Мистецький конкурс "Ватра" 2023

Ми діти війни і так склалося в часі,

Що чуєм «Тривогу!» і бачимо жах,

Та всупереч всьому – навчаємось в класі,

Хоч часто в душі замість спокою – страх.

Ми разом з дорослими свідками стали

Жорстоких реалій російського зла,

Я часто молюся за воїна – брата,

За рік неспокійний свідомо зросла.

Не рік, і не два, а дев’ятий почався,

Атаки ворожі не стишують слід,

І кожен куточок моєї країни

Страждає від лиха, печалі і бід.

Ми дивимось фільми, читаємо прозу,

Поезія, музика, книг видання

Зуртовує, вчить нас усе пам’ятати,

Історія пише саме нам життя.

Як можна забуть Іловайськ чи Гостомель,

Дніпро, Маріуполь, Ірпінь, Кременчук,

Одесу і Бучу, Ізюм, Запоріжжя?

Не зійде, поганці, це зло з ваших рук.

Співаємо разом «Червону калину»,

«Моє серце – сталь! Моя кров – Азов!»,

Гуртує нас марш Збройних Сил України,

І «Мрію», і «Правду» підтримаєм знов!

Співає молитву нам гурт «Без Обмежень»,

І молимось ми «Повернися живим!»,

Хай швидше обійме солдата дружина,

І прийде додому і батько, і син!

Моє покоління сльозами і кров’ю

В майбутнє народу свій клич подає,

У пам’ять загиблим і шану Героям –

І тільки тому на коліна стаєм.

Майбутнього ми покоління незламне,

Бо віра і сила – у серці батьків!

Добро переможе! Ми вірим у правду,

ЇЇ не спалити навіки – віків.


Мистецький конкурс «Ватра» (до 10 хв.)

 

І. Танцювальна композиція (пісня «Гей, ви браття, браття, козаченьки»)

(хлопці, одягнені в сорочки і шаровари, з прапорами: 1- ий -  з жовто – блакитним, 2 - ий –з прапором Джура», 3 - ій – з командним «Хортиця»)

(дівчата в українських костюмах, червоних стрічках)  - 1 хв. 04 с.

ІІ. Мінусовка пісні «Макса Барських» «Весна»

(хлопці створюють фон – стоять з прапорами,

Аріна одягає вінок) – 1 хв. 20 с

 

1 дівчина. Чому ти плачеш, дівчино тендітна?
2 дівчина. Чому ти, Україно, у сльозах?
3 дівчина. Чом сива стала небосинь блакитна?
4 дівчина. Чому від суму не співає птах?

Аріна. Від горя плачу я, від туги і від болю,
За тих в сльозах, що згинули в боях.
Що матір затулили ви собою,
Долаючи нестерпний біль і страх.

1 дівчина. Печаль і сльози розривають груди,
Як гинуть твої дочки і сини.
2 дівчина. Якби ви тільки знали, добрі люди,
Як тяжко від проклятої війни!

Аріна. Нелюдський біль, як тіло моє крають,
Як душу мою хочуть розірвать.
Та вороги мене не подолають,
Бо встали матір діти захищать.

3 дівчина. Ми витрем сльози, залікуєм рани,
І прийде мир і спокій, - благодать,
4 дівчина. І розіб’ються вщент ворожі плани,
Разом: Героїв будем вічно пам’ятать!

ІІІ. Пісня «Червона калина»

 (гра джурівців на металофонах, одягнені у вишиванки і форму) – 1 хв.

Вірші – 1хв. 30с

1. Заплющу очі, стану на коліна

І помолюся Богу в самоті,

Сьогодні мрія в кожного єдина –

Позбутись нелюдів і вигнати катів.

 

2. Це через них не спить в жалобі мати,

Діждавшись сина через "Коридор",

3. Несли у квітах воїна солдати,

Прощаючись, збивались всі в затор.

 

4. Це через них нема в дитини тата,

Героєм став в неповних тридцять сім,

Не буде вже родину захищати,

Ураз осиротів без нього дім.

 

5. Це через них вдова тепер дружина,

З коханим розмовляє лиш у сні,

Вона без чоловіка, мов билина,

Спалила душу на страшній війні...

 

6. Не буде прощення вам, вороги прокляті,

Горіти вам у чортовім котлі,

7. За всіх синів, батьків, за мужа, брата,

Ми не пробачимо за всіх захисників.

 

8. Настане наша українська правда,

Закрутить майбуття життєвий вир,

Вже довгожданна Перемога буде завтра,

Всіма омріяний настане в світі Мир!

 

ІV. Відео (з лампадками йдуть до куточка пам’яті)  - до 3 хв.

1. Холодний смуток душу охопив,

Дощем заплакав…Свічка догорає…

Він не дожив, не докохав, не долюбив…

Та праведна душа не помирає…

 

2. Вона тепер у світлому раю,

Вона тепер на небі вже, у Бога,

Поліг із честю воїн у бою,

Щоб ближча стала наша Перемога!

 

3. Забути кров святу не маєм права!

Лишила слід безсмертний і терпкий…

4. Героям України: СЛАВА! СЛАВА! СЛАВА!

І наша пам’ять на усі віки!

 

5. Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали журавлями…

6. Вони вірили… і життя віддали…

7. І ми маємо вірити, що настане час, коли наше життя наповниться щастям, спокоєм, теплом, хлібом і квітами, сподіваннями і радістю, працею і відпочинком – тим, що робить життя людське повноцінним.

8. Щоб кожен з гордістю міг сказати: «Я громадянин України».

1. Для цього сьогодні потрібно головне: непохитна віра у силу наших захисників, силу свого народу і у власну силу, рішучу впевненість в успіх і майбутнє України.

2. Нехай швидше згасне димова завіса ворожих кулеметів – і небо стане блакитним і чистим!

3. Нехай швидше стихне гул ворожих танків –і дорога додому буде рівною і безпечною!

4. Нехай на всій планеті панує М И Р - і люди будуть щасливими!

5. Усім бажаємо козацького здоров’я, незламної волі та патріотичного духу, який допоможе долати будь – які перешкоди, бо ми впевнені:

 

Разом: «Доки сонце сяє, слава не вмирає!»

 

Аріна: Слава українського народу!

 

Ройовий: З вами був рій:

Разом: «Хортиця»

 

Стецівського ліцею Чигиринської міської ради Черкаської області

 

8. Слава Україні!

 

Разом: Героям Слава!