07.04.2020
07.04.2020
21.04.2020
Що робити, коли і вчитель, і психолог бачать, що в дитини проявляються поведінкові порушення, пов’язані з проблемами нервової системи, а батьки налаштовані вороже і не визнають очевидного?
Потрібно розмовляти із батьками. Звісно, складно радити, не знаючи деталей і обставин.
Проте загальне спрямування розмов може бути таким:
За аналогією із зубним болем: чим раніше звернутись по професійну допомогу, тим менше доведеться пережити неприємного. Батькам потрібно дати зрозуміти, що ще буде підлітковий вік, який загострює всі проблеми і непорозуміння. Щоби впоратись тоді, можливо, варто діяти вже зараз.
Апелювати до того, що спілкування із фахівцями ІРЦ чи ПМПК дасть батьками розуміння, чи це вчителі упереджені до їхньої дитини, чи батьки не помічають важливого. Відвідування спеціалістів ні до чого їх не зобов’язує. Лише рішення батьків, що робити із висновком ІРЦ, вплине на подальший формат навчання. Проте це рішення хоча б ґрнутуватиметься на кваліфікованій думці.
Розповісти, що у випадку, якщо в дитини виявлять особливі освітні потреби, то родина не лишиться із цим на самоті, а зможе отримати підтримку:
– асистента вчителя у класі – дитина матиме більше уваги, як і всі діти в класі;
– кошти з субвенції на розвиткові заняття;
– кошти для закладу, якщо потрібні додаткові матеріали чи знаряддя для їхньої дитини.
Дитина не зазнає цькування в школі, адже педагогічний колектив про це подбає.
Досвід лекторів курсу показує, що м’яке і поступове переконання батьків є дієвим. Хоча на нього часом витрачать до півроку часу.
Рекомендації батькам щодо взаємин з дитиною із особливими потребами!!!
Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
· Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
· Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потребами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
· Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
· У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.
· Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
· У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
· Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
· Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
· Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
· Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
· Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.
Подібні розвиваючі ігри можна з успіхом проводити й вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини.