Легенда, історія
Танграм є дуже старою китайською грою на гральних кістках, яка за однією з версій ймовірно була винайдена між VIII та IV століттям до н. е., а за іншою — значно пізніше — під час правління династії Сун[3]. Після того, як в Китаї почали друкувати книжки з танграмами, гра була завезена до Європи та Америки торговими кораблями на початку XIX століття, де стала дуже популярною на деякий час, та вдруге — під час Першої світової війни.
Прибуття на Захід (1815-1820-ті роки)
В Америку танграм вперше було принесено в 1815 році капітаном М.Дональдсоном, якому в Кантоні подарували дві книги танграм авторства Sang-Hsia-koi.[5] Перша книжка з танграмами в Америці була надрукована на підставі цих двох книжок.
Головоломка набула популярності завдяки Восьмій книзі Тана, вигаданій історії танграму, яка стверджувала, що гра була вигадана 4 000 років до того богом Таном. Книга включала 700 фігур, деякі з яких можливо вирішити.[6]
Після цього, головоломка досягла Англії, де стала дуже популярною, і швидко поширилась на інші європейські країни.[5] Це відбулось переважно завдяки двом британським книгам з танграмами: Модна китайська головоломка та книзі-доповненню з розв’язками, Ключ.[7] Невдовзі набори танграм почали в значних кількості експортуватись з Китаю, де їх робили з різних матеріалів — скла, дерева, панцирів черепах.[8]
Багато цих незвичних та дорогих наборів попали до Данії і данський інтерес до танграмів вистрелив близько 1818 року, коли було надруковано дві книги з цими головоломками.[9] Перша з них — Мандарини, написана студентом Копенгагенського університету, нехудожній твір про історію та популярність танграмів. Друга — Нова китайська головоломка, що складалася з 339 головоломок, скопійованих з Восьмої книги Тана, і однієї оригінальної.[9]
Фактором, який сприяв популярності гри у Європі, було те, що хоча римо-католицька церква і забороняла багато видів розваг у неділю і святі дні, вона не заперечувала проти таких головоломок, як танграм.[10]
Німецькій публіці танграми були вперше презентовані промисловцем Ф. А. Ріхтером, засновником фабрики Anker, у 1891 році.[11] Як і інші головоломки фабрики (будівельні набори Anker), набори для танграму виготовлялись з каміння або штучної кераміки,[12] та продавались під назвою «головоломка Anker».[11]
На міжнародному рівні, Перша світова війна сприяла значному відновленню інтересу до цієї гри, в яку грали і вдома, і в окопах, усі сторони конфлікту. Протягом цього часу, гра деколи була відома під назвою «Сфінкс», як альтернатива до наборів «головоломок Anker».[13][14]
З середини 1970-х років почалося відновлення популярності гри, коли видавництво DuMont почало випускати кишенькові книжки з головоломками на двох мовах — німецькій та голландській, в яких представлено близько 1600 фігур. Подібні ігри популярні і зараз, їх виготовляють і продають по всьому світі. Існують танграми українського виробництва[джерело?].
Французька карикатура 1818 року, коли захоплення танграмом було на піку. Напис: " 'Бережіть себе, бо Ви не сталеві. Вогонь майже згас, а надворі зима.' 'Я був зайнятий всю ніч. Дозвольте я Вам поясню. Ви граєте в цю гру, яка, подейкують, походить з Китаю. А я Вам кажу, зараз Парижу потрібно вітати те, що приходить здалеку.' "
Легенда третя
Сім книг Тана.
«У записках покійного професора Челленор, є відомості про те, що сім книг про танграм, кожна з яких налічує рівно тисячу фігур, були складені в Китаї більше 4000 років тому. Ці книги нині стали настільки великою рідкістю, що за ті сорок років, які професор Челленор провів у Китаї, йому лише раз вдалося бачити перше видання першого з семи томів (збережених повністю) і кілька розрізнених фрагмента другого тому ».
Згідно з легендою Лойда, Тан був легендарним китайським мудрецем, якому його співвітчизники поклонялися як божеству. Фігури в своїх семи книгах він розташував відповідно до семи стадій в еволюції Землі. Його танграми починаються з символічних зображень хаосу і принципу «інь і янь». Потім слідують найпростіші форми життя, у міру просування по древу еволюції з'являються фігури риб, птахів, тварин і людини. По дорозі в різних місцях попадаються зображення того, що створено людиною: знаряддя праці, меблі, одяг і архітектурні споруди. Лойд часто цитує висловлювання Конфуція, філософа на ім'я Шуфуце, коментатора Лі Хуанчжан і вигаданого професора Челленор. Лі Хуанчжан згадується у зв'язку з тим, що за переказами він знав всі фігури з семи книг Тана перш, ніж навчився говорити. Зустрічаються у Лойда та посилання на «відомі» китайські прислів'я типу «Тільки дурень взявся б написати восьму книгу Тана».
