Історія села Синьковичі

Село Синьковичі розташоване на правому березі річки Рати – це 7 км. на схід від міста Рави-Руської. Невеличке мальовниче село було засновано приблизно в кінці 14 -на початку 15 ст.

Існує багато легенд про створення села, про те, чому саме так воно називається. Ось що говорить одна із них..

Давним-давно жив собі пан. Звали його Синько. Багач збудував собі замок на родючій землі ( урочище Дубрівка). Були у нього наймити, і так як він був злим, то не дозволяв нікому будувати житло біля нього, на родючій землі. Тоді люди стали поселятися дальше від його земель, на піщаних ґрунтах. Село розросталося. А коли пан помер, люди назвали село Синьковичами на його честь. Адже він був першим, хто поселився тут.

Достовірної дати створення села невідомо. Головний документ, в якому знаходимо згадку про наше село називається «Францисканська метрика». Згідно цього документу село Синьковичі було засновано у 1345 році, і воно є найстарішим серед навколишніх населених пунктів. У цьому документі досконало описуються розміри поміщицьких маєтків та селянських громад, якість грунту та використання земельних угідь, поземельні доходи.

За записами документа відомо, що у 1677 році Синьковичі, Голе, Лужки купив священик Луцик в пана Станіслава Суходольського.

Є відомості, що в 1831 році села Равське, Синьковичі, Кам’янка Волоська охопила холера.

За декілька століть своєї історії жителі села пережили періоди різних влад та панувань:

1642 – 1772 рр. – у складі Речі Посполитої;

1772 – 1918 рр. – у складі Австро-Угорщини;

1919 – 1939 рр. – у складі Польщі;

1939 – 1991 рр. – у складі Радянського Союзу.

У 1907 році в селі (на Лисому горбі) діяла цегельня, де працювало понад 35 людей. Цеглу перевозили в село Равське на будівництво церкви.

1924 р. село відноситься до Рава-Руського повіту.

1950-ті роки – організовано роботу медичного пункту, фельдшер Плис Надія Микитівна, яка пропрацювала тут понад 20 років.

1949-50 р. створено колективне господарство.

У 1950 – 1953 роках була сільська рада, пізніше об’єднали із селом Равське, а у 1960 році стали належати до Забірської сільської ради, до якої відносимось і на даний час.

28 серпня 1944 року село Синьковичі було повністю спалене енкаведистами. Багато невинних людей загинуло, пропало безвісті та не забули їх односельчани. У 1993 році в пам'ять про них було збудовано велику братню могилу, яка стала єдиним Святим місцем у селі. Саме це святе місце згуртувало громаду, привело до думки, що у селі потрібно збудувати свій храм.

У селі ніколи не було своєї церкви, люди відвідували богослужіння в найближчому Римо-Католицькому храмі в селі Гійче, пізніше ходили до храму Косми і Дем'яна в цьому ж селі. У 1894-97 р. почали будувати храм у сусідньому селі Равське. Жителі села Синьковичі допомагали у будівництві спільного храму, який відвідували понад 100 років.

У 1995 році громада села розпочала будівництво храму. 8 червня 1997 року було закладено і освячено деканом Рава-Руського деканату о. Іваном Галишичем перший камінь храму Успіння Пресвятої Богородиці.

28 серпня 2003 року здійснилося урочисте освячення новозбудованого храму і першого причастя в історії храму разом із першим священиком о. Тарасом Загоруйко.

У червні 2006 року за благословенням Владики Михаїла Колтуна на парафію прийшов о. Михайло Шевчук.

У липні цього ж року було створено при храмі молодіжну християнську спільноту «Едем».

На даний час у храмі знаходься мощі Святого Івана-Павла ІІ.

На сьогоднішній день село розвивається, будується. Проживає тут більше 600 чоловік, у селі - 154 садиби.

Є фельдшерсько-акушерський пункт (Г. І. Іванюра ), бібліотека (М. П. Гнідець) будинок «Просвіта» ( С. М. Дацків ), 2 магазини, приватне будівельне підприємство, футбольний стадіон, історичний музей села.