Історія гімназії

У мальовничому куточку нашого Прикарпаття, на Коломийщині, вздовж річки Пістиньки, ніби в колисці, розташоване село Спас. Колись воно було невелике і носило назву Іспас.

Тільки з розповідей наших дідів та прадідів ми можемо дізнатися, як колись діти здобували освіту. Бо архівних даних про школу, яка існувала в давнину, не знайдено.

У 80-х р.р. ХІХ ст. в Іспасі була початкова школа. Мельник Олексій Якович (по-вуличному Лесь Якобишин) спеціально побудував хату, щоб використовувати одну кімнату для школи. Вчили дітей, як розповідають старші люди, учителі Гелета, Різун. Це була перша школа села Іспас.

На тому місці, де була колись перша школа, збудували своє обійстя і проживають родичі учениці нашої школи Тимофіїв Іванни (вулиця Шургалюка).

З розповідей старожилів ми дізналися, що діти за Польщі вчилися по хатах. Так звана „друга школа” у Долішному Іспасі була там, де проживає тепер Бежук Марія (Володимириха). Цю школу називали „гмінна школа” (3 класи). Учителювали тут полька пані Кульчицька та пані Гелетова. Вчили українську і польську мови.

Із спогадів Юрченко Катерини Луківни, 1915 року народження, жительки нашого села: „ Навчання в школі проводилось у дві зміни, в зв’язку з тим, що не вистачало вчителів Викладали українську і польську мови. Діти ходили до школи босі, їли кукурудзяний хліб. Якщо діти пропускали заняття в школі, то батьки сплачували штраф в розмірі 5 злотих.

У вівторок і четвер в школу приходив священик, вчив релігію.

На семінари в Спас приїздили вчителі з інших шкіл, перевіряли  знання учнів з математики, чи знають діти вірші українською і польською мовами.  Ті вчителі привозили торбини з цукерками і роздавали дітям. Це була велика радість для всіх учнів”.

Як розповідають старші люди, тут вчилися діти до 1945-1946 рр.  Пізніше діти вчилися у хаті-читальні, котра була на місці теперішнього Народного дому ( 2 класи) та ще 2 класи у хаті Бойка Івана Миколайовича. Директором школи був Різун Петро  Іванович,   завуч – Гуменюк.

У 1955-1956-х рр. побудували нову школу. Так була започаткована школа, де ми тепер навчаємось. Навчання було двозмінне. Директором школи спочатку був Кривий, а потім – Гарматюк Йосафат Юрійович. Біля школи побудували майстерню і їдальню (тоді там жили вчителі). Матеріал для будівництва взяли з розібраних  будинків  Кушніревого і Бойка Василя Івановича. Біля школи була пришкільна ділянка. Школярі вирощували урожай, продавали його і за виручені гроші купували дітям-сиротам одяг.

Дітей шкільного віку збільшилося. У зв’язку з цим, два початкові класи вчилися у резиденції.

Коли директором школи був Чорненький Ярослав Федорович, до вже існуючого приміщення добудували ще два класи. А в 1999 році завершено будівництво ще чотирьох класів (директор школи Пігуляк Михайло Васильович).

Тепер у Спаській ЗОШ І-ІІ ст. навчаються 166 учнів, їх навчає 21 вчитель. Директор школи – Сорич Йосип Васильович. Стараннями колективу школи реконструйовано футбольне поле.