Сьогодні урочисте свято в нас, воно буває лише раз.
Схвильований дуже дитячий садок – до школи своїх проводжає діток.
Тонесенькі косички, сумні тривожні личка.
Такими в дитсадок прийшли малята в перший раз.
Маленькі, мов курчатка; лякливі, мов зайчатка.
Колись давно вони були….. та вже до школи час!
Сьогодні ми всі трохи сумуємо,тому що настав час розставання. Незабаром для наших випускників продзвенить перший шкільний дзвоник. Позаду залишилися дні, наповнені цікавими подорожами у світ незнаного, нерозгаданого; дивовижні відкриття, які допомагали нашим дітям щодня, крок за кроком пізнавати навколишній світ і себе самого в ньому. Попереду непроста дорога у світ дорослого шкільного життя.
Я малюю синє небо. Річку і вербу.
Я малюю рідну землю, на якій живу.
Намалюю рідне місто, села і поля.
Щоб такою Україна завжди в нас була.