Глосарій

Тіла, що коливаються, є  джерелами звуків. У  процесі коливання вони випромінюють в  усі боки звукові хвилі.

Камертон  — це прилад, за допомогою якого досліджують звукові хвилі, налаштовують музичні інструменти.

У людини в  утворенні звуків головну роль відіграють голосові зв’язки гортані. Під час проходження повітря натягнуті зв’язки коливаються (як струни) й  утворюється звук.

Розмах коливань називають амплітудою коливань.

Чим більша амплітуда коливань джерела звуку, тим гучнішим буде звук.

Хвиля  — це коливання, що поширюється у  просторі.

Звук також є  хвилею.

Звукові хвилі можуть поширюватися лише у  пружному середовищі. У  безповітряному просторі звукові хвилі поширюватися не можуть.

Звукова хвиля поширюється з  різною швидкістю в  різних пружних середовищах. Швидкість поширення звуку збільшується за збільшення температури.

Звук, як і  світло, відбивається від перешкод. Коли відбитий звук повертається назад, утворюється луна.

Луна — відбитий від перешкоди звук, що повернувся до джерела звуку. Для усунення відбиття звуку стіни приміщень вкривають звукопоглинаючими матеріалами.

Шум  — це хаотичне нагромадження різноманітних звуків.

Шум виникає, коли тіла, що коливаються, створюють випадкові й  нестійкі звукові коливання.

Джерела шуму можуть бути як природними, так і  штучними.

Шум  негативно впливає на людину. Для рівня шумового забруднення існують законодавчо визначені норми гучності.

Людина чує звук, якщо джерело звуку коливається частіше 20 разів за секунду і  не більше 20 000 разів за секунду. Такі коливання створюють чутні людським вухом звуки. Якщо звукові коливання частіші за 20 000 коливань за секунду, то цей нечутний людиною звук називають ультразвуком.

Ультразвук чують деякі тварин, зокрема собаки та дельфіни. Звукові коливання, частота яких менша 20 разів за секунду, людина також не чує, їх називають інфразвуком. Джерелами інфразвуку є  землетруси та вібрація важких механізмів.

Білий шум хаотичні коливання, спектральні складові розміщуються рівномірно по всьому діапазону.

Висота звуку - суб'єктивна оцінка якості звуку.

Гучність - суб'єктивне сприйняття сили звуку (абсолютна величина слухового відчуття).