Завжди цікавтеся, звідки автор допису взяв інформацію, яку вам пропонує.
Він має спостерігати події на власні очі, взяти з документів чи процитувати інших людей. Тому, читаючи, слухаючи або дивлячись будь-що, постійно запитуйте «хто це сказав?» або «звідки це відомо?».
Якщо ви не знайшли відповіді, не довіряйте матеріалу. Якщо відповідь є, і ви знаєте, звідки взято інформацію, перевірте її першоджерело. Так ви переконаєтеся, що інформацію подали коректно.

Перевіряйте експертність.
Якщо в ролі експертів – представники соціологічних компаній, організацій, інституцій, яких не існує в реальності, не вказані посади, використані загальні формулювання – «експерти/вчені вважають», скоріш за все ви натрапили на фейк.

Не робіть висновків на основі заголовків новин чи заголовків будь-яких інших матеріалів. У заголовку може опинитися (умисно чи ні) інформація, яка суперечить суті матеріалу або спотворює її. Якщо в заголовку подана цитата, обов’язково переконайтеся, який її контекст — що сказала людина, яку цитують, до того і після слів, які опинилися в заголовку.

З особливою пересторогою ставтеся до інформації, яка викликає сильні переживання. Якщо ви прочитали новину й вам перехопило подих від обурення, паніки, злості, розчулення тощо, пригальмуйте і пошукайте підтвердження цієї інформації в інших джерелах. Не піддавайтеся миттєвому бажанню поширити інформацію, яка на вас сильно емоційно вплинула: поширите, коли переконаєтеся, що це правда.

Звертайте увагу на дату публікації чи події, що описується. Іноді в соцмережах поширюють матеріали, в яких ідеться про давні й уже не актуальні події. Якщо в матеріалі не вказана дата публікації, ставтеся до нього особливо обережно.

Ось такі нескладні дії допоможуть зберегти репутацію в соцмережах, не стати інструментом маніпуляцій і знайти точку опори у світі фейків і «альтернативної правди».

Вибір за вами, користуватися ними чи ні 😉

Страх – абсолютно нормальна реакція, боятися в ситуації воєнних дій – природньо.

Триває війна росії з Україною. Уся країна тримає оборону – хто на лінії фронту, хто волонтерами, хто в роботі, хто зі своїми дітьми і близькими. І весь цей час наша психіка перебуває у ненормальних умовах, витримуючи колосальну напругу. За таких умов ми всі, з різними нюансами і особливостями, проходимо певні типові етапи на шляху до адаптації. Дуже важливо розуміти, що з вами відбувається зараз, чого чекати далі, і головне – як давати собі раду з цим.

Страх – як хвиля, що накочується на берег, але вона завжди закінчиться.

Але якщо вас вже сильно «штормить», то варто взятися за те, щоб стишити цю паніку.

Що робити?

Пам’ятайте, ви сильніші і стійкіші, ніж ви про себе думали. Вам зараз необхідно діяти адекватно – для себе, близьких, країни.

• Дихання квадратами. Глибоке дихання і спокійні медитації не допомагають у кризових станах! Але нормалізувати дихання, особливо з увагою до довгого видиху – дуже проста, важлива і ефективна техніка. Корисна за будь-якого прояву сильних емоцій. Дихайте квадратом: повільний вдих на рахунок 1-2-3-4, пауза, 1-2-3-4, видих, 1-2-3-4, пауза, 1-2-3-4. Можете малювати очима квадрат. Або зробіть повільний вдих на рахунок 1-2-3-4, і ви¬их вдвічі довший 1-2-3-4-5-6-7-8. Якщо поруч є свої, краще у перших 2-3 колах почути від них чіткий голосовий супровід: «Дивись на мене! Вдих два-три-чотири, пауза, два-три-чотири, видих, два-три-чотири, пауза, дивись на мене! Чотири...». Коли ми повільно видихаємо, підвищуємо рівень СО2 і знижуємо рівень кисню, що допомагає заспокоїтись і привести серцебиття до норми швидше. Рахунок до¬помагає задіяти «мисленнєві» ділянки мозку і переключитися з емоційного стану на раціональний.

• Заземлення – правило трьох. Особливо дієво, коли починається відчуття «вильоту» з реальності. У всіх воно може проявлятися по-різному: шум у вухах, ватні ноги, темніє в очах, втрата реальності і відчуття часу. Або відчуття, ніби стіни в кімнаті розпливаються, а я провалююся в яму, як під час різкого спуску швидкісного ліфта. Дайте відповіді на прості питання: Як мене звати? Де я зараз? Який зараз рік? Так ми запускаємо повернення в реальність. Знайдіть три предмети жовтого кольору навколо себе. Згадайте три види дерев. Помітьте три різні звуки довкола – голос, кроки, шурхіт. Доторкніться до трьох різних поверхонь. Відчуйте три різні запахи. Таким чи¬ном ми запускаємо когнітивну роботу і сенсорні відчуття тіла.

• Голос, якщо це безпечно. Ця техніка для слабкого шторму, коли багато емоцій і хочеться плакати, але ви твердо стоїте в реальності і можете більш-менш триматися купи.

• Співайте. Голосно, активно, з сильною вокальною партією. Можна Гімн України. Можна будь-що енергій¬не і несумне. Спів нормалізує дихання, дасть вихід емоціям, згадування слів поверне до тями і підтримає ваш бойовий дух.

1. Для всебічного осмислення і міцного засвоєння програмного матеріалу варто вдумливо учити уроки не в один "присід", а звертатися до їхнього вивчення кілька разів протягом деякого часу. Тільки при цій умові в пам'яті залишається "глибоко уторований слід", а знання зберігаються на довгий час.

2. Домашні завдання необхідно виконувати у день їхнього одержання. Суть справи в тім, що засвоєний на уроці матеріал інтенсивно забувається в перші 10-12 годин після сприйняття. Це доведено психологічними досвідами.

3. Приступаючи до підготовки домашніх завдань, обов'язково потрібно створити психологічний настрій на їхнє акуратне виконання і міцне засвоєння досліджуваного матеріалу. Як це зробити? Потрібно детально продумати ту мету, котру необхідно досягти при виконанні домашнього завдання.

4. Якщо домашнє завдання містить у собі засвоєння матеріалу за підручником і виконання різних вправ, то його підготовку потрібно починати з роботи над підручником. Порядок роботи з підручником наступний: спочатку потрібно спробувати пригадати те, що залишилося в пам'яті від уроку. Потім варто вдумливо прочитати параграф підручника, виділяючи в ньому найважливіші положення, правила, висновки, прагнучи до їхнього глибокого осмислення і засвоєння.

5. Приступаючи до виконання практичних завдань, варто уважно переглянути ті вправи, що виконувалися з даної теми на уроці, і пригадати, хід виконання практичних завдань на уроці. Це допоможе встановити зв'язок домашньої роботи з практичними вправами, що виконувалися в класі і сприятиме самостійному виконанню письмових завдань.

6. Під час перерв між підготовкою домашніх завдань по окремих предметах не можна піддавати себе сильним зовнішнім впливам, зокрема дивитися телепередачі, вступати в дискусії і т.д. У цей час найкраще робити спокійну прогулянку на свіжому повітрі, виконувати легку фізичну роботу.

7. Дуже важливо, щоб домашні завдання виконувалися щодня в той самий час і на постійному місці. Це правило при всій удаваній його простоті має істотне значення для успіху домашньої роботи. Воно сприяє швидкому зосередженню уваги на виконанні навчальних завдань, привчає до дисципліни й упорядкованості.