Embedded Files
Природні соснові ліси в південних степах зростали ще в історичні часи нашіої ери і були знищені. Сучасні, відновлені людиною, можна вважати нащадками колишніх, оскільки зберігся субстрат, на якому вони росли — піщані грунти. Перші спроби залісення пісків лівобережжя Дніпра були зроблені в XIX ст.
В середині ХХ ст. було знову повернулися до справи заліснення пісчаних дюн Іванівських кучугур. Рем Германович Хенох, керівник будівництва міста та електричних станцій, в своїй книзі "Стройка, которая была" писав про це так: "Кучугури представляли собою пісчані пагорби висотою до 20 метрів. Лісники багато років намагалися засадити їх садженцями сосни. Але вітра рухали пісок, й деревця не встигали укорінитися. Один з ентузіастів заселення пісків розробив спеціальну методику посадки дерев в глибокі траншеї. В цьому впадку основний корінець саджанця ріс швидше, ніж висихала волога навколо нього, й сосни починали приживатися".
Хвойні рослини штучих лісів в околицях Енергодару
Хвойні рослини штучих лісів в околицях Енергодару
Сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) дерево родини соснових (Pinaceae) з конусоподібною або пірамідальною кроною і моноподіальним, кільчастим гілкуванням (так звані «мутовки»). Оскільки це світлолюбиве дерево, нижні його гілки відмирають, очищаючи стовбур. У сприятливих умовах висота сосни досягає 40 м, а діаметр — 1-1,5 м. Дерева, що виросли в густому лісі, мають стрункі, майже циліндричні стовбури і невеличку, високопідняту крону з тонкими гілками. Кора червонувато-бура, лускувата.
Укорочені пагони несуть дві хвоїнки 4,5-7 см завдовжки, зверху випуклі темно-зелені, знизу — жолобчасті, загострені, часто скручені, що тримаються 3-5 років. Стиглі шишки яйцеподібно-видовжені (3-7 см завдовжки), сіруватобурі, матові.
Хвоя сосни виділяє в повітря летючі фітонциди, що володіють сильною бактерицидною дією. Прогулянки в соснових лісах, борах і парках вельми корисні для здоров’я.
Росте сосна на піщаних, супіщаних, підзолистих, кам’янистих, чорноземних ґрунтах, на вапняках, торфовищах, крейдяних відкладеннях і на різних схилах і скелях.
Сосна́ кримська, сосна Палласа, сосна Палласова (Pinus nigra ssp. pallasiana) — підвид європейської чорної сосни (Pinus nigra), раніше розглядався як окремий вид. Сосна Палласа отримала свою назву на честь натураліста П. С. Палласа, який написав у XVIII ст. першу «Флору Росії».
Дерево до 20-30 м заввишки з темним, майже чорним стовбуром і широкою парасолькоподібною кроною. Жовтувато-бурі пагони покриті своєрідним малюнком, утвореним слідами від опалої хвої. Хвоя по дві в пучку, дещо зігнута, колюча, завдовжки 8-15 см, темно-зелена, щільна. Шишки подовжено-яйцевидної форми завдовжки 8-10 см. Посухостійка, росте швидко і маловимоглива до ґрунту.
Висока газостійкість дозволяє використовувати сосну кримську в озелененні міст і промислових об'єктів. Завдяки довгій темно-зелений хвої дуже декоративна і може бути з успіхом використана в одиночних і групових посадках в садах і парках на піщаному, кам'янистому і вапняної грунті.
ЦІКАВО! Другий за площею (після Великоанадольського) в Україні штучний лісовий масив створено німцями-менонітами – так звана «Бердянська лісова плантація» площею 1 тис. га (1846 р.). У 1867 р. на Всесвітній виставці в Парижі Старобердянське лісництво було нагороджено бронзовою медаллю за колекцію зразків деревних порід, які культивували на його території.
Нині лісистість Запорізької області є найнижчою серед областей країни і становить 3,7 %, при тому що оптимальний показник становить 5,3 %. За розрахунками Д. С. Бондарця, площа лісонасаджень є недостатньою з погляду рекреації. Для стабільного функціонування агроландшафту лісистість має сягати 12– 15 %.
Джерело: Терещенко Л. І. Дослідження кращих соснових насаджень і відбір плюсових дерев у Запорізькій області // Лісівництво і агролісомеліорація, 2017, вип.131. – С.96-103.Тваринний світ наших лісів
Тваринний світ наших лісів
Жовтоголовий корольок (лат. Regulus regulus) - найменша пташка Північної півкулі. Іноді її навіть називають "північним колібрі". Корольки отримали свою назву за яскраві чубчики-корони. Це невеличка пташка з оливково-зеленим оперенням і коротким хвостом важить 5-7 гр, ає не більше 9 см у довжину. Вона належить до родини королькових.
Пташка швидка, рухлива, весь час перелітає з гілки на гілку, тримаючись у верхівках крон. На такій відстані вона не помітна для людського ока. Тому, побачити королька – удача.
Вивірка звичайна, або лісова, або руда (Sciurus vulgaris), також білка, або білиця — вид ссавців родини вивіркових, представник надряду гризунів. Поширений у Євразії, веде деревний спосіб життя.
Впізнаємо білку за довгим востом. Він складає цілих 2/3 від загального розміру цього гризуна, і не тільки красивий: він також має одну важливу і корисну функцію – служить білкам своєрідним «кермом» при польотах з дерева на дерево.
Заєць сірий, або русак (Lepus europaeus) — вид ссавців ряду Зайцеподібні.
Це звичайний представник нашої фауни. В нього стиснуте з боків тіло, міцні й довгі задні кінцівки, пристосовані до стрибання, помітно видовжені вушні раковини (до 15 см довжиною), короткий пухнастий хвіст. Кут зору досягає 300-320°. Середня вага - 4 кг, але деякі екземпляри важать більше 7 кг.
Лисиця звичайна, або руда, лис рудий (Vulpes vulpes, syn. Vulpes fulva) — найбільш розповсюджений вид роду Лисиця (Vulpes) родини Псові (Canidae).
Всі лисиці виділяються особливою родовою ознакою – витягнутою мордою, подовженим тілом, але з короткими кінцівками. Слух у лисиці, а також нюх розвинені відмінно, саме на них ці звірі в першу чергу покладаються під час полювання.
Page updated
Google Sites
Report abuse