центрально-Східної Європи політичних процесів в СРСР/СССР та «холодної війни»;
– особливості втілення сталінської моделі соціалізму в країнах Центрально-Східної Європи.
Уміти:
– визначити роль СРСР/СССР у формуванні соціально-економічної і політичної ситуації у країнах Центрально-Східної Європи у період сталінської диктатури та постсталінські часи; роль етнічних проблем у війні в колишній Югославії;
– використовувати карту як джерело інформації про процес трансформації держав соціалістичного табору наприкінці 80-х років ХХ ст.;
– встановити причини революції в Угорщині, Празької весни, розпаду СРСР/СССР і падіння комуністичних режимів у Центрально-Східній Європі.
– порівняти трансформаційні процеси в країнах Центрально-Східної Європи;
– визначити роль країн Центрально-Східної Європи в сучасних міжнародних відносинах;
– висловлювати аргументовані судження про діяльність Анджея Дуди, Вацлава Гавела, Далі Грибаускайте, Йосифа Броз Тіто, Леха Валенси, Олександра Дубчека.
Розділ 4. РОЗПАД КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. ДЕРЖАВИ АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Знати:
– час японського економічного дива, реалізації курсу «трьох червоних знамен» і культурної революції Мао Цзедуна, здобуття незалежності народами Індії, утворення Ізраїлю та Пакистану, ісламської революції в Ірані, початку «Арабської весни», формування ІДІЛ, деколонізації Африки, ліквідації апартеїду, революції на Кубі.
Розуміти:
– поняття: «апартеїд», «Арабська весна», «деколонізація», «ісламська революція», «ісламський фундаменталізм», «рік Африки», «рух Неприєднання»;
– причини й особливості «культурної революції» в Китаї, конфесійного протистояння в Південній Азії; Ісламської революції в Ірані, революції на Кубі; деколонізаційних процесів у світі; «японського економічного дива», «чотирьох модернізацій» Ден Сяопіна, «близькосхідної проблеми», «Арабської весни», воєн у Сирії;
– вплив воєн у Сирії та терористичної діяльності ІДІЛ на розвиток регіону і світу
Уміти:
– встановити послідовність і синхронність подій, що відбулися в країнах Азії, Африки та Латинської Америки;
– використовувати карту як джерело інформації про процес деколонізації Азії та Африки, геофактори, що сприяли формуванню військово-політичних союзів та економічних регіонів у цих частинах світу;
– визначити можливі способи врегулювання «близькосхідної проблеми»; подолання наслідків апартеїду; особливості соціально-економічного та політичного розвитку країн Латинської Америки;
– порівняти «японське економічне диво» з аналогічними явищами в Німеччині та Італії; основні тенденції розвитку країн Азії, Африки та Латинської Америки;
– висловлювати аргументовані судження щодо громадсько-політичної діяльності Голди Меїр, Ден Сяопіна, Індіри Ганді, Мао Цзедуна, Нельсона Мандели, Фіделя Кастро, Хірохіто.
Розділ 5. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Знати:
– час «холодної війни», Берлінської і Карибської кризи, війн у Кореї, В’єтнамі, Афганістані, проведення Гельсінської конференції.
Розуміти:
– поняття: «багатополярний світ», «Балканська криза», «Берлінська криза», «гібридна війна», «Карибська криза», «концепція “русского міра”», «міжнародний тероризм», «нове політичне мислення», «рашизм», «розрядка»;
- причини, ознаки, динаміку та наслідки «холодної війни», міжнародного тероризму; політики розрядки, Гельсінської
конференції; імперської зовнішньої політики Російської Федерації та політики «умиротворення» агресора.
Уміти:
– використовувати карту як джерело інформації про події «холодної війни»: Берлінську кризу, Карибську кризу, війну у Кореї, В’єтнамі, в Афганістані, «Балканську кризу», війну в Україні, сучасну геополітичну ситуацію у світі;
– пояснити вплив Гельсінської конференції на міжнародні відносини на зламі ХХ – ХХІ ст.;
– схарактеризувати Берлінську кризу, війну в Кореї, Карибську кризу, війни у В’єтнамі та Афганістані як прояви загострення міжнародних відносин в умовах «холодної війни»;
– пояснити процеси переходу від біполярності до багатополярного світу; вплив «нового політичного мислення» та розпаду СРСР/СССР на міжнародні відносини кінця ХХ – першої чверті ХХІ ст.;
– визначати характер російсько-української війни.
Розділ 6. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ І КУЛЬТУРА
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Знати:
– діяльність видатних представників науки, літератури, мистецтв і спорту другої половини XX – першої чверті ХХІ ст.;
– базові художні принципи провідних мистецьких течій сучасності
Розуміти:
– поняття: «абстракціонізм», «високі технології», «неореалізм», «поп-арт», «постмодернізм», «соціалістичний реалізм», «функціоналізм»;
– динаміку, напрямки і здобутки НТР.
Уміти:
– охарактеризувати зміни у змісті та характері праці, соціальній структурі суспільства;
– визначити вплив основних досягнень НТР на життя суспільства; сучасні тенденції в освіті, літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театральному мистецтві, кінематографі й спорті;
– порівняти зміст і характер праці, а також соціальну структуру модерного (індустріального) та постмодерного (інформаційного) суспільств;
– визначити і пояснити різницю в умовах розвитку культури на теренах ЄС та в інших регіонах світу (на вибір);
– визначити соціальні наслідки НТР;
– пояснювати взаємовпливи культури, спорту й політики.
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДО КУРСУ
Результати навчально-пізнавальної діяльності
Знати:
– основні етапи світового суспільного розвитку в XX – у першій чверті XXI ст.
Розуміти:
– взаємозалежність подій, явищ і процесів у сучасному світі.
Уміти:
– визначити основні тенденції розвитку світу наприкінці XX – у першій чверті XXI ст.; роль незалежної України у світових політичних, економічних і культурних процесах;
– схарактеризувати зміни у свідомості європейської спільноти в контексті російсько-української війни.
Page updated
Google Sites
Report abuse