Під час дистанційного навчання в умовах війни завдання вчителів – дати дітям відчуття безпеки в новостворених онлайн-класах, куди доєдналися багато «новачків». Кожному педагогу доведеться вчитись працювати з дитячою тривогою та невпевненістю й тим самим готувати якісне підґрунтя для плідного навчання. У цьому допоможуть спеціально розроблені психологами ігри на знайомство та здружування. 

Для нормального розвитку дитячого мозку потрібна безпека. А все нове для нього викликає тривогу, що живе в частині мозку під назвою «амигдала». Перебування в новому середовищі, знайомство з новими людьми спонукає мозок перемикатись у режим «активного сканування» на предмет загрози. Це нормально: завдання нашого мозку – вижити за будь-яких обставин. Але ось що важливо: засвоювати інформацію та вчитися мозок дитини зможе тільки у спокійному стані. А за здатність вирішувати математичні задачі, застосовувати мовні правила, вирішувати логічні завдання, прогнозувати та аналізувати відповідає префронтальна кора. Вона знаходиться одразу за нашим чолом. І ефективно працювати може тоді, коли амигдала, де живе тривога, перебуває в спокійному стані.

Тож завдання педагога – побудувати ось цей «місточок» від амигдали до прифронтальної кори. В цьому якраз і допоможуть вправи на здружування, командний дух і креативність.

Вправи на знайомство і здружування

1. «Правда або брехня»

Вік учнів: з 8 років

Як проводити гру?

Учитель пропонує учням написати темним маркером великі цифри 1, 2, 3 на аркушах паперу А-4 (щоб добре було видно всім на екранах гаджетів).

Потім необхідно озвучити інструкцію: «Зараз кожен із вас поділиться із класом 3-ма фактами про себе. Один із цих фактів має бути неправдивий.

Щодо фактів – говоріть про улюблену їжу, домашніх улюбленців, членів родини, хобі, подорожі. Для більш старших дітей, доречно казати про фільми, музику, життєві ситуації.

Після того, як учень озвучив усі 3 факти про себе, всі інші показують на екранах номер того факта, який вони вважають неправдою. А той, хто розповідав про себе факти, називає учнів, які це відгадали.

Гру може почати вчитель: «Факт 1: Я люблю борщ. Факт 2: Я боюся павуків. Факт 3: У мене є домашня тваринка, хом’як Байрактар». Потім учитель називає на ім’я всіх, хто показав цифру 2 і тим самим відгадав, що страх павуків – це вигадка.

2.«Це про мене»

Вік учнів: від 7 років

Як проводити гру?

Учитель називає фразу з протилежностями, наприклад: «Я люблю собак більше, ніж котів» або «Я більше люблю какао, ніж чай»; «Вважаю, що Привид Києва крутіший, ніж Людина-Павук». Той, хто згоден із твердженням піднімає руку і викрикує «Це про мене!»

Ця вправа дає відчуття згуртованості, спільності поглядів. Так діти знаходять однодумців і підтвердження: «У мене тут є з ким потоваришувати».

3. «Компліменти»

Вік учнів: від 7 років

Як грати?

Учитель говорить: «Зараз ми будемо говорити один одному приємні речі, компліменти. Почнемо з … (ім’я учня), якого всі ми зараз бачимо в лівому верхньому віконечку. Він каже комплімент тому, хто у віконечку справа і так далі по черзі. Ключова фраза, яку всі казатимуть: «Мені подобається в тобі те, що ти…» Компліментом можуть бути: риси характеру (веселий, добра, кмітливий, сміливий, енергійна), прояви дитини (завжди готовий пограти / допомогти / з тобою цікаво / ти ділишся з усіма смаколиками / твоя любов до тварин), зовнішність (маєш гарне довге волосся, твої кучері, твої окуляри, твій яскравий одяг).

Гра завершується, коли останній учень говорить комплімент учню, який починав гру. Ця активність добре підходить для спільної гри дітей і дорослих – можете практикувати її в родинах. Вона згуртовує й робить відносини в будь-якому колективі теплішими.

4. Кумедне привітання»

Вік учнів: від 7 років

Якщо вчитель знає, що до класу приєднається новий учень, можна зробити момент знайомства приємно-несподіваним. Педагог розділяє учнів на трійки, і кожна з маленьких груп вигадує оригінальний жест привітання. І коли дитина приєднується до класу, то вчитель спершу знайомить всіх із новеньким, каже, що всі раді знайомству і говорить фразу-ключ: «І всі дітки приготували для тебе особливе привітання. Один, два, три!» За цим сигналом вчителя всі групи водночас вітають новачка своїм оригінальним жестом та разом промовляють «Ласкаво просимо, Аню!».

Це буде маленькою, але пам’ятною приємністю, бо якщо кожен з нас поставить себе на місце цього учня – точно скаже: так, це було мені потрібно.

Що таке піклування про себе?

Це те, на що ми виділяємо час, те, що ми робимо усвідомлено й зважено, те, що дає нам енергію. Піклування про себе - це свідомий вибір.

Пропоную до уваги техніку «5 запитань собі»

Дуже добре буде виділити трохи часу і прописати відповіді на усі запитання. Це сприятиме усвідомленню інформації і дозволить побачити картину в цілому. Якщо будуть виникати додаткові запитання – записуйте і їх та шукайте відповіді.

✅Що мені не приносить задоволення?

Складіть перелік того, що вам не подобається і чого ви не маєте бажання робити. Наприклад, не відповідайте на електронні листи та дзвінки після восьмої вечора, не погоджуйтесь на відвідини заходів, на які вам не хочеться йти, не вживайте їжу, яка здається вам не смачною.

✅Чи достатньо я сплю?

Визначте скільки часу вам потрібно для повноцінного сну. Що заважає спати стільки, скільки потрібно? Що ви можете зробити аби відновити баланс?

✅Коли в останнє я був у лікаря?

Хворобу легше попередити, ніж вилікувати. Навіть, якщо немає скарг, варто раз на рік відвідувати лікарів. Відчуття того, що все в порядку додасть сил на нові звершення.

✅За що я сьогодні вдячний?

Заведіть собі звичку перед сном подякувати собі щонайменше за три речі. Намагайтесь збільшувати цей перелік і доповнювати щодня. Згадуйте найменші дрібниці. Наприклад, за политі квіти, домовленість із дитиною про самостійне виконання домашнього завдання з математики, за прогулянку із собакою не 15 хвилин, а 25. Важливо помічати не тільки успіхи, а й помилки та кроки щодо їх подолання.

✅Чи можу я бути не ідеальним?

Дуже часто наші внутрішні перфекціоніст та відмінник вимагають майже неможливі речі: встигнути все і зробити це ідеально. Дозвольте собі думку, що посуд іноді може лишатись не вимитим, вечеря може бути не з трьох страв, а з однієї, речі у шафі можуть лежати не за кольором. Проте ви за цей час зробите собі манікюр, вип’єте смачного чаю, поспостерігаєте за природою за вікном.

І наостанок.

Турбота про себе це не лише додаткове тістечко та гаряча ванна. Це те, що наповнює, відновлює, надихає. Це не коли ми намагаємось «виправити себе», а коли задовольняємо потреби.