Наша історія

Кожна людина, яка любить свою Батьківщину, мусить знати історію своєї країни, свого села, свого міста.

Це було дуже давно, за часів кріпацтва, десь у 20-30 роках ХІХ століття. Товаришували два пани – пеховський і соколівоцький. Вони часто грали один з одним у карти. Одного разу, під час гри, вирішили поставити ставку на село: якщо виграє пеховський пан, то соколівоцький муситиме переселити своїх кріпаків із Соколівочки до іншого свого села, а землю й будівлі віддати своєму конкуренту по грі, і навпаки. Сталося так, що виграв пеховський пан, який заселив своїми людьми наше село, яке на той час мало один невеличкий хутір. Хуторець той починався з того місця, де зараз живе Нечипоренко Захарій Філатович, і закінчувався біля ставка. Переселенців складало декілька сімей: Корчевних, Кучмаїв, Нечипоренків, Ремінців, Пипченків та ін.

Один з переселенців – кріпак Михалко привіз із Пехова яблуньку, яку посадив у себе у дворі. З того часу пройшло багато років. Ми живемо у вільній Україні, але та яблунька, посаджена Корчевним Михайлом, росте і дотепер у дворі Корчевного Василя Савовича, щороку родячи терпкуваті плоди, які за смаком нагадують гірку кріпацьку долю.

Матеріали зібрані учнями Соколівоцької ЗОШ