Загинув 16 квітня під час виконання бойового завдання на Харківщині. Був військовослужбовцем десантно-штурмової бригади, його життя обірвалось у 43-х річному віці.
Народився Сергій 8 січня 1979 року у селі Моринці, де й пройшли його дитячі та юнацькі роки. Він залишив по собі добрі спогади як чуйний, турботливий син, брат та батько, а також мужній патріот, який любив свою Батьківщину. Адже ще у 2014 році став у стрій на захист України.
Загинув 17 липня під час мінометного обстрілу поблизу Мар'їнки на Донеччині. Був мобілізований на захист держави від ворога до 24-го прикордонного загону ДПСУ.
Народився Сергій 23 січня 1974 року в селі Стецівка.
Тут закінчив школу, пройшли роки його юності, звідси був призваний на строкову службу, після якої повернувся в рідне село.
Багато років працював у Звенигородській пожежній частині командиром відділення.
Сергій Михайлович був турботливим батьком трьох дітей.
Загинув 7 листопада поблизу села Дружба, Донецької області внаслідок осколкових поранень не сумісних з життям.
Іван народився 6 квітня 1986 року в селі Стецівка. Згодом батьки переїхали у місто Ватутіне, де він навчався у Ватутінській школі №2, яку закінчив у 2003 році. Далі було навчання у Ватутінському професійному училищі та служба у Збройних Силах України. В період з 2015 по 2016 рік брав участь у АТО.
Подальше своє життя пов'язував із столицею України. Проживав і працював у Києві, де створив родину. У Івана зростає 12-річна донька.
Загинув 19 вересня 2023 року поблизу Андріївки Донецької області.
Народився 7 серпня 1991 року в селі Стецівка. Тут пройшли його дитячі, шкільні та юнацькі роки. В рідному селі знайшов кохану, в них народилась донечка, яка стала найбільшим сенсом його життя.
Його військова служба розпочалась 27 листопада 2022 року. Був солдатом кулеметного відділення Збройних сил України.
За звитягу був нагороджений нагрудним знаком "Золотий хрест" та медаллю "За хоробрість у бою"
Загинув 31 березня 2024 року внаслідок ракетного обстрілу під час несення бойового чергування.
Народився 24 серпня 1977 року у селі Стецівка.
З 2014 року активно займався волонтерською діяльністю - допомагав нашим захисникам в зоні АТО/ООС.
22 червня 2023 року був призваний на захист України. Майже рік гідно ніс службу, проявляючи знання військової справи, високий рівень патріотизму.
Він залишився вірним військовій присязі, з честю і до кінця виконавши свій службовий обов'язок.
Про його долю не було відомо з 6 вересня 2024 року. "Зник безвісти"…, але в родини жевріла надія, вони чекали і вірили, що їх Костя живий. Але, на жаль, дива не сталося, і Костянтин поповнив лави Небесного воїнства.
Народився 26 лютого 1981 року в селі Стецівка.
4 травня 2022 року був призваний по мобілізації. Служив у ППО, а потім гранатометником 210-го окремого штурмового батальйону. Останній бій прийняв 6 вересня 2024 року в районі населеного пункту Галицинівка Покровського району Донецької області.
Вічна і світла пам'ять Костянтину та всім, хто віддав життя у священній боротьбі!