Головні складові у роботі з дитиною з ООП в інклюзивному класі
1. Портфоліо дитини. Це папка з роботами дитини (малюнки, аплікації, робочі зошити). Усі матеріали, які допоможуть визначити прогрес дитини в освоєнні навичок наприкінці певного періоду.
2. Щоденник спостережень. У щоденнику фіксуються всі особливості навчально-пізнавальної діяльності учня та динаміки його досягнень. (академічні навички, поведінка).
3. Індивідуальна програма розвитку (ІПР). Забезпечує індивідуалізацію навчання; це документ, в якому відображають процес забезпечення права на якісну освіту осіб з ООП (особливими освітніми потребами). Це письмовий документ, що закріплює вимоги до організації навчання дитини, визначає характер освітніх послуг та форм підтримки.
ІПР створюється для:
- ефективності стратегії навчання;
- організації навчально-виховного процесу;
- інформує вчителя, батьків про цілі в навчанні та як вони будуть досягнуті.
4. Індивідуальний навчальна програма (ІНП). ІНП розробляється для учнів, які не можуть засвоїти загальну навчальну програму або потребують певних адаптацій чи модифікацій.
Адаптація — змінює характер подання матеріалу, але не змінює його змісту чи складності.
Модифікація — змінює зміст і складність навчального завдання (дитина вивчає не те, що решта у класі).
Адаптація і модифікація можуть стосуватися й оточуючого середовища.
Важливими у складанні ІНП є навчальні цілі.
Корисно використовувати систему “SMART” під час формування навчальних цілей.
S (specific) – конкретний
M (measurable) - вимірюваний
A (achievable) – досяжний
R (relevant) – орієнтований на результат
T (time-based) – визначений у часі
Варто користуватися формулою під час формування навчальних цілей, в який термін ціль буде досягнута, що зможе зробити учень, в яких умовах він буде використовувати набуту навичку, з якою якістю буде виконувати завдання, з яким рівнем допомоги — самостійно чи із допомогою дорослого.
Способи модифікації навчальних посібників можуть бути такими:
-поліпшення умов читання і письма;
-виділення шрифта або кольором ключових елементів у тексті;
-візуальне сприйняття: малюнки, діаграми, схеми, ілюстрації;
-рукописні помітки і відмітки на полях;
-скорочення загального обсягу матеріалу;
-використання альтернативних матеріалів (відео, даіграми, моделі);
-підготовка щоденних домашніх завдань для школярів.
Методи обстеження та оцінювання дітей з ООП
1. Стандартизовані тести та методики оцінювання.
2. Оцінювання за допомогою портфоліо.
3. Екологічне оцінювання або спостереження (в природних умовах).
4. Оцінювання на основі навчальної програми.
5. Бесіда, опитування або анкетування батьків учня або самого учня.
Оцінювання дитини з ООП здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним освітньою програмою. Оцінювання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку та складними порушеннями розвитку здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним ІПР.
Робота з батьками
Головні компоненти при розробці ефективності програми навчання і розвитку дитини:
– взаємодія з родиною;
– спільне визначення цілей;
– чітка комунікація і довіра.
Вчителю та асистенту вчителя під час консультацій треба звертати увагу на:
– сильні сторони дитини, її основні інтереси, мотивацію (слід з'ясувати у який спосіб вона краще засвоює інформацію);
– досвід перебування у дитячих колективах;
– особливості спілкування, навчання, можливі труднощі;
– мову спілкування родини та дитини ( чи використовує дитина альтернативні засоби комунікації);
– творчі роботи дитини;
– чи отримувала дитина дошкільну освіту;
– чи проходила дитина підготовку до школи.
В інклюзивному класі важливим моментом є адаптація дитини з ООП,
підготовка вчителя, асистента вчителя та робота з дітьми і батьками класу.
1. Іншим батькам в класі потрібно знати про інклюзивного учня. Краще сказати, що в класі буде учень, який потребує підтримки у навчанні.
2. Вчитель має розказати, що таке інклюзія, навчання за індивідуальною програмою.
3. Про діагноз і стан дитини не можна говорити.
4. Важливо, щоб у класі були чіткі правила.
5. Спілкуватися з командою супроводу.
6. Головну роль в інклюзивному класі має безпечний простір — розуміння, підтримка, прийняття.
7. У безпечному просторі є місце грі, це спосіб осмислити цей світ.
Команда підтримки при інклюзивному навчанні
-консультант з навчання сліпих і слабозорих; -фізіотерапевт;
-служби з підтримки дітей/дорослих; -трудотерапевт;
-фахівці з медицини/охорони здоров'я; -логопед;
-соціальний працівник; -психолог;
-фахівець з проблем читання; -місцеві служби/установи;
-інші спеціалісти навчального округу.
Шкільна команда:
– директор; - класний керівний; - соціальний педагог;
– логопед-дефектолог; - практичний психолог; - батьки/опікуни;
– асистент дитини; - асистент вчителя;
Не кожна дитина з ООП потребує супроводу (асистента дитини чи асистента вчителя). Якщо є серйозні труднощі у навчанні, батьки можуть організувати індивідуальний супровід. Якщо таких проблем не має, не треба бути з дитиною постійно.
Асистент вчителя:
– здійснює педагогічний супровід;
– допомагає виконувати завдання;
– залучає до різних видів діяльності;
– адаптує навчальні матеріали.
Функції асистента вчителя
1. Організаційна (організувати освітній процес, облаштувати робоче місце, сприяти формуванню саморегуляції та самоконтролю учня).
2. Навчально-розвиткова (допомагати опановувати матеріал, дбати про соціальну адаптацію, сприяти розвитку та розкриттю здібностей).
3. Діагностична (оцінювати виконання ІПР, вивчати особливості діяльності, вивчати на аналізувати динаміку розвитку дитини).
4. Прогностична (надавати пропозиції щодо корегування ІПР).
5. Консультативна (консультувати батьків та вчителя про досягнення учня, захищати від фізичного та психічного насильства).
Асистент вчителя повинен мати: розвинені комунікативні та організаційні здібності, здатність співчувати, співпереживати, ціннісні орієнтації, спрямовані на розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, на творчу педагогічну діяльність; навички вирішення конфліктних ситуацій.