Школі - 100 років

Найпрекрасніший період життя

Шкільні роки – найпрекрасніший період у нашому житті! Ми знаходимо справжніх друзів, які підтримують нас у важкі хвилини, розділяють наші перемоги та гіркоту поразок. У шкільні роки ми набуваємо досвіду спілкування, вчимося думати і розмірковувати над важливими питаннями, самостійно знаходимо відповіді на важливі і часто оригінальні й не очікуванні питання ...

Мені не так багато залишилося вчитися, тому ми з друзями починаємо замислюватися над тим, чим ми займатимемося після школи, яку професію оберемо. Переосмислюємо проведений разом час, усе погане забувається, залишаються тільки хороші спогади.

Але ніколи в житті ми не забудемо наших чудових учителів, які виховували нас, допомагали знайти себе. Вони дають нам нові знання, підтримують. У скрутну хвилину перша вчителька, як ненька. Вчила нас усьому розумному і ми ніколи не забудемо її добрий, ніжний погляд, який супроводжуватиме нас усе життя.

Школа – це рідний дім, у якому ми знаходимо себе, вчимося усьому вперше. Школа відіграє важливу роль у житті кожної людини. Вона закладає знання, які залишаються з людиною на все життя.

Шевченко Віоріка, учениця 10-А класу

А всё они, наши учителя…

За 8 лет моего пребывания в школе она стала для меня вторым домом. Учителя – вторыми родителями и лучшими друзьями. В школе мы проводим большую часть своего времени. Здесь наши учителя передают нам бесценный клад знаний и полезных навыков. Здесь мы получаем огромный заряд жизненной энергии, эмоций, и наша жизнь становится интересней, ярче, осмысленнее.

А мы стараемся лучше учиться, активно участвовать в коллективных творческих делах. А всё они, наши учителя. Они стремятся воспитать в нас лучшие человеческие качества, делают всё, чтобы мы выросли хорошими, честными, порядочными людьми.

Я люблю свою школу и считаю, что менять в ней ничего не нужно.

Булат Алина, ученица 8-В класса

Яка вона… школа?

Що таке школа? Це будинок, що має три поверхи, ось як у моїй школі, і актовий зал, їдальню, бібліотеку, майстерні, кабінети.

І все? Якби це так було, то це було б дуже нецікаво і сумно. Школа це набагато більше. Це другий рідний дім. Чому? Бо в школі ми проводимо дуже багато часу. Тут ми навчаємося, дізнаємося багато нового і цікавого. Саме тут ми знаходимо відповіді на безліч наших питань: чому дме вітер, чому літає літак, чому листя зелене, чому варто товаришувати і шанувати друзів. І багато інших питань ми ставимо щодня, і щодня наші вчителі діляться з нами своїми скарбами – знаннями, сіють у наші душі розумне, вічне.

Зі своїм класом я навчаюсь вже разом четвертий рік, знайшов у школі багато товаришів, з якими мені цікаво спілкуватися і грати в різні ігри. Вони допомагають тоді, коли мені важко. Разом ми проводимо багато часу: проводимо змагання і свята, конкурси і виставки. Радіємо за успіхи кожного як одна велика родина. Ось чому школа – це другий дім, наша чарівна домівка.

Кірюхін Геннадій, учень 4-А класу

Моя друга домівка

Вже восьмий рік я навчаюся у моїй улюбленій школі №2 м. Синельникового. В цій школі навчалися мої батьки, тепер навчаюсь я. Я з великим задоволенням ходжу до школи. По-перше, школа мені подарувала багато друзів. Я дуже шаную наші стосунки. По-друге, школа багатому мене навчила. Завдяки знанням, які я отримала у своїй школі, я зможу досягти успіхів у майбутньому.

Я вважаю школу своєю другою домівкою. Більшу частку дня я проводжу саме в ній. Колись ми станемо дорослими, але я вважаю, що ніхто з нас не може забути те тепло і доброту, яке нам подарували шкільні стіни. Чого варті тільки спогади, коли для нас усіх вперше в житті продзвенів перший дзвоник і ми стали першокласниками. Дякую тобі школа, що ти навчаєш нас іти по життю, навчаєш народним традиціям, звичаям, рідній мові.

Шевченко Анна, учениця 8-В класу