Що робити батькам, якщо їхня дитина зазнала знущать, і, навпаки, якщо їхня дитина є агресором?

Нещодавне дослідження ЮНІСЕФ показало, що в Україні з проблемою булінгу стикалися 67% опитаних віком від 11 до 17 років. Тобто Україна входить в десятку країн Європи за поширеністю цькування в школі.

Поради батькам

Якщо дитина зазнала цькувань, батьки мають одразу звернутись до адміністрації школи:

Помилкова практика, коли батьки бояться піти лишній раз до школи і якісь свої бачення висловити. Абсолютно неправильно. Навпаки, треба іти до школи. І це внайперше. Але наголошуємо: батьки не мають жодного права спілкуватися з булером, агресором, який вчинив відносно їхньої дитини якісь дії.

Батьки мають право написати заяву на директора школи, і паралельно – заяву в поліцію. Також можна звернутись до служби у справах дітей і до всіх інших інстанцій, які займаються захистом прав дітей.

Законодавчого визначення поняття булінгу немає. Ми знаємо, що це таке, які види булінгу є. Але відповідальності саме за булінг немає. Є за хуліганство, за нецензурну лайку, за тілесні ушкодження. Передбачена кримінальна і адміністративна відповідальність за визначений перелік правопорушень чи злочинів. Тому, якщо надходить звернення до поліції “над дитиною знущаються”, не можливо його зареєструвати, як булінг. Юридично кваліфікують конфлікти згідно вимог діючого законодавства. Конкретно: було побиття дитини або хуліганські дії. Тому й статистично фіксувати, що це був саме булінг, ми не можемо.

Що робити, якщо ваша дитина агресор

У більшості випадків батьки не помічають, що їхня дитина є агресором, і дізнаються про це лише від вчителів. Проте, раптом ви помітили дивну поведінку в дитини, чи можливо, хтось звернувся до вас із скаргами – як вирішити цю проблему? Керівниця відділу ювенальної превенції радить відразу піти до школи і почути думку вчителів:

Тут теж не зайвим буде навідатися до школи, почути думку вчителя. Зазвичай, вчителі швидко реагують на дитину, яка порушує спокій, і інформують батьків. Переважно так батьки і дізнаються, саме від навчального закладу. Що робити з такою дитиною вдома? Тут вже треба шукати причини в сім’ї, бо дитина-булер – ця насправді жертва. Цькування інших – це його реакція на щось. Щоб дитина на таке пішла, мала бути на те якась причина.

Людмила розповідає про те, що причина агресії дитини криється у відношенні батьків до неї: вони не цікавляться тим, чим вона займається чи не спілкуються на важливі теми тощо.

Або було рукоприкладство, або дитину не чують, або не підтримують, з нею не спілкуються на теми, які їй важливі. Через це вона знаходить, як себе реалізувати, як свою значимість показати в дитячому колективі. Фактично він робить те, чого вдома не може зробити. Тут важко буде батькам самим впоратися. В такому випадку робота педагогів також має бути, ювенальна поліція може підключитися і провести роз’яснювальну роботу.