Консультації
Аномальні синці в дітей: що порадити батькам
Батьків дитячими синцями не здивуєш. Щойно дитина починає повзати — набиває собі гулі. Потім вона вчиться ходити, опановує біговел або велосипед. Тож поодинокі синці внаслідок незначних випадкових травм, що швидко загоюються, — не привід хвилюватися. Зазвичай вони невеликі, круглі чи овальні з нечіткими контурами, локалізуються на колінах, гомілках, ліктях, лобі.
Синець свідчить про крововилив у м’які тканини. Під час удару або сильного тиску на шкіру пошкоджуються підшкірні судини, тому спершу синець червоніє. Потім кров згортається й темніє — синець стає фіолетово-синім. Згодом він зеленіє, бо руйнуються еритроцити й виробляється гемоглобін. Жовтіє і зникає, коли виробляється білірубін. Маленькі синці загоюються за 7—14 днів, великі — довше.
Раптові або численні синці, особливо без причини, — тривожний симптом. Як же батькам виявити синці, де шукати причину і коли звертатися до лікаря?
Проаналізувати
Оглядайте дитину, коли купаєте. Якщо помітили на тілі один або кілька синців, проаналізуйте:
1) синці в незвичних місцях мають насторожити (наприклад, на вухах, шиї, ступнях, грудях, сідницях, животі чи в промежині);
2) зверніть увагу на форму синців: чи нагадують вони відбитки рук, сліди від ременя чи укусів.
Попри поширений міф, кількість синців не залежить від відтінку шкіри. Однак на світлій вони помітніші.
Після цього варто визначити, чи пропорційний розмір синця силі удару. Занепокоєння мають викликати великі, що з’являються від незначного удару або без нього. Захворювання судин часто зумовлені генетично. З’ясуйте, чи був у родині хтось із порушеннями згортання крові. Про це в дитини можуть також свідчити часті кровотечі з носа чи надмірні після стоматологічних процедур, незначної операції, червоні плями на шкірі, що з’являються під тиском спідньої білизни.
Контролюйте, чи синці загоюються. Якщо минуло кілька тижнів, а вони є — зверніться до лікаря. Так само варто вчинити, якщо синці чорні або часто повторюються.
З’ясувати причину
Аномальні синці можуть свідчити про насильство над дитиною. Батькам варто обережно розпитати дитину, як спілкуються з нею дорослі та діти. І бути уважними до слів дитини.
Нагадуйте дитині, щоб не спілкувалася з незнайомими дорослими, не реагувала на запрошення в гості, не брала гостинців. Тримайте дитину за руку, коли перебуваєте із нею в громадських місцях. Не залишайте саму вдома. Не дозволяйте самій гуляти на вулиці, навіть якщо дитячий майданчик видно з вікна квартири чи разом із нею гуляють друзі-однолітки.
Синці в дітей виникають й унаслідок захворювань. Це поширений симптом:
· тромбоцитопенії;
· хвороби фон Віллебранда;
· гемофілії типів А і Б;
· лейкемії;
· IgA-васкуліту;
· дефіциту вітамінів К і С.
За тромбоцитопенії виникають точкові червоні синці або плями. Хворобу Віллебранда чи гемофілію підозрюють, коли в дитини синці з’являються навіть від незначного натискання на шкіру, часто й довго йде кров з носа чи ясен. Навіть за незначних забоїв можливі крововиливи в м’язи і суглоби. За лейкемії синці виникають у незвичних місцях — на обличчі, голові, вухах. При цьому дитина бліда, швидко втомлюється, їсть без апетиту, має задишку. IgA-васкуліт спричинює пурпурні синці, часто на слизових оболонках, проте зазвичай не потребує лікування й минає самостійно. Пік захворювання припадає на чотири — шість років. За дефіциту вітамінів К і С синці загоюються повільно — понад два тижні.
Окрім захворювань, деякі антибіотики та аспірин спричиняють синці.
Запобігти
Якщо в дитини виявили порушення згортання крові чи інше захворювання, необхідно дотримуватися лікування, яке призначив лікар. За можливості доцільно обмежити рухливі ігри та види фізичної активності, під час яких дитина може травмуватися. Скажіть про це й вихователям у віковій групі.
Якщо дитина хворіє на ГРВІ та має підвищену температуру тіла, організм спрямує сили на боротьбу з інфекцією, тому синці гоїтимуться довше.
Здорову дитину не варто обмежувати в іграх. Однак кататися на велосипеді чи відвідувати травмонебезпечні спортивні заняття вона має в захисному спорядженні. Наприклад, у шоломі, наколінниках чи щитках на гомілки. Регулярні заняття фізкультурою корисні, адже зміцнюють судини й кістки, покращують кровообіг, а відтак сприяють швидкій регенерації тканин.
Намагайтеся якомога більше гуляти з дитиною на свіжому повітрі, однак не можна допускати переохолодження організму, запобігайте ГРВІ та збільшенню маси тіла в дитини. Збагачуйте раціон свіжими фруктами й овочами, а за потреби порадьтеся з лікарем щодо додаткових вітамінних комплексів.
Не варто панікувати, однак регулярно нагадуйте дітям правила безпечної поведінки та потурбуйтеся про безпеку помешкання. Зокрема, закріпіть меблі, встановіть блокатори на двері й вікна, накладки на гострі кути — це важливі дрібниці, що зменшать кількість травм удома.
Як надати домедичну допомогу дитині, яка забилася?
заспокойте, допоможіть зручно сісти або лягти;
огляньте забите місце та переконайтеся, що немає серйозних ушкоджень;
промийте забите місце проточною водою та обробіть антисептиком, якщо на шкірі є подряпини - так уникнете інфекції;
накладіть тугу пов'язку - так зменшите крововилив;
зафіксуйте кінцівку, якщо дитина вдарилася саме нею; помітили набряк - підніміть вище, ніж рівень серця;
накладіть на забите місце охолоджувальний компрес, утримуйте його щонайменше 10 хв. (холод спричиняє спазм судин, що зменшує крововилив);
нанесіть мазь на основі гепарину або декспантенолу, щоб зменшити набряк;
дайте дитині знеболювальний засіб із протинабряковим ефектом, наприклад ібупрофен, якщо ушкоджене місце розпухло;
зверніться до травматолога, якщо біль та набряк не зменшуються, він з'ясує, чи є перелом або вивих.
Покращуємо апетит у дітей вдома
Чи знайома вам ситуація, коли для дитини їжа несмачна чи негарна? Або дитина їсть лише гречку чи макарони, а в дні, коли їх немає, «голодує»? Звісно, важко змінити звички дітей, якщо вони вже закріпилися. Проте можна підвищити апетит зовнішнім виглядом страв, їх подачею та сервіруванням столу.
Що впливає?
Апетит, тобто бажання поїсти, — показник стану здоров’я дитини. На апетит впливають:
1) настрій;
2) відсутність або надмір фізичного навантаження;
3) тривалість сну;
4) прогулянки на свіжому повітрі;
5) режим дня;
6) гострі або хронічні захворювання.
У дітей раннього та дошкільного віку апетит знижується найчастіше внаслідок функціональних і психосоматичних порушень, відсутності фізичної активності, одноманітного харчування.
Діти можуть погано їсти, коли збуджені, захоплені грою. Тому краще за 20—30 хв до прийому їжі пропонувати дітям спокійні заняття або читати їм казки.
Щоб пробудити апетит, здоровій дитині достатньо подумати про їжу або відчути її запах. Заохочує їсти також привабливий вигляд та правильна подача страви.
Як оформлюємо страви
При виборі страв оцінюйте не лише смак, а й вигляд на тарілці. Що різнобарвніша страва, то привабливіша й апетитніша. Тому намагаємося поєднувати в ній продукти харчування кількох кольорів за принципом контрасту. Такі контрастні кольори, як жовтий і фіолетовий, червоний і зелений, синій і рожевий, поряд виглядають яскравішими.
Овочі готуємо так, щоб не втратили кольору та форми. Наприклад, на пару, а не в окропі. Щоб борщ був малиново-червоним, буряки столові варимо цілими неочищеними, лише потім очищаємо та додаємо в каструлю нарізаними соломкою одночасно з овочами пасерованими й пастою томатною. Тьмяні, темні кольори продуктів і страв не збуджують апетит. Борщ, у якому буряки столові бурого кольору, буде смачним, однак борщ, у якому вони малиново-червоні, збуджуватиме апетит.
Вироби із січеного м’яса спершу обсмажуємо, а потім запікаємо. Хай робимо це для безпеки, але завдяки скоринці, яка утворюється під час смаження, вони виглядають апетитнішими. Тушковане м’ясо подаємо із соусом, посипаємо зеленню петрушки, кропу або зеленою цибулею. Зелень, як оздоблювальний елемент, надає стравам свіжості й збуджує апетит.
Експериментуємо з формами. Овочі нарізаємо фігурками, кашу рисову чи пюре картопляне викладаємо акуратними кульками. Поєднуємо страви з різними текстурами — хрусткою, м’якою, кремоподібною тощо. Коли викладаємо страви, тарілки лишаємо чистими, без патьоків та плям від соусу.
Як сервіруємо стіл. На стіл ставимо вазу з квітами. Використовуємо сухоцвіти або паперові, які діти змайстрували власноруч. Вода їм не потрібна, тож і калюжі на столі не буде, якщо хтось випадково зачепить вазу. Поряд ставимо тарілку з хлібом цільнозерновим та порційним маслом вершковим, серветки. Коли дитина використовує останні, вона засвоює, що треба їсти акуратно, з-за столу встати з чистими руками та обличчям. Також серветки розкладаємо на стіл. На них кладемо столові прибори — ложку, виделку, негострий ніж. Серветки обираємо різноколірні, із зображенням квітів, тварин, казкових героїв. Це підвищує інтерес дітей до їжі.
Дітей привчаємо користуватися серветкою з двох років, з чотирьох — виделкою, з п’яти — негострим ножем.
Важливо, щоб столовий посуд був яскравим, оригінальним. Це заохочує дітей їсти. Однак не захоплюйтеся різнобарв’ям. Воно відволікатиме дітей, якщо і чашки, і тарілки, і блюдця, і серветки будуть із орнаментом. При цьому зважайте, що на класичних білих тарілках страви виглядають привабливішими.
Щоб дітям було зручно їсти, обираємо легкі тарілки й столові прибори.
Як зацікавлюємо. Чинники, що впливають на формування культури харчування:
1) приклад батьків;
2) реклама продуктів харчування;
3) подача страв;
Перед кожним прийомом їжі розповідайте дітям цікаві історії про продукти харчування, спеції, технологію приготування страв, регіони, звідки вони походять, або про їхню користь. Діти раннього та молодшого дошкільного віку найкраще сприймають такі розповіді у формі казки та під час гри.
Завдяки різноманітному й повноцінному харчуванню діти отримують необхідні для росту поживні речовини. До того ж ситі діти менше капризують — знаємо з досвіду.
ЦЕ ЦІКАВО!!! Що таке неофобія
Це природний захисний механізм, що змушує дитину уникати незнайомих та нових продуктів харчування. Неофобія притаманна дитині від народження. Пік цієї фобії припадає на вік від двох до шести років. До підліткового віку її вплив слабшає. Хлопчики перебірливіші в їжі, ніж дівчатка.
Неофобію провокують:
· генетичні чинники;
· сімейні та етнокультурні харчові традиції;
· соціальні впливи в дитячому колективі.
Подолати неофобію дасть змогу приклад батьків. Дитина бачитиме, як авторитетні дорослі їдять нові страви, та поступово позбудеться страху. Не вмовляйте, не примушуйте й не залякуйте її. Натомість навчіть впізнавати продукти харчування та страви, називати їх.
Відповіді на п’ять запитань про поліомієліт: мотивуємо батьків долати страх вакцинації
Як поширюється?
Поліовірус поширюється непомітно та швидко, адже в більшості інфікованих відсутні явні симптоми. Поліомієліт передається під час контакту з калом або слиною інфікованої людини — зазвичай через брудні руки до рота. Побутові предмети та іграшки, що контактували з калом або слиною інфікованої людини, можуть стати «транспортом» для вірусу.
Чому небезпечний?
Поліомієліт загрожує всім невакцинованим або не повністю вакцинованим дітям і дорослим невиліковним паралічем і навіть смертю протягом кількох годин
Яка епідеміологічна ситуація в Україні?
Наприкінці 2021 року на заході країни зафіксували спалахи поліомієліту, які спричинили параліч у двох дітей. ВООЗ включили Україну до «червоного списку» країн із найвищим ризиком спалахів цього захворювання, поряд з Угандою, Еритреєю, Сирією та Іраком
Як захистити дитину?
Від поліомієліту не існує ліків. Єдиний можливий спосіб захистити дитину — вакцинувати її за Календарем профілактичних щеплень.
Якщо з будь-яких причин ви пропустили щеплення дитини, вакцинацію важливо зробити якомога швидше
Чи можна вакцинувати дитину, якщо є супутні захворювання?
Діти з хронічними захворюваннями більш уразливі до інфекцій, перебіг захворювання в них зазвичай важчий, а ускладнення серйозніші. Тому вакцинувати таких дітей треба насамперед.
Примітка. Інформацію подано за даними МОЗ — moz.gov.ua.
Як уберегти дитину від переохолодження в укритті?
При виборі одягу для походу в укриття варто віддавати перевагу речам із натуральних матеріалів. Також треба дотримуватися правила багатошаровості. Поки ви спускатиметеся сходами в укриття, ви можете спітніти, тому вам має бути що зняти спочатку. Далі, сидячи в вогкому підвалі, вам точно захочеться знову одягнутися, а значить на вас має бути мінімум три шари речей.
Перший слів – спідня білизна, колготки, шкарпетки та термобілизна (підштаники та гольф з тонкої тканини).
Другий шар – штани (подбайте, щоб вони були не тільки теплими, а й зручними), светр, худі, кофта на блискавці.
Третій шар – куртка, шапка, рукавиці, шарф.
Верхній шар ви зможете розкрити або навіть зняти спочатку. Пам’ятайте, якщо вам жарко – краще зняти частину речей, а потім вдягти їх назад, коли відчуєте, що стало прохолодніше. Таким чином організм не перегріватиметься і витрачатиме енергію на охолодження, а відразу працюватиме на ваш обігрів.
Не нехтуйте рукавичками, шапкою та теплими шкарпетками. Кінцівки мають бути у теплі, адже у стресових ситуаціях наш організм насамперед “забирає” кров саме з них і вони швидко охолоджуються. Також подбайте, щоб у теплих шкарпетках вам не було тісно у взутті – ноги повинні почуватися вільно у черевиках – таким чином кров зможе нормально циркулювати та доставляти тепло до них.
Енергія
Не забувайте про їжу! Ми знаємо, що у стресові моменти шматок у горло не лізе, але постарайтеся дбати про те, щоб організм отримував хоч якісь калорії. Візьміть з собою снеки зі швидких вуглеводів, що не псуються, але утримайтеся від занадто солоного або солодкого. Ідеально – протеїнові батончики, горіхи, сухофрукти, злакове печиво без добавок.
Також непогано захопити з собою термос із чаєм або просто окропом. Але якщо такої можливості немає, достатньо буде води. Не забувайте поповнювати водний баланс, щоб тіло не зневоднювалося, нормально працювали нирки та серце.
Рух
Зайва метушня, ходьба і фізичні вправи в бомбосховищі можуть напружувати людей, що там перебувають. Але якщо ви замерзаєте, варто трохи розім’ятися, поприсідати, розтерти кінцівки, що охолодилися. Якщо сил зовсім мало – потріть долоньками один об одного, а потім прикладіть потеплілі руки до обличчя – це допоможе нормалізувати частоту серцевих скорочень, а також розжене кров в організмі.
Як підтримати дитину, яка боїться голосних звуків і вибухів:
Надіньте на голову дитині шапку, додатково підгорніть її біля вух. Можете зробити з тканини пов'язку, яка затулить вуха. Бажано обрати тканину, від якої не свербітиме шкіра.
Дістаньте для дитини беруші або спеціальні навушники, які приглушають звуки. Увімкніть легку музику або аудіоказку через навушники.
Підтримайте дитину, якщо вона ехолалить (* Ехолалія — автоматичне повторення почутих фраз, слів або звуків).
Наспівуйте дитині монотонним голосом її улюблені пісні. Можете трохи похитуватись під час співу.
Пригорніть дитину до грудей так, щоб вона чула стукіт вашого серця (Не притискайте дитину до грудей, якщо стукіт вашого серця прискорений). Можете наканути зверху будь-яку річ, яка відгородить вас від зовнішнього світу, або затулити друге вухо долонею.
Використовуйте ковдру, простирадло, куртку, яку можна накинути на голову та приглушити звуки.
пробуйте різні способи, поєднуйте їх і вигадуйте свої. уважно спостерігайте за дитиною, вона може підказати своєю поведінкою, як їй можна допомогти.
Примітка. Інформацію подано за даними ЮНІСЕФ — unicef.org.