Члени шкільного методичного об’єднання

   Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

     Науково-методична тема методичного об’єднання вчителів початкових класів

«Формування та розвиток ключових компетентностей здобувачів освіти засобами сучасних педагогічних технологій»

                                                                              Професійне кредо

Навчання має бути цікавим, захоплюючим та мотивуючим.

Освітні траєкторії методичного об’єднання вчителів початкових класів

          І. Діагностично-прогностична:

• створення умов для компетентнісно орієнтованої системи неперервної освіти з метою надання вчителям широких можливостей для оновлення, поглиблення, вдосконалення професійної компетентності;

• вивчення потреб педагогів у неперервній освіті та визначення змісту, форм, методів навчання;

• створення системи інформаційної підтримки, включаючи ресурси Інтернет;

• стимулювання мотивацій педагогів до постійного навчання, самоосвіти, розвитку творчого потенціалу;

• вдосконалення освітнього процесу.
  ІІ. Навчально-методична:

• забезпечення участі педагогів у різноманітних заходах на всіх рівнях;

• моделювання продуктивної технології інноваційного навчально-виховного процесу;

• теоретичне оволодіння різними формами, методами, підходами, технологіями для вдосконалення навчально-виховного процесу;

• використання навчальних, навчально-методичних, інформаційних ресурсів у професійній діяльності;

• методичний супровід атестації педагогічних кадрів.

      ІІІ. Організаційно-координаційна:

• підвищення професійної компетентності педагогічних  працівників;

• координація форм і методів самоосвітньої діяльності, націлення на підвищення педагогічної майстерності та вдосконалення фахової підготовки вчителів;

• розвиток мотивів професійної творчої діяльності вчителів;

• планування індивідуально-освітньої траєкторії та її реалізації  в міжатестаційний період.

  Завдання методичного об’єднання вчителів початкових класів на 2024-2025 н.р.    1. Забезпечувати умови для успішного впровадження Концепції Нової української школи, Державного стандарту початкової освіти з метою формування інноваційного освітнього середовища .

2. Продовжувати впровадження діяльнісного підходу, сприяти формуванню ключових компетентностей, застосовувати сучасні педагогічні технології. Створити комплексну систему методичного забезпечення та педагогічних практик вчителів початкової школи, спрямовану на подолання освітніх втрат.

3. Сприяти створенню безпечного, соціокультурного середовища для самовираження, самоактуалізації, самоствердження та самореалізації кожного вчителя, його повноцінного професійного розвитку й особистісного самостановлення.

4.Формувати єдиний освітньо-методичний простір для професійного зростання педагогів.

5. Забезпечувати соціально-психологічну підтримку батьків та учнів у військовий час, здійснювати зворотній зв’язок в процесі навчання о на основі партнерства та принципу дитиноцентризму.

6. Систематично опрацьовувати нормативні документи щодо організації навчання в НУШ, працювати над вдосконаленням методичної роботи з питань підвищення власної професійної майстерності.

7. Сприяти надолуженню освітніх втрат учнів, створювати безпечне освітнє середовище на основі партнерства та принципах дитиноцентризму.

                        Рекомендації для членів методичного об’єднання:

• Активно використовувати можливості методичного об'єднання для самоосвіти та саморозвитку 

• Дотримуватися річного плану роботи методичного об'єднання.

• Брати активну участь у засіданнях методичного об'єднання.

• Ділитися власним досвідом та методичними розробками з колегами.

• Співпрацювати з іншими методичними об'єднаннями та фахівцями.

• Постійно шукати нові та ефективні методи навчання та виховання.

• Проаналізувати  результати власної діяльності, зокрема участі учнів у шкільних, Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах і інтернет-олімпіадах.

• Структурувати  власну самоосвітню діяльність (відповідна кількість годин, методичні теми тощо) 

• Продовжувати вивчати та впроваджувати нові педагогічні технології в освітній процес початкової школи;

• Розширювати співпрацю з іншими педагогічними спільнотами, зокрема із МО класних керівників з метою забезпечення наступності між початковою та середньою ланками нашого закладу;

• Підвищувати рівень активності членів спільноти;

• Структурувати  власну самоосвітню діяльність (планування відповідної кількості годин підвищення кваліфікації, визначення методичних тем тощо).

Наша педагогічна спільнота вчителів початкових класів і надалі буде дбати про те, щоб наш заклад був:

• школою радості для учня,

• школою творчості для вчителя,

• школою спокою для батьків. 

  Рух — це життя. Із моменту, коли народилася дитина, мама займається з нею зарядкою та гімнастикою. Кожна дитина обирає, яким видом спорту їй займатися. Адже недарма кажуть: «У здоровому тілі — здоровий дух!». Бо якщо в нас нічого не болить, то нам і світ у радість, і ніщо не зможе нас зупинити у досягненні своєї мети. Тільки здорова людина може бути успішною, заможною, жити щасливо. А щоб бути здоровим, потрібно любити спорт і займатися фізичними вправами.

Спорт уособлює в собі молодість, велич духу і мужність, а здорові духом і тілом люди складають опору суспільству, адже спорт не тільки дає здоров’я, а й загартовує характер і волю. На честь спортивних  перемог у різних куточках світу лунає Державний Гімн України та майорить національний прапор!

Уроки фізкультури є найулюбленішими для дітей. Вони дають змогу порухатися, пограти, погаласувати, проявити себе в іншому ракурсі. На кожному уроці фізкультури проводяться змагання, конкурси, естафети.

        З учнями була проведена бесіда «Чому Олімпійські ігри — особливі змагання?». Діти дізналися, що батьківщиною Олімпійських ігор є Стародавня Греція, а точніше місцевість Олімпія. Олімпійські ігри стали справжніми святами спорту. У них беруть участь кращі спортсмени більшості країн світу. Ігри влаштовували у різних містах. Традицією відкриття Олімпійських ігор уважають запалювання олімпійського вогню, що не гасне, поки тривають Ігри. Девізом Олімпійських ігор стали слова: «Швидше! Вище! Сильніше!». Символом Олімпіади є п’ять переплетених кілець. П’ять кілець — це символ єдності та дружби п’яти континентів земної кулі. Три верхні кільця розташовані зліва направо у такому порядку: синє, чорне, червоне, а внизу — жовте і зелене. Синє кільце символізує Європу, чорне — Африку, червоне — Америку, жовте — Азію, зелене — Австралію. Це символ єднання в Олімпійському русі всіх п’яти континентів Землі.

Заходи в 2,4 класах з ментального здоров’я «Ти як?», ініційовані Оленою Зеленською,  допомагають дітям знайти джерело сили. Джерело внутрішнє, в собі, на рівні усвідомлення й визнання власного психічного стану. Психологічні хвилинки в початковій школі різними засобами та дієвими механізмами, які підтримують дитину, коли вона не справляється самостійно. 

Засідання 1.  Мотивація навчальної діяльності учнів початкових класів в умовах дистанційного навчання

Засідання 2.  Впровадження нового освітнього курсу "УРОКИ ЩАСТЯ"

2 клас. Участь у конкурсах та олімпіадах.  Вчитель Манзюк Т.М.

4 клас. Участь у конкурсах та олімпіадах.  Вчитель Марикіна Н.С.

Участь у конкурсах та олімпіадах.  Вчитель Самота Ірина Анатоліївна

Шляхи подолання освітніх втрат в початкових класах під час дистанційного навчання

Причини освітніх втрат у початковій школі під час дистанційного навчання можна поділити на кілька основних груп:

1. Технічні та організаційні причини                                                                                                                             Недоступність технічних засобів: відсутність у дітей гаджетів, комп’ютерів або стабільного інтернет-з'єднання.        Низький рівень цифрової грамотності як учнів, так і їхніх батьків, які часто виступали посередниками у навч. процесі.
Неузгодженість розкладу уроків та відсутність чіткого режиму дня.
Перевантаженість учителів та недостатня кількість індивідуальних консультацій для учнів, що особливо важливо для молодших школярів.
2. Психологічні та соціальні причини
Зниження мотивації до навчання через відсутність звичної шкільної атмосфери та соціальної взаємодії з однолітками.
Проблеми з концентрацією уваги у дітей молодшого шкільного віку, які не можуть тривалий час навчатися перед екраном.
Відсутність прямого контакту з учителем, що ускладнює розуміння нових тем і зворотний зв'язок.
Психоемоційне навантаження через ізоляцію та зміну звичного навчального середовища.
3. Методичні причини                                                                                                                                                               Відсутність адаптованих навч.матеріалів для дистанц. навчання, особливо для дітей з особливими освітніми потребами.
Нестача інтерактивних методів навчання, адже звичайний урок у класі не завжди можна перенести у формат онлайн.
Обмеження в застосуванні ігрових методів навчання, які є ефективними для початкової школи.
Незбалансоване навантаження (завелика кількість домашніх завдань через неможливість контролювати навчання під час онлайн-уроків).                                                                                                                                                                                    4. Сімейні та домашні причини                                                                                                                         

 Низька залученість або відсутність контролю з боку батьків через їхню зайнятість роботою або відсутність необхідних навичок.

• Несприятливі умови вдома для навчання: відсутність окремого місця для навчання, шум у квартирі тощо.

• Економічні труднощі сімей, які не дозволяють придбати необхідну техніку та забезпечити якісний інтернет.

5. Змістовно-педагогічні причини
Прогалини у засвоєнні базових знань та навичок (читання, письмо, рахунок), оскільки ці навички потребують індивідуальної роботи з дитиною.
Нестача практичних завдань, що розвивають навички самостійності та критичного мислення.
Неповноцінний розвиток соціальних та комунікативних навичок, адже учні не спілкуються з однокласниками у звичному режимі.
                                  Наслідки освітніх втрат

      Зниження рівня навчальних досягнень.
      Втрата інтересу до навчання через труднощі у засвоєнні матеріалу.
      Погіршення навичок письма, читання та рахунку (особливо у 1-2 класах).
      Потреба в додаткових заняттях для відновлення втрачених знань. 

 Висновок: Освітні втрати в початковій школі під час дистанційного навчання зумовлені низкою технічних, соціальних, психологічних та методичних причин. Для їхньої мінімізації необхідно забезпечити учнів доступом до технічних засобів, підтримувати мотивацію до навчання, а також надавати додаткову індивідуальну допомогу тим, хто цього потребує.

Шляхи подолання освітніх втрат у початковій школі мають охоплювати як педагогічні, так і організаційні та психологічні аспекти. Ось основні напрямки роботи для відновлення рівня навчальних досягнень учнів:

1. Діагностика та індивідуальний підхід
Діагностика освітніх втрат:
Проведення вхідного діагностичного тестування для визначення рівня знань і виявлення прогалин.
Створення індивідуальних планів корекції знань для кожного учня залежно від його потреб.
Індивідуальний підхід:
      Надання індивідуальних консультацій для учнів, які мають значні прогалини у знаннях.
Залучення додаткових занять (репетиторів або групових корекційних занять) для учнів з великими освітніми втратами.
Організація навчального процесу

    Збільшення часу на повторення та закріплення матеріалу:
Відведення окремих уроків на повторення та закріплення основних тем, особливо в математиці, читанні та письмі.
Інтеграція повторювального матеріалу у навчальний процес (повторювати теми поступово, а не в окремих "блоках").
Гнучкість навчальних програм:
Коригування навчальної програми з урахуванням втраченого часу та необхідності повторення важливих тем.
Впровадження адаптованих програм для учнів, які відчувають найбільші труднощі у навчанні.
Організація позаурочної підтримки:
Проведення додаткових занять або консультацій після уроків для учнів із значними освітніми втратами.
Організація "груп підтримки" для учнів, які потребують допомоги, з можливістю працювати у малих групах.
    Використання сучасних методів навчання

Застосування інтерактивних методів навчання:
Використання ігрових методик та інтерактивних завдань для відновлення втрачених навичок у початковій школі.
Використання електронних освітніх ресурсів, навчальних платформ та мобільних застосунків для закріплення знань.

Дистанційна та змішана форма навчання:
Використання гібридних форм навчання (частково дистанційного, частково очного) для підтримки індивідуальної роботи з учнями.
Дистанційні консультації для учнів, які пропускають уроки або перебувають на самоізоляції.
Використання методів активного навчання:
Проєктна та групова робота для відновлення комунікативних навичок та соціальної взаємодії.
Включення креативних завдань та цікавих проєктів для підвищення мотивації до навчання.
4. Робота з мотивацією та емоційним станом учнів

Психологічна підтримка:
Залучення шкільного психолога для підтримки учнів з низькою самооцінкою та тих, хто відчуває стрес через освітні втрати.
Проведення тренінгів та занять з розвитку стресостійкості та емоційної грамотності.
Формування навчальної мотивації:
Використання методів заохочення та позитивного підкріплення успіхів учнів.
Залучення цікавих видів діяльності (ігри, змагання, конкурси) для підвищення інтересу до навчання.
Надання учням більше можливостей для самовираження та самостійної роботи над проєктами.
Підтримка соціальної взаємодії:
Сприяння командній роботі учнів, залучення їх до групових завдань для розвитку навичок співпраці.
Повернення учнів до колективного навчання після ізоляції та відновлення почуття єдності класу.
 

Підтримка з боку сім’ї та громади

Співпраця з батьками:
Проведення семінарів для батьків про важливість відновлення освітніх втрат та їхню роль у цьому процесі.
Інформування батьків про успіхи та труднощі дітей у навчанні, спільна розробка планів допомоги.
Залучення громади та волонтерів:
Використання підтримки громадських організацій, благодійних фондів для забезпечення дітей необхідними ресурсами (гаджетами, інтернетом).
Організація волонтерських проєктів (наприклад, волонтери-тьютори для допомоги учням у навчанні).
Розвиток цифрової грамотності та технічного забезпечення

Підвищення цифрової грамотності учнів та батьків:
Навчання дітей та батьків користуватися освітніми платформами, електронними ресурсами та інструментами самоконтролю.
Проведення вебінарів для батьків, щоб вони могли допомогти дітям ефективно працювати в онлайн-середовищі.
Забезпечення технічними засобами:
Надання гаджетів для учнів із малозабезпечених сімей через державні та благодійні програми.
Доступ до якісного інтернету та створення шкільних цифрових просторів для дітей, у яких немає необхідних ресурсів вдома.
7. Професійний розвиток учителів

Підвищення кваліфікації вчителів:
Навчання педагогів методам подолання освітніх втрат, використанню цифрових інструментів та створенню індивідуальних навчальних планів.
Проведення майстер-класів та тренінгів із питань організації індивідуальної підтримки учнів.
Обмін кращими практиками:
Залучення вчителів до спільнот для обміну досвідом та методичними розробками.
Використання рекомендацій міжнародних організацій з питань відновлення освітніх втрат.

Висновок

Подолання освітніх втрат потребує комплексного підходу, що охоплює роботу з учнями, вчителями, батьками та громадою. Важливо забезпечити діагностику прогалин у знаннях, створити умови для індивідуальної підтримки, організувати якісну психологічну допомогу та мотивувати учнів до навчання. Дотримання цих шляхів допоможе відновити рівень знань та навичок, а також сприятиме гармонійному розвитку учнів.

29–30 жовтня 2024 року з метою опанування сучасних форм дистанційного та змішаного навчання, учителі Калинівської гімназії (Манзюк Т., Самота І., Юськів Т.) приєдналися до сертифікованого заходу, який був організований за ініціативи ОП «Освіторія». Тренер — Віталій Гладун.

Відвідування сертифікованого заходу стало виключно корисним досвідом. Організатори забезпечили якісну підготовку матеріалів, а лекції та практичні заняття були інформативними та добре систематизованими.

Місячник морально-естетичного виховання — це важлива складова виховного процесу в закладах освіти, спрямована на формування у школярів високих моральних цінностей, естетичного смаку та духовного збагачення.

Мета місячника:

Моральне виховання: Формування у дітей таких цінностей, як доброта, чесність, повага до інших, відповідальність і толерантність.
Естетичне виховання: Розвиток почуття краси в мистецтві, природі, людських вчинках. Виховання художнього смаку та здатності цінувати і створювати прекрасне.
Гармонійний розвиток особистості:  Сприяння емоційному розвитку та духовному збагаченню учнів.

Такий місячник дозволив зробити виховний процес багатогранним, цікавим і глибоким, сприятиме формуванню гармонійно розвиненої особистості.

Засідання 3.  НУШ - рецепт успішного впровадження

Засідання 4.  Самоосвіта як безперервний процес саморозвитку та самовдосконалення

2 клас. Участь у конкурсах та олімпіадах.  Вчитель Манзюк Т.М.