Гетьманщина в 1687 - 1709 рр.
Повстання під проводом Семена Палія (1702 - 1704 рр.).
Північна війна і Україна.
Внутрішньополітична діяльність гетьманів козацької України 20 - 30-х рр. XVIII ст.
Обмеження автономії Гетьманщини.
Діяльність Першої Малоросійської колегії, «Правління Гетьманського уряду» (1734 - 1750 рр.).
Культура.
Києво-Могилянська академія.
Духовність.
1708 р. - українсько-шведський союз, зруйнування Батурина
1709 р. - зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі, Полтавська битва
1710 р. - «Конституція;..» Пилипа Орлика
1713 р.- ліквідація козацтва на Правобережній Україні
1734 р. - заснування Нової (Підпільненської) Січі
Конституція - основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян.
Малоросія - офіційна назва переважно Правобережної та Лівобережної України (Гетьманщини) в законодавчих актах і розпорядженнях царського уряду після Переяславського договору 1654. Походить від терміна "Мала Русь", який трапляється починаючи з XIV ст. для позначення Галицько-Волинської землі, а дещо пізніше — Наддніпрянщини. З 1654 по 1917 цей термін входив до титулу російських царів ("Великия и Малыя Руси..."). Від часу Андрусівської угоди (1667) до кінця XVIII ст. Малоросією називалося головним чином Лівобережжя з Киевом і невеликою територією навколо нього. Малоросія як історично-географічне поняття застосовувалося у російській та частково українській історіографії XVIII — початку XX ст.
Малоросійська колегія - державний орган Російської імперії на лівобережній Україні. Утворена за указом Петра I 16 (27) травня 1722 р. Розташовувалася у м. Глухові. Вирішувала воєнні, політичні та адміністративні справи в інтересах царизму. Була апеляційною інстанцією в усіх справах. Нею були знищені всі залишки самоврядування в Україні, збільшені податки у царську казну. Ліквідована 20 (31) серпня 1786 р.
«Змосковщення/зросійщення» - сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в Україні та серед українців, за допомогою переходу чи переводу осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньою подальшою асиміляції.
Козацьке бароко - оригінальний варіант барокової архітектури, що сформувався під впливом канонів давньоруського мурованого будівництва та традицій деревяного народного конструювання. Українське бароко відрізнялося більшою зваженістю, поміркованістю у декоративності, спокійністю форм.
Козацький літопис - козацько-старшинські літописи ХVІІ - початку ХVІІІ ст., в яких розповідається про події в Україні ХVІІ - початку ХVІІІ ст. і особлива увага приділяється Національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького ("Літопис Самовидця", літопис Г.Грабянки, літопис С.Величка).
Іван Мазепа
Семен Палій
Кость Гордієнко
Пилип Орлик
Іван Скоропадський
Павло Полуботок
Данило Апостол
Феофан Прокопович
Портрет Богдана Хмельницького авторства Вільгельма Гондіуса - середина XVII ст.;
Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в м. Чернігів - 1679 - 1689 рр.;
Покровський собор у м. Харків- 1689 р.;
Ікона «Покров Богородиці» (з портретом Богдана Хмельницького) - перша половина XVIII ст.;
Оборонна синагога в м. Жовква - 1692 - 1698 рр.;
Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ - 1696 - 1701 рр.;
Преображенська церква у с. Великі Сорочинці - 1732 р.;
Ікона Йова Кондзелевича «Вознесіння Христове» з іконостасу церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський;
Гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» - 1706 р.